Приказ от 25.09.2001 № 218/446 "Об утверждении Методики определения экономической эффективности затрат на научные исследования и разработки и их внедрение в производство"

Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.

Войти в Личный кабинет

Бесплатные документы Ошибка в документе Заказать документ

Сервис содержит 17633 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>


  • Информация о документе
  • Ссылки на документы
  • Ссылки из других документов
Наименование документаПриказ от 25.09.2001 № 218/446 "Об утверждении Методики определения экономической эффективности затрат на научные исследования и разработки и их внедрение в производство"
Дата принятия25.09.2001
СтатусДействующий
Вид документаПриказ
Шифр документа218/446
РазработчикМинистерство экономики Украины
Дата регистрации в Министерстве Юстиций16.04.2002
Принявший органМинистерство экономики Украины


В данном документе нет ссылок на другие нормативные документы.


Другие нормативные документы не ссылаются на данный документ.

                МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
                 ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
                  МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
                            Н А К А З

 N 218/446 від 25.09.2001
     м. Київ

         Про затвердження Методики визначення економічної
         ефективності  витрат на  наукові  дослідження  і
            розробки та їх  впровадження у виробництво

     Відповідно до    нагальної   потреби   щодо   об'єктивної   і
достовірної   оцінки    наслідків    завершення    і    реалізації
науково-технічних  розробок,  їх  впливу  на соціально-економічний
розвиток та з метою визначення ефективності використання бюджетних
коштів Н А К А З У Є М О:
     1. Затвердити  Методику  визначення  економічної ефективності
витрат на наукові дослідження і  розробки  та  їх  впровадження  v
виробництво, що додається.
     2. Управлінню  економічної  політики  Тринєєву Г.О.) разом з
юридичним  департаментом  Міністерства  економіки  та   з   питань
європейської   інтеграції   (Медвецькому   А.Т.)   забезпечити   в
установленому порядку реєстрацію цього наказу в Мін'юсті.
     3. Контроль за виконанням цього наказу  покласти  на  першого
заступника  Державного  секретаря  Міністра  економіки та з питань
європейської інтеграції Шумила І.А.

 Міністр економіки та з
 питань, європейської
 інтеграції                                      Ю.Шлапак

