Приказ от 15.02.2000 № 19 "Об утверждении Положения о стадиях геологоразведочных работ на твердые полезные ископаемые"

Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.

Войти в Личный кабинет

Бесплатные документы Ошибка в документе Заказать документ

Сервис содержит 16553 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>


  • Информация о документе
  • Ссылки на документы
  • Ссылки из других документов
Наименование документаПриказ от 15.02.2000 № 19 "Об утверждении Положения о стадиях геологоразведочных работ на твердые полезные ископаемые"
Дата начала действия02.03.2000
Дата принятия15.02.2000
СтатусДействующий
Вид документаПриказ
Шифр документа19
РазработчикГосударственный комитет Украины по геологии и использованию недр
Принявший органГосударственный комитет Украины по геологии и использованию недр


В данном документе нет ссылок на другие нормативные документы.


Другие нормативные документы не ссылаются на данный документ.


      КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОЛОГІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАДР
                            Н А К А З
 
 N 19 від 15.02.2000                  Зареєстровано в Міністерстві
     м.Київ                           юстиції України
                                      2 березня 2000 року
                                      за N 124/4345
 
                 Про    затвердження    Положення
                 про стадії геологорозвідувальних
                 робіт на тверді корисні копалини
 
     Відповідно до  статей  1  і  4  Закону  України "Про державну
геологічну службу України" Н А К А З У Ю:
     1. Затвердити  Положення  про  стадії   геологорозвідувальних
робіт на тверді корисні копалини додається).
     2. Увести в дію Положення з 1 липня 2000 року.
     3. З   уведенням  у  дію  Положення  вважати  такими,  що  не
застосовуються в  Україні,  "Методические  указания  о  проведении
геологоразведочных    работ    по    стадиям   (твердые   полезные
ископаемые)",  затверджені наказом Міністерства геології СРСР  від
20.04.84 N 161.
     4. Голові  Державної  комісії  України  по  запасах  корисних
копалин (ДКЗ України) Ловинюкову В.І. подати Положення на державну
реєстрацію до Мін'юсту України й забезпечити його тиражування.
 
 Голова Геолкому України                           Гошовський С.В.
                                            Затверджено
                                            Наказ Геолкому України
                                            15.02.2000 N 19
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      2 березня 2000 року
                                      за N 124/4345
                            Положення
                 про стадії геологорозвідувальних
                 робіт на тверді корисні копалини
                      1. Загальні положення
     1.1. Положення розроблено відповідно до статей 1 і  4  Закону
України "Про державну геологічну службу України".
     1.2. Положення    регламентує    послідовність     проведення
геологорозвідувальних робіт у процесі геологічного вивчення надр з
метою картування території України й її окремих регіонів,  а також
пошуку, розвідки, підготовки до розроблення й експлуатації родовищ
корисних копалин;  установлює  загальні  для  всіх  видів  твердих
корисних  копалин визначення об'єктів геологорозвідувальних робіт,
вимог до змісту й складу,  а також  результатів  робіт  на  різних
стадіях і підстадіях геологорозвідувального процесу.
     Положення призначено для керівництва під час надання  надр  у
користування,  планування,  проектування, фінансування й виконання
геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, здійснення
контролю за дотриманням умов надрокористування.
     1.3. Положення  є   обов'язковим   для   виконання   органами
державної  виконавчої  влади,  що здійснюють державне управління в
галузі  геологічного  вивчення,  використання  й   охорони   надр,
підприємствами,   установами   й   організаціями,   що   проводять
геологорозвідувальні  роботи  повністю  або  частково  за  рахунок
державного   бюджету,   а   також   для   використання  суб'єктами
підприємницької  діяльності,  що  проводять   геологорозвідувальні
роботи за рахунок власних коштів.
                     2. Нормативні посилання
     У цьому  документі  використані  такі  акти  законодавства та
керівні нормативні документи:
     Кодекс України про надра;
     Закон України "Про державну геологічну службу";
     Положення про   порядок  проведення  державної  експертизи  і
оцінки запасів корисних копалин,  затверджене постановою  Кабінету
Міністрів України  від  22.12.94 N 865,  із змінами й
доповненнями,  внесеними постановою Кабінету Міністрів України від
27.08.97 N 927;
     Класифікація запасів і ресурсів корисних  копалин  державного
фонду надр,  затверджена постановою Кабінету Міністрів України від
05.05.97 N 432;
     Інструкція   про  зміст,  оформлення  і  порядок  подання  на
розгляд  Державної  комісії по запасах корисних копалин матеріалів
геолого-економічних   оцінок  родовищ  металічних  і  неметалічних
корисних  копалин,  затверджена  наказом Державної комісії України
по  запасах  корисних  копалин  від  04.09.95  N 35 і
зареєстрована   в  Міністерстві   юстиції   України   01.11.95  за
N 394/930;
     Інструкція про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд
Державної   комісії   по   запасах   корисних  копалин  матеріалів
геолого-економічної  оцінки  запасів  вугілля  і  горючих сланців,
затверджена  наказом Державної комісії України по запасах корисних
копалин  від  03.10.97  N  83  і  зареєстрована  в
Міністерстві юстиції України 27.10.97 за N 499/2303.
     Положення про  Державну  геологічну  карту  України  масштабу
1:200 000,  затверджене  наказом   Держкомгеології   України   від
09.11.98 N 163 і зареєстроване в Міністерстві юстиції
України 06.01.99 за N 8/3301.
                     3. Терміни і визначення
     У Положенні наведені нижче терміни та визначення вживаються в
такому значенні:
     Геологорозвідувальні роботи  -  комплекс  спеціальних робіт і
досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр.
     Геологорозвідувальний процес   -   сукупність   послідовно  й
цілеспрямовано     здійснюваних     дедалі     більш     детальних
геологорозвідувальних робіт з картування, прогнозування, виявлення
й геолого-економічної оцінки  дедалі  більш  локальних  рудоносних
(продуктивних)  ділянок  надр  методом  послідовних  наближень від
рудних районів (полів) до рудних покладів (блоків).
     Стадія геологорозвідувальних       робіт       -      частина
геологорозвідувального процесу,  що визначається  притаманними  їй
об'єктами    геологічного    вивчення,    цілями    та    методами
геологорозвідувальних   робіт,   вимогами   до   їхніх    кінцевих
результатів.
 
