Разъяснение относительно нормирования вопросов возведения заборов в усадебной застройке

Щодо нормування питань зведення парканів у садибній забудові

Держбудом надані роз"яснення, які стосуються п.3.19. Державних будівельних норм 360-92360-92**, а також ст.103 Земельного Кодексу України. Згідно з п.3.19* ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови. Розроблення таких правил та їх затвердження здійснюється відповідно до норм законів "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про планування і забудову територій".

В разі, якщо через відсутність таких правил питання огорожі ділянок залишається неврегульованим, внаслідок чого можуть виникати конфлікти з питання влаштування парканів, їх конструкцій, наслідків будівництва  (затінення та ін.), для розв"язання конкретної ситуації можуть застосовуватись також положення Земельного кодексу, стаття 103 якого "Зміст добросусідства" зобов"язує власників та користувачів земельних ділянок обирати такі способи їх використання, за яких власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок  завдається найменше незручностей ( в тому числі затінення ділянки). Згідно з п.3 згаданої статті власники та землекористувачі земельних ділянок зобов"язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них. Серед таких прав є право на забудову, отже, й на користування спорудженою будівлею у відповідності до санітарних норм.

За ст.158 Земельного кодексу вирішення земельних спорів щодо додержання  громадянами правил добросусідства в межах населених пунктів покладається на відповідні органи місцевого самоврядування, а в разі незгоди громадян з такими рішеннями -  вирішуються судом.