Постановление об устранении препятствий в пользовании домом и определения порядка смежного землепользования

Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.

Войти в Личный кабинет

Бесплатные документы Ошибка в документе Заказать документ

Сервис содержит 19124 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>


  • Информация о документе
  • Ссылки на документы
  • Ссылки из других документов
Наименование документаПостановление об устранении препятствий в пользовании домом и определения порядка смежного землепользования
Дата принятия14.05.2003
СтатусДействующий
Вид документаДоговор
РазработчикВерховный Суд Украины
Принявший органВерховный Суд Украины


В данном документе нет ссылок на другие нормативные документы.


Другие нормативные документы не ссылаются на данный документ.

                СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            14.05.2003
 
 
     Судова палата у цивільних  справах  Верховного  Суду  України
<...>,  розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Ч-ва Н.
В.  до виконавчого комітету <...> селищної ради <...> області  про
визнання  незаконним рішення виконкому від 1 лютого 1999 року N 32
та до Т-ої А.  І. про усунення перешкод в користуванні будинком та
визначення   порядку  суміжного  землекористування  за  касаційною
скаргою Т-ої А.  І.  на рішення <...> районного суду <...> області
від 9 листопада 2000 року, В С Т А Н О В И Л А:
 
     В серпні  1999 року Ч-ва Н.  В.  звернулась до Т-ої А.  І.  з
позовом про усунення перешкод в користуванні своїм будинком шляхом
зобов'язання   відповідачки   збільшити   відстань   між  будинком
позивачки та розпочатим будівництвом  будинком  відповідачки  з  6
метрів    до    12   метрів   і   встановити   порядок   суміжного
землекористування.  В якості третіх осіб  просила  залучити  <...>
районну державну адміністрацію та <...> селищну раду.
 
     В заяві вказувала,  що вона є власником будинку <...>. В 1993
році   рішенням   виконавчого   комітету   <...>   селищної   ради
відповідачці надано суміжну з її земельну ділянку під забудову.
 
     В 1998 році Т-а А. І. почала будувати фундамент для будинку з
порушенням протипожежних і санітарних норм на  відстані  6  метрів
від будинку позивачки.  Зведена стіна перекриє доступ світла в дві
кімнати будинку позивачки.
 
     В зв'язку з тим,  що відповідачка не реагує  на  попередження
державних органів про зупинення будівництва, позивачка просила суд
зобов'язати Т-у А.  І. перемістити будівництво на 12 метрів від її
будинку.
 
     Рішенням виконавчого   комітету  <...>  селищної  ради  <...>
області від 1 лютого 1999 року N 32 Т-ій А.  І. дозволено подальше
будівництво    житлового    будинку,    а    відділу   архітектури
райдержадміністрації - внести часткові зміни в план забудови.
 
     Відхилення забудовником від плану забудови визнані такими, що
суттєво не вплинули на хід будівництва.
 
     В березні  2000  року  Ч-ва  Н.  В.  подала до суду заяву про
визнання вказаного рішення  виконавчого  комітету  <...>  селищної
ради неправомірним і заборонити подальше зведення будинку гр. Т-ою
А. І.
 
     Заяви об'єднані в одне провадження.
 
     Рішенням <...> районного суду <...> області від  9  листопада
2000 року позов задоволено. Визнано незаконним рішення виконавчого
комітету <...> селищної ради <...> області від 1 лютого 1999  року
N 32;  Т-ву А.  І.  зобов'язано знести цоколь будинку, побудований
нею  по  <...>  і  заборонено  подальше  будівництво  будинку   до
приведення  проекту забудови у відповідність до чинних будівельних
норм та затвердження технічної документації на будівництво  згідно
чинного законодавства. Стягнуто з Т-ої А. І. на користь Ч-ої Н. В.
<...> понесених судових витрат.
 
     В касаційній скарзі  Т-а  А.  І.  просить  скасувати  вказане
судове  рішення  і  направити  справу  на  новий  судовий розгляд,
посилаючись    на    нерозгляд     судом     питання     суміжного
землекористування, порушення    вимог    ст.   203   ЦПК   України
,  оскільки суд, зобов'язавши її знести цоколь будинку,
вийшов за межі позовних вимог.  Згідно зміненого проекту забудови,
виданого районним архітектором 15 травня 2001 року, для збільшення
розриву між будинками зносу підлягає лише 2 метри цоколя,  а решта
підлягає використанню для зведення будинку.
 
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
     Визнаючи неправомірним  рішення  виконавчого  комітету  <...>
селищної ради <...>  області  від  1  лютого  1999  року  N  32  і
зобов'язуючи  Т-у  А.  І.  знести  цоколь розпочатого будівництва,
місцевий  суд  виходив  з  того,   що   воно   суперечить   чинним
протипожежним   і   санітарно-гігієнічним   будівельним  нормам  і
оскільки відстань між будинком позивачки  і  цоколем  відповідачки
менше 7 метрів, то остання повинна знести весь цоколь.
 
     Проте з   таким  висновком  безспірно  погодитись  неможливо,
оскільки суд не звернув уваги на те,  що згідно  висновків  органу
державної пожежної охорони а. с. 119) і управління містобудування
і архітектури <...> обласної державної адміністрації (а.  с.  121)
будівництво  житлового  будинку  Т-ої  А.  І.  можливо  привести у
відповідність  з  діючими  технічними  нормами  шляхом  збільшення
відстані між будинками до нормативної.
 
     Виконавчий комітет   оспорюваним  рішенням  дозволив  відділу
архітектури райдержадміністрації  внести  часткові  зміни  в  план
забудови будинку Т-ої А.  І.  з подальшим його будівництвом згідно
технічного паспорта.
 
     Відповідно до  зміненого  проекту  забудови,  який  судом  не
досліджувався,  оскільки виготовлений після постановлення рішення,
розрив між будинками збільшується до 10 метрів  за  рахунок  зносу
частини   цоколя  будинку  відповідачки,  а  його  більша  частина
підлягає використанню при будівництві нового житлового будинку.
 
     За таких  обставин  судове  рішення  не  може  бути   визнане
законним і обгрунтованим (ст. 203 ЦПК України в діючій
на той  час  редакції),  оскільки  воно  постановлене  на  неповно
з'ясованих фактичних обставинах справи.
 
     Крім того,  суд  вийшов  за  межі позовних вимог,  оскільки в
заяві ставилось питання  про  вирішення  спору  шляхом  збільшення
розриву між будинками, а не зносу всього цоколя.
 
     Оскільки порушення  норм  процесуального  права  призвели  до
неправильного вирішення справи, то рішення місцевого суду підлягає
скасуванню  з  направленням  справи  на новий розгляд в суд першої
інстанції.
 
     Керуючись ч. 2 ст. 336 ЦПК України, Судова палата
У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу Т-ої А. І. задовольнити частково.
 
     Рішення <...>  районного  суду  <...> області від 9 листопада
2000 року скасувати,  а справу направити на новий  розгляд  в  суд
першої інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 Головуючий                                             В.Кривенко
 
 Суддя-доповідач                                        А.Гнатенко

Для более удобной работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту, оглавление) необходимо авторизоваться...

Войти в Личный кабинет

© 2020 Все права защищены
Документы, размещенные на сайте, могут быть использованы в качестве информационно-справочного материала.
E-mail: online@budstandart.com