 Міністр фінансів                                І.Мітюков
                                      Затверджено
                                      Наказ Міністерство економіки
                                      та з питань європейської
                                      інтеграції та Міністерства
                                      фінансів України
                                      26.09.2001 N 218/446
                             Методика
          визначення економічної ефективності витрат на
               наукові дослідження і розробки та їх
                    впровадження у виробництво
                      1. Загальні положення
     1.1. Методика  визначення  ефективності  витрат  на   наукові
дослідження  і  розробки  та  їх  впровадження  (далі  - Методика)
призначена     для     визначення     ефективності      прикладних
науково-технічних   розробок  як  потенційних  інновацій  на  всіх
стадіях   їх    життєвого    циклу    -    наукових    досліджень,
проектно-конструкторських  розробок,  створення дослідних зразків,
їх випробування та впровадження у виробництво.
     1.2. Результати    визначення    ефективності   НДДКР   мають
використовуватися для вирішення таких завдань:
     вибору основних  напрямів  досліджень і розробок та прогнозів
ефективності від їх здійснення;
     відбору проектів  і  завдань для включення в науково-технічні
програми,  у тому  числі  -  міждержавні,  державні,  міжгалузеві,
галузеві, регіональні, міжрегіональні та програми розвитку окремих
підприємств;
     формування інноваційних   програм   та  проектів,  визначення
масштабів використання завершених розробок у виробництві;
     раціонального розподілу  ресурсів  за етапами життєвого циклу
науково-дослідних і науково-конструкторських робіт (далі - НДДКР);
     визначення фактичної  економічної  ефективності  використання
науково-технічних розробок у виробництві,  у тому числі їх  впливу
на  соціально-економічний  стан  виробничих суб'єктів та економіку
країни;
     оцінки діяльності науково-дослідних і проектних організацій.
     1.3. В умовах ринкової економіки розширюється діапазон оцінки
ефективності  науково-технічних  розробок,  а  отже,  збільшується
кількість  основних  видів  ефективності  НДДКР,   які   необхідно
визначити з метою цієї оцінки. До них належать:
     науково-технічний ефект. Стосовно технологічних розробок - це
підвищення науково-технічного рівня, поліпшення параметрів техніки
і  технологій,  що  випливає  з   відкриття   нових   законів   та
закономірностей у природі,  а отже,  і нових технологічних засобів
виробництва речовин, матеріалів та видів продукції;
     економічний ефект полягає в отриманні економічних результатів
від  науково-технічних  розробок  як  в   цілому   для   народного
господарства,  так і для кожного виробничого суб'єкта.  Економічна
ефективність проектів науково-технічних  розробок  за  відповідною
системою  показників  має  відображати інтереси економіки країни в
цілому,  а також регіонів,  галузей, організацій і підприємств, що
беруть участь у реалізації технологічних нововведень;
     соціальний ефект,  що відображає зміни умов діяльності людини
в  суспільстві.  Його  прояв спостерігається в змінах характеру та
умов  праці,  підвищенні  життєвого  рівня  населення,  поліпшенні
побутових  його  умов,  розширенні  можливостей духовного розвитку
особистості, у змінах стану довкілля.
     1.4. Суб'єктами   виконання   науково-технічних   розробок  є
науково-дослідні,      проектно-конструкторські       організації,
експериментальні    підприємства,    а   також   науково-виробничі
об'єднання (технопарки,  технополіси,  науково-виробничі центри та
інші об'єднання).
     1.5. Суб'єктами впровадження  (реалізації)  науково-технічних
розробок    є    підприємства,    фірми,    концерни    та    інші
організації-замовники   науково-технічної   продукції,   а   також
інвестори заходів щодо її використання.
     1.6. Виходячи  з  мети   інвестування   інновацій   та   умов
інвестора,  узгоджених  з  виконавцем  науково-технічних розробок,
складається  інноваційний  проект  та  здійснюється  обгрунтування
ефективності його реалізації.
     1.7. Інвестиціями,  що входять до інноваційного проекту, може
бути  охоплений  як  повний  науково-технічний  та виробничий цикл
створення нового виду продукції (послуг) або  його  удосконалення,
так і     його     окремі     стадії:     наукові     дослідження,
проектно-конструкторські роботи,  випробування дослідних  зразків,
підготовка  виробництва  до  їх  освоєння,  та організація випуску
нової продукції (створення нових продуктивних ліній).
     1.8. Інвестиціями   вважаються   також   кошти,   вкладені  в
науково-технічну продукцію,  що призначається для  безпосереднього
продажу   (ноу-хау,  ліцензії,  методичні  послуги  та  інші  види
науково-технічної продукції).
     1.9. Об'єктами  інноваційних  інвестицій  можуть  бути окремі
науково-технічні розробки,  а також науково-технічні програми,  до
складу яких входять об'єднані єдиною метою інноваційні проекти.
     1.10. Джерелами фінансування  науково-технічних  розробок  та
інноваційних проектів можуть бути:
     власні кошти замовників та  виконавців  проекту  -  прибутки,
накопичення, амортизаційні відрахування та інші види активів;
     залучені кошти із внутрішніх та  зовнішніх  джерел  (одержані
від   продажу  акцій,  благодійні  кошти,  кошти,  що  виділяються
холдінговими,  акціонерними   компаніями,   промислово-фінансовими
групами);
     асигнування з державного і місцевих бюджетів, централізованих
позабюджетних фондів;
     іноземні інвестиції у формі  фінансової  чи  іншої  участі  в
розробці і реалізації інновацій - прямих вкладень,  а також участі
в статутному фонді спільних підприємств;
     запозичені кошти,   у   тому   числі  кредити,  що  надаються
державою,  кредити  іноземних  інвесторів,  облігаційні   позички,
кредити  банків  та  інших  інвесторів  -  інвестиційних  фондів і
компаній, страхових організацій, пенсійних фондів та інших.
     1.11. З  урахуванням  можливостей  використання  різних  форм
інвестування наукових досліджень має бути  розроблено  бізнес-план
