Постановление от 19.09.1975 № 9 "О практике применения судами Украины статьи 105 Гражданского кодекса Украины"

Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.

Войти в Личный кабинет

Бесплатные документы Ошибка в документе Заказать документ

Сервис содержит 15157 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>


  • Информация о документе
  • Ссылки на документы
  • Ссылки из других документов
Наименование документаПостановление от 19.09.1975 № 9 "О практике применения судами Украины статьи 105 Гражданского кодекса Украины"
Дата начала действия25.05.1998
Дата принятия19.09.1975
СтатусДействующий
Вид документаПостановление
Шифр документа9
РазработчикВерховный Суд Украины
Принявший органВерховный Суд Украины


В данном документе нет ссылок на другие нормативные документы.


Другие нормативные документы не ссылаются на данный документ.


 
                  ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
 
 N 9 від 19.09.75
     м.Київ
 
             
 
       Про практику застосування судами України статті 105
                    Цивільного кодексу України
       Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
                                   Верховного Суду України
        N  3 від 30.03.84 
        N 10 від 11.10.85
        N 14 від 26.12.86
        N 13 від 25.12.92 
        N 15 від 25.05.98 )
 
     При застосуванні  судами  ст.105  ЦК,  що регулює
наслідки самовільного будівництва будинку,  виник ряд питань,  які
потребують роз'яснення.
     З метою правильного й однакового застосування законодавства з
цього  питання  Пленум  Верховного  Суду  України постановляє дати
судам слідуючі роз'яснення:
     1. Згідно з ст.105 ЦК безоплатному вилученню підлягають  лише
жилий будинок або частина його (самовільно зведена прибудова).
     На нежилі,  підсобні приміщення (літні кухні,  сараї,  гаражі
тощо), якщо вони не є належністю будинку, що підлягає вилученню, а
також на садові будиночки в садових товариствах правила ст.105  ЦК
про   безоплатне   вилучення  самовільно  споруджених  будівель  і
зарахування їх  до  фонду  місцевої  ради не поширюються.
(  Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму 
Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )
     2. Роз'яснити судам,  що жилий будинок, побудований хоча і за
належно   затвердженим  проектом,  але  особою,  яка  користується
земельною ділянкою  в  порядку  незаконної  її  переуступки,  слід
розглядати  як самовільне будівництво з наслідками,  передбаченими
ст.105 ЦК.
     Самовільним будівництвом  визнається  також  спорудження  без
дозволу  виконавчого  комітету  відповідної  ради  нового  будинку
замість зруйнованого на  раніш  відведеній  громадянину  земельній
ділянці, а також переобладнання нежилої будівлі в жилу.
(  Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму 
Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )
     3. Вирішуючи позови  про   право   власності  на   самовільно
споруджені  жилі  будинки або прибудови,  в тому числі пов'язані з
купівлею-продажем, міною,  даруванням,  спадкуванням  останніх,  а
також  вимоги  про поділ цих будівель між учасниками будівництва і
визначення  порядку   користування   приміщеннями   в   них,   про
відшкодування  витрат,  понесених на самовільне будівництво,  суди
повинні враховувати,  що щодо таких жилих будинків і  прибудов  не
виникає прав і обов'язків власника ні в осіб, які їх спорудили, ні
в осіб, які уклали щодо них угоди.
     Самовільно споруджені будинки чи  прибудови  не  можуть  бути
об'єктом  права приватної власності і на них не може бути звернено
стягнення за виконавчими документами;  вони не можуть бути продані
з прилюдних торгів або передані у власність кредиторам.
     Вимоги громадянина,  який  самовільно  побудував  будинок  чи
частину  його,  або  заінтересованої особи,  не пов'язані з правом
власності на ці будівлі, зокрема, про визнання права на матеріали,
одержані  при їх знесенні,  про вселення на раніше займану площу в
таких будівлях  тощо,  підлягають  розгляду  судами  на  загальних
підставах.
(  Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму 
Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )
     4. Втратив  силу.
     5. При  спорудженні без належного дозволу прибудови вилученню
підлягає лише прибудова,  а не будинок  або  частина  будинку,  що
належать громадянину на праві приватної власності.
     При спорудженні громадянином жилого  будинку  з  перевищенням
розміру,  передбаченого проектом забудови,  безоплатному вилученню
підлягає увесь будинок,  а  не  лише  та  частина,  яка  перевищує
встановлений розмір.
     ( Абзац третій  пункту  5  виключено  на  підставі  Постанови
Пленуму   Верховного   Суду   України   N  15  від
25.05.98  )  При  спорудженні  громадянином   жилого   будинку   з
перевищенням    розміру,    передбаченого    проектом    забудови,
