Закон Украины от 14.01.2000 № 1391-XIV Об альтернативных видах топлива
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про альтернативні види палива
(назва у редакції Закону України
від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 21 травня 2009 року N 1391-VI,
від 19 червня 2012 року N 4970-VI
(який втратив чинність згідно із Законом
України
від 12 лютого 2015 року N 191-VIII),
від 4 червня 2015 року N 514-VIII,
від 1 листопада 2016 року N 1713-VIII,
від 20 вересня 2019 року N 124-IX,
від 21 жовтня 2021 року N 1820-IX
Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення частки їх використання до 20 відсотків від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року.
(преамбула у редакції Закону
України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:
альтернативні види палива - тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини;
(абзац другий статті 1 у редакції
Закону України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
відходи - шлаки та відходи промисловості, сільського господарства, комунально-побутових та інших підприємств, які можуть бути джерелом або сировиною для видобутку чи виробництва альтернативних видів палива;
нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини - сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива;
споживачі альтернативних видів палива - фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково на альтернативних видах палива;
сфера альтернативних видів палива - сфера діяльності, пов'язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберіганням та споживанням альтернативних видів палива;
біологічні види палива (біопаливо) - тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сировини (біомаси), яке може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
біокомпонент - біопаливо, що використовується як компонент інших видів палива;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
біомаса - невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства і технологічно пов'язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI,
абзац дев'ятий статті 1 у редакції
Закону України від 04.06.2015 р. N 514-VIII)
біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового - сирцю для використання як біопалива;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
біобутанол - спирт бутиловий, виготовлений з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
біодизельне паливо (біодизель) - метилові та/або етилові етери вищих органічних кислот, отриманих з рослинних олій або тваринних жирів, що використовуються як біопаливо або біокомпонент;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
біогаз - газ, отриманий з біомаси, що використовується як паливо;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
біоводень - водень, отриманий з біомаси і є одним з видів біогазу;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
біометан - біогаз, що за своїми фізико-хімічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі до газотранспортної або газорозподільної системи чи для використання як моторного палива;
(статтю 1 доповнено новим абзацом п'ятнадцятим
згідно із Законом України від 21.10.2021 р. N 1820-IX)
гарантія походження біометану - документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію про обсяг біометану, що поданий до газотранспортної або газорозподільної системи, а також іншу інформацію, перелік якої передбачений Порядком функціонування реєстру біометану;
(статтю 1 доповнено новим абзацом шістнадцятим
згідно із Законом України від 21.10.2021 р. N 1820-IX)
сертифікат походження біометану - документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію про анулювання гарантії походження біометану, а також іншу інформацію, перелік якої передбачений Порядком функціонування реєстру біометану;
(статтю 1 доповнено новим абзацом сімнадцятим
згідно із Законом України від 21.10.2021 р. N 1820-IX,
у зв'язку з цим абзаци п'ятнадцятий - дев'ятнадцятий
вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - двадцять другим)
виробник біопалива - суб'єкт господарської діяльності, що безпосередньо виробляє біопаливо з біомаси;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
добавки на основі біоетанолу - біокомпоненти моторного палива, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативно-правових актів та які належать до біопалива;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI,
абзац дев'ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)
рідке паливо з біомаси - біопаливо дизельне, біоетанол, біобутанол, чиста олія та інші синтетичні палива, виготовлені з біомаси;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
синтетичні біопалива - синтетичні вуглеводні та суміші синтетичних вуглеводнів, виготовлені з біомаси.
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
абзац двадцять другий статті 1 виключено
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI,
абзац двадцять другий статті 1 виключено згідно із
Законом України від 04.06.2015 р. N 514-VIII)
Стаття 2. Основні принципи державної політики у сфері альтернативних видів палива
Основними принципами державної політики у сфері альтернативних видів палива є:
сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;
поетапне збільшення нормативно визначеної частки виробництва і застосування біопалива та сумішевого палива моторного. Вміст біоетанолу в бензинах моторних, що виробляються та/або реалізуються на території України, становитиме:
у 2013 році - рекомендований вміст не менш як 5 відсотків (об'ємних);
у 2014 - 2015 роках - обов'язковий вміст не менш як 5 відсотків (об'ємних);
з 2016 року - обов'язковий вміст не менш як 7 відсотків (об'ємних);
(статтю 2 доповнено новим абзацом третім
згідно із Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI,
зв'язку з цим абзаци третій - восьмий вважати
відповідно абзацами четвертим - дев'ятим,
абзац третій статті 2 замінено чотирма абзацами
згідно із Законом України від 19.06.2012 р. N 4970-VI,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - дев'ятий
вважати відповідно абзацами сьомим - дванадцятим,
який втратив чинність згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)
зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання як сировини для виробництва альтернативних видів палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та споживання альтернативних видів палива;
підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;
підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця;
пропаганда серед населення економічних, екологічних, соціальних та інших переваг виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива;
розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері альтернативних видів палива;
запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива, а у разі визнання в установленому законодавством порядку природних монополій здійснення контролю за їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством.
Розділ II. ОЗНАКИ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА. ЙОГО СПОЖИВАЧІВ, ПОРЯДОК ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття 3. Ознаки альтернативних видів палива
Паливо визначається альтернативним, якщо воно:
повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини (включаючи біомасу) або є сумішшю традиційного палива з альтернативним, вміст якого має відповідати технічним нормативам моторного палива;
(абзац другий статті 3 у редакції
Закону України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
виготовлене (видобуте) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняється від вимог до традиційного виду палива. Якщо таке паливо за своїми ознаками відповідає вимогам до традиційного виду палива, дія цього Закону поширюється тільки на його виробництво (видобуток) і не поширюється на споживачів палива;
нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування альтернативних видів палива для довкілля і здоров'я людини відповідають вимогам, встановленим законодавством України для традиційних видів палива.
Стаття 4. Альтернативні види рідкого палива
До альтернативних видів рідкого палива належать:
горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);
спирти (біоетанол, біобутанол) та отримані на їх основі синтетичні продукти, що можуть використовуватись як паливо або компоненти палива (добавки на основі біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види рідкого палива з біомаси (у тому числі біодизель);
(абзац третій статті 4 у редакції
Закону України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва;
паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду.
Стаття 5. Альтернативні види газового палива
До альтернативних видів газового палива належать:
газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів;
газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти;
газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;
газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ;
біогаз, звалищний, генераторний газ у будь-якому стані, біоводень, інше газове паливо, одержане з біомаси; газ у будь-якому стані, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти, нафтової сировини;
(абзац шостий статті 5 у редакції
Закону України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);
стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутний нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива.
Стаття 51. Альтернативні види твердого палива
До альтернативних видів твердого палива належать:
продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені з цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо;
органічна частина промислових та побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них;
торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього.
(Закон доповнено статтею 51 згідно із
Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
Стаття 6. Порядок визначення палива альтернативним
Належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Біологічні види палива, призначені для реалізації як товарна продукція, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до законодавства.
(статтю 6 доповнено новою частиною другою
згідно із Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
Виробниками альтернативних видів палива вважаються суб'єкти господарювання всіх форм власності, що виготовляють тверде, рідке та газове паливо з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
(статтю 6 доповнено новою частиною третьою
згідно із Законом України від 21.05.2009 р. N 1391-VI,
у зв'язку з цим частини другу та третю вважати
відповідно частинами четвертою та п'ятою)
Відмова органу виконавчої влади у видачі документа про ідентифікацію палива або порушення ним порядку видачі можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свою продукцію, на вимогу покупця надають документ, що підтверджує якість палива та його належність до альтернативних видів палива.
(частина п'ята статті 6 у редакції
Закону України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
Стаття 7. Технічні засоби, що працюють на альтернативних видах палива, та порядок підтвердження здатності технічного засобу працювати на альтернативних видах палива
До технічних засобів, що працюють на альтернативних видах палива, належать засоби, призначені або переобладнані для роботи принаймні на одному з видів альтернативного палива або на суміші традиційного палива з альтернативним, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативно-правових актів, що здатні працювати на такому паливі без погіршення безпечності, надійності та відповідності їх екологічних показників вимогам нормативно-правових актів.
(частина перша статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)
Призначення технічного засобу для роботи на альтернативному виді палива підтверджується документом підприємства - виробника цього засобу. Переобладнання технічного засобу для роботи на альтернативному виді палива погоджується з підприємством - виробником технічного засобу або центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання у сфері, що стосується конструкції відповідного технічного засобу.