етапів  повного  життєвого  циклу  науково-технічних  розробок  та
їхнього використання.
     1.12. На   основі   попереднього  аналізу  кон'юнктури  ринку
формується      техніко-економічне       завдання       виконавцям
інноваційно-інвестиційного  проекту щодо технічних,  економічних і
соціальних вигід від його інвестування. Ключовими його показниками
є  потенціальні  зміни  в  грошових потоках організації замовника,
дохідність та ризик інвестування.
       2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів
                              НДДКР
     2.1. Науково-технічна   ефективність  результатів  прикладних
науково-дослідні робіт  визначається  в  комплексі  з  оцінкою  їх
економічної  та  соціальної  ефективності  за допомогою показників
науково-технічного рівня (додаток 1).
     2.2. Науково-технічний рівень результатів наукових досліджень
визначають  за  ознаками,  які  порівнюють,  у  тому  числі  і   з
вітчизняними   аналогами,   що   дозволяє   виявити  наскільки  ці
результати:
     перевищують кращі світові аналоги;
     відповідають світовому рівню;
     є нижчими за кращі світові аналоги.
     2.3. Для оцінки науково-технічного  рівня  результатів  НДДКР
слід відібрати декілька найбільш істотних технічних параметрів,  у
яких  найбільш  зацікавлені   майбутні   користувачі   технології,
продукції, послуг, способів виконання робіт. Зокрема, це може бути
продуктивність,   надійність    в    експлуатації,    енерго-    і
матеріаломісткість,   показники  ергономічності  та  екологічності
тощо.  Інші параметри (особливо технічні)  повинні  знаходитися  у
межах    певних   стандартів   чи   загальноприйнятого   рівня   і
використовуватися в оцінці як обмеження.
     2.4. Оцінка   науково-технічного   рівня   результатів  НДДКР
включає виконання таких етапів:
     визначення сукупності      необхідних     нормативно-правових
документів,  що відображають вимоги до нової продукції, особливо в
частині   екології,  безпеки,  які  пред'являються  в  країнах  її
можливого продажу та фірмами-конкурентами, міжнародні вимоги;
     визначення переліку     технічних    і    техніко-економічних
показників, необхідних для оцінки науково-технічного рівня;
     формування групи   аналогів,  що  реалізуються  на  світовому
(вітчизняному)    ринках,    і     встановлення     значень     їх
техніко-економічних показників:
     а) при  оцінці  науково-технічного  рівня  принципово   нової
продукції (техніки,   технології),  параметри  якої  змінюються  в
значних  розмірах  порівняно  з   базовою,   до   групи   аналогів
включаються  перспективні  і експериментальні зразки,  надходження
яких на  ринок  прогнозується   на   період   випуску   оцінюваної
продукції. Значення     показників     науково-технічного    рівня
перспективних зразків прогнозується на період  випуску  продукції,
що розробляється в рамках НДДКР;
     б) у разі оцінки продукції,  яка створюється для модернізації
тієї, що  випускається  та  експлуатується,  за  аналоги  беруться
зразки,  що  вже  реалізуються  на  ринку  фірмами   конкурентами.
Значення їх   параметрів   передбачено   у  відповідній  технічній
документації. При цьому не допускається використання як  аналогів,
експериментальних чи    рекламних    зразків,   ще   не   освоєних
виробництвом;
     в) аналогом  для  порівняння  необхідно  брати такий,  випуск
якого лише розпочався,  або  (якщо  мова  йде  про  технологію  чи
матеріал) застосовується в останні 2-3 роки;
     г) для кожного  аналога  повинні  бути  встановлені  значення
однакових оціночних показників;
     д) похибки  в   значеннях   кожного   показника   приймаються
однаковими для всіх аналогів;
     співставлення значень параметрів майбутньої нової  продукції,
що   буде  одержана  в  результаті  виконання  НДДКР,  з  вимогами
нормативних документів  (міжнародних,  регіональних,  національних
стандартів)  і параметрами аналогів.  Невідповідність будь-якого з
показників  вимогам  стандартів   означає   неможливість   продажу
продукції в зоні дії цього стандарту.
     2.5. При   оцінці   науково-технічного   рівня    майбутнього
використання   результатів   усієї   сукупності  НДДКР,  виконаних
науковою організацією (концерном,  фірмою, акціонерним товариством
тощо),  необхідно  враховувати  їх  вплив на підвищення показників
науково-технічного рівня виробництва в галузі,  регіоні, економіці
країни.
     При цьому прогнозуються:  потреба галузі (регіону,  економіки
країни)    у   машинах,   устаткуванні,   засобах   автоматизації,
комп'ютеризації,  можливі обсяги випуску продукції,  у тому  числі
конкурентоспроможної,    з   використанням   нових   технологічних
процесів,  розроблених  тим  чи  іншим  НДІ  (концерном,   фірмою,
акціонерним товариством).
     2.6. Зв'язок економічних показників з технічними  параметрами
можна представити в загальному вигляді:
                            Y=f(x,a),                        (2.1)
     де: Y - залежна перемінна (економічний показник);
     x={x ,  ..., x } - вектор  незалежних  перемінних  (технічних
         1         m
параметрів);
     a = {a ,..., a } - коефіцієнти моделі.
           0       m
     Широкої популярності в практиці укрупнених розрахунків витрат
на нову техніку набув метод регресійного аналізу. Так,  наприклад,
собівартість  універсальних токарних верстатів може визначатись за
формулою:
                      -a       b   y      l    -Y
               С = А*В  * Д * П * К    * К  * К   ,          (2.2)
                n                  т.о.   кс   ун
     де: С  - питома собівартість верстату, грн./тонн;
          n
     В - вага верстату, тонн/тонн;
     П - потужність електрообладнання, кВг,
     Д - продуктивність за одиницю часу;
     К     - коефіцієнт технічної оснащеності;
      т.о.
     К   -   коефіцієнт,   що   враховує   групу    конструктивної
      кс
складності;
     К   - коефіцієнт уніфікації;
      ун
     А, a, b, y, l, Y - коефіцієнти регресійної моделі.
     Ранжування незалежних перемінних за  ступенем  їх  впливу  на
пошукований  показник  здійснюється  за  допомогою  формалізованих
критеріїв (коефіцієнт еластичності,  функція чутливості  тощо),  а
контролюється  експертами.  Застосування  того  чи іншого критерію
