Постановление от 27.10.1987 № 347 "Об организации выполнения постановления ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 19 сентября 1987 г. N 1058 "О дальнейшем развитии советской архитектуры и градостроительства"

Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.

Войти в Личный кабинет

Бесплатные документы Ошибка в документе Заказать документ

Сервис содержит 17732 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>


  • Информация о документе
  • Ссылки на документы
  • Ссылки из других документов
Наименование документаПостановление от 27.10.1987 № 347 "Об организации выполнения постановления ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 19 сентября 1987 г. N 1058 "О дальнейшем развитии советской архитектуры и градостроительства"
Дата принятия27.10.1987
СтатусДействующий
Вид документаПостановление
Шифр документа347
РазработчикСовет Министров Украинской Советской Социалистической Республики
Принявший органСовет Министров Украинской Советской Социалистической Республики


В данном документе нет ссылок на другие нормативные документы.


Другие нормативные документы не ссылаются на данный документ.

              ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
                 І РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
                        П О С Т А Н О В А
                   від 27 жовтня 1987 р. N 347
                               Київ
           Про організацію виконання постанови ЦК КПРС
           і Ради Міністрів СРСР від 19 вересня 1987 р.
             N 1058 "Про дальший розвиток радянської
                  архітектури і містобудування"
 
     Центральний Комітет  КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають,  що
розвиток  радянської  архітектури  і  містобудування  має  важливе
значення в реалізації соціально-економічної політики,  розробленої
XXVII з'їздом партії.  Архітектура  справляє  постійний  вплив  на
громадську свідомість,  є дійовим засобом морального й естетичного
виховання  народу,  формування  комуністичного  світогляду.  Твори
архітектури   являють   собою  результат  спільної  творчої  праці
архітекторів, учених та будівельників, втілюють єдність мистецтва,
науки і техніки, матеріальної та духовної культури суспільства.
     За роки  Радянської  влади  в країні створено немало яскравих
архітектурних творів,  що розвивають національні традиції, кращі з
яких  увійшли  до  скарбниці  вітчизняного  і світового мистецтва.
Проведено роботи по відновленню та реставрації  найбільш  видатних
пам'яток архітектури.
     Разом з  тим  в  останні  десятиріччя  в галузі архітектури і
містобудування стали  проявлятися  негативні  тенденції  внаслідок
того,   що   будівельне   виробництво   почало   диктувати   умови
проектування та діяльності зодчих.
     Надмірна централізація  типового  проектування,  некомплексне
будівництво   й   орієнтація   в   основному   на   великопанельне
домобудівництво призвели до того, що забудова багатьох міст, селищ
і сіл стала невиразною й одноманітною.  Часто архітектурний вигляд
і  планування  житлових  будинків  та  громадських   будівель   не
враховують   демографії,   національно-побутових  особливостей  та
природно-кліматичних   умов   районів   будівництва.    Ландшафтна
архітектура,     монументально-декоративне     мистецтво    зовсім
недостатньо використовуються при плануванні та забудові  населених
пунктів.  Неприпустимо  низьким  є  рівень  архітектури  більшості
промислових будівель і споруд,  що не сприяє  підвищенню  культури
праці і негативно позначається на результатах виробництва.
     Незадовільно використовується  багата  архітектурна  спадщина
народів Радянського Союзу.  В неблагополучному  стані  перебувають
історичні  центри,  квартали,  площі  та вулиці багатьох міст.  Не
завжди забезпечується схоронність  пам'яток  архітектури  -  цього
дорогоцінного надбання народу.
     Недооцінка громадського   значення  архітектури  призвела  до
втрати своєрідності у вигляді міст  і  сіл,  відсутності  яскравих
архітектурних   образів,  що  відображають  соціальні  особливості
нашого  ладу.  Падіння  престижу  праці  архітекторів  вступає   у
протиріччя   зі   зростаючим   соціальним  значенням  зодчества  в
соціалістичному суспільстві.
     Серйозні недоліки в справі розвитку вітчизняної архітектури і
містобудування  стали  наслідком  відсутності широкого обговорення
громадськістю архітектурних рішень  забудови  міст,  унікальних  і
великих  комплексів  та будівель,  слабкого розвитку архітектурної
критики, недостатнього висвітлення цієї проблеми в пресі, засобами
кіно  і  телебачення,  а  також  відсутності  гласності негативних
сторін у галузі архітектури й містобудування.
     Великі прорахунки  є  в  організації   архітектурної   науки,
внаслідок  чого  вона  слабо  впливає  на  практику проектування і
будівництва.  Фундаментальні дослідження ведуться в  недостатньому
обсязі,  галузева  наука  не  має  міцних  зв'язків  з інститутами
Академії наук СРСР та республіканських академій.  Експериментальні
та  дослідно-конструкторські роботи в галузі архітектури практично
припинилися.
     Підготовка архітектурних  кадрів   не   відповідає   потребам
народного  господарства.  Випускники архітектурних вузів за рівнем
одержаних  знань  слабо  підготовлені  до  розв'язання  практичних
завдань проектування й будівництва.
     Виконкоми місцевих   Рад  народних  депутатів  не  приділяють
необхідної  уваги  справі  архітектури  й  містобудування.  Спілка
архітекторів  СРСР  не займає активної позиції по підвищенню рівня
творчої діяльності радянських архітекторів.
     Питання розвитку  радянської  архітектури  і   містобудування
набувають  особливої  гостроти  у  зв'язку  з  різким  збільшенням
обсягів  будівництва   житлових   будинків   та   інших   об'єктів
соціального  призначення  для  розв'язання висунутої XXVII з'їздом
КПРС житлової програми і завдання якнайшвидшого задоволення потреб
радянських  людей в усіх видах громадського обслуговування.  На це
необхідно спрямувати узгоджені  зусилля  партійних,  радянських  і
господарських    органів,   трудових   колективів   проектних   та
будівельних організацій,  всіх учасників  інвестиційного  процесу,
Спілки архітекторів СРСР та інших творчих спілок.