безоплатному вилученню  підлягає  увесь  будинок,  а  не  лише  та
частина, яка перевищує встановлений розмір.
( Пункт 5  із  змінами,  внесеними  згідно з Постановами  Пленуму
Верховного Суду України N 13 від 25.12.92, 
N 15 від 25.05.98 )
     6. Розглядаючи позови  про  безоплатне  вилучення  самовільно
споруджених будівель,  суди повинні,  зокрема,  перевіряти, чи є у
відповідача  встановлений  дозвіл  на  спорудження   будинку   або
прибудови і належно затверджений проект,  а також,  чи не допущене
при  будівництві  грубе  порушення  основних  будівельних  норм  і
правил.
     Належним  дозволом  на  будівництво  індивідуального   жилого
будинку  визнається:  рішення  відповідної  сільської,   селищної,
міської районного підпорядкування чи районної  ради  про  передачу
земельної ділянки у власність для  будівництва  та  обслуговування
жилого будинку і  господарських  будівель  (присадибної  ділянки),
для ведення селянського (фермерського) господарства,  для  ведення
особистого  підсобного  господарства,  акт  про  перенесення   меж
земельної ділянки в натурі  (на  місцевості),  державний  акт  про
право власності на  землю,  документ  про  погодження  будівництва
жилого будинку та інших будівель і споруд з  радою,  яка  передала
земельну ділянку у власність громадянину. 
( Пункт 6  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановами Пленуму
  Верховного Суду України N 13 від 25.12.92, 
  N 15 від 25.05.98 )
     7. Роз'яснити  судам,  що  під  грубим  порушенням   основних
будівельних  норм  і правил слід розуміти,  зокрема,  недодержання
архітектурних,  санітарних,  протипожежних вимог, а також змінення
окремих конструктивних елементів будинку, що впливає на міцність і
безпечність будівлі.
     При вирішенні  питання  про  те,  чи є відхилення від проекту
істотним, судам необхідно у кожному випадку з'ясовувати, наскільки
споруджена  будівля за розміром відповідає площі,  поверховості та
іншим умовам, передбаченим проектом, як впливає допущене порушення
на   планіровку,   забудову,   благоустрій  вулиці,  на  зручність
утримання суміжних ділянок тощо.
     В необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при
розгляді  справи  і  потребують  спеціальних  знань,  суд   вправі
призначити експертизу відповідно до ст.57 ЦПК.
     8. Незначне відхилення  від  проекту  (порушення  внутрішньої
планіровки будинку із збереженням встановленого проектом  розміру
жилої площі, незначна зміна  його  зовнішніх  габаритів  тощо)  не
може розглядатися як підстава для безоплатного вилучення  будинку.
В  таких  випадках,  за  наявності  законних  до   того   підстав,
виконавчий комітет районної, міської  ради  вправі  пред'явити  до
забудовника вимоги про усунення  порушень.  Питання  про  усунення
порушень в будівництві будинку або частини будинку  вирішується  в
адміністративному порядку. Разом з тим рішення про це  виконавчого
комітету може бути оскаржене в суд у  порядку,  встановленому 
гл.31-А ЦПК ( 1502-06 ). 
( Пункт 8  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановами Пленуму
Верховного Суду України N 13 від 25.12.92;
N 15 від 25.05.98 )
     9. Роз'яснити судам, що безоплатне вилучення жилого  будинку,
який  побудовано  чи  будується  з  істотними   відхиленнями   від
проекту, або з  грубим  порушенням  основних  будівельних  норм  і
правил,  може  мати  місце,  якщо   незважаючи   на   попередження
виконкому  відповідної  ради   забудовник   не   усуне   допущених
порушень. При відмові забудовника від усунення допущених  порушень
виконавчий комітет  відповідної  ради  вправі  пред'явити  в  суді
позов про розірвання укладеного з громадянином договору забудови.
( Пункт 9  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )
     9-1. Оскільки  контроль  за спорудженням індивідуальних жилих
будинків покладено на виконавчі комітети Рад  народних  депутатів,
роз'яснити судам,  що безоплатне вилучення будинку, спорудженого з
порушенням  належно  затвердженого  проекту  забудови,  може  мати
місце, якщо, незважаючи на попередження виконкому відповідної Ради
народних депутатів, забудовник не усуне допущених порушень.
     У зв'язку  з  цим  при  вирішенні  таких  спорів суди повинні
з'ясовувати, чи попереджувався забудовник про приведення будинку у
відповідність   з  проектом  та  чи  можна  усунути  допущені  ним
порушення.
     За наявності даних про можливість усунення допущених порушень
суд може відкласти розгляд справи і запропонувати відповідачу, при
його  згоді,  у  певний  строк  привести будинок у відповідність з
затвердженим проектом.
     При усуненні забудовником допущених порушень у вказаний судом
строк  позов  про  безоплатне  вилучення  будинку  задоволенню  не
підлягає.
     10. Судам слід мати на увазі,  що притягнення громадянина  до
адміністративної  відповідальності  за  самовільне  будівництво не
позбавляє  виконавчий  комітет  Ради  народних   депутатів   права