ранжування  залежить  від  виду  функціонального   зв'язку   поміж
показником Y і незалежними перемінними X .
                                        і
     2.7. Для взаємозв'язку з показниками економічної ефективності
можуть бути використані нормативні методи,  за якими  визначається
вплив  змін  у  технічних  параметрах  на  окремі  поточні витрати
виробництва,  наприклад,  на витрати  електроенергії,  матеріальні
складові витрати і інші.
             3. Економічна ефективність упровадження
                    науково-технічних розробок
     3.1. Визнаними в світовій практиці основними показниками,  що
акумулюють  вигоди  від упровадження науково-технічних розробок та
використовуються для оцінки економічної ефективності проектів, є*:
_______________
     * Пояснення щодо економічної суті економічних  показників  та
приклади їх визначення наведені у коментарі та додатках.
     чистий дисконтований дохід (прибуток);
     індекс дохідності (прибутковості);
     період окупності інвестицій у реалізацію проектів;
     внутрішня норма дохідності (далі - ВНД).
     3.2. Чистий  дисконтований  дохід  (прибуток)визначається  як
відношення сумарних чистих  грошових  потоків  до  формалізованого
виразу його дисконтування, а саме:
                                    Р
                         т           t
                   ЧДД = S  -------------------              (3.1)
                        t=0  (1+d) в степені t
     де: S - сума;
     ЧДД - чистий дисконтований дохід;
     t - роки реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;
     Р  - чистий грошовий потік у періоді t;
      t
     d - норма дисконтування.
     3.3. Чистий  грошовий  потік  складається  з щорічних значень
касової готівки,  що є  різницею  між  сумою  притоку  та  відтоку
грошей:
                    Р   = П   - Q  ,
                     t1    t1    t1                          (3.2)
     де: Р   - чистий  грошовий  потік  у  t1 - періоді реалізації
          t1
проекту;
     П   - приплив грошей у цьому періоді;
      t1
     Q   - відтік грошей  у  цьому  періоді.
      t1
     Інтегральний чистий грошовий потік є сумою  потоків  за  весь
період життєвого циклу проекту, тобто;
                              т
                         Р =  S (Р - Q ),                    (3.3)
                          т  t=0  t   t
     Дисконтування грошових  потоків  здійснюється  відповідно  до
моменту або часу започаткування проекту.
     3.4. Коефіцієнт   чистого   дисконтованого   доходу   (індекс
дохідності)  визначається  як  співвідношення  ЧДД  та  необхідної
дисконтованої  вартості  інвестицій.  Це  співвідношення  дозволяє
одержати дисконтовану норму прибутку і обчислюється за формулою:
                                 ЧДД
                           ІД = ------,                      (3.4)
                                 ДВІ
     де: ІД - індекс дохідності;
     ЧДД - чистий дисконтований дохід;
     ДВІ - дисконтована вартість інвестицій в інновації.
     3.5. Внутрішня норма дохідності визначається як  розрахункова
ставка  дисконту,  за  якої  сумарні  чисті  приведені надходження
дорівнюють сучасній (дисконтованій)  вартості  витрат  на  проект.
Визначення здійснюються за таким виразом:
                                 Р
                         т        t
                         S  ------------------- = 0,         (3.5)
                        t=0  (1+d') в степені t
     де: S - сума;
     d' - внутрішня норма дохідності (ВНД);
     Р  - чистий грошовий потік у періоді t.
      t
     Рівняння (3.5)  вирішується відносно невідомої його складової
d' задля визначення мінімально допустимої норми  ефективності,  за
якої  чистий  дисконтований  дохід  дорівнює  0,  або дисконтовані
прибутки дорівнюють започаткованим інвестиціям.
     3.6. Термін  окупності  витрат  визначається  як  період  для
відшкодування первісно   започаткованих  інвестиційних  коштів  на
основі накопичених чистих реальних  грошових  потоків,  зумовлених
реалізацією   проекту,   тобто   відношенням  суми  започаткованих
інвестицій до дисконтованих доходів.
     3.7. Основні показники  ефективності  можуть  бути  доповнені
іншими  залежно від інтересів учасників науково-технічних розробок
та  їх  реалізації  у  виробництві  (фондо-  або  капіталовіддача,
зростання продуктивності праці, організація нових робочих місць та
інші).  Приклад розрахунків економічної  ефективності  наведено  в
додатку 2.
     3.8. Кожен   з   основних   показників   ефективності    може
використовуватись за певним призначенням, а саме:
     ЧДД найбільш  раціонально  використовувати   для   ранжування
інноваційних  пропозицій  та  вибору пріоритетних проектів з точки
зору їх ефективності;
     ВНД проекту   являє  собою  очікуваний  рівень  дохідності  і
використовується для прогнозування цього показника, тобто визначає
межі беззбитковості проекту;
     індекс дохідності (коефіцієнт ефективності) вказує на  рівень
накопиченого  чистого  прибутку,  зумовленого одиницею вкладених у
проект коштів;
     показник періоду  окупності  інвестованих  в інновації коштів
дозволяє одержати інформацію про рівень  ризикованості  проекту  в
зв'язку зі змінами у відносній ліквідності інвестицій.
     3.9. Показники економічної ефективності інноваційних проектів
враховують  витрати  та результати,  пов'язані з їх реалізацією як
комерційного характеру,  так і ті,  що  виходять  за  межі  прямих
фінансових  інтересів учасників створення і реалізації проекту,  у
тому  числі  ефект   галузей   національної   економіки,   елемент
соціального   ефекту  та  інші  складові  ефективності,  зумовлені
позаринковою діяльністю суб'єктів  впровадження  науково-технічних
розробок.
     3.10. Показники      народно-господарської       ефективності
інноваційних  проектів є інтегральними і відображають ефективність
проекту під  кутом  зору інтересів економіки країни,  у тому числі
регіонів країни,  галузей національної  економіки,  організацій  і
підприємств. Розраховуються вони за формулами 3.1-3.5.
     3.11. До  складу результатів галузей національної економіки з
реалізації проектів включаються:
     виручка від   реалізації   продукції,  виробленої  на  основі
технологічних  нововведень,  крім   продукції,   що   споживається
учасниками проекту;
     виручка від продажу інтелектуальної власності, що створюється
в процесі реалізації проекту;
     соціальні та екологічні результати,  визначені з  врахуванням
впливу  всіх учасників проекту на соціальну та екологічну ситуацію
у відповідному регіоні.
     Соціальні, екологічні  та інші результати,  що не можуть бути
оцінені у  вартісному  виразі,  беруться  до  уваги  як  додаткові
показники    ефективності   галузей   національної   економіки   і
враховуються при прийнятті рішень про  пріоритетність  проекту  та
його державній підтримці.
     3.12. До складу  витрат  у  процесі  визначення  ефективності
галузей національної економіки при реалізації проектів включаються
необхідні для цього одноразові капітальні і поточні  витрати  всіх
учасників  здійснення проекту,  визначені без повторного рахування
однакових витрат та без врахування результатів одних  учасників  у
складі результатів інших.
     3.13. На  рівні   підприємств   (фірм),   що   використовують
науково-технічні і розробки,  до складу їх економічних результатів
включаються:  виробничі  результати  -  виручка   від   реалізації
виготовленої нової продукції або продукції,  виготовленої за новою
технологією за вилученням коштів, витрачених на власні потреби.
     3.14. Для  задоволення комерційних інтересів кожного учасника
проекту важливе значення має оцінка  фінансових  результатів  його
реалізації   або   комерційна   ефективність,   що   є   складовою
інтегральної ефективності галузей національної економіки.
     3.15. Комерційна   ефективність   проектів  науково-технічних
розробок  та  їх  використання  визначається   як   співвідношення
фінансових  витрат  та результатів науково-технічних розробок,  що
мають забезпечити потрібну норму дохідності.
    4. Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок
                         та їх реалізації
     4.1. Соціальні   наслідки   науково-технічних   розробок    у
більшості  випадків  піддаються  вартісній оцінці і включаються до
складу  загальних результатів  проекту  в  межах  визначеної  його
ефективності.
     4.2. Основними  видами  соціальних  наслідків  проектів,   що
визначаються в межах його ефективності, є:
     зміни в кількості робочих місць на об'єкті, де впроваджується
технічне нововведення;
     зміни в структурі виробничого персоналу та його кваліфікації,
у тому числі зміни чисельності працівників і з них жінок, зайнятих
шкідливими видами  праці,  зміни  чисельності  працівників  різної
кваліфікації, та тих, що потребують її підвищення;
     зміни в рівні здоров'я працівників  об'єкта  визначаються  за
допомогою рівня відвернутих втрат, пов'язаних з виплатами із фонду
соціального страхування та витратами на охорону здоров'я;
     зміни довкілля.
     4.3. Вплив реалізації проекту на зміни умов праці працівників
об'єкта   та   довкілля   оцінюється   в   балах  за  відповідними
санітарно-гігієнічними нормами чи психологічними умовами праці,  а
також  нормативами  рівня  забруднення  середовища.  З  цією метою
можуть  бути використані дані  соціологічних  опитувань,  а  також
спеціальні виміри на робочих місцях.
     4.4. Розрахунковим  елементом є також витрати,  необхідні для
досягнення  соціальних  наслідків,   або   зумовлені   досягнутими
соціальними  наслідками реалізації проекту (як,  наприклад,  зміни
витрат на виплату допомоги з  тимчасової  непрацездатності  або  в
зв'язку з безробіттям).
     4.5. У  розрахунках  економічних  та  соціальних  результатів
реалізації науково-технічних розробок необхідно враховувати рівень
інфляції на їхню ефективність.  Рівень інфляції в кінці будь-якого
періоду реалізації проекту (скажімо tu) відносно початкового  його
моменту  tі  визначається  за  допомогою  індексу  змін в цінах на
використані з  цією  метою  ресурси  та  на  готову  продукцію  чи
послуги.
     4.6. Визначення рівня інфляції здійснюється шляхом відношення
ціни ресурсу в кінці періоду t  до ціни того  ж  ресурсу  в  кінці
                              1
періоду t  за формулою:
         н
                          r(t t ) = І(t t ) - 1,             (5.1)
                             1 н       1 н
     де: І - індекс цін у момент t  відносно моменту t ;
                                  н                   1
     r(t t ) - рівень інфляції.
        1 н
     4.7. Середньострокові та  довгострокові  проекти  НДДКР  щодо
термінів    їх    реалізації    потребують    врахування   фактора
невизначеності та ризику.
     4.8. Для  врахування  фактора невизначеності та ризику можуть
бути використані такі методи:
     перевірка стійкості проекту;
     корегування параметрів проекту;
     формалізований опис невизначеності.
     4.9. Стійкість   проекту   визначається  за  допомогою  точки
беззбитковості за формулою:
                                 Зс
                         Т = ----------                      (5.2)
                          б    Ц - Зу
     де: Т  - точка беззбитковості;
          б
     Ц - ціна одиниці продукту;
     Зс -  умовно  постійні  витрати на виробництво продукції,  що
виготовлена на основні впровадження результатів НДДКР;
     Зу - умовно  -  змінні  витрати,  що  змінюються  пропорційно
обсягу виробництва.
     4.10. Корегування параметрів проекту  проводиться  на  основі
уточнення  вихідного  техніко-економічного завдання,  у тому числі
строків виконання проекту в зв'язку з запізненнями у  фінансуванні
його  етапів,  порушеннями  технологій при впровадженні інновацій,
порушеннями строків поставок сировини та іншими  ускладненнями.  В
усіх  випадках таких порушень до складу витрат на проект додаються
зумовлені ними втрати.
     4.11. Формалізований    математичний    опис    при   відомих
вірогідностях різних умов  реалізації  проекту  має  такий  вигляд
(додаток 3):
                          Э  = S Э  Р ,                      (5.3)
                           оч     і  і
     де: S - сума;
     Э   - очікуваний економічний ефект;
      оч
     Э  - інтегральний ефект при певній умові реалізації;
      і
     Р  - вірогідність реалізації цієї умови.
      і