     З метою   підвищення  ролі  архітектури  і  містобудування  у
створенні якнайсприятливіших  умов для праці,  побуту й відпочинку
радянських  людей,  на  виконання  постанови Центрального Комітету
КПРС і  Ради  Міністрів  СРСР  від  19  вересня  1987  р.  N  1058
Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української
РСР  п о с т а н о в л я ю т ь:
     1. Обласним,  міським і районним комітетам Компартії України,
виконкомам   місцевих   Рад  народних  депутатів,  Держбуду  УРСР,
міністерствам і  відомствам  УРСР,  Спілці  архітекторів  України,
місцевим архітектурно-містобудівельним органам,  а також проектним
та будівельним організаціям, архітекторам забезпечити:
     докорінне поліпшення містобудування,  створення міст, селищ і
сіл з раціональним плануванням виробничих зон та житлових районів,
розвинутими системами громадського  обслуговування,  транспорту  й
інженерного   обладнання,   що  повністю  задовольняють  соціальні
потреби населення;
     будівництво житлових будинків з різними типами  квартир,  які
за  розмірами,  плануванням  і комфортністю відповідали б потребам
неоднакових  за  складом  сімей,  одиноких  і   літніх   громадян,
молодожонів та інших категорій населення;
     створення в  житлових  районах  умов для організації дозвілля
населення,  проведення  за  місцем  проживання  культурно-масових,
оздоровчих та спортивних заходів;
     всебічне збереження  архітектурного вигляду стародавніх міст,
дбайливе використання пам'яток  вітчизняного  зодчества,  розвиток
архітектури  на основі творчого використання історичної спадщини і
традицій;
     підвищення ідейно-художнього рівня радянської архітектури  як
дійового   засобу   активізації   людського   фактора,  гармонійне
поєднання архітектурних споруд і природи,  створення  повноцінного
середовища для всебічного розвитку особи;
     вирішення питань  розвитку  архітектура  і  містобудування на
основі принципів  демократизації,  гласності,  широкого  залучення
трудящих  та  громадських організацій до обговорення розроблюваних
проектів, дбайливого ставлення до творчості зодчих;
     зміцнення творчих           зв'язків            архітекторів,
художників-монументалістів  і   скульпторів   при  проектуванні  і
здійсненні будівництва містобудівних ансамблів,  добиваючись у них
синтезу архітектури з образотворчим мистецтвом.
     2. Довести  до  відома,  що  ЦК  КПРС  і  Рада Міністрів СРСР
постановою від 19  вересня  1987  р.  N  1058  з  метою  посилення
керівництва   дальшим   розвитком   архітектури  і  містобудування
перетворили  Державний  комітет  по   цивільному   будівництву   і
архітектурі при Держбуді СРСР у Державний комітет по архітектурі і
містобудуванню   при   Держбуді   СРСР   Держкомархітектури)    і
передбачили  створення  на  чолі  з  цим  Комітетом єдиної системи
союзно-республіканських органів управління.
     Установлено, що Держбуд СРСР,  Держкомархітектури  здійснюють
державне   керівництво   і   контроль   у   галузі  архітектури  й
містобудування,  несуть відповідальність  за  розвиток  і  якісний
рівень   архітектури   й  містобудування  в  країні,  а  також  за
забезпечення науково-технічного прогресу в цій галузі.
     Для визначення   головних   напрямів   розвитку    радянської
архітектури  і  вирішення містобудівних проблем,  що мають важливе
народногосподарське  значення,  при  Держкомархітектури   створено
Державну  архітектурну раду.  На цю раду покладено також розгляд і
оцінку  архітектурних  рішень  великих  будівель,  споруд  та   їх
комплексів  за участю заінтересованих міністерств і відомств СРСР,
Рад Міністрів союзних республік,  Академії мистецтв  СРСР,  Спілки
архітекторів СРСР та Спілки художників СРСР.
     Рішення Держкомархітектури,   що  приймаються  в  межах  його
компетенції,  є обов'язковими для виконання всіма міністерствами і
відомствами,  виконкомами місцевих Рад народних депутатів, а також
об'єднаннями,   підприємствами,   організаціями   й    установами,
незалежно від їх відомчого підпорядкування.
     Покласти на міністерства і відомства УРСР, виконкоми місцевих
Рад  народних  депутатів  відповідальність   за   якісний   рівень
архітектури   будівель,   споруд   та   їх   комплексів,  розвиток
містобудування на підвідомчих територіях,  а також за діяльність у
цій галузі проектних та будівельних організацій.
             По підвищенню якісного рівня архітектури
     3. Держбуду УРСР,  Спілці архітекторів України, міністерствам
і відомствам УРСР,  виконкомам місцевих  Рад  народних  депутатів,
архітектурно-містобудівельним  органам,  проектним  та будівельним
організаціям:
     добиватися створення   виразних    архітектурних    ансамблів
громадських  центрів,  площ,  вулиць,  пішохідних зон,  комплексів
житлових,  культурно-побутових   і   торговельних   будівель,   не
допускати  одноманітності  масової  забудови  при  проектуванні та
будівництві  міст,  селищ  і  сіл  та  необгрунтованого   знесення
придатних для експлуатації будівель і споруд;
     забезпечувати органічне    поєднання   архітектурних   рішень
будівель і споруд з існуючою забудовою,  пам'ятками архітектури та
природою,  використання національних традицій і прийомів забудови,
ландшафтної  архітектури  та  малих  архітектурних  форм,   синтез
архітектури й монументального мистецтва;
     уміло поєднувати  в  забудові різні типи житлових будинків та
громадських будівель,  активно використовуючи для цього можливості
індустріального домобудування,  в тому числі монолітного,  а також
традиційні та місцеві будівельні матеріали;
     підвищувати якісний рівень архітектурних рішень промислових і
агропромислових   будівель  та  споруд,  забезпечувати  комплексне
формування  промислових  вузлів,  благоустрій  та  озеленення   їх
територій,  створювати  сприятливі  умови для продуктивної праці і
соціально-побутового обслуговування працівників підприємств.