Підтвердження відповідності призначеного або переобладнаного для роботи на альтернативному виді палива технічного засобу здійснюється згідно з вимогами законодавства, що поширюється на технічні засоби, які працюють на традиційних паливах.
До техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих та будівництва нових підприємств з виробництва біопалив та таких, що використовуються для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8402, 8403, 8404, 8405, 8406, 8416, 8417, 8419, 8422 40 00, 8423 20 00 00, 8423 30 00 00, 8423 81, 8423 82, 8423 89 00 00, 8423 90 00 00, 8514.
До технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8701, 8702, 8704, 8705, 8709.
(стаття 7 у редакції Закону
України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
Стаття 8. Особливості відносин у сфері виробництва та використання біологічних видів палива
Діяльність у сфері виробництва та використання біологічних видів палива може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності відповідно до законодавства України.
Суб'єкти господарювання, що використовують різні технології виробництва біологічних видів палива, мають рівні права на доступ до ринку біологічних видів палива.
Частину третю статті 8 виключено
(згідно із Законом України
від 01.11.2016 р. N 1713-VIII)
Частину четверту статті 8 виключено
(згідно із Законом України
від 01.11.2016 р. N 1713-VIII)
Біомаса, що утворюється внаслідок діяльності суб'єктів господарювання, може використовуватись як біопаливо або для виробництва біопалива чи біокомпонентів, крім тієї частини біомаси, яка використовується зазначеними суб'єктами для потреб власного виробництва, не пов'язаних з виробництвом біопалива чи біокомпонентів.
Суб'єкти господарювання, внаслідок діяльності яких утворюється біомаса, що використовується для виготовлення біопалива та біокомпонентів, зобов'язані вести облік такої біомаси в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виробники біопалива зобов'язані вести облік виробленого ними біопалива та біокомпонентів у порядку, встановленому законодавством.
Виробництво біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.
Забороняються виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу.
Забороняються зберігання та транспортування біоетанолу без його денатурації від 1 - 10 відсотків бензину або у разі його використання на експорт та виготовлення етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ) - денатурація здійснюється згідно з умовами укладених договорів.
(стаття 8 у редакції Закону
України від 21.05.2009 р. N 1391-VI)
Стаття 81. Реєстр біометану
Реєстр біометану є електронною системою облікових записів, призначеною для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, а також для формування гарантій походження біометану, їх передачі, розподілу або анулювання та надання сертифікатів походження біометану.
Реєстр біометану ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Порядок створення реєстру біометану, його функціональні можливості, строки та порядок подання інформації до нього, створення облікового запису виробника біометану, а також інші питання функціонування реєстру біометану визначаються Порядком функціонування реєстру біометану, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Створення облікового запису в реєстрі біометану здійснюється після проведення незалежного аудиту об'єкта виробництва біометану, що підтверджує його спроможність здійснювати виробництво біометану. Незалежний аудит об'єкта виробництва біометану здійснюється у порядку, передбаченому Порядком функціонування реєстру біометану.
Надання доступу виробникам біометану до газотранспортної або газорозподільної системи здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" та у порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи або кодексом газорозподільних систем.
(розділ ІІ доповнено статтею 81 згідно із
Законом України від 21.10.2021 р. N 1820-IX)
Стаття 82. Порядок формування, передачі, розподілу та анулювання гарантії походження біометану
Гарантія походження біометану формується за допомогою реєстру біометану центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, відповідно до Порядку функціонування реєстру біометану.
Для формування гарантії походження біометану виробник біометану щомісяця вносить до реєстру біометану таку інформацію:
1) назва країни походження біометану;
2) найменування виробника біометану (повна та скорочена назви, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер фізичної особи - підприємця, номер телефону, електронна адреса);
3) найменування та розташування об'єкта виробництва біометану;
4) обсяг біометану, поданого до газотранспортної або газорозподільної системи у відповідному газовому місяці;
5) сумарний обсяг енергії біометану в енергетичних одиницях (МВт*год.), поданого до газотранспортної або газорозподільної системи;
6) газовий місяць, протягом якого здійснювалася подача біометану до газотранспортної або газорозподільної системи;
7) сировина, з якої вироблено біометан;
8) відсутність або наявність та обсяг домішок, що використовуються для одоризації.