 4. Стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини
     4.1. Геологорозвідувальні  роботи  на тверді корисні копалини
проводяться за такими стадіями:
     Стадія I. Регіональне геологічне вивчення території України
     Підстадія I-1. Регіональні   геолого-геофізичні   дослідження
                    масштабу 1:1000 000 - 1:500 000.
     Підстадія I-2. Регіональні   геологознімальні,  геофізичні  й
                    геологопрогнозні  роботи  масштабу  1:200  000
                    (1:100 000).
     Підстадія I-3. Геологознімальні   й  геологопрогнозні  роботи
                    масштабу 1:50 000 (1:25 000).
     Стадія II. Пошук  та пошукова оцінка родовищ корисних копалин
     Підстадія II-1. Пошукові роботи.
     Підстадія II-2. Пошуково-оцінювальні роботи.
     Стадія III. Розвідка родовищ корисних копалин
     4.2. Геологорозвідувальні  роботи  розпочинаються з будь-якої
стадії (підстадії),  якщо стан геологічного вивчення об'єкта робіт
достатній   для   їхнього   геологічного   й  техніко-економічного
обгрунтування.
     4.3. Межі  між  стадіями  (підстадіями) геологорозвідувальних
робіт визначаються вимогами до їхніх кінцевих результатів.
     4.4. Види  й  обсяги  геологорозвідувальних  робіт  та методи
досліджень,  що застосовуються  на  окремих  стадіях  (підстадіях)
геологорозвідувального   процесу,   визначаються   відповідно   до
типового  раціонального  комплексу  для  конкретних   геологічних,
географічних і економічних умов.
     4.5. Для   інтенсифікації   геологорозвідувального   процесу,
скорочення   термінів   підготовки  родовищ  корисних  копалин  до
промислового  освоєння  рекомендується  раціональне  суміщення   й
поєднування геологорозвідувальних робіт суміжних стадій.
     4.5.1. У  разі  виявлення  проявів  (рудопроявів)  дефіцитних
корисних   копалин   на  значній  площі  рекомендується  проводити
пошукові роботи до завершення геологознімальних  робіт  у  регіоні
(районі).
     4.5.2. На   ділянках,   де   виявлені   перспективні   прояви
(рудопрояви)  дефіцитних корисних копалин рекомендується проводити
пошуково-оцінювальні  роботи   до   завершення   робіт   будь-якої
попередньої стадії (підстадії).
     4.5.3. Пошук      і      розвідка      невеликих      родовищ
широкорозповсюджених  корисних  копалин  1-ї й 2-ї груп складності
геологічної  будови,  аналоги  яких  експлуатуються   в   Україні,
рекомендується   проводити   як  послідовні  стадії  безперервного
геологорозвідувального циклу.
     4.5.4. Розвідка  родовищ цінних корисних копалин дуже й надто
складної геологічної будови (3-4 групи) рекомендується  поєднувати
з  дослідно-промисловим  розробленням  типових  покладів  корисних
копалин у межах ділянок першочергового освоєння.
 