     4. Будівельним    міністерствам    УРСР,    Держбуду    УРСР,
облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам:
     забезпечити значний  розвиток  монолітного  домобудування для
будівництва  виразних  за  архітектурою   житлових   будинків   та
громадських   будівель   з   різноманітними  об'ємно-планувальними
рішеннями,  особливо у сейсмічних  районах  та  районах  з  теплим
кліматом;
     розширити застосування  легких металевих і дерев'яних клеєних
конструкцій   для   зведення    оригінальних    за    архітектурою
великопрольотних громадських будівель;
     забезпечити за    рахунок    реконструкції    та   технічного
переозброєння підприємств  будівельної  індустрії  і  використання
гнучких  технологічних  схем  виробництва  випуск широкої та легко
змінюваної номенклатури збірних виробів і конструкцій,  які  дають
змогу зводити житлові,  громадські та промислові будівлі, різні за
своїми    архітектурно-будівельними    рішеннями,    поверховістю,
конфігурацією та видами опорядження.  Встановити, що довгострокові
плани  випуску  продукції  підприємств  будівельної  індустрії  за
номенклатурою  виробів  затверджуються  за погодженням з головними
архітекторами відповідних міст і районів;
     ширше застосовувати  облицювальні  матеріали  та   вироби   з
природного  каменю  для оздоблення фасадів,  цоколів,  влаштування
підлог,  елементів інтер'єру будинків  та  споруд,  використовуючи
сучасні   методи  видобутку  та  обробки  природного  каменю,  які
забезпечують  економічність  виробництва  й   застосування   таких
матеріалів та виробів.
     Держбуду СРСР доручено скасувати встановлені раніше обмеження
на застосування матеріалів з природного каменю.
     Держплану УРСР разом з Держбудом  УРСР  розробити  за  участю
заінтересованих   міністерств,   відомств   УРСР,   облвиконкомів,
Київського  і  Севастопольського  міськвиконкомів  та  подати   на
затвердження  Раді  Міністрів  УРСР  в  першому  півріччі  1988 р.
погоджені  з  Держбудом  СРСР   конкретні   заходи   по   освоєнню
підприємствами  будівельної  індустрії,  промисловості будівельних
матеріалів,  лісової,   целюлозно-паперової,   деревообробної   та
хімічної   промисловості   виробництва   виробів,  конструкцій  та
оздоблювальних   матеріалів   для   підвищення   якісного    рівня
архітектури  будівель,  споруд та їх комплексів,  які будуються на
території республіки.
     5. Довести до відома,  що  ЦК  КПРС  і  Рада  Міністрів  СРСР
постановою від 19 вересня 1987 р. N 1058:
     1) Установили,   що   проекти   на   будівництво   нових   та
реконструкцію діючих промислових  і  агропромислових  будівель  та
споруд   у   частині  архітектурно-будівельних  рішень  підлягають
погодженню з відповідними архітектурно-містобудівельними органами.
     2) Доручити  Держкомархітектури  за  участю   заінтересованих
міністерств  і  відомств  СРСР  установити  в  1988  році  порядок
затвердження   дослідних   зразків   для   серійного   виробництва
санітарних приладів,  електротехнічного обладнання, освітлювальної
арматури,  залізних виробів,  шпалер, лінолеуму та інших виробів і
матеріалів,  що випускаються для потреб будівництва, з урахуванням
необхідності підвищення їхніх художніх якостей.
               По поліпшенню планування й забудови
                        міст, селищ і сіл
     6. Держбуду УРСР,  Держплану УРСР, міністерствам і відомствам
УРСР,    облвиконкомам,     Київському     і     Севастопольському
міськвиконкомам забезпечувати:
     розробку регіональних містобудівних програм виходячи зі схеми
розвитку і розміщення продуктивних сил  УРСР,  регіональної  схеми
розселення     на    території    УРСР,    цільових    комплексних
народногосподарських програм,  а  також  соціальних,  економічних,
науково-технічних та інших прогнозів на довгостроковий період;
     взаємопов'язаний розвиток     виробничої,    соціальної    та
інженерно-транспортної інфраструктури областей,  міст, селищ і сіл
з   урахуванням   розміщення   продуктивних   сил,   раціонального
використання  земельних   ресурсів   і   природного   оточення   з
додержанням вимог екології.
     7. Держплану УРСР,  Держбуду УРСР, міністерствам і відомствам
УРСР,    облвиконкомам,     Київському     і     Севастопольському
міськвиконкомам  передбачати  випереджаюче  проведення  необхідних
проектно-розвідувальних   робіт,   створення    баз    будівельної
індустрії,   необхідних  житлово-побутових  умов  для  працівників
будівельних  організацій,  об'єктів  комунальної   та   інженерної
інфраструктури  і  під'їзних  шляхів  при будівництві нових міст і
селищ,  промислових,  енергетичних та  інших  народногосподарських
комплексів.
     8. Держбуду УРСР,  виконкомам місцевих Рад народних депутатів
забезпечувати:
     своєчасну розробку й  затвердження  в  установленому  порядку
схем  і проектів районного планування,  генеральних планів міст та
інших населених пунктів, проектів детального планування виробничих
зон   і   житлових  районів,  прейскурантів  на  об'єкти  масового
будівництва   для   відповідних    регіонів,    іншої    проектної
документації;
     здійснення систематичного контролю за реалізацією генеральних
планів міст та інших населених пунктів;
     комплексну забудову   житлових   районів   і    мікрорайонів,
включаючи   житлові   будинки,   об'єкти  соціально-культурного  й
комунального  призначення,  інженерне  обладнання,  озеленення  та
благоустрій їх території.
     ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР дозволили виконкомам обласних і
міських  (міст  республіканського  підпорядкування)  Рад  народних
депутатів  затверджувати  титульні  списки  на комплексну забудову
мікрорайонів  незалежно  від  загальної  кошторисної  вартості  їх
будівництва.
     Пропозиції по  розміщенню  будівництва  нових  та  розширенню
діючих промислових підприємств і трас  лінійних  споруд  незалежно
від   їх   відомчого   підпорядкування   погоджуються  виконкомами
відповідних Рад  народних  депутатів  у  суворій  відповідності  з
затвердженими    схемами   і   проектами   районного   планування,
генеральними планами міст та інших населених пунктів.
