Сборник разъяснений по вопросам определения стоимости дорожных работ (выпуск № 7)

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ
(Укравтодор)

Державне підприємство «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна»
(ДП «ДерждорНДІ»)

ЗБІРНИК
роз’яснень з питань визначення вартості дорожніх робіт
(випуск № 7)

КИЇВ
2016

 ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство «Державний дорожній науководослідний інститут імені М.П. Шульгіна» (ДП «ДерждорНДІ»)

РОЗРОБНИКИ: В. Нагайчук канд. техн. наук, А. Безуглий канд. екон. наук., О. Бельська, Ю. Бібик, С. Ілляш, Т. Печончик, О.Тимощук, Б.Стасюк, І. Гресько 

2 ВНЕСЕНО: Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор)

ЗМІСТ

1 Кошторисно-нормативна база та порядок її застосування

1.1 Правомірність коригування ресурсних елементних кошторисних норм

1.2 Перелік нормативних документів, якими слід керуватися при розробленні проектної документації

1.3 Можливість застосування окремих положень національних стандартів при визначенні вартості проектних робіт

1.4 Уточнення твердої договірної ціни

1.5 Розрахунок вартості приготування асфальтобетонної суміші

1.6 Зняття існуючої дорожньої розмітки при поточному середньому ремонті 

1.7 Існуючі нормативні документи якими можна керуватися при визначенні величини недобору ґрунту

2 Договірні ціни та вартість будівництва

2.1 Доцільність встановлення твердої договірної ціни

2.2 Проведення взаєморозрахунків за виконані роботи при твердій договірній ціні 

2.3 Розрахунок вартості перевезення матеріальних ресурсів

3 Матеріали, вироби та конструкції

3.1 Правомірність включення транспортної складової у вартість матеріальних ресурсів і врахування цих витрат у вартості будівництва

3.2 Врахування вартості паливно-мастильних матеріалів у КБ-2в

4 Оплата праці в будівництві

4.1 Рівень заробітної плати на 2017 рік при визначенні вартості робіт з експлуатаційного утримання

4.2 Порядок розрахунку кошторисної заробітної плати

4.3 Виникнення розбіжностей розміру єдиного соціального внеску за даними бухгалтерського обліку та КБ-2в

5 Експлуатація будівельних машин та механізмів

5.1 Виникнення розбіжностей у вартості однієї машино-години експлуатації будівельних машин і механізмів

5.2 Можливість компенсування витрат на перебазування техніки

5.3 Визначення вартості експлуатації машин і механізмів при складанні пропозиції учасника конкурсних торгів

5.4 Вартість експлуатації орендованої будівельної техніки

5.5 Правомірність включення до актів виконаних робіт витрат на переміщення машин і механізмів при роботах з експлуатаційного утримання

6 Загальновиробничі, адміністративні витрати і прибуток

6.1 Нарахування єдиного внеску на заробітну плату робітників-інвалідів

6.2 Розмір показника витрат на соціальне страхування

7 Тимчасові будівлі та споруди

7.1 Розмір коштів на титульні тимчасові будівлі і споруди при виконанні робіт з експлуатаційного утримання

7.2 Погодження переліку тимчасових споруд

8 Питання, пов’язані з діяльністю служб замовника

8.1 Можливість виконання проектної документації інженером- кошторисником

10 Інші витрати

10.1 Врахування додаткових витрат на захисні заходи для забезпечення безпеки робіт

10.2 Визначення в договірній ціні розміру коштів на перевезення працівників

11 Договори, відносини учасників інвестиційного процесу

11.1 Виникнення розбіжностей при визначенні вартості перевезення ґрунту та будівельного сміття

11.2 Регулювання розбіжностей з приводу передоплати робіт проектної організації

11.3 Узгодження умов проведення авторського нагляду

14 Ризики учасників дорожніх робіт та інфляція

14.1 Порядок врахування коштів на інфляцію

15 Інші питання, пов’язані з ціноутворенням у будівництві

15.1 Розробка проектної документації на поточний ремонт

15.2 Порядок відшкодування витрат зі сплати податку на нерухоме майно

15.3 Механізм перерахунку індексу визначення вартості проектно-вишукувальних робіт

15.4 Порядок врахування витрат на освітлення

15.5 Відображення в кошторисних документах наявності та використання зворотних матеріальних ресурсів

Перелік діючих нормативно-кошторисних документів

Затвердження та погодження нормативних документів

Статті з науково-технічного журналу (рубрика «Ціноутворення»)

«Моніторинг актуальних питань кошторисного ціноутворення в дорожньому господарстві», № 1, 2016 року

«Огляд нововведень у визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт на будівництво», № 1, 2016 року

«Виїзний науково-практичний семінар з кошторисного ціноутворення», № 4, 2016 року

«Моніторинг актуальних питання з кошторисного ціноутворення в дорожньому господарстві», № 5, 2016 року 

Мехінізм розрахунку розміру заробітної плати, який можливо враховувати при визначенні вартості робіт з експлуатаційного утримання в 2017 році

Рубрика «запитання-відповідь» практичного посібника «Особливості визначення вартості проектно-вишукувальних робіт»

Довідкова інформація

1 Кошторисно-нормативна база та порядок її застосування

 1.1 Правомірність коригування ресурсних елементних кошторисних норм

Збірник «Ціноутворення у будівництві», № 8, серпень 2016 р. стор. 51-53

Відповідно до завдання на проектування проектна організація розробила проектну документацію на будівництво об’єкта та передала її замовнику (фінансування бюджетне). Замовник переглянув локальні кошториси і написав ряд зауважень, у яких пропонується «почистити» деякі позиції локальних кошторисів, виключивши з них матеріальні та технічні ресурси, які, на його думку, не повинні застосовуватися.