  5. Стадія I. Регіональне геологічне вивчення території України
     5.1. Підстадія I-1. Регіональні            геолого-геофізичні
                         дослідження  масштабу     1:1 000 000  -
                         1:500 000
     5.1.1. Регіональні геолого-геофізичні дослідження проводяться
з метою створення нових або оновлення існуючих  геологічних  основ
масштабу  1:1000  000  - 1:500 000,  які відображають найважливіші
риси геологічної будови території України або окремих її  регіонів
і загальні закономірності розміщення корисних копалин.
     5.1.2. До  складу  робіт  підстадії  входять  узагальнення  й
інтерпретація геолого-геофізичних матеріалів середнього й крупного
масштабів,  виконання  спеціалізованих  досліджень   (геофізичних,
геохімічних  та  інших),  глибинне сейсмічне зондування на опорних
профілях,  буріння глибоких і надглибоких свердловин для  вивчення
глибинної     будови     найважливіших    геологічних    структур,
геолого-геофізичні дослідження шельфу Чорного та Азовського морів.
     5.1.3. За  даними регіональних геолого-геофізичних досліджень
складаються  зведені,  оглядові  й  поаркушні  карти  геологічного
змісту  масштабу  1:1000  000  і  1:500  000 території України або
окремих її регіонів,  опорні геолого-геофізичні  розрізи  й  схеми
геологічної  будови  глибинних зрізів і горизонтів,  геологічні та
геофізичні карти шельфу Чорного та Азовського морів.
     5.1.4. Для  визначення  основних  закономірностей  розміщення
корисних копалин на території України або окремих її  регіонів  та
загальної   прогнозної   оцінки  їхньої  рудоносності  проводяться
прогнозно-мінерагенічні  дослідження   в  масштабі  1:1000 000   і
1:500 000.
     5.1.5. До складу цих робіт входить узагальнення наявних даних
на родовищах та рудопроявах корисних копалин,  а також результатів
геохімічних і  металогенічних  досліджень  в  окремих  геологічних
регіонах    країни,   переінтерпретація   всього   мінерагенічного
фактичного матеріалу з позицій  сучасних  уявлень  про  геологічну
будову території країни й розвиток процесів рудоутворення.
     5.1.6. За  результатами   проведених   досліджень   будуються
прогнозно-мінерагенічні   й    металогенічні    карти    масштабів
1:1000  000  або 1:500 000, здійснюється загальна прогнозна оцінка
території  України  або окремих її регіонів на різні види корисних
копалин,  виділяються  крупні  структури  й  площі  для проведення
середньо- або крупномасштабних геологопрогнозних робіт.
     5.1.7. Прогнозно-мінерагенічні дослідження проводяться як  на
весь комплекс корисних копалин загальнодержавного значення,  так і
на  окремі  види  або  групи  мінеральної  сировини  з   побудовою
спеціалізованих мінерагенічних карт.
     5.2. Підстадія I-2. Регіональні  геологознімальні, геофізичні
                         й  геологопрогнозні    роботи    масштабу
                         1:200 000 (1:100 000)
     5.2.1. Регіональні  геологознімальні  й   геофізичні   роботи
проводяться з метою створення державної геологічної карти масштабу
1:200 000 (Держгеолкарта-200) -  базової  комплексної  геологічної
основи  для  розв'язання актуальних питань розвитку різних галузей
народного господарства,  планування освоєння  природних  ресурсів,
розвитку    мінерально-сировинної    бази,   розроблення   науково
обгрунтованих програм геологорозвідувальних робіт.
     5.2.2. Комплекти     Держгеолкарти-200     створюються     за
результатами геологічного довивчення раніш закартованих  площ  або
суто   камеральним  шляхом  з  проведенням  мінімально  необхідних
обсягів  ревізійних  польових   робіт,   редакційно-погоджувальних
маршрутів,    вивчення    опорних   розрізів.   Узагальнюється   й
переінтерпретується    наявний    геолого-геофізичний    матеріал,
проводиться  дешифрування  матеріалів космо- й аерозйомки та інших
дистанційних методів,  використовується вся опублікована,  фондова