     9. Держбуду УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, виконкомам
місцевих Рад народних депутатів забезпечити:
     всемірне збереження  і  як найповніше використання багатющого
духовного  й  матеріального  потенціалу  історичної  архітектурної
спадщини;
     розробку проектів планування і забудови, проектів будівель та
споруд для міст і районів,  що мають історичну цінність, на основі
комплексної оцінки стану історико-культурних фондів;
     будівництво будівель  в  історичних районах,  як правило,  за
індивідуальними проектами,  зі збереженням архітектурного  вигляду
забудови;
     широке застосування  позитивного  досвіду Києва,  Ленінграда,
Володимира,  Ярославля,  Бухари,  Тбілісі,  Баку, Талліна та інших
міст   щодо   дбайливого   ставлення  до  пам'яток  архітектури  і
містобудування,  створення заповідних та охоронних зон, пішохідних
вулиць,  розміщення  в  таких  районах  нових  об'єктів  культури,
торгівлі і громадського обслуговування населення  з  використанням
існуючих будівель та пам'яток архітектури;
     комплексну реконструкцію    районів    історичної   забудови,
виконуючи,  як правило,  одночасно роботи по  новому  будівництву,
реставрації  споруд,  що  мають архітектурну і культурну цінність,
реконструкції,  модернізації  і  капітальному   ремонту   існуючих
будівель,  розвитку  систем  інженерного  обладнання,  благоустрою
території та використанню підземного простору.
     ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР установили,  що титульні списки
на    реконструкцію    районів    історичної    забудови   повинні
затверджуватись в цілому на весь період  реконструкції,  незалежно
від  загальної  кошторисної  вартості  робіт,  з об'єднанням у цих
випадках коштів,  виділюваних на будівництво, капітальний ремонт і
реставрацію.
     Міністерствам і відомствам УРСР,  які здійснюють будівництво,
за погодженням  з  облвиконкомами,  Київським  і  Севастопольським
міськвиконкомами   та   Держбудом   УРСР   забезпечити   створення
спеціалізованих будівельних організацій для  здійснення  робіт  по
комплексній    реконструкції   районів   історичної   забудови   і
реставрації будівель у містах.
     Держбуду СРСР  доручено  затвердити   комплекс   заходів   по
оснащенню   вказаних   організацій   відповідною   матеріальною  і
технічною   базою   та    укомплектуванню    їх    кваліфікованими
спеціалістами.
     10. Держбуду  УРСР,  Міністерству  культури  УРСР  за  участю
Держплану  УРСР,  заінтересованих  міністерств  і  відомств  УРСР,
облвиконкомів,   Київського  і  Севастопольського  міськвиконкомів
розробити і подати до  Ради  Міністрів  УРСР  в  першому  півріччі
1988 р.  пропозиції  про поліпшення справи охорони,  реставрації і
використання пам'яток історії та культури, передбачивши, зокрема:
     розширення мережі,   розвиток   виробничих   потужностей    і
зміцнення кваліфікованими кадрами реставраційних організацій;
     розвиток у   1988-1995   роках   матеріально-технічної   бази
реставраційних робіт,  збільшення обсягів виробництва  спеціальних
будівельних,   оздоблювальних  матеріалів  і  обладнання,  засобів
механізації та інструментів;
     відрахування частини  прибутку  організацій  по  туризму   та
екскурсіям,  включаючи  іноземний туризм,  на ремонт і реставрацію
пам'яток;
     підвищення економічної     заінтересованості     підприємств,
організацій та установ у використанні і збереженні пам'яток;
     11. Держбуду   УРСР,   Міністерству   юстиції   УРСР,  Спілці
архітекторів  України  підготувати   за   участю   заінтересованих
міністерств   і   відомств   УРСР,   облвиконкомів,  Київського  і
Севастопольського міськвиконкомів і внести в  1988  році  до  Ради
Міністрів УРСР пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства у
галузі містобудування.
             По вдосконаленню економічного механізму
            і посиленню стимулювання підвищення якості
                  проектів та рівня архітектури
     12. Довести до відома,  що ЦК  КПРС  і  Рада  Міністрів  СРСР
постановою  від  19  вересня  1987 р.  N 1058 визнали за необхідне
ввести як першу стадію  проектування  забудови  житлових  районів,
архітектурних   ансамблів,   будинків,  споруд  та  їх  комплексів
розробку ескізного проекту,  що визначає основи  архітектурного  і
містобудівельного задуму.
     Зобов'язали Держбуд СРСР, Держкомархітектури, Держплан СРСР і
Державний комітет СРСР по праці і соціальних питаннях:
     установити склад,  зміст і  порядок  розробки  (переважно  на
конкурсній   основі)   ескізних   проектів,   передбачивши  широке
обговорення їх громадськістю і  затвердження  виконкомом  місцевої
Ради   народних  депутатів  або  спільним  рішенням  міністерства,
відомства,  підприємства,  організації - замовника і  відповідного
архітектурно-містобудівельного органу,  а також установити порядок
визначення вартості розробки ескізних проектів;
     визначити порядок і джерела виплати авторам архітектурного  і
містобудівельного  задуму авторської винагороди після затвердження
ескізного проекту.
     Відкриті конкурси  на  розробку  ескізних  проектів  забудови
житлових районів,  архітектурних ансамблів, будівель, споруд та їх
комплексів  проводяться   Держкомархітектури,   міністерствами   і
відомствами СРСР,  Радами Міністрів союзних республік, виконкомами
місцевих Рад народних депутатів за участю Спілки архітекторів СРСР
та  її  творчих  організацій  за планами,  затверджуваними щорічно
Держкомархітектури.
     13. З    метою    забезпечення    більшої     різноманітності
архітектурних  рішень  у  проектах  житлових  будинків  і  масових
громадських  будівель,  врахування  містобудівних   вимог   різних
регіонів   республіки   Держбуду   УРСР   розширити  індивідуальне
проектування і завершити в 1988 році перебудову  існуючої  системи
організації  типового  проектування  в  галузі  житлово-цивільного
будівництва  у  напрямі  її  децентралізації,   маючи   на   увазі
розробляти  типові  проекти  житлових  будинків  та інших об'єктів
соціального  призначення  для  відповідних  регіонів   республіки,
областей  і  міст силами проектних організацій республіканського і
місцевого  підпорядкування,  зональних  інститутів  та   проектних
організацій міністерств і відомств.