пред'явити  до  нього  позов  про  безоплатне вилучення самовільно
спорудженої будівлі на підставі ст.105 ЦК.
     11. При  розгляді  справи про безоплатне вилучення самовільно
спорудженого будинку або частини його  суд  не  вправі  вирішувати
питання про доцільність знесення будівлі замість зарахування її до
комунальної власності місцевої ради.
( Пункт 11 із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановами Пленуму
Верховного Суду України N 13 від 25.12.92;
 N 15 від 25.05.98 )
     12. Звернути увагу судів на те,  що Указом Президії Верховної
Ради УРСР від 9  грудня  1963  р.  "Про  порядок  введення  в  дію
Цивільного  і  Цивільного процесуального кодексів Української РСР"
ст.105 ЦК надана зворотна  сила.  Тому  правила  цієї  статті  про
наслідки   самовільного   будівництва   застосовуються  і  до  тих
будівель, які споруджені до 1 січня 1964 р.,  якщо за законом,  що
діяв  раніше,  допущене громадянином порушення давало підстави для
визнання будинку самовільною будівлею.
     13. На    вимоги    про   безоплатне   вилучення   самовільно
спорудженого жилого будинку або частини його правила  про  позовну
давність  не  поширюються,  оскільки  такі  будівлі не можуть бути
об'єктом права приватної власності,  незалежно від того,  протягом
якого  часу  вони  знаходились  в  користуванні громадянина,  який
здійснив самовільне будівництво, або інших осіб.
( Пункт 13  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )
     14. При задоволенні позову про безоплатне  вилучення  будинку
чи частини його суд може  за  вимогою  виконавчого  комітету  ради
вирішити питання про позбавлення громадянина і  осіб,  які  з  ним
проживають, права користування самовільно спорудженим будинком  чи
прибудовою з наданням або без  надання  іншого  жилого  приміщення
(ст.107 ЦК.
     В таких випадках  суди  повинні  з'ясовувати  коло  осіб,  що
проживають  разом  з  громадянином,   який   допустив   самовільне
будівництво, притягти їх як відповідачів, а також  перевіряти,  чи
забезпечені  вони  іншим  жилим  приміщенням.  При  відсутності  у
громадянина, який допустив самовільне будівництво, і  членів  його
сім'ї,  які  з  ним  проживають,  іншого  жилого  приміщення   суд
покладає на виконавчий комітет ради , у комунальну власність  якої
зараховано  безоплатно  вилучений  будинок   або   частина   його,
обов'язок надати  особам,  які  підлягають  виселенню,  інше  жиле
приміщення у розмірі не нижче  середньої  забезпеченості  громадян
жилою площею у даному населеному пункті.
     Вимоги про   позбавлення   права   користування    самовільно
спорудженим  будинком  або частиною будинку можуть бути заявлені і
після постановлення судом рішення про безоплатне вилучення,  однак
до  передачі  в  користування  жилих приміщень в будинку на умовах
договору найму.
( Пункт 14  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )
     15. Оскільки відповідно  до  ч.2  ст.105  ЦК  право  вимагати
безоплатного  вилучення  самовільно   спорудженого   будинку   або
частини його належить лише виконавчому комітету районної,  міської
ради, належним позивачем про безоплатне  вилучення,  за  наявності
про це рішення  виконавчого  комітету,  є  вказаний  орган.  Такий
позов вправі пред'явити і прокурор.
     Належним відповідачем   у   відповідних  випадках  може  бути
громадянин,  який здійснив самовільне будівництво,  або  особа,  у
фактичному  користуванні  якої  знаходиться  самовільно споруджена
будівля.
     До позовної заяви про вилучення будинку або  частини  будинку
повинні бути  приєднані  копія  відповідного  рішення  виконавчого
комітету ради , а також  документи,  що  підтверджують  обставини,
викладені в позовній заяві.
( Пункт 15  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 )
     16. Звернути  увагу  судів  на  те,  що правильне і своєчасне
вирішення справ про безоплатне  вилучення  самовільно  споруджених
будівель  має  важливе  значення  у  справі зміцнення законності в
галузі землекористування і попередження самовільного будівництва.
     Тому в  кожному  випадку при виявленні порушень закону з боку
громадян,  які  допустили  самовільне  будівництво,  чи   істотних
недоліків  у роботі органів,  зобов'язаних здійснювати контроль за
розподілом  і  використанням  земельних  ділянок,   а   також   за
спорудженням індивідуальних жилих будинків,  суди повинні виносити
про це окремі ухвали.
     17. З прийняттям даної постанови визнати такими,  що втратили
силу,  п.п.1,  2,  3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4
від  7  липня  1966  р.  "Про  деякі  питання,що виникли в судовій
практиці при застосуванні законодавства про право власності".

Полная версия документа доступна бесплатно авторизованным пользователям

Войти в Личный кабинет

© 2016 Все права защищены
Разработчик сервиса ООО "Computer Logic Group"
61166, Харьков, пр.Ленина, 40, оф. 241 Тел.: +38 (057) 752-04-35 E-mail: online@budstandart.com