та інша геолого-геофізична інформація.
     5.2.3. Висвітлення  корисних  копалин  району  зводиться   до
критичної   переоцінки   пошукових  результатів  раніше  виконаних
геологорозвідувальних  робіт   на   основі   сучасних   теорій   і
технологій,  а  також  уточнених  уявлень  про  геологічну  будову
району.
     5.2.4. Складання  й  підготовка  до видання Держгеолкарти-200
здійснюються за серіями аркушів, що відповідають регіонам України,
виділеним  за  особливостями їхньої геологічної будови.  Вимоги до
складання та видання Держгеолкарти-200 визначаються відповідно  до
Положення про   Державну   геологічну   карту   України   масштабу
1:200 000.
     5.2.5. Комплекти геологічних карт,  підготовлених до видання,
підлягають     обов'язковій     апробації      й      затвердженню
Науково-редакційною радою Геолкому України.
     5.2.6. За  результатами   регіональних   і   крупномасштабних
геофізичних  робіт  складаються  карти гравітаційного й магнітного
полів,  а  також  карти  з  інших  виконаних  геофізичних  методів
масштабу 1:200 000 й розрізи за даними профільних досліджень.
     5.2.7. У  разі  відсутності   на   площі   запланованій   для
геологічного  довивчення,  або  на  її  частині  геофізичних основ
необхідного    масштабу,     виконуються     геофізичні     зйомки
випереджувального етапу за окремим проектом.
     5.2.8. У   результаті   оброблення   геофізичної   інформації
складається  карта  комплексної  інтерпретації геолого-геофізичних
матеріалів,  яка використовується як основне джерело інформації  в
першу чергу про структурно-тектонічні особливості району.
     5.2.9. У межах континентального шельфу Чорного та  Азовського
морів виконується геологічне картування шельфу масштабу 1:200 000,
у   результаті   якого    складаються    комплекти    геологічних,
еколого-геологічних,    а    в    прибережних    частинах    -   і
інженерно-геологічних карт.
     5.2.10. Польові   роботи  з  геологічного  картування  шельфу
проводяться   з   використанням   дистанційних   (головним   чином
геофізичних)  методів досліджень,  а також донного пробовідбору та
буріння колонкових свердловин.
     5.2.11. Головні  об'єкти  картування  шельфу  -  рельєф  дна,
геологічні утворення,  що виходять на поверхню дна (донні  осадки)
та приповерхневого розрізу (четвертинні й дочетвертинні відклади),
їхня  літологія,  взаємовідношення,   тектонічні   характеристики,
корисні копалини. Вивчаються інженерно-геологічні, гідрогеологічні
й   ландшафтно-екологічні   характеристики   поверхні    дна    та
приповерхневого  розрізу  на глибину можливого техногенного впливу
або промислового освоєння ресурсів  шельфу  з  прогнозною  оцінкою
розвитку сучасних геологічних процесів.
     5.2.12. Для оцінки перспектив рудоносності  окремих  регіонів
України,  крупних  структур і площ та виділення об'єктів для більш
детальних геологорозвідувальних робіт проводиться геологопрогнозне
картування масштабу 1:200 000 (1:100 000).
     5.2.13. Геологопрогнозне  картування   масштабу   1:200   000
(1:100 000)   (ГПК-200)   проводиться   окремо   від  регіональних
досліджень цього самого  масштабу  й  спрямоване  на  виявлення  й
вивчення закономірностей розміщення (локалізації) та прогнозування
однієї  або  групи  геолого-промислових  типів  родовищ   корисних
копалин.
     5.2.14. Об'єктами  ГПК-200 є рудні й рудоносні райони,  зони,
вузли.
     5.2.15. Основним         завданням        середньомасштабного
геологопрогнозного картування є виявлення комплексів  регіональних
прогнозних  передумов  і  пошукових ознак,  характерних для рудних
районів,  зон  та  вузлів,   визначення   взаємозв'язку   процесів
рудоутворення  з іншими геологічними процесами та прогнозування на
цій основі потенційних мінерагенічних структур  і  визначення  меж
відомих.
     5.2.16. Польові роботи під час ГПК-200  виконуються  в  межах