     Підприємства й   організації   -  замовники  при  будівництві
об'єктів   за   типовими   проектами   зобов'язані   забезпечувати
відшкодування  витрат,  пов'язаних  з  розробкою і розповсюдженням
типових проектів за рахунок коштів, виділюваних на будівництво.
     Держбуду СРСР  і  Держплану  СРСР  доручено  розробити  й  за
погодженням  із заінтересованими міністерствами і відомствами СРСР
затвердити в 1987 році положення про порядок  визначення  розмірів
компенсації затрат,  пов'язаних з розробкою типових проектів,  про
умови їх відшкодування проектним організаціям.
     14. Надати  право  проектним  організаціям,  які   здійснюють
робоче   проектування   для   будівництва   об'єктів  за  типовими
проектами,  вносити  до  них   за   погодженням   з   відповідними
архітектурно-містобудівельними  органами   й   авторами   проектів
необхідні  зміни  з  урахуванням  місцевих  умов,  без  погіршення
архітектурного  рівня  та  основних техніко-економічних показників
затверджених проектів.
     15. З метою підвищення ролі і престижу праці  архітекторів  -
авторів проектів, розширення їх прав та посилення відповідальності
за архітектурний рівень проектів:
     покласти на  архітектора   -   автора   проекту   керівництво
розробкою   всіх   частин  проекту  та  відповідальність  за  його
архітектурний    і    техніко-економічний    рівень.     Креслення
архітектурно-будівельної  частини  проекту  повинні бути підписані
архітектором - автором проекту;
     установити, що архітектор - автор проекту  бере  безпосередню
участь  в реалізації своїх проектів і має право припиняти розробку
робочих  креслень  на  будівництво  об'єктів  у   разі   порушення
проектними   організаціями   архітектурних   рішень   затверджених
проектів;
     призначати архітекторів - авторів проектів заступниками голів
робочих і державних комісій по прийманню в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів  житлово-цивільного  призначення;
     указувати прізвища архітекторів -  авторів  проектів,  членів
авторських колективів і провідних будівельників в актах державного
приймання,  а також установлювати за рішеннями виконкомів місцевих
Рад  народних  депутатів  відповідні  пам'ятні  знаки  (написи) на
закінчених будівництвом об'єктах.
     16. Держбуду   УРСР,   міністерствам   і   відомствам   УРСР,
виконкомам місцевих Рад народних депутатів забезпечити послідовний
розвиток   проектних   організацій   містобудівного  і  цивільного
профілю,  укомплектування їх кваліфікованими кадрами  архітекторів
та  інших  спеціалістів,  зміцнення  матеріально-технічної  бази й
оснащення    засобами    обчислювальної,    розмножувальної     та
організаційної техніки.
     17. Довести  до  відома,  що  ЦК  КПРС  і Рада Міністрів СРСР
постановою від 19 вересня 1987 р. N 1058:
     1) Заснували  для  заохочення  талановитих зодчих 7 золотих і
10 срібних медалей Держкомархітектури і Спілки  архітекторів  СРСР
для присудження один раз на два роки за найбільш значні досягнення
в галузі архітектури і містобудування.
     Держкомархітектури і   Спілці   архітекторів   СРСР  доручено
розробити за участю заінтересованих міністерств і відомств СРСР та
затвердити в 1988 році Положення про архітектора - автора проекту,
а також положення про золоті і срібні медалі, їх зразки та опис.
     2) Доручили:
     Держкомархітектури розробити за участю Рад Міністрів  союзних
республік   і  затвердити  в  1988  році  положення  про  проектну
організацію - генерального проектувальника міста;
     Держбуду СРСР і Держплану СРСР:
     за участю Державного комітету  СРСР  по  праці  і  соціальних
питаннях  розробити  пропозиції  про порядок переведення проектних
організацій  на  повний   господарський   розрахунок   на   основі
самоокупності  і  самофінансування,  колективних  форм організації
праці і внести їх у 1987 році на розгляд Комісії по  вдосконаленню
управління, планування та господарського механізму;
     розробити за  участю  заінтересованих  міністерств і відомств
СРСР програму розширення випуску і поставки проектним організаціям
сучасних засобів автоматизації проектування.
     3) Зобов'язали Держбуд СРСР і Держкомархітектури:
     забезпечити за  участю заінтересованих міністерств і відомств
СРСР перегляд у 1987-1989 роках норм  проектування  відповідно  до
положень вказаної постанови, маючи на увазі виключити невиправдані
вимоги, що обмежують творчу ініціативу проектувальників;
     розробити й затвердити в 1988 році необхідні будівельні норми
і  правила  в  галузі  ландшафтної архітектури та садово-паркового
будівництва;
     спростити існуючий  порядок  погодження  з   заінтересованими
організаціями   проектів,   розроблюваних  для  житлово-цивільного
будівництва.
            По вдосконаленню організаційної структури
              архітектурно-містобудівельних органів
     18. З  метою  вдосконалення управління в галузі архітектури і
містобудування  у  республіці  утворити  в  складі  Держбуду  УРСР
Головне   управління   архітектури   і   містобудування   у  межах
встановленої штатної чисельності центрального апарату  Комітету  і
витрат на його утримання.
     Держбуду УРСР  внести  до  Ради  Міністрів  УРСР  погоджені з
Міністерством фінансів УРСР і Держбудом СРСР пропозиції про  зміну
структури центрального апарату Комітету.
     ЦК КПРС   і   Рада  Міністрів  СРСР  встановили,  що  головні
управління  архітектури   і   містобудування   держбудів   союзних
республік   здійснюють   свою   роботу   в   тісній   взаємодії  з
Держкомархітектури та під його методичним керівництвом.