Просимо роз’яснити, чи може замовник вимагати від проектної організації коригувати («чистити») ресурсні елементні кошторисні норми, затверджені Мінрегіоном України як стандарти, призначенні для застосування при визначенні вартості будівнцтва із залученням державних коштів?

Відповідно до п.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» державні кошторисні норми застосовуються всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності та форм власності при визначенні вартості будівництва будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво яких здійснюється із залученням державних коштів.

Порядок застосування ресурсних елементних кошторисних норм регламентований відповідними стандартами залежно від виду робіт:

будівельні роботи - ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 «Вказівки щодо застосування

ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (ДБН Д.1.1-2-99, MOD)»;

монтаж устаткування - ДСТУ-Н Б Д.2.3-40:2012 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування (ДБН Д.1.1-3-99, MOD)»;

реставраційно-відновлювальні роботи - ДСТУ-Н Б Д.2.5-27:2012 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на реставраційновідновлювальні роботи (ДБН Д.1.1-5-2001, MOD)»;

пусконалагоджувальні роботи - ДСТУ-Н Б Д.2.6-10:2012 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на пусконалагоджувальні роботи (ДБН Д.1.1-6-2000, MOD)».

У кожному з перерахованих стандартів є Розділ 2 «Порядок застосування ресурсних елементних кошторисних норм», у якому зазначено, що всі показники ресурсів, наведені в таблицях норм, приймаються без змін, за винятком випадків застосування коефіцієнтів щодо специфічних особливостей виконання робіт, передбачених проектом, і обумовлених технічних частинах відповідних Збірників.

Також є вказівки про те, що:

-  найменування та технічні характеристики матеріальних ресурсів, наведені в Збірниках, можуть уточнюватися за даними проекту;

-  технічні характеристики будівельних машин і механізмів, наведені в таблицях норм Збірників, можуть уточнюватися на підставі проекту організації будівництва без зміни нормативного часу експлуатації будівельних машин (дана вказівка є в ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 і в ДСТУ-Н Д.2.3-40:2012).

З урахуванням викладених положень державних стандартів, коригувати норми, вносити в норми будь-які зміни, крім наведених у «Вказівках ...» (виключати ресурси, додавати ресурси, змінювати їх величини тощо) не допускається.

У ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» (з урахуванням Зміни №1) є ще одне положення щодо заміни яких-небудь матеріальних ресурсів, передбачених нормами, а саме:

«6.3.1.4 Якщо внаслідок об’єктивних причин виникає необхідність заміни яких-небудь матеріальних ресурсів, передбачених державними (галузевими) ресурсними елементними кошторисними нормами, на інші матеріальні ресурси, і це призводить до зміни технології виконання робіт та показників цих норм, розробляються та затверджуються в установленому порядку індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.

У випадку, якщо при такій заміні матеріальних ресурсів, технологія виконання робіт та показники цих норм (крім витрати змінених матеріальних ресурсів) не змінюються, вартість будівельних робіт визначається за тими самими ресурсними елементними кошторисними нормами із заміненими матеріальними ресурсами (ресурсні елементні кошторисні норми із заміненими матеріальними ресурсами підлягають відповідному позначенню). Витрати матеріальних ресурсів, що замінені, приймаються відповідно до п.7.2.5 ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи».

Пунктом 4.3 ДСТУ-Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проектній документації на стадіях проект (далі - П) та робочий проект (далі - РП), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проектної документації на стадіях П та РП з обов’язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для об’єкта будівництва за даною проектною документацією.

Розроблення зазначених кошторисних норм здійснюється на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-6.

Таким чином, якщо розробленою проектною документацією передбачено конструкції і види робіт, на які в чинних збірниках норм відсутні відповідні норми, у складі інвесторської кошторисної документації розробляються індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми (ІРЕКН) тільки для даного об’єкта будівництва, які затверджуються в складі проектної документації після проведення її експертизи. Необхідність розроблення ІРЕКН, визначається проектною організацією при складанні локальних кошторисів (кількість норм, види робіт і найменування конструктивів), розрахунково визначається вартість їх розроблення на підставі необхідних трудових витрат і узгоджується з замовником будівництва.

 

1.2 Перелік нормативних документів, якими слід керуватися при розробленні проектної документації

Збірник «Ціноутворення у будівництві», № 1, січень 2016 р. стор. 54-56

Відповідно до рішення керівництва підприємства капітальний ремонт виробничої будівлі буде проводитися власними силами підприємства.