Гарантія походження біометану формується безоплатно та надається виробнику біометану протягом п'яти робочих днів з дня внесення інформації до реєстру біометану.
Гарантія походження біометану формується в електронному вигляді з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Підставами для відмови у формуванні гарантії походження біометану є подання до реєстру недостовірної інформації або подання інформації не у повному обсязі.
Гарантія походження біометану може підлягати передачі, розподілу та анулюванню.
Одночасно з анулюванням гарантії походження біометану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, формує сертифікат походження біометану.
Порядок видачі, передачі, розподілу та анулювання гарантій походження біометану та порядок видачі сертифікатів походження біометану визначаються Порядком функціонування реєстру біометану, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Порядок анулювання гарантії походження біометану, видачі сертифіката походження біометану в разі, якщо споживання біометану здійснюється поза межами митної території України, визначається відповідно до міжнародного договору України про взаємодію реєстрів, укладеного між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, та держателем іноземного реєстру.
(розділ ІІ доповнено статтею 82 згідно із
Законом України від 21.10.2021 р. N 1820-IX)
Розділ III. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 9. Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива
Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива включають:
визначення джерел і напрямів фінансування заходів у сфері альтернативних видів палива;
абзац третій частини першої статті 9 виключено
(згідно із Законом України
від 20.09.2019 р. N 124-IX)
застосування у сфері альтернативних видів палива економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством України для підприємств, установ, організацій і громадян, діяльність яких пов'язана з розробками і впровадженням маловідхідних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій у процесі використання нетрадиційних та поновлюваних джерел і видів енергії, у тому числі викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище в процесі виробництва альтернативних видів палива;
надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг, встановлених відповідними законами України для стимулювання розробок і впровадження нових технологій, обладнання, матеріалів у процесі виробництва (видобутку) альтернативних видів палива;
стимулювання підприємств - виготовлювачів машин, механізмів, приладів, енергетичних установок, інших технічних засобів та пристроїв до них, що працюють на альтернативних видах палива, а також підприємств, установ, організацій і громадян, які переобладнують технічні засоби, що працюють на традиційних видах палива, для споживання альтернативних видів палива;
стимулювання інвестиційної діяльності і запровадження новітніх технологій у сфері альтернативних видів палива шляхом створення пільгового режиму інвестиційної та іншої господарської діяльності іноземним інвесторам;
надання відповідно до закону спеціальних державних гарантій захисту іноземних інвестицій, спрямованих на розвиток сфери альтернативних видів палива;
створення спеціального інформаційного фонду з метою накопичення, систематизації та поширення інформації про наявність в Україні нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
Стаття 10. Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива
Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, коштів державного та місцевого бюджету, інших не заборонених законом джерел.
Стаття 11. Виключена
(згідно із Законом України
від 20.09.2019 р. N 124-IX)
Стаття 12. Норми і нормативи
Нормами і нормативами у сфері альтернативних видів палива встановлюються витратні енергетичні показники процесів виробництва (видобутку) зазначених видів палива з нетрадиційних джерел і видів енергетичної сировини, показники витрат палива для різних технічних засобів, інші техніко-економічні показники, а також нормативи екологічної безпеки, санітарні показники.
Розділ IV. ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 13. Правопорушення у сфері альтернативних видів палива
Правопорушеннями у сфері альтернативних видів палива є:
збут підприємствами-виробниками, юридичними та фізичними особами альтернативних видів палива, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів;
(абзац другий частини першої статті 13 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)
виробництво, збут і споживання традиційних видів палива як альтернативних;
надання пільг виробникам та споживачам альтернативних видів палива, діяльність яких не відповідає вимогам законодавства про альтернативні види палива;
невиконання розпоряджень, приписів органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за дотриманням чинного законодавства про альтернативні види палива, а також створення перешкод для їх діяльності;
необгрунтована відмова від надання відповідним органам необхідної інформації щодо виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива.
Законами України можуть бути встановлені й інші правопорушення у сфері альтернативних видів палива.
Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про альтернативні види палива
Порушення законодавства про альтернативні види палива тягне за собою встановлену законами України дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про альтернативні види палива, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Розділ V. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА (ВИДОБУТКУ) ТА СПОЖИВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 15. Міжнародне співробітництво
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.
Якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.
Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про альтернативні види рідкого та газового палива";
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
|
Президент України |
Л. КУЧМА |
|
м. Київ |
|