 Начальник управління економічної
 політики Міністерства економіки
 та з питань європейської інтеграції             Г.Тринєєв
                                      Додаток 1
                                      до розділу 2 п.2.2
     Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного
     рівня результатів  НДДКР та значень  нормативних величин
                    вагових його коефіцієнтів

N Показники НТЕ Ознаки показників Кількість балів Коефіцієнт важливості j-го показника НТЕ
1. Науково-технічний рівень Перевищує кращі світові аналоги 10  
Відповідає світовому рівню 7-9  
Нижче кращих світових аналогів 5-6 0,3-0,35
Перевищує кращі вітчизняні аналоги 3-4  
Відповідає вітчизняному рівню 1-2  
Нижче вітчизняного рівня 0  
2. Перспективність Першочергова важливість 10  
Важливі 5-7 0,35-0,4
Корисні 1-3  
3. Потенційний масштаб практичного використання Світовий ринок 10  
Галузі національної економіки 7-8  
Галузь (регіон) 3-5 0,2
Окреме підприємство (об'єднання) 1-2  
4. Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів НДДКР Великий (значний) 10  
Помірний (середній) 5-6 0,1
Малий (слабкий) 1-3  

 Начальник управління економічної
 політики Міністерства економіки
 та з питань європейської інтеграції             Г.Тринєєв
                                      Додаток 2
                                      до розділу 3 п. 3.1
                             Приклад
          розрахунку економічної ефективності створення
          технології виробництва нового  електроприладу
     Вихідні дані (млн. гривень):
     Загальні капітальні  вкладення  в  технологію та обладнання -
13,0 млн. грн.
     у тому  числі  в  першому  році реалізації проекту - 7,4 млн.
грн.
     Витрати на НДДКР та виготовлення зразків - 0,9 млн. грн.
     Дохід (прибуток від продажу продукції,  виготовленої за новою
технологією) за весь період реалізації - 277 млн. грн.
     Ціна одиниці продукції - 30 грн.
     Для ілюстрації  розрахунків  чистого  дисконтованого   доходу
складемо  таблицю,  що  відображала  б обсяги чистого грошового та
кумулятивного потоків,  як вихідні дані  для  розрахунків  чистого
дисконтованого доходу (ЧДД) за формулою 3.1.
     Оскільки ставки  дисконтування,  як   правило,   визначаються
відповідно  до рівня банківських позичкових ставок,  приймаємо для
розрахунків  її  значення,  рівним  0,16.  Тоді,  в  першому  році
реалізації проекту чистий дисконтований дохід становитиме:
                             -7,5 млн. грн.
                      ЧДД = ---------------- = 6,5 млн. грн.
                               -(1 + 0,16)
     У кожному наступному році збільшується ступінь дисконтування.
Обчислення  ЧДД  у  цьому  разі  приводять  до  даних кожного року
реалізації проекту.  Підсумувавши визначені дані,  одержимо ЧДД  =
5,5   млн.   гривень.   Індекс   дохідності  (рентабельності),  як
зазначалось  у  розділі  3  Методики,  є  співвідношення   чистого
дисконтованого  доходу  та  одноразових  і  капітальних  витрат на
використання нової  технології,  що  визначає  дисконтовану  норму
прибутку.  При  сумі  ЧДД,  рівній  5,5  млн.  грн.,  акціонерному
капіталі в 13,0 млн.  грн.,  і витратах на НДДКР  та  виготовлення
зразків - 0,9 млн.  грн.,  а також на підготовку виробництва - 1,2
млн. грн. індекс дохідності становитиме:
                        Р
                    т    t       5,5
               ІД = S  ---- = ------------ = 0,36, чи 36%.
                   t=0  К      13,9 + 1,2
                         t
     де: S - сума;
     К  - вартість капітальних і одноразових витрат.
      t
     Тобто, рентабельність   реалізації   проекту  становитиме  36
відсотків, а проект слід визначити прибутковим.
       Таблиця. Чистий дисконтований дохід від використання
      нової технології виробництва електроприладу за роками
                        її життєвого циклу
                                                    (млн. гривень)

