НПАОП 28.0-1.02-83 Правила техники безопасности и производственной санитарии во время холодной обработки металлов (НПАОП 28.0-1.02-83, НАОП 1.4.10-1.02-83) (укр)

ПРАВИЛА
ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ ПІД ЧАС ХОЛОДНОГО ОБРОБЛЕННЯ МЕТАЛІВ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на підприємства та організації, що входять до профспілки робітників машинобудування, і вводяться в дію з моменту випуску їх у світ*.

* Постановою Президії ЦК профспілки робітників суднобудівної промисловості від 21 грудня 1966 р. дію Правил поширено на суднобудівні підприємства.

2. Усі підприємства, проектні, науково-дослідні та конструкторські організації зобов’язані виконувати (передбачати в проектах) вимоги з техніки безпеки та виробничої санітарії, викладені в Правилах.

3. Цехи (ділянки) з холодного оброблення металів, що знову споруджуються та реконструюються, мають відповідати всім вимогам Правил.

4. У діючих цехах окремі вимоги Правил, виконання яких пов’язане з капітальними витратами або потребує тривалого часу, мають бути виконані в строки, узгоджені адміністрацією з технічною інспекцією профспілок та місцевими органами санітарного та пожежного нагляду.

5. З набуттям чинності цих Правил втрачають силу «Правила техники безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металлов в машиностроительной промышленности», затверджені Постановою Президії ЦК профспілки робітників машинобудування 19 листопада 1958 р.

6. Зміни в розміщенні та експлуатації устаткування, що суперечать даним Правилам, а також експлуатація устаткування, пристроїв, пристосувань та інструментів у несправному стані, без захисних або запобіжних пристроїв, не допускаються.

7. На підставі цих Правил та з урахуванням конкретних місцевих умов на підприємствах і в організаціях мають бути розроблені та видані на руки робітникам докладні інструкції з техніки безпеки під час виконання різноманітних робіт та обслуговування устаткування, а також під час поводження з матеріалами, що шкідливо впливають на організм людини.

8. Крім цих Правил, під час холодного оброблення металів мають виконуватися: «Загальні правила техніки безпеки та виробничої санітарії для підприємств й організацій машинобудування», «Правила улаштування електроустановок», «Правила технічної експлуатації та безпеки обслуговування електроустановок промислових підприємств»*, «Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском», «Санітарні правила з організації технологічних процесів і санітарно-гігієнічні вимоги до виробничого обладнання», «Норми штучного освітлення підприємств машинобудування, точного приладобудування та суднобудування» та інші, що відповідають умовам виробництва, галузеві та загальногалузеві Правила й Норми.

* На сьогодні замість цих правил діють «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» та «Правила безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів».

9. Будинки й приміщення цехів холодного оброблення металів**, вентиляція, опалення, освітлення, санітарно-побутові приміщення для робітників цих цехів повинні відповідати вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств, а також вимогам загальних обов’язкових постанов і Правил з улаштування та утримання промислових підприємств.

** Передбачені в Правилах вимоги до цехів холодного оброблення металів стосуються також ділянок, де виконується холодне оброблення металів.

10. Адміністративно-технічний персонал відповідних цехів і ділянок повинен добре вивчити вимоги цих Правил, керуватися ними у своїй практичній роботі та забезпечити суворе дотримання їх у процесі виробництва.

II. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО МЕТАЛООБРОБНОГО УСТАТКУВАННЯ

Монтаж та ремонт устаткування

11. Верстати, преси та інше устаткування мають бути встановлені на міцних основах або фундаментах, ретельно вивірені та надійно закріплені. Допускається не закріплювати верстати, що в процесі роботи не можуть зазнавати будь-яких зсувів відносно фундаменту (основи).

12. У конструкції устаткування (верстата, преса тощо) та окремих його частин мають бути передбачені спеціальні римболти, отвори та інші пристрої для швидкого, зручного й надійного зачалювання та безпечного переміщення під час завантаження, монтажу, демонтажу та ремонту устаткування.

13. Для монтажу, демонтажу, ремонту й розбирання високого устаткування, його вузлів та агрегатів під час роботи вище ніж 1,5 м від рівня підлоги або робочого майданчика робітники повинні бути забезпечені відповідними міцними та стійкими помостами, риштуванням тощо для безпечної роботи на висоті.

14. Робочі місця ремонтних слюсарів мають бути обладнані відповідними шафами, верстаками, стелажами, а також вантажопідіймальними пристроями для переміщення великовагових деталей та вузлів.

15. Перед ремонтом устаткування має бути вимкнене від електромережі шляхом зняття запобіжних вставок, мотор вимкнений, привідні паси зняті, а на пускових пристроях вивішено плакат із написом «Не вмикати - працюють люди».

16. Вимкнення та увімкнення устаткування до електромережі після його ремонту має проводитися тільки електромонтером із дозволу адміністрації та після встановлення на місця всіх огороджувальних та запобіжних пристроїв.