Просимо роз’яснити, якими нормативними та іншими документами слід керуватися при розробленні проектної документації та виконанні будівельних робіт, чи потрібно одержувати ліцензію на виконання робіт з капітального ремонту виробничої будівлі, яка перебуває на балансі підприємства?

Незалежно від способу виконання капітального ремонту (господарський чи підрядний) проектна документація повинна розроблятися відповідно до «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів», затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45

(див. Збірник «Ціноутворення у будівництві», № 7, липень 2013, стор. 16 - 20;

№ 11, листопад 2013, стор. 16 - 17; № 10, жовтень 2015, стор. 41 - 42), а також ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Згідно з п.4.6 даних норм при капітальному ремонті об’єктів допускається проектування в одну стадію - Робочий проект. В окремих обґрунтованих випадках при виконанні робіт з капітального ремонту, пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація (п.8.4 ДБН).

Перед затвердженням проектної документації на будівництво, у тому числі на капітальний ремонт, здійснюється її експертиза відповідно до «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (див. Збірник «Ціноутворення у будівництві», № 6, червень 2015, стор. 27 - 34).

Згідно з п.2 цього «Порядку ...» під терміном «проект будівництва» слід розуміти проектну документацію об’єктів архітектури, розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об’єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Відповідно до п.10 «Порядку ...» обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, що:

належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки; споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, щодо їх міцності, надійності та довговічності; споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень - щодо кошторисної частини проекту будівництва (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 665 - див. Збірник «Ціноутворення у будівництві», № 9, вересень 2015, стор. 4 - 5).

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.

Щодо ліцензування будівельної діяльності слід керуватися «Порядком ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 (із змінами) - див. Збірник «Ціноутворення у будівництві», № 9, вересень 2015, стор. 12-21.

Згідно п.1 даного «Порядку ...» ліцензуванню підлягає господарська діяльність, пов’язана з будівництвом об’єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV і V категорій складності.

Ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єктів інших категорій складності, не потрібно.

Роз’яснення з цих питань надаються Мінрегіоном України у встановлені законодавством строки на запити підприємств і організацій.

1.3 Можливість застосування окремих положень національних стандартів при визначенні вартості проектних робіт

Збірник «Ціноутворення у будівництві», № 8, серпень 2016 р. стор. 59-60

Мінрегіон наказом від 29.06.2016 № 187 затвердив національний стандарт України «Порядок визначення вартості робіт з обстеження металевих конструкцій будівель та споруд».

Положеннями цього стандарту передбачено порядок визначення вартості робіт з обстеження та оцінки технічного стану металевих конструкцій будівель і споруд різного значення.

Разом з тим, розділом 8 «Порядку ...» передбачено визначення вартості розробки конструктивних рішень і креслень на обновлення та підсилення металевих конструкцій будівель і споруд.

Просимо роз’яснити, чи можливе застосування положень зазначеного стандарту при визначенні вартості проектних робіт з реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд в частині підсилення несучих та допоміжних металевих конструкцій?

Основне призначення ДСТУ-Б Д.1.2-3:2016 «Порядок визначення вартості робіт з обстеження металевих конструкцій будівель та споруд» далі - ДСТУ) - це визначення вартості робіт з обстеження та оцінки технічного стану металевих конструкцій, які є конструктивними елементів будівель і споруд.

На підставі такого обстеження замовником може прийматися рішення стосовно можливості подальшої експлуатації будівлі чи споруди в частині надійності металоконструкцій або прийматися рішення стосовно заміни чи підсилення металоконструкцій в складі проектної документації на реконструкцію чи капітальний ремонт, які згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» відносяться до поняття «будівництво» (будівництво це - нове будівництво, реконструкція капітальний ремонт та технічне переоснащення будівництва).

Визначення вартості проектних робіт на будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) здійснюється за ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».

Дія та правила ДСТУ не поширюються на проектні роботи з капітального ремонту чи реконструкції, до яких відносяться заміна та підсилення металевих конструкцій. Про це зазначено також у п. 8.1 ДСТУ.

З урахуванням викладеного:

- вартість робіт з обстеження металевих конструкцій, які є конструктивними елементами будівель і споруд, визначається за ДСТУ;

- вартість проектних робіт з підсилення чи заміни металевих конструкцій, які є конструктивними елементами будівель та споруд для проведення капітального ремонту чи реконструкції, визначається за ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектновишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво»;

- вартість робіт з розроблення рішень для проведення ремонту металевих конструкцій, що не є несучими і які виконуються під час експлуатації будівель та споруд, можливо визначати за ДСТУ.

Використання ДСТУ-Б Д.1.2-3:2016 «Порядок визначення вартості робіт з обстеження металевих конструкцій будівель та споруд» при визначенні вартості конструктивних рішень та креслень на відновлення, підсилення або заміну металоконструкцій, що є несучими конструктивними елементами, а це можливо здійснювати тільки при капітальному ремонті чи реконструкції, є порушенням положень нормативних документів і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.