  Будівництво необхідних потужностей Освоєння технологій у виробництві Використання технологій виготовлення електроприладу до повної потужності виробництва Усього
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Чистий грошовий потік -7,5 -5,5 -0,8 3,1 5,3 6,1 3,4 4,4 6,4 6,4 6,4 6,4 7,8  
Кумулятивний грошовий потік -7,5 -13,0 -13,8 -10,7 -5,4 0,7 4,1 8,5 14,9 21,4 27,8 34,2 42,0  
Чистий дисконтований дохід -6,5 -4,2 -0,48 1,67 2,3 2,5 1,5 1,34 1,7 1,6 1,4 1,2 1,3 5,5
     Внутрішня норма   дохідності,   що  визначається  ітеративним
                                              5,5
шляхом на основі формули 3.5, а саме: ------------------ = 0,
                                      (1+d в степені 10)
                         5,5
звідки d' = 0,19. ------------------
                  (1+x в степені 10)
     Внутрішня норма   дохідності   в   цьому  разі  становить  19
відсотків  і   виявляється   більшою   за   норму   рефінансування
капіталовкладень, тобто проект можна вважати відносно стійким щодо
ефективного його впровадження.
     Період окупності    інвестицій    в    інноваційний    проект
визначається як період,  необхідний для  повернення  їх  первісної
суми  за  рахунок  накопичених  чистих  потоків реальних грошей на
основі реалізації проекту. Витрати на проект мають бути окупленими
за три роки
                15,1 млн. грн.
           Т = ---------------- = 2,7 років,
                 5,5 млн. грн.
     де: 15,1 млн. грн. - сума інвестицій;
     5,5 млн. грн. - чистий дохід.
     Точка збитковості  проекту  визначається як відношення умовно
постійних поточних витрат виробництва  до  різниці  між  ціною  на
одиницю продукції та  умовно  змінними  витратами  виробництва.  У
цьому випадку це співвідношення має вигляд:
                         8      8
                  Т  = ----- = ---- = 0,53 = 53%
                   б   30-15    15
     де: Т - точка беззбитковості;
          б
     8 грн. - умовно постійні витрати;
     15 грн. - умовно змінні витрати;
     30 грн. - ціна одиниці продукції.
     Точка беззбитковості  знаходиться  в   межах   53   відсотків
номінального   обсягу   виробництва,   що  підтверджує  надійність
проекту.

 Начальник управління економічної
 політики Міністерства економіки
 та з питань європейської інтеграції             Г.Тринєєв
                                      Додаток 3
                                      до розділу 4 п.4.7, 4,8
          Приклади врахування невизначеності та ризику в
          розрахунках  потенційного економічного  ефекту
                    науково-технічної розробки
     Приклад 1.  Існують три варіанти створення нової технології в
результаті  виконання  наукових  досліджень,  для  яких  визначено
потенційні значення економічного ефекту Е  та значення ймовірності
                                         п
реалізації кожного з них Р
                          і
Варіант Умови реалізації (тис. грн.)
1 2 3 4 5 6 7
1 Е ті 920 944 960 760 816 880 896
Р і 0,05 0,3 0,1 0,05 0,1 0,15 0,25
2 E ті 1000 1024 1056 720 760 920 960
Р і 0,15 0,1 0,1 0,1 0,2 0,2 0,15
3 Е ті 1000 1040 1120 640 760 880 944
Р і 0,2 0,1 0,05 0,05 0,1 0,15 0,44
     Найвигідніший варіант    використання    результатів    НДДКР
рекомендується   вибирати   за  умови  максимізації  математичного
очікування потенційного інтегрального економічного ефекту.
                       max МЕт = max S Ет  Р ,               (3.1)
                                         і  і
     де: S - сума;
     МЕт -  математичне  очікування   інтегрального   економічного
ефекту, тис. грн.
     Ет  - економічний ефект при і-й умові реалізації, тис. грн.;
       і
     Р  -   ймовірність   реалізації   і-ої,   умови   виходячи  з
      і
невизначеності та     ризику,     пов'язаного     з    досягненням
техніко-економічних показників на різних етапах НДДКР, ризику щодо
технологічної   реалізації   результатів  наукових  досліджень  на
підприємствах та ризику, обумовленого ринком.
     За формулою Д.4.1. визначається математичне очікування МЕт за
варіантами:
        1     1  1
     МЕт = S Е  Р  = 920х0,05+944х0,3+960х0,1+760х0,05+816х0,1 +
              і  і
+ 880х0,15+896х0,25 = 900,8 тис. грн.
        2     2  2
     МЕт = S Е  Р  = 1000х0,15+1024х0,1+1056х0,1+720х0,1+760х0,2 +
              і  і
920х0,2+960х0,15 = 910 тис. грн.
        3     3  3
     МЕт = S Е  Р  = 1000х0,2+1040х0,1+1120х0,05+640х0,05 +
              і  і
760х0,1+880х0,15+944х0,35 = 930,4 тис. грн.
     У результаті отримуємо таке ранжування варіантів:
     I - варіант 3
     II - варіант 2
     III - варіант 1
     Коли ж  є нагальна необхідність ураховувати дисперсію значень
ефекту,  то формула Д.4.1.  може бути модифікованою. Якщо за інших
рівних умов  (наприклад,  у  разі  того  ж самого МЕт,  збільшення
дисперсії зменшує перевагу того чи  іншого  варіанта,  то  у  разі
нормального  закону  розподілу  імовірностей цей варіант може бути
відібраним за критерієм:
                                   j
                        max (МЕ - Д * a );                  (3.2.)
                               t       s
          j
     де: Д  - дисперсія випадкової величини ефекту Е ;
                                                    т
     a  - норматив для врахування дисперсії ефекту (установлюється
      s
галузевими інструкціями диференційовано для різних  типів  заходів
науково-технічного розвитку s).
     Відповідні розрахунки та ранжування наведено у прикладі 2.
     Приклад 2.  Якщо  для значень МЕт,  визначених в попередньому
прикладі,  величина дисперсії становить відповідно D1 = 56,8, D2 =
114,4, D3 =  119,2,  то  при  галузевому  нормативі для врахування
дисперсії  економічного  ефекту  для  нових  технологій  as  =0.75
отримаємо такі оцінки:
                  1         1
     Варіант 1. МЕ  - 0,75 D  = 900,8 - 0,75х56,8 = 844 тис. грн.
                  т         т
                  2
     Варіант 2. МЕ  - Q,75 D1 = 910,8 - 0,75х114,4 = тис. грн.
                  т
                  3
     Варіант 3. МЕ  - 0,75 D3 = 930,4 - 0,75х119,2 = 841 тис. грн.
                  т
     У цьому випадку ранжування буде таким:
     I - варіант 1
     II - варіант 3
     III - варіант 2
     У випадку,  коли відомий лише інтервал,  у межах  якого  може
змінюватися   ефект,  рекомендується  використати  для  розрахунку
очікуваного (потенціального) економічного ефекту формулу:
                 Е    = l Е     + (1 - l) Е    ,            (3.3.)
                  точ      Тmax            Тmin
     де: Е    , Е     - найбільше і найменше значення економічного
          Тmax   Тmin
ефекту за умовами його реалізації;
     l -  спеціальний  норматив  для   врахування   невизначеності
ефекту, що встановлюється галузевими інструкціями в залежності від
типу заходу та стадії його реалізації (0<=l<=0,5). При відсутності
його значення  в  галузевих  інструкціях  рекомендується  приймати
l=0,3.
     Приклади розрахунків щодо врахування невизначеності та ризику
за формулою Д.4.3. наведено у прикладі 3.
     Приклад 3.  Виходячи з даних  таблиці  чистого  грошового  та
кумулятивного потоків (приклад 1) при l = 0,3, отримаємо:
     Е    = 0,3х960 + 0,7х760 = 820,0 тис. грн.
      точ
      2
     Е    = 0,3х1056 + 0,7х720 = 820,8 тис. грн.
      точ
     Е    = 0,3х1120 + 0,7х640 = 784 тис. грн.
      точ
     Таким чином, ранжування в останньому випадку буде таким:
     I - варіант 2
     II - варіант 1
     III - варіант З
     Аналіз розглянутих  вище  прикладів врахування невизначеності
та  ризику  в   розрахунках   потенційного   економічного   ефекту
науково-технічної  розробки  свідчить,  що  ранжування варіантів у
значній мірі залежить від вихідної бази,  критеріїв  оптимальності
та  повноти  інформації  про  ймовірність  отримання  тих чи інших
значень економічного ефекту.