Огороджувальні, запобіжні та гальмівні пристрої

17. Рухомі частини верстатів і механізмів, що можуть стати причиною травмування працюючих, мають бути вкриті відповідними захисними огородженнями.

18. Конструкції огороджувальних пристроїв мають бути досить міцними, надійно кріпитися, не заважати продуктивній роботі, прибиранню та налагодженню верстата. Залежно від призначення й частоти використання, огороджувальні пристрої слід виконувати у вигляді таких, що відкриваються, або знімних суцільних кожухів. Для вкриття великих зон, а також у разі необхідності постійного нагляду за об’єктом, що огороджується, або припливу повітря до нього допускається застосовувати жалюзі або сітчасті огородження з комірками величиною не більше ніж 10 х 10 мм.

19. Огородження повинні мати рукоятки, скоби та інші пристрої для зручного й безпечного утримання їх під час знімання та встановлення.

20. Внутрішні поверхні захисних дверцят, кришок огороджень і посадочні місця для них мають бути пофарбовані в яскраво-червоний колір, що сигналізує про небезпеку в разі відчинення їх.

21. Усі дверці та знімні кришки повинні мати пристрої, що не допускають самовільного їх відчинення або зсуву під час роботи устаткування.

22. Захисні огородження (кожухи, дверці, кришки), що відчиняються протягом робочого дня, зубчастих, ремінних, ланцюгових передач, редукторів тощо мають бути зблоковані з пуском верстата, преса або відповідного вузла устаткування.

23. Транспортні пристрої для передачі з одного місця на інше заготовок, виробів тощо мають бути обладнані огородженнями, що виключають можливість падіння предметів, що транспортуються.

24. Контрвантажі копіювальних, поздовжньо-стругальних, горизонтально-фрезерних, карусельних, розточувальних верстатів та іншого устаткування мають бути розміщені всередині верстатів, або вкриті міцно укріпленими кожухами (трубами), або опущені під підлогу з таким розрахунком, щоб рух їх відбувався нижче рівня підлоги.

25. Кінці обертових валів і гвинтів устаткування, що виступають, мають бути закриті глухими нерухомими кожухами або, у разі необхідності, телескопічними огородженнями.

26. Верстати, пилки та подібне устаткування має бути оснащене екранами (огородженнями), що надійно захищають робітників та осіб, які перебувають біля робочих місць, від стружки, що відлітає, та уламків інструменту, що випадково зламався, або від бризок охолоджувально-мастильної рідини. У випадках необхідності нагляду за процесом оброблення в екранах мають бути зроблені відповідні оглядові вікна з міцного матеріалу (наприклад, із загартованого скла або скла «триплекс»), що не втрачає прозорості від впливу високої температури, стружки, що відлітає, охолоджувально-мастильної рідини. Конструкція екранів має бути легкорухомою та передбачати можливість зручного й безпечного очищення оглядових вікон від забруднень.

27. Якщо особи, які працюють на верстатах, не можуть бути забезпечені захисними пристроями, адміністрація зобов’язана видавати зручні захисні окуляри, що не заважають роботі, і постійно стежити за їх застосуванням. Робітникам зі зниженим зором мають видаватися за рахунок підприємства захисні окуляри з коригуючими стеклами.

28. Верстати, під час роботи на яких допоміжні операції мають проводитися під час зупинки головного руху (шпинделя), повинні бути оснащені швидкодіючими гальмівними пристроями.

Гальмівні пристрої верстатів, на яких установлення та знімання оброблюваних важких деталей може проводитися лише в певному положенні, мають забезпечувати зупинку рухомих частин верстата в цих положеннях.

Пристосування для встановлення та закріплення заготовок (деталей)

29. Установлення та знімання з верстатів, пресів і транспортних пристроїв заготовок, деталей, пристосувань та інструменту вагою понад 16 кг мають проводитися за допомогою підіймальних або підйомно-транспортних пристроїв і механізмів (кранів, тельферів, пересувних роликових столів, візків із підйомними платформами тощо).

Ці пристрої та механізми мають бути оснащені пристосуваннями, що забезпечують надійне утримання, зручний і безпечний підйом, установлення на верстат, знімання з верстата та пересування заготовки, деталі, пристосування, інструменту.

30. Конструкція всіх пристосувань для закріплення оброблюваних деталей та інструменту (патронів, планшайб, оправок, шпиндельних головок, кондукторів тощо) має забезпечувати надійне їх закріплення та виключати можливість самовідгвинчування пристосування під час роботи, у тому числі й під час реверсування обертання.

31. Електромагнітні патрони та плити (столи), крім огорож, мають бути обладнані блокувальними пристроями для автоматичного вимикання верстата у випадках несподіваного припинення подачі електричного струму до електромагнітного патрону й плити (стола).

32. Гідравлічні, пневматичні та електрифіковані затискні пристосування для виключення можливості вильоту оброблюваних деталей у випадках несподіваного зниження або припинення подачі повітря, рідини, електричного струму мають бути обладнані блокувальними пристроями, що забезпечують автоматичне припинення роботи верстата. Пускові кнопки (важелі) зазначених затискних пристосувань мають бути також зблоковані з пусковими пристроями так, щоб не можна було ввімкнути верстат, якщо деталь не закріплена.

33. Органи керування пневматичними, гідравлічними та електрифікованими затискними пристосуваннями мають бути розташовані й виготовлені так, щоб виключалася можливість випадкового ввімкнення або вимкнення їх.

34. Конструкції пристосувань, у яких установлення, закріплення та знімання деталей виконуються вручну, мають забезпечити повну безпеку під час виконання зазначених операцій, а також вільний вихід стружки та зручне її видалення з верстата.

35. Рукоятки (важелі) пристосувань, що застосовуються під час безперервної роботи верстата (коли деталь установлюється та знімається вручну під час роботи верстата), повинні бути розташовані в безпечній від інструменту зоні. В усіх випадках зусилля, що докладається до рукояток ручного затиску, не повинно бути направлене в зону обробного інструменту.

36. Під час оброблення дрібних деталей (у випадках велико-серійного та масового їх виготовлення), установлення та знімання яких небезпечні, у зв’язку з можливістю дотику рук робітника до обробного інструменту та втомлюваністю робітника, мають застосовуватися пристрої для механічного встановлення та знімання оброблюваних деталей (механічні руки, бункери, пристосування револьверного типу тощо).

37. Верстати, під час роботи яких потрібно перевіряти розмір оброблюваної деталі, мають бути обладнані автоматично діючими контрольно-вимірювальними приладами, індикаторами тощо. Замірювання виробу вручну під час роботи верстата не дозволяється.

Приводи, передачі та органи керування устаткування

38. Усі верстати та преси, що випускаються знову, а також у цехах, що знову споруджуються та реконструюються, мають бути обладнані індивідуальними приводами (електродвигунами). У випадках необхідності застосування трансмісійних передач останні повинні відповідати вимогам «Правил безопасности по устройству и эксплуатации трансмиссий», затверджених Постановою Президії ВЦРПС 5 лютого 1941 р. (див. Додаток).

39. Контрприводи мають бути надійно прикріплені до конструкцій будівлі або устаткування, огороджені пристроями та пристосуваннями, що забезпечують безпеку працюючих.

40. На верстатах, що мають окремі приводи для головного руху й руху подачі, двигуни повинні бути електрично зблоковані для вимикання приводу подачі у разі раптової зупинки приводу головного руху.

41. Перемикання важелів, рукояток та інших органів керування має відбуватися плавно, без заїдання. Напрями переміщень органів керування повинні відповідати вимогам ГОСТ 9146-59.

42. Усі органи керування (рукоятки, маховички тощо) мають бути розташовані в місцях, зручних для обслуговування й так, щоб під час переміщення їх руки робітника не вдарялись об сусідню рукоятку або якусь частину устаткування й щоб не можна було випадковим рухом ліктя або ноги привести їх у рух.

43. Рукоятки, маховички, важелі та подібні органи керування обладнанням мають бути забезпечені надійними фіксаторами, що виключають мимовільне або випадкове їх переміщення, та блокуваннями, що не допускають несумісні рухи.

44. Органи ручного керування (рукоятки, зіркоподібні штурвали, маховички зі спицями та виступаючими рукоятками), що знаходяться на рухомих вузлах верстата, під час механічного їх переміщення не повинні обертатися.

45. Під час конструювання устаткування з великим фронтом обслуговування має бути передбачено дублювання органів керування в декількох місцях із метою полегшення умов роботи та підвищення продуктивності праці.

46. Великогабаритне устаткування, на якому в окремих випадках органи керування розташовані на висоті, що не доступна для керування з підлоги, має бути забезпечене постійними сходами, галереями, містками та іншими пристроями для зручного та безпечного підходу до органів керування та нагляду за зоною оброблення. Ці пристрої повинні мати неслизькі настили із суцільною зашивкою по краях заввишки не менше ніж 100 мм та поручнями заввишки не менше ніж 800 мм.

47. Зусилля, необхідні для перемикання органів керування, мають бути не більше, ніж зазначені в ГОСТ 7599-55 «Станки металлорежущие и деревообрабатывающие. Общие технические условия».

48. Механічно рухомі частини (вузли) верстата повинні мати пристрої для автоматичного вимкнення їх у заданому положенні.

49. Усі органи керування (важелі, рукоятки, маховички, кнопки тощо) повинні мати чіткі та ясні написи (символи), що пояснюють їх призначення. Над органами керування, перемикання яких допускається тільки за низької швидкості або після зупинки рухомих частин, мають бути таблички з відповідними попереджувальними написами.

50. Якщо одночасне користування декількома пультами електричного керування верстатом або лінією може призвести до травмування, то необхідно влаштовувати блокування, що виключає можливість одночасного користування ними.