     19. Виконкомам обласних  і  міських  Рад  народних  депутатів
перетворити  в  установленому  порядку  в  1987-1988 роках головні
архітектурно-планувальні   управління,    архітектурно-планувальні
управління   і   відділи  (управління)  в  справах  будівництва  і
архітектури виконкомів відповідно:
     в областях,  місті Києві та в містах з  населенням  500  тис.
чоловік   і   більше   -   в   головні  управління  архітектури  і
містобудування;
     у містах з населенням від 100 до 500 тис. чоловік, історичних
містах  та  містах  -  курортах  союзного  значення - в управління
архітектури і містобудування;
     у містах з населенням від 50 до 100 тис.  чоловік - у відділи
архітектури і містобудування.
     Перетворення зазначених   органів   провести  в  межах  фонду
заробітної плати  органів  державного  управління  областей,  міст
Києва і Севастополя.
     Установити, що   головні  управління,  управління  й  відділи
архітектури і містобудування  очолюються  головними  архітекторами
відповідно областей і міст.
     Облвиконкомам, Київському         і         Севастопольському
міськвиконкомам:
     подати в  першому  півріччі  1988  р.  до Ради Міністрів УРСР
пропозиції про введення посади головного архітектора з відповідною
службою в містах з населенням від 20 до 50 тис. чоловік, а також у
міських і сільських районах;
     перетворити в     1988     році     виробничі    групи    при
архітектурно-містобудівельних органах  виконкомів   місцевих   Рад
народних    депутатів    у   госпрозрахункові   проектно-виробничі
архітектурно-планувальні бюро, встановивши їм стабільні економічні
нормативи;
     виділяти матеріально-технічні     ресурси     для    місцевих
архітектурно-містобудівельних  органів   та    забезпечувати    їх
необхідними виробничими приміщеннями й автотранспортом.
     20. Держбуду  УРСР  разом  з  Держпланом УРСР,  Міністерством
фінансів УРСР,  Міністерством юстиції УРСР розробити і  подати  на
затвердження   Раді   Міністрів  УРСР  в  1988  році  погоджені  з
Держкомархітектури положення про головне  управління,  управління,
відділ   архітектури  і  містобудування  виконкомів  місцевих  Рад
народних депутатів,  їх примірні структуру  і  штати  залежно  від
обсягів будівництва на підвідомчих територіях.
     21. Надати головним архітекторам областей і міст право:
     визначати типи  житлових  будинків і громадських будівель для
будівництва,  їх поверховість,  дозволяти внесення змін до типових
проектів  та  розробку  індивідуальних  проектів  окремих об'єктів
житлово-цивільного й комунального призначення за умови  дотримання
затвердженої  планової  структури і середньої кошторисної вартості
будівництва;
     вносити у   виконкоми   місцевих   Рад   народних   депутатів
пропозиції   про   припинення   проектних  та  будівельних  робіт,
виконуваних  з  порушенням  затвердженої  технічної  документації,
включаючи роботи по забудові міст, селищ і сіл;
     створювати тимчасові  авторські колективи проектувальників із
залученням до роботи в них на  договірній  основі  архітекторів  з
місцевих проектних організацій та інших регіонів країни.
     З метою    укомплектування    посад   головних   архітекторів
кваліфікованими фахівцями ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР визнали за
необхідне зберігати за працівниками проектних та науково-дослідних
організацій, які переводяться на ці посади, посадові оклади, що їх
вони  одержували  раніше  (якщо  ці  оклади  нижчі на новому місці
роботи), на період роботи на новій посаді.
     22. Держплану УРСР виділити в 1988 році  Держбуду  УРСР  (для
Головного   управління   архітектури  і  містобудування)  легковий
автомобіль з відповідним лімітом на його утримання.
     23. Держбуду   УРСР,   міністерствам   і   відомствам   УРСР,
виконкомам місцевих Рад народних депутатів:
     забезпечити розробку   і   впровадження   в   1988   році  на
підвідомчих  підприємствах  та  в  організаціях,   що   здійснюють
проектування  й  будівництво  житлових  будинків та інших об'єктів
соціального  призначення,  системи  заходів  по  підвищенню  рівня
архітектури з введенням посади головного архітектора (архітектора)
в  межах  установлених  фондів  заробітної  плати   управлінського
персоналу;
     установити посаду    головного    архітектора   в   проектних
організаціях  житлово-цивільного  профілю  на  правах   заступника
директора,  а  в  проектних організаціях промислового профілю - на
правах заступника головного інженера, організації;
     послідовно здійснювати  заходи  по   заміщенню   всіх   посад
архітекторів працівниками з вищою архітектурною освітою.
                 По розвитку архітектурної науки
                   і підготовці кваліфікованих
                       кадрів архітекторів
     24. Довести  до  відома,  що  ЦК  КПРС  і Рада Міністрів СРСР
постановою від 19 вересня 1987 р. N 1058:
     1) Зобов'язали Держбуд СРСР,  Державний комітет СРСР по науці
і  техніці,  Держкомархітектури,  Академію  наук  СРСР  і Академію
мистецтв СРСР забезпечити подальший розвиток архітектурної науки з
урахуванням    змінюваних   соціальних   потреб   суспільства   та
багатоманітних  регіональних  і  національних  особливостей  нашої
країни,    зосередити    увагу    на    розробці   та   здійсненні
науково-технічної політики в галузі архітектури й  містобудування,
концентрувати  в  цьому напрямі ресурси академічної,  вузівської і
прикладної науки.
     Визнали за  необхідне  здійснити  найближчим  часом  розвиток
фундаментальних досліджень у галузі теорії та історії архітектури,
а   також   пошукових   і    прикладних    науково-дослідних    та
експериментальних   робіт   по   розв'язанню   актуальних  проблем
розселення, планування, забудови, реконструкції населених пунктів,
реставрації    пам'яток   архітектури,   синтезу   архітектури   з
монументальним мистецтвом,  удосконаленню типології, архітектури і
конструкцій    жител,    установ   та   підприємств   громадського
обслуговування,    будинків    промислового    призначення,     їх
функціональної доцільності,  матеріаломісткості, енергоспоживання,
звукоізоляції та інженерного обладнання.
     2) Зобов'язали Держбуд СРСР,  Державний комітет СРСР по науці
і техніці, Держкомархітектури, Академію наук СРСР в короткі строки
здійснити заходи, що забезпечують формування всесоюзного головного
центру  фундаментальних наукових досліджень у галузі архітектури й
містобудування.
     З цією  метою  створили  у   віданні   Держкомархітектури   в
м. Москві Всесоюзний науково-дослідний інститут теорії архітектури
й містобудування з філіалами в містах Ленінграді, Києві, Ташкенті,
Тбілісі, Новосибірську та ряді інших міст країни.
     Установили, що  науково-методологічне  керівництво діяльністю
Всесоюзного  науково-дослідного  інституту  теорії  архітектури  й
містобудування  здійснюється  Держкомархітектури разом з Академією
наук СРСР і повинно забезпечувати  тісну  взаємодію  з  науковими,
проектними,    будівельними    й   реставраційними   організаціями
міністерств і відомств СРСР,  держбудів та академій  наук  союзних
республік.
     Створення зазначеного  інституту і його філіалів здійснюється
на базі Центрального науково-дослідного інституту теорії і історії
архітектури,  Центру  науково-технічної  інформації  по цивільному
будівництву  й  архітектурі,  ряду  підрозділів   центральних   та
зональних інститутів Держкомархітектури, наукових кадрів і окремих
підрозділів інститутів міністерств і відомств,  а  також  академій
наук  та держбудів союзних республік,  що здійснюють дослідження в
галузі архітектури й містобудування та в суміжних галузях науки.
     Визнано за   необхідне   забезпечити    силами    Всесоюзного
науково-дослідного інституту  теорії  архітектури й містобудування
розвиток досліджень та  експериментальних  робіт  з  перспективних
напрямів   архітектури,   містобудування  і  реставрації  пам'яток
архітектури з урахуванням специфіки багатонаціональної  радянської
архітектури   в   тісній   взаємодії   з   науковими,  проектними,
будівельними і реставраційними організаціями союзних республік,  а
також організацію роботи по аналізу й оцінці інформації, створенню
і використанню банків  даних,  оперативному  забезпеченню  органів
управління,   наукових  та  проектних  організацій  вітчизняною  і
зарубіжною інформацією з питань  архітектури  й  містобудування  з
широким  використанням сучасних технічних засобів та інформаційної
технології.
     25. Міністерству вищої і середньої  спеціальної  освіти  УРСР
разом  з  Держбудом  УРСР  розвивати  вузівську  науку  в  напрямі
розширення      пошукових      і      прикладних       досліджень,
проектно-експериментальних   робіт,   пов'язаних   з  розв'язанням
великих міжгалузевих і територіальних проблем у галузі архітектури
й  містобудування,  створюючи  для  цього  в установленому порядку
проблемні науково-дослідні лабораторії, науково-дослідні  сектори,
архітектурно-проектні  й  дослідно-конструкторські  бюро,  а також
тимчасові   колективи   з   працівників    архітектурних    вузів,
науково-дослідних,    проектних    та   будівельних   організацій,
підприємств  будівельної  індустрії  і  промисловості  будівельних
матеріалів.
     Установлено, що    координація   наукових   досліджень,   які
проводяться   архітектурними   вузами,    методичне    керівництво
архітектурною   освітою   та  підготовкою  кандидатів  і  докторів
архітектури,   а   також    керівництво    роботою    Московського
архітектурного  інституту,  головного  вузу  країни,  здійснюються
спільно Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР  і
Держкомархітектури.
     26. Міністерству  вищої  і середньої спеціальної освіти УРСР,
Держбуду УРСР за участю Спілки архітекторів України забезпечити:
     перебудову архітектурної освіти в  республіці  з  урахуванням
потреб    подальшого    розвитку    радянської    архітектури    й
містобудування;
     розробку і   здійснення   заходів   по   розширенню   випуску
архітекторів  з  вищою та середньою спеціальною освітою відповідно
до потреб у них галузей народного господарства республіки,  в тому
числі   спеціалістів   з  ландшафтної  архітектури  і  реставрації
пам'яток архітектури;
     введення 6-річного строку навчання студентів за спеціальністю
"Архітектура" на факультетах будівельних та інших вузів;
     створення при  вищих  архітектурних учбових закладах постійно
діючих  факультетів  підвищення  кваліфікації   архітекторів   для
проходження ними навчання не рідше як один раз на п'ять років;
     створення кафедр  архітектури  й містобудування в усіх вузах,
що здійснюють підготовку інженерів-будівельників і спеціалістів по
благоустрою й озелененню міст;
     організацію підготовки  кадрів  викладачів  для архітектурних
вузів,  передбачивши у  провідних  архітектурних  вузах  створення
цільових докторантур, аспірантур і стажування кадрів.
     Розробити і  подати  до  Ради  Міністрів  СРСР  в  1988  році
пропозиції по  зміцненню  і  розвитку  матеріально-технічної  бази
архітектурної      освіти,      що      передбачають     доведення
учбово-лабораторних площ вищих і  середніх  архітектурних  учбових
закладів  до  встановлених  нормативів,  їх  оснащення спеціальним
лабораторним  обладнанням   та   сучасними   технічними   засобами
навчання, включаючи        електронно-обчислювальні        машини,
розмножувальну техніку, а також будівництво гуртожитків для учнів,
студентів      і     аспірантів,     житлових     будинків     для
професорсько-викладацького складу.
     27. Міністерству  освіти  УРСР  в  1988   році   вирішити   в
установленому   порядку   питання   про   створення   в   середніх
загальноосвітніх школах ряду міст республіки класів з  поглибленим
вивченням предметів, пов'язаних з архітектурою.
     28. Міністерству  вищої  і середньої спеціальної освіти УРСР,
Держплану   УРСР   і   Держбуду   УРСР   розглянути   за    участю
Держкомархітектури  в 1988 році питання про створення в республіці
архітектурних  інститутів  і  подати  до   Ради   Міністрів   УРСР
відповідні пропозиції.