 Начальник управління економічної
 політики Міністерства економіки
 та з питань європейської інтеграції             Г. Тринєєв
                            Коментарі
     Чистий дисконтований дохід або чиста сучасна  вартість  -  це
сучасна  вартість майбутніх чистих грошових потоків,  дисконтована
на рівень граничної  вартості  капітальних  вкладень.  Нульове  її
значення  вказує  на  те,  що надходжень від інноваційного проекту
достатньо для того,  щоб відновити вкладений в  інновації  капітал
(кошти)  і забезпечити мінімально необхідний рівень дохідності від
цього вкладення.
     Чистий дисконтований  дохід визначається як різниця між усіма
річними дисконтованими припливами і відтоками реальних грошей,  що
накопичуються  протягом  життя проекту,  або між дисконтованими на
створення і впровадження інновацій витратами та  доходами  від  їх
використання.
     Якщо чиста сучасна вартість інноваційного проекту  позитивна,
проект заслуговує визначення щодо його реалізації.
     Нижче наведено складові операційних потоків реальних  грошей,
необхідних для розрахунків ефективності впровадження НДДКР.
                Операційні потоки реальних грошей
              (дисконтований потік реальних грошей)
     Операційний відтік реальних грошей
     1. Приріст основного капіталу (інвестиції)
     2. Приріст чистого оборотного капіталу
     3. Експлуатаційні витрати
     4. Витрати маркетингу
     5. Збитки виробництва і збуту
     6. Корпоративні податки
     Операційний приплив реальних грошей
     1. Надходження від продажу основного капіталу
     2. Надходження ліквідаційної вартості (кінець життя проекту)
     3. Надходження від зменшення чистого оборотного капіталу
     4. Надходження від продажу продукції продукції
     5. Інші доходи від використання інновацій
     Внутрішня норма  дохідності  - це норма дисконту,  що для неї
дисконтована вартість  чистих  надходжень  від  проекту  дорівнює.
дисконтованій вартості інвестицій, а різниця між ними дорівнює 0.
     При розрахунках його випробовується кілька норм  дисконту  до
тих  пір,  поки  не буде знайдено той його рівень,  за яким чистий
дисконтований дохід дорівнюватиме 0.
     Пошук її  норми здійснюється ітеративним методом.  Якщо чиста
поточна вартість грошових потоків позитивна,  слід використовувати
з  цією  метою  більш  високу  ставку дисконтування,  щоб зрівняти
поточну вартість доходів і вкладень у проект.
              Економічні аспекти впровадження НДДКР
                          (до розділу 3)
     Інноваційні інвестиції   вкладення   економічних  ресурсів  у
науково-технічні розробки та їх впровадження з метою  створення  й
одержання  чистих  вигід  у і національній економіці і на окремому
господарському об'єкті господарювання.
     Вигоди від    використання   науково-технічних   розробок   у
національній економіці виявляються у вигляді  прибутків,  доходів,
соціально-економічних  та  інших  переваг  порівняно до попередніх
технологічних методів виробництва продукції чи послуг.
     Потік реальних грошей, за допомогою якого здійснюється оцінка
вигід  від  впровадження  науково-технічних   розробок,   це   або
надходження   готівки  (припливи  реальних  грошей),  або  платежі
(відтік реальних грошей,  як наслідок ефективного чи неефективного
використання технологічних нововведень.)
     Якщо протягом певного  періоду  доходи  перевищують  витрати,
можна говорити про наявність чистих доходів (net benefits) або про
позитивні грошові  потоки  (positive  cash  flows).  Якщо  витрати
перевищують  доходи  - мають місце чисті витрати (net expenditure)
або відтоки грошових коштів (cash outlay).
     Уся серія   грошових   потоків,   пов'язаних  з  інноваційним
проектом,  є  потоком  грошових  коштів  (flow  stream),  (приклад
розрахунку див. у додатку 2).
     Дисконтування. Суть поняття "дисконтування" пов'язано з  тим,
що гроші мають нестабільну ціну.  Сума їх на сьогодні або в момент
їх вкладення у проект має більшу цінність ніж у  майбутньому,  або
навпаки. Різниця між теперішньою і майбутньою цінністю грошей може
бути виражена, як процентна ставка, що характеризує відносні зміни
в  оцінці  грошей  за  певний  період.  На  коригування початкових
вкладень на цю ставку або  доходів,  одержаних  від  них,  впливає
процес дисконтування грошових потоків.
     Норма дисконту (або  мінімальний  коефіцієнт  окупності)  має
бути рівною фактичній ставці відсотку за довгостроковими позичками
на ринку капіталу або  ставці  відсотку  (вартості  капіталу),  що
сплачується одержувачем позички.
     Норма дисконту  повинна  бути  мінімальною  нормою  прибутку,
нижче якої підприємцю невигідно вкладати кошти в інвестиції.
     Для виявлення вихідних даних,  особливо потенціальне можливої
дохідності  (прибутковості)  проекту,  необхідна  тісна  взаємодія
підприємств-замовників з розробниками  технологій.  Лише  за  цієї
умови  бажані показники проекту визначаються в процесі переговорів
між (зацікавленими в ньому сторонами.  Під час  переговорів  деякі
параметри проекту можуть змінюватись,  що зумовлює і зміни значень
узагальнюючих показників.
     Соціальні аспекти розрахунків ефективності (до розділу 3)
     Актуальними елементами  розрахунків  є  зміни   в   кількості
робочих місць.
     Для сучасного стану виробництва збільшення  робочих  місць  є
позитивним фактором його розвитку,  але його врахування при оцінці
ефективності інновацій має випливати з порівняння витрат на  кожне
робоче   місце   і   відшкодування   їх   за   рахунок  підвищення
продуктивності праці.
     Оцінка змін     здоров'я    працівників    виробництва,    де
використовуються   наслідки   запрограмованих    науково-технічних
розробок,  забезпечує  запобігання  втрат чистого доходу,  а також
змін у сумі виплат на соціальне  страхування  та  змін  витрат  на
охорону  здоров'я.  Якщо  зміни  в  здоров'ї  працюючих стосуються
екології регіону,  то аналогічні показники визначаються  для  його
населення,  якщо  в ньому відбулись екологічні зміни навколишнього
середовища, зумовлені застосуванням технічних нововведень.
     Економія вільного   часу  визначається  в  людино-годинах  за
проектами, що передбачають:
     підвищення надійності енергопостачання населених пунктів;
     скорочення витрат праці в домашньому господарстві  на  основі
збільшення   випуску   товарів   народного   споживання,  особливо
побутових;
     сприяння виробництву   нових   видів   і  марок  транспортних
засобів;
     сприяння спорудженню   нових   автомобільних  та  залізничних
шляхів;
     зміни транспортних    засобів    доставлення   певних   видів
продукції, а також працівників до місця роботи;
     удосконалення розміщення торговельної мережі;
     поліпшення торговельного обслуговування населення;
     розвиток телефонного  та  телеграфного  зв'язку,  електронної
пошти та інших видів зв'язку;
     удосконалення інформаційного обслуговування населення.
     Грошова оцінка розвитку перерахованих вище  видів  соціальних
послуг  може здійснюватися за допомогою нормативів вартості однієї
людино-години  та  економії   в   розмірі   50%   середньогодинної
заробітної   плати   за   контингентом   працездатного  населення,
зумовленої реалізацією проекту.
     Ефективність цих  послуг  може бути одночасною з ефективністю
науково-технічних розробок, спрямованих на інші цілі.
                        Список літератури
     1. Закон  України  Про  наукову і науково-технічну діяльність
 / Голос України. - N 245 - С. 6-9.
     2. Закон України Про затвердження Кодексу законів  про  працю
Української РСР/
     3. Закон  України  Про  інвестиційну діяльність 
Закони України. 1996, С. 173-181.
     4. Закон України Про податок на додану вартість  -  168/97-ВР
 - / Відомості Верховної Ради України,  1997,  N 21 -
С.756.
     5. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
22 травня   1997  р.  -  N  283/97   -  /  Збірник
законодавчих  та  нормативних  актів  України  в  сфері  науки   і
науково-технічної діяльності - МОН, УкрІНТЕІ, - 1997.
     6. Управление проектами/  Под  общей  редакцией  В.Д.Шапиро.-
Санкт-Петербург, 1996. - 216 с.
     7. Инновационный менеджмент: Справ. пособие.  -  Спб:  Наука,
1997. - 560 с.
     8. В.Г.Дерзский, Б.И.Гинзбург, Ю.Ф.Шкворец й др. Методические
рекомендации по прогнозированию технико-экономических  показателей
новой техники / - Институт кономики АН УССР, 1982. - 40 с.
     9. Добров  Г.М.,  Молдованов  М.И.  Повышение   эффективности
внедрения научно-технических программ.  - К.: Техніка, 1987. - 200
с.
     10. Основные   методические    положения    по    определению
экономической эффективности научно-исследовательских работ.  - М.:
Экономика, 1964. - 32 с.
     11. Ускорение   научно-технического  прогресса  (Методические
рекомендации). - М.: Информэлектро, 1989. - 118 с.
     12. Фатхугдинов  Р.А.  Инновационный менеджмент:  Учебник для
вузов. - М.: ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез, 1998. - 600 с.
     13. Пересада  А.Д.  Основи  инвестиционной  деятельности  К.:
Либра, 1996. Управление проектами, под общей редакцией В.Д.Шапиро,
Санкт-Петербург, 1996, С.190-195.
     14. Методические   рекомендации   по   оценке   эффективности
инвестиционных проектов  и  их  отбора  для   финансирования   М:,
Информэлектро, 1994.
     15. Прогнозирование  научно-технического прогресса в отраслях
промышленности: Методические рекомендации. Ч.Ш.-М: ВНИИПИ, 1991. -
165 с.
     16. Чирков   В.Г.   Обгрунтування  фінансування  інноваційних
проектів / Фінанси України, 1996, N 6 - с.70-74,
     17. Завлин   П.Н.,   Васильєв   А.В.   Оценка   эффективности
инноваций. СПБ/Бизнес-пресса, 1998. - 215 с.

Для более удобной работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту, оглавление) необходимо авторизоваться...

Войти в Личный кабинет

© 2018 Все права защищены
Разработчик сервиса ООО "Computer Logic Group"
61166, Харьков, пр.Науки, 40, оф. 241 Тел.: +38 (057) 752-04-35 E-mail: online@budstandart.com