ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд

ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ

ДБН В.2.6-31:2006

Відповідає офіційному тексту

Київ
МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
2006

РОЗРОБЛЕНО: Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:

Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки); Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук; Тарасюк В.Г. канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Критов В.О., канд.техн.наук

Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву: Шевельов В.Б., канд.техн.наук; Черних Л.Ф., канд.техн.наук; Поляков Г.П., канд.техн.наук; Брусан А.А.

За участю:

Матросова Ю.О. канд.техн.наук, (Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія); Савицького М.В., д-р техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя А.Ф., д-р техн.наук; Чернявського В.І., канд.техн.наук; Чумуріної А.Б., інж., (Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кандратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук (Київський національний університет будівництва і архітектури); Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук; П’ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів); Фоміна С.Ф., д-р техн.наук (Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук (Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-р мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук; Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук (Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМНУ)

ПОГОДЖЕНО: Міністерством охорони здоров’я України

(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)

Державним департаментом пожежної безпеки МНС України

(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

правлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук), Управлінням технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 2006 р. №

З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79

Зміст

1 Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних показників будівельних виробів

2 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів

3 Проектування теплоізоляційної оболонки за тепловитратами будинку на опалення

4 Визначення показників теплостійкості

5 Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій

6 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій

7 Енергетичний паспорт будинку

ДОДАТОК А Перелік нормативних документів, на які є посилання в нормах

ДОДАТОК Б Терміни та визначення понять

ДОДАТОК В Карта-схема температурних зон України

ДОДАТОК Г Тепловологісний режим приміщень будинків і споруд в опалювальний період

ДОДАТОК Д Розрахункове визначення температури приміщень, що не опалюються

ДОДАТОК Е Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої, α_в, та зовнішньої, α_з, поверхні огороджувальних конструкцій

ДОДАТОК Ж Розрахункові температури зовнішнього повітря (для оцінки температурного режиму теплопровідних включень огороджувальних конструкцій, повітропроникності та теплостійкості)

ДОДАТОК И Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій

ДОДАТОК К Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях

ДОДАТОК Л Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів

ДОДАТОК М Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі світлопрозорих конструкцій та температурного перепаду конструкцій в залежності від коефіцієнту скління

ДОДАТОК Н Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку

ДОДАТОК П Розрахункове визначення амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні при оцінці теплостійкості огороджувальних конструкцій у літній період року

ДОДАТОК Р Розрахункове визначення амплітуди коливань температури приміщення при оцінці теплостійкості в зимовий період

ДОДАТОК С Розрахункове визначення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги

ДОДАТОК Т Розрахункове визначення показників повітропроникності огороджувальних конструкцій

ДОДАТОК Ф Форма енергетичного паспорту будинку

ДОДАТОК Ц Розрахунковий показник компактності будинків

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних санітарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.

Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої приналежності.

Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, у разі нового будівництва, реконструкції й капітального ремонту (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорту, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.

Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов’язковим на них посиланням.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.

Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.

Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов’язкової чинності з 1 січня 2008 року

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

 1.1 Положення цих норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням з замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку, що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.

1.2 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій, треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.

1.3 При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих, шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будинку.

1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень – колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо, і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огородження. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м · К).

1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції, що контактують з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін – вертикальної гідроізоляції.

Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.

1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками

1.6.1 Замкнені повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкненого повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не більше шести метрів, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.

1.6.2 Замкнені повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огородження. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглу й менше не є замкненим. Улаштування замкнених повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.

1.6.3 У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два замкнених повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії.

1.6.4 Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості конструкцій.

1.6.5 Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм до 100 мм.

1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огородження, при виконанні розрахунку теплопередачі не враховуються.

1.6.7 Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром.

1.6.8 Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.

1.6.9 Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.

1.7 У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше ніж 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не менше ніж 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути улаштовані отвори для повітря з площею робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв’язок між внутрішнім повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.

1.8 Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та міжскляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у четвертій (ІV) температурній зоні згідно з картою-схемою (додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.

У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.

1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнюючими прокладками (не менше двох) виконаними з морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.

1.10 Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блоку. Для запобігання зниження температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів, алюмінієвих профілів, а також дерев’яних брусків завтовшки менше ніж100 мм на поверхні укосів з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.

1.11 Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів, які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам СанПіН 6027 А, ДСП 201.

1.12 Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.

1.13 Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за ДБН В.1.1-7.

1.14 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих норм.

1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 25 років; для змінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше ніж 15 років, з забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В проектній документації слід передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку, а також наводити дані про ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються.