Закон Украины от 13.01.2000 № 1381-XIV О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И
          Про внесення змін до деяких законодавчих актів
                             України
       Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 10, ст. 79 )
 
   ( Із змінами, внесеними згідно з Кодесом
     N 2341-III від 05.04.2001 - набуває чинності
     01.09.2001 )
 
     У зв'язку з  прийняттям  законів  України  "Про  забезпечення
безпеки осіб,  які  беруть  участь  у  кримінальному  судочинстві"
  (  Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11,
ст.51)  та "Про державний захист працівників суду і правоохоронних
органів"  ( Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,
N 11, ст.50) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
     I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
     1.  У  Кримінально-процесуальному  кодексі України ( 1001-05,
1002-05, 1003-05 ):
     1) доповнити Кодекс статтями 52-1, 52-2, 52-3, 52-4, 52-5, та
69-1 такого змісту:
     "
Стаття 52-1.  Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь
                    у кримінальному судочинстві
     Особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві,  у разі
наявності  реальної  загрози  їх життю,  здоров'ю,  житлу чи майну
мають право на забезпечення безпеки.
     Право на  забезпечення  безпеки  за   наявності   відповідних
підстав мають:
     1) особа,  яка  заявила  до правоохоронного органу про злочин
або  в  іншій  формі  брала  участь  у   виявленні,   запобіганні,
припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому;
     2) потерпілий або його представник у кримінальній справі;
     3) підозрюваний,    обвинувачений,    захисники   і   законні
представники;
     4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники
у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином;
     5) свідок;
     6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;
     7) члени сімей та близькі родичі осіб,  перелічених у пунктах
1-6 цієї статті,  якщо шляхом погроз або  інших  протиправних  дій
щодо  них  робляться  спроби  вплинути  на учасників кримінального
судочинства.
     Орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, одержавши заяву чи
повідомлення  про  загрозу  безпеці  особи,  зазначеної  у частині
другій цієї статті, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення)
і  в  строк  не  більше ніж три доби,  а у невідкладних випадках -
негайно  прийняти  рішення  про   застосування   або   відмову   в
застосуванні  заходів  безпеки.  Відповідно  до свого рішення вони
приймають мотивовану  постанову  чи  ухвалу  і  передають  її  для
виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця
постанова чи  ухвала  є  обов'язковою  для  виконання  зазначеними
органами.
     Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки,  встановлює
перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при
цьому  конкретними  обставинами  і  необхідністю усунення існуючої
загрози.  Про заходи  безпеки,  умови  їх  здійснення  та  правила
користування майном або документами, виданими з метою забезпечення
безпеки, повідомляється особа, взята під захист.
     У разі наявності в заяві (повідомленні) про  загрозу  безпеці
особи,  зазначеної  у  частині другій цієї статті,  відомостей про
злочин орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку,
передбаченому статтями  94,  98  і  99  цього Кодексу ( 1002-05 ),
приймає рішення про порушення чи відмову в порушенні  кримінальної
справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю.
     Про прийняте    рішення    заявнику    негайно   надсилається
повідомлення.
     Орган, який здійснює заходи безпеки,  письмово інформує орган
дізнання,  слідчого, прокурора, суд або суддю, у провадженні якого
перебуває кримінальна справа, про вжиті заходи та їх результати.
     
Стаття 52-2.  Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються
                   заходи безпеки
     Особи, взяті під захист, мають право:
     1) подавати  клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх
скасування;
     2) знати  про  застосування  щодо  них   конкретних   заходів
безпеки;
     3) вимагати від органу дізнання,  слідчого,  прокурора,  суду
застосування   додаткових   заходів   безпеки    або    скасування
здійснюваних заходів;
     4) оскаржити   незаконні   рішення   чи   дії   органів,  які
забезпечують  безпеку,  до  відповідного  органу   вищого   рівня,
прокурора або суду.
     Особи, взяті під захист, зобов'язані:
     1) виконувати  умови  здійснення  заходів  безпеки  і законні
вимоги органів, які здійснюють заходи безпеки;
     2) негайно інформувати зазначені органи  про  кожний  випадок
погрози або протиправних дій щодо них;
     3) поводитися   з   майном  та  документами,  виданими  їм  у
тимчасове користування органом,  який забезпечує безпеку, згідно з
установленими законодавством правилами.
     
Стаття 52-3.  Нерозголошення відомостей про особу,
                   щодо якої здійснюються заходи безпеки
     Нерозголошення відомостей про особу,  взяту під захист,  може
забезпечуватися  шляхом  обмеження відомостей про неї в матеріалах
перевірки (заявах,  поясненнях тощо),  а також протоколах  слідчих
дій та судових засідань.  Орган дізнання,  слідчий,  прокурор, суд
(суддя),  прийнявши  рішення  про  застосування  заходів  безпеки,
виносить мотивовану постанову,  ухвалу про заміну прізвища, імені,
по батькові особи,  взятої під  захист,  на  псевдонім.  Надалі  у
процесуальних  документах зазначається лише псевдонім,  а справжні
прізвище,  ім'я,  по батькові (рік,  місяць  і  місце  народження,
сімейний   стан,  місце  роботи,  рід  занять  або  посада,  місце
проживання та інші анкетні дані,  що містять інформацію про особу,
яка  перебуває  під захистом) вказуються лише у постанові (ухвалі)
про заміну анкетних даних.  Ця постанова  (ухвала)  до  матеріалів
справи не додається, а зберігається окремо в органі, у провадженні
якого перебуває кримінальна справа.  У разі заміни прізвища особи,
взятої  під  захист,  на псевдонім з матеріалів справи вилучаються
протоколи  слідчих  дій  та  інші  документи,  в  яких   зазначено
достовірні  відомості  про цю особу,  і зберігаються окремо,  а до
матеріалів  справи  додаються  копії  цих  документів  із  заміною
справжнього прізвища на псевдонім.
     Відомості про  заходи безпеки та осіб,  взятих під захист,  є
інформацією з обмеженим доступом.  На документи,  що містять  таку
інформацію, не поширюються правила, передбачені частинами другою і
третьою статті  48,  статтями  217  -  219  і  255  цього  Кодексу
( 1003-05 ).
     
Стаття 52-4.  Порядок скасування заходів безпеки
     Заходи безпеки  можуть  бути скасовані на підставі закінчення
строку  конкретного  заходу  безпеки;  усунення   загрози   життю,
здоров'ю,  житлу і майну осіб,  взятих під захист;  систематичного
невиконання особою,  взятою під захист, законних вимог органів, що
здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена
про можливість такого скасування.
     Приводом для   скасування   заходів   забезпечення    безпеки
учасників  кримінального судочинства,  членів їх сімей та близьких
родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена
його  сім'ї  або  близького  родича,  щодо  якого були застосовані
заходи безпеки;  отримання  достовірної  інформації  про  усунення
загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
     За наявності  підстав  для  скасування  заходів  забезпечення
безпеки органом  дізнання,  слідчим,  прокурором,  судом  (суддею)
виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування.
     Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби
доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи.
     
Стаття 52-5.  Оскарження рішень про відмову в застосуванні
                   заходів безпеки або про їх скасування
     Постанова органу   дізнання   або   слідчого  про  відмову  в
застосуванні заходів безпеки  або  про  їх  скасування  може  бути
оскаржена   до  відповідного  прокурора  або  суду,  а  якщо  така
постанова винесена прокурором  -  до  вищестоящого  прокурора  або
суду.
     Постанова судді  або  ухвала  суду про відмову в застосуванні
заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена  особою,
інтересів якої вона стосується, до вищестоящого суду";
     "
Стаття 69-1.  Права свідка
     Свідок має право:
     1) давати  показання  рідною мовою або іншою мовою,  якою він
вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
     2) заявляти відвід перекладачу;
     3) знати у зв'язку з чим і у якій справі він допитується;
     4) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту;
     5) користуватися нотатками і документами при дачі показань  у
тих  випадках,  коли показання стосуються будь-яких розрахунків та
інших даних, які йому важко тримати в пам'яті;
     6) відмовитися давати показання щодо себе,  членів  сім'ї  та
близьких родичів;
     7) знайомитися  з  протоколом допиту і клопотати про внесення
до нього змін,  доповнень і  зауважень,  власноручно  робити  такі
доповнення і зауваження;
     8) подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого;
     9) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для
дачі показань.
     У разі наявності відповідних  підстав  свідок  має  право  на
забезпечення  безпеки  шляхом  застосування заходів,  передбачених
законом і в порядку,  передбаченому статтями  52-1  -  52-5  цього
Кодексу";
     2) статтю  14-1 доповнити частинами четвертою і п'ятою такого
змісту:
     "У разі  наявності  загрози  вчинення  насильства  або  інших
протиправних  дій  щодо  осіб,  взятих  під  захист,  за письмовою
заявою або   письмовою   згодою   цих   осіб   може    проводитися
прослуховування   телефонних   та   інших  переговорів,  візуальне
спостереження  із  застосуванням  або  без  застосування   звуко-,
відеозапису, фото- і кінозйомки.
     Прослуховування телефонних  та інших переговорів здійснюється
за рішенням суду";
     3) частину другу статті 20 доповнити словами "та у разі  коли
цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист";
     4) частину  другу  статті  43,  частину  другу  статті  43-1,
частину третю статті 49,  частину другу статті 50,  частину  другу
статті 51,  частину  третю  статті  77  доповнити  словами  "а  за
наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки";
     5) частину другу статті 48 доповнити абзацом  такого  змісту:
     "за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки";
     6) частину першу статті 85 доповнити реченням такого  змісту:
"З  метою  нерозголошення  даних про особу,  щодо якої застосовані
заходи безпеки,  у протоколах слідчих дій,  передбачених  статтями
95,  96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 цього Кодексу, обмежуються
відомості про цю особу в порядку, передбаченому статтею 52-3 цього
Кодексу";
     7) частину третю статті 97 доповнити реченням такого  змісту:
"За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу
життю та здоров'ю особи,  яка повідомила про  злочин,  слід  вжити
необхідних  заходів  для  забезпечення  безпеки заявника,  а також
членів його сім'ї та близьких  родичів,  якщо  шляхом  погроз  або
інших  протиправних  дій  щодо  них  робляться  спроби вплинути на
заявника";
     8) частину  першу  статті  112  після  цифр  "177"  доповнити
цифрами "181-1, 181-2";
     9) статтю 127 доповнити частиною шостою такого змісту:
     "За наявності  відповідних  підстав  поняті  мають  право  на
забезпечення безпеки  шляхом  застосування  заходів,  передбачених
законами України";
     10) статтю 128 після частини третьої доповнити новою частиною
четвертою такого змісту:
     "Перекладач за наявності відповідних  підстав  має  право  на
забезпечення  безпеки  шляхом  застосування заходів,  передбачених
законами України".
     У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;
     11) частину третю  статті  128-1  доповнити  реченням  такого
змісту:  "Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на
забезпечення безпеки  шляхом  застосування  заходів,  передбачених
законами України";
     12) частину  другу  статті  170  після слів "роз'яснені його"
доповнити словом "права";
     13) у статті 174:
     статтю після  частини  третьої   доповнити   новою   частиною
четвертою такого змісту:
     "У виняткових  випадках  з  метою забезпечення безпеки особи,
яка впізнає,  впізнання проводиться поза візуальним спостереженням
того,  кого  впізнають,  з  дотриманням  вимог,  передбачених цією
статтею.  Про  результати  впізнання  обов'язково   повідомляється
особа, яка - пред'являлася для впізнання".
     У зв'язку  з  цим частини четверту і п'яту вважати відповідно
частинами п'ятою і шостою;
     частину шосту після слів "в  присутності"  доповнити  словами
"не менше" і реченням такого змісту:  "У разі проведення впізнання
за правилами, встановленими частиною четвертою цієї статті, поняті
повинні  пересвідчитися  у  можливості  впізнання  поза візуальним
спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання";
     14) статтю 176 після частини першої доповнити новою  частиною
другою такого змісту:
     "У разі  проведення  впізнання  за  правилами,  встановленими
частиною четвертою статті 174 цього  Кодексу,  в  протоколі,  крім
відомостей,  передбачених  цією статтею,  обов'язково зазначається
те,  що впізнання проводилося поза візуальним спостереженням того,
кого   впізнають,   а  також  вказуються  всі  обставини  і  умови
проведення такого впізнання".
     У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
     15) статтю 217 після частини третьої доповнити новою частиною
четвертою такого змісту:
     "Матеріали про  застосування  заходів безпеки щодо осіб,  які
беруть  участь  у  кримінальному  судочинстві,  для   ознайомлення
зазначеним особам не пред'являються".
     У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;
     16) частину   п'яту  статті  218  доповнити  реченням  такого
змісту: "Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які
беруть  участь  у  кримінальному судочинстві,  для ознайомлення не
пред'являються і зберігаються окремо від кримінальної справи";
     17) статтю 224 доповнити частиною другою такого змісту:
     "У списку осіб,  які підлягають виклику в судове засідання, з
метою  нерозголошення  відомостей  про осіб,  щодо яких у порядку,
передбаченому статтями 52-1 та  52-3  цього  Кодексу,  застосовані
заходи безпеки,  замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові
зазначається псевдонім,  а замість адреси  -  назва  органу,  який
здійснює заходи безпеки, та його адреса";
     18) статтю 253 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
     "4-1) про забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в
судове засідання";
     19) у статті 254:
     частину першу доповнити реченням  такого  змісту:  "У  копіях
обвинувального  висновку  та  додатках  до  нього,  що  вручаються
підсудному,  з метою забезпечення  безпеки  осіб,  які  підлягають
виклику в судове засідання, їх адреси не зазначаються";
     частину п'яту доповнити реченням такого змісту:  "Особи, щодо
яких  були  застосовані  заходи  безпеки,  викликаються  в  судове
засідання виключно через орган, який здійснює ці заходи";
     20) статтю 255 доповнити частиною другою такого змісту:
     "Матеріали про  застосування  заходів безпеки щодо осіб,  які
беруть участь у кримінальному  судочинстві,  для  ознайомлення  не
пред'являються";
     21) у статті 273:
     частину першу   після  слів  "запобіжного  заходу"  доповнити
словами "про застосування заходів безпеки";
     частину третю після слів  "підлягають  оголошенню"  доповнити
словами  "крім  ухвал,  що  виносяться  в  порядку,  передбаченому
частиною третьою статті 52-1 і частиною першою статті  52-3  цього
Кодексу";
     22) доповнити статтю 290 частиною другою такого змісту:
     "Суд у  виняткових випадках може звільнити потерпілого,  щодо
якого здійснюються заходи  безпеки,  від  обов'язку  з'являтися  в
судове  засідання  за наявності письмового підтвердження показань,
даних ним раніше";
     23) доповнити статтю 292 частиною другою такого змісту:
     "Суд у виняткових випадках може звільнити свідка,  щодо якого
здійснюються  заходи  безпеки,  від  обов'язку з'являтися в судове
засідання за наявності письмового  підтвердження  показань,  даних
ним раніше";
     24) у  частині другій статті 300 після слів "інтереси справи"
доповнити словами "або безпека підсудного";
     25) у статті 302:
     назву статті викласти у такій редакції:
     "
Стаття 302.  Роз'яснення свідкові і потерпілому їх прав та
                   обов'язків";
     частину першу  після  слів  "свідкові його" доповнити словами
"права і";
     у частині другій  слова  "право  давати  показання"  замінити
словом "права";
     26) статтю  303  після  частини  п'ятої  доповнити  частинами
шостою,  сьомою,  восьмою,  дев'ятою,  десятою, одинадцятою такого
змісту:
     "Для забезпечення безпеки свідка,  який підлягає допиту,  суд
(суддя)  за  власною  ініціативою  або  за  клопотанням прокурора,
адвоката   чи   самого   свідка  виносить  мотивовану  ухвалу  про
проведення  допиту  свідка  з  використанням  технічних  засобів з
іншого  приміщення,  у  тому  числі  за межами приміщення суду, та
надання  права  учасникам  процесу слухати його показання, ставити
запитання та слухати відповіді на них.
     У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит
може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.
     Якщо   допитати  свідка  з  використанням  технічних  засобів
неможливо,  суд  (суддя)  допитує  його  у відсутності підсудного.
Допитаний свідок видаляється із залу судового засідання.