     29. Довести  до  відома,  що  ЦК  КПРС  і Рада Міністрів СРСР
постановою від 19 вересня 1987 р.  N  1058  доручили  Міністерству
вищої  і  середньої  спеціальної  освіти СРСР і Держкомархітектури
визначити порядок навчання в Московському архітектурному інституті
студентів,  що  переводяться  починаючи  з  третього курсу з інших
архітектурних вузів країни за конкурсом,  а  також  передбачити  в
ньому конкурсний відбір студентів для навчання за кордоном.
          По підвищенню ролі Спілки архітекторів України
     30. Спілці  архітекторів України,  її місцевим організаціям з
метою посилення впливу  архітектурної  громадськості  на  практику
містобудування:
     зосередити увагу на роботі по підвищенню творчої майстерності
архітекторів,  засвоєнню  ними  всього   багатства   архітектурної
спадщини  і  передових  досягнень сучасної вітчизняної та світової
практики, активній участі в перебудові проектної справи і наукових
досліджень,  досягненню  найвищих творчих результатів у реалізації
проектів;
     організувати свою  роботу  на  основі  всемірного  розширення
гласності,  розвитку архітектурної критики, забезпечити проведення
виставок, дискусій, зустрічей архітекторів з трудовими колективами
для обговорення проектів забудови,  будинків і споруд, стимулювати
творчу й громадську активність  кожного  члена  Спілки,  поєднуючи
вимогливість   з   шанобливим   ставленням   до  таланту  й  особи
архітектора;
     проводити разом   із   заінтересованими   підприємствами    й
організаціями  архітектурні  конкурси за рахунок власних коштів та
коштів цих підприємств і організацій;
     розвивати творчі зв'язки з Спілкою художників України, іншими
творчими спілками та громадськими організаціями;
     представляти членів Спілки до присвоєння почесних звань та до
державних  нагород  Союзу  РСР  і  Української  РСР   за   видатні
досягнення в праці.
     31. Держбуду   УРСР,   міністерствам   і   відомствам   УРСР,
виконкомам обласних, міських та районних Рад народних депутатів:
     ширше практикувати проведення разом  з  Спілкою  архітекторів
СРСР   та  Спілкою  архітекторів  України  конкурсів  на  розробку
проектної  містобудівельної   документації,   а   також   проектів
будинків,   споруд  та  їх  комплексів,  у  тому  числі  об'єктів,
створюваних за кордоном з участю СРСР;
     залучати відповідні творчі  організації  Спілки  архітекторів
України  до  розгляду  проектів,  які  мають  важливе  значення  у
формуванні  архітектурного  обличчя  міст,   селищ   і   сіл,   та
затверджувати ці проекти при схваленні їх вказаними організаціями.
     32. Держбуду   УРСР,   міністерствам   і   відомствам   УРСР,
облвиконкомам,  Київському  і  Севастопольському  міськвиконкомам,
Спілці    архітекторів    України   всемірно   зміцнювати   плідне
співробітництво   визнаних   майстрів   архітектури   з   молодими
архітекторами  у  розв'язанні  актуальних  завдань  архітектури  й
містобудування, надавати молодим зодчим можливість для самостійної
творчої   діяльності   та   виявляти  турботу  про  їх  професійне
зростання.
     33. Держбуду УРСР,  Спілці архітекторів  України,  Державному
Комітетові  УРСР  у  справах  видавництв,  поліграфії  і книжкової
торгівлі, Державному комітетові УРСР по кінематографії, Державному
комітетові УРСР по телебаченню і радіомовленню,  редакціям газет і
журналів посилити пропаганду досягнень  радянської  архітектури  й
містобудування  в  республіці  та  за кордоном,  вказувати авторів
проектів будинків,  споруд та їх комплексів при інформації про  ці
проекти у пресі, в телевізійних та радіопередачах.
     Довести до   відома,   що  ЦК  КПРС  і  Рада  Міністрів  СРСР
постановою від 19 вересня 1987 р.  N 1058 доручили видавництву  ЦК
КПРС  "Правда" забезпечити щотижневе видання починаючи з 1988 року
додатка до "Строительной газеты" - "Архитектура",  що  виходить  у
даний час два рази на місяць.
     Створили у  віданні  Держкомархітектури  та Академії мистецтв
СРСР видавництво "Архитектура".
     Прийняли пропозицію Спілки архітекторів СРСР про  організацію
починаючи   з  1988  року  видання  щоквартального  інформаційного
бюлетня Спілки архітекторів СРСР.
     З метою розширення  гласності  і  поліпшення  інформації  про
передовий досвід та проблеми в галузі архітектури й містобудування
зобов'язали Держкомархітектури,  Державний комітет СРСР у  справах
видавництв,  поліграфії  і  книжкової торгівлі і Академію мистецтв
СРСР за участю Спілки  архітекторів  СРСР  забезпечити  збільшення
видання  друкованих праць з питань теорії і практики радянської та
зарубіжної архітектури, що розкривають її ідеологічну, соціальну й
художню роль в сучасному суспільстві.
     34. Держбуду  УРСР  і  Міністерству  юстиції  УРСР  за участю
заінтересованих міністерств і відомств УРСР підготувати та  подати
в  1988  році  до  Ради  Міністрів УРСР пропозиції про внесення до
чинного законодавства змін, що випливають з цієї постанови.
                              * * *
     Центральний Комітет  Компартії  України  і   Рада   Міністрів
Української  РСР  висловлюють  упевненість  в тому,  що українські
зодчі, будівельники та проектувальники, продовжуючи кращі традиції
багатонаціональної  радянської архітектури,  докладуть усіх зусиль
для  створення  сучасних  житлових  та  громадських   будівель   і
комплексів,  промислових  та сільськогосподарських споруд,  гідних
нашої епохи.
 
       Секретар Центрального
     Комітету Компартії України                       В.ЩЕРБИЦЬКИЙ
            Голова Ради
     Міністрів Української РСР                             В.МАСОЛ
     Інд. 24
 

Для более удобной работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту, оглавление) необходимо авторизоваться...

Войти в Личный кабинет

© 2018 Все права защищены
Разработчик сервиса ООО "Computer Logic Group"
61166, Харьков, пр.Науки, 40, оф. 241 Тел.: +38 (057) 752-04-35 E-mail: online@budstandart.com