     Після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомить
його з показаннями свідка і надає йому можливість дати пояснення з
цього приводу.
     Підсудний і учасники судового розгляду  мають  право  ставити
запитання свідкові.
     Свідок відповідає на запитання у відсутності підсудного".
     У зв'язку з цим частину шосту вважати частиною дванадцятою;
     27) частину  першу  статті  306  доповнити  пунктом  3 такого
змісту:
     "3) коли справа розглядається у відсутності свідка в порядку,
передбаченому частиною другою статті 292 цього Кодексу";
     28) частину  третю  статті  307  після слів "інтереси справи"
доповнити словами "або безпека свідка";
     29) частину першу статті  324  доповнити  пунктом  15  такого
змісту:
     "15) чи необхідно застосувати до підсудного заходи безпеки".
 
     (  Стаття 2   розділу I втратила чинність на підставі Кодексу
N   2341-III   від  05.04.2001  -  набуває  чинності
01.09.2001 )
 
     3. У  Кодексі  України  про  адміністративні   правопорушення
( 80731-10,  80732-10  ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1984 р.,
додаток до N 51, ст. 1122):
     1) доповнити Кодекс статтею 185-11 такого змісту:
     "
Стаття 185-11.  Розголошення відомостей про заходи безпеки
                      щодо особи, взятої під захист
     Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої
під захист, -
     тягне за собою накладення штрафу до  п'яти  неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян";
     2) у  статті  221  цифри  "184-2  -  185-10" замінити цифрами
"184-2 - 185-11";
     3) у частині першій статті 294 цифри "184 - 185-10"  замінити
цифрами "184 - 185-11";
     4) пункт  3-4  частини  першої  статті 255 після слова і цифр
"стаття 185-8" доповнити словом і цифрами "стаття 185-11".
     4. Доповнити Виправно-трудовий кодекс  України  (  3325-07  )
статтею 81-2 такого змісту:
     "
Стаття 81-2.  Забезпечення безпеки засуджених, які брали або
                    беруть участь у кримінальному судочинстві
     У разі наявності небезпеки для життя і  здоров'я  засуджених,
до  яких  згідно із законодавством України у зв'язку з їх участю у
кримінальному  судочинстві  прийнято  рішення   про   застосування
заходів  безпеки,  адміністрація  місця  позбавлення  волі  вживає
заходів до охорони цих осіб.  Крім того, до зазначених осіб можуть
бути застосовані такі заходи:
     а) переведення до іншого місця позбавлення волі;
     б) окреме утримання.
     Зміна виду або режиму відбування покарання особам,  щодо яких
застосовані заходи  безпеки,  здійснюється  з  додержанням  вимог,
передбачених законодавством України і цим Кодексом".
     5. Статтю  88 Лісового кодексу України (Відомості
Верховної Ради України,  1994 р., N 17, ст. 99) доповнити частиною
такого змісту:
     "Працівники державної  лісової  охорони,  члени  їх  сімей та
близькі родичі перебувають під захистом держави, що здійснюється в
порядку і випадках, передбачених законом".
     6. У  Законі  України  "Про  міліцію"  (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20):
     1) пункт 25 статті 10 викласти у такій редакції:
     "25) забезпечувати у  порядку,  встановленому  законодавством
України,  безпеку осіб,  взятих під захист, у разі надходження від
них заяви,  звернення керівника відповідного державного органу  чи
отримання  оперативної  та  іншої інформації про загрозу їх життю,
здоров'ю, житлу чи майну";
     2) статтю 11 доповнити пунктом 31 такого змісту:
     "31) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я
особам, взятим під захист,  відповідно  до  чинного  законодавства
зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про
небезпеку";
     3) частини першу і другу статті 21 викласти у такій редакції:
     "Працівники міліції  перебувають  під  захистом  держави,  що
здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом.
     Держава гарантує захист  життя,  здоров'я,  честі,  гідності,
житла,  майна  працівника  міліції,  членів його сім'ї та близьких
родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій".
     7. У Законі  України  "Про  оперативно-розшукову  діяльність"
  (Відомості  Верховної Ради України,  1992 р.,  N 22,
ст. 303):
     1) статтю 1 після слів "в інтересах безпеки" доповнити словом
"громадян";
     2) у статті 3 слова "Управління охорони вищих посадових осіб"
замінити словами "державну охорону органів державної влади України
та посадових осіб,  статус суддів,  забезпечення безпеки осіб, які
беруть  участь  у  кримінальному  судочинстві,  державний   захист
працівників суду і правоохоронних органів";
     3) пункт 1 статті 6 доповнити абзацом такого змісту:
     "реальну загрозу життю,  здоров'ю,  житлу,  майну працівників
суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю,
а  також  особам,  які  беруть участь у кримінальному судочинстві,
членам їх сімей та близьким родичам,  з метою створення необхідних
умов для належного відправлення правосуддя";
     4) пункт 5 статті 7 викласти у такій редакції:
     "5) забезпечити   із  залученням  інших  підрозділів  безпеку
працівників суду  і  правоохоронних  органів,  осіб,  які  надають
допомогу,  сприяють  оперативно-розшуковій діяльності,  осіб,  які
беруть участь у кримінальному  судочинстві,  членів  їх  сімей  та
близьких родичів цих осіб";
     5) у статті 9:
     частину десяту  після  слів "відомості про" доповнити словами
"заходи безпеки та осіб, взятих під захист";
     частину чотирнадцяту після слів "безвісти  зникли"  доповнити
словами "захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і
правоохоронних органів та осіб,  які беруть участь у кримінальному
судочинстві";
     частину п'ятнадцяту викласти у такій редакції:
     "Візуальне спостереження    може    проводитися    з    метою
встановлення даних про особу та про її  зв'язки  у  разі,  коли  є
факти,  які  підтверджують,  що  нею  готується або вчинено тяжкий
злочин, для отримання відомостей,  які вказують на  ознаки  такого
злочину,  а  також  для  забезпечення  безпеки  працівників суду і
правоохоронних органів та осіб,  які беруть участь у кримінальному
судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб";
     6) статтю  10 після пункту 3 доповнити новим пунктом 4 такого
змісту:
     "4) для   забезпечення    безпеки    працівників    суду    і
правоохоронних органів та осіб,  які беруть участь у кримінальному
судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб".
     У зв'язку з цим пункти 4 і 5 вважати відповідно пунктами 5  і
6.
     8. У  Законі України "Про Службу безпеки України"
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 27, ст. 382):
     1) пункт 9 статті 24 після  слів  "захист  особистої  безпеки
громадян"   доповнити   словами  "і  осіб,  які  беруть  участь  у
кримінальному судочинстві,  у разі надходження від них,  членів їх
сімей та близьких родичів заяви,  звернення керівника відповідного
державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про
наявність загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну";
     2) статтю 25 доповнити пунктом 16 такого змісту:
     "16) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я
особам,  взятим під захист,  відповідно до  чинного  законодавства
зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про
небезпеку";
     3) частину другу статті 28 викласти у такій редакції:
     "Близькі родичі військовослужбовців  Служби  безпеки  України
також підлягають державному захисту.  Правопорушення щодо близьких
родичів військовослужбовців  Служби  безпеки  України,  вчинені  у
зв'язку   з   виконанням  покладених  на  цих  військовослужбовців
обов'язків,  тягнуть  за   собою   відповідальність,   встановлену
законом".
     9.  Частину  першу  статті  13  Закону України "Про внутрішні
війська   Міністерства  внутрішніх  справ  України" 
(Відомості  Верховної  Ради  України, 1992 р., N 29, ст. 397; 1995
р.,  N  42,  ст.  304;  1999  р.,  N  4,  ст.  35) після слів "Про
соціальний  і  правовий  захист  військовослужбовців  та членів їх
сімей"    доповнити  словами  "Закону  України  "Про
державний   захист  працівників  суду  і  правоохоронних  органів"
.
     10. У   Законі  України  "Про  статус  суддів" 
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 8, ст. 56):
     пункт 4 статті 13 доповнити словами "а також за згодою  судді
разі  прийняття  головою  відповідного  суду  рішення  про  вжиття
спеціальних заходів забезпечення безпеки".
     II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
 
 Президент України                               Л.КУЧМА
 
 м. Київ, 13 січня 2000 року
          N 1381-XIV