найбільш   перспективних   ділянок   території,   що   картується,
визначених  відповідно  до  комплексу   прогнозних   передумов   і
пошукових  ознак,  і включають їх простеження й картографування за
допомогою обстеження відслонень,  буріння картувальних і пошукових
свердловин  і проходження гірничих виробок на основі інтерпретації
матеріалів геофізичних, геохімічних та інших досліджень.
     5.2.17. У  результаті  середньомасштабного геологопрогнозного
картування  складається  спеціалізована   геологопрогнозна   карта
масштабу 1:200  000  (1:100  000),  з  врізками   більш   крупного
масштабу.  Крім  того,  до складу звітних карт обов'язково входять
геологічна карта  продуктивного  горизонту  масштабу   1:200   000
(1:100 000), реєстраційна карта корисних копалин, карта фактичного
матеріалу,  геологопрогнозні  моделі  виділених  рудних   районів,
вузлів,   зон.   Проводиться  оцінка  перспективних  і  прогнозних
ресурсів корисних копалин, на які було спрямоване ГПК-200.
     5.2.18. Якщо  в  процесі  робіт  відкрито перспективні прояви
гостродефіцитної  мінеральної  сировини,  то  можлива   постановка
геологопрогнозного  картування  масштабу  1:50  000 (1:25 000) або
пошукових робіт до завершення ГПК-200.
     5.3. Підстадія  I-3.  Геологознімальні  та   геологопрогнозні
          роботи масштабу 1:50 000 (1:25 000)
     5.3.1. Геологознімальні роботи масштабу 1:50 000 (1:25 000) є
основним   видом  крупномасштабного  вивчення  геологічної  будови
країни.  У першу чергу ці роботи проводяться на площах з винятково
складними   еколого-геологічними  умовами  (гірничо-рудні  райони,
площі інтенсивного розвитку небезпечних  природних  і  техногенних
процесів,  великі промислово-міські агломерації),  а також у межах
найбільш перспективних і водночас складних  геологічних  структур,
де  відкриття нових родовищ важливих і дефіцитних корисних копалин
пов'язане з вивченням їх геологічної будови в крупному масштабі.
     5.3.2. Основним  завданням  геологорозвідувальних  робіт цієї
підстадії   є   забезпечення   зацікавлених   галузей    народного
господарства  систематизованою  інформацією  про геологічну будову
району - комплектом геологічних карт крупного масштабу як науковою
основою     для    проведення    подальших    еколого-геологічних,
гідрогеологічних  та інженерно-геологічних досліджень, прогнозу та
пошуку    корисних    копалин,   проектування   крупних   об'єктів
будівництва та охорони довкілля.
     5.3.3. Для  забезпечення  максимальної результативності робіт
даної підстадії виконується  оброблення  результатів  дистанційних
зйомок    (аерофотозйомка,    радіолокаційна),   переінтерпретація
геофізичних матеріалів,  узагальнення даних геохімічних  робіт  та
ув'язка     виділених     ореолов    розсіяння    з    попередніми
геолого-геофізичними            побудовами,             проведення
стратиграфо-літологічних, петрографічних,  мінерагенічних та інших
досліджень за матеріалами раніше виконаних робіт.
     5.3.4. На   площах,   не   забезпечених  геофізичною  основою
відповідного     масштабу,     до     початку     крупномасштабних
геологознімальних робіт за окремим проектом проводяться геофізичні
роботи з підготовки площ до картування в комплексі з  геохімічними
дослідженнями.
     5.3.5. Геологознімальні роботи масштабу 1:50 000  (1:25  000)
виконуються поаркушно в межах груп аркушів (серій).
     5.3.6. На площах,  для яких раніше складені геологічні  карти
масштабу 1:50 000 (1:25 000) не відповідають сучасним вимогам і не
можуть слугувати як повноцінна крупномасштабна геологічна  основа,
проводиться  геологічне  довивчення  того  самого масштабу,  яке є
окремим видом крупномасштабних геологознімальних робіт.
     Геологічне довивчення  площ  може проводитися неодноразово на
одних і тих самих площах з інтервалом не  менше  ніж  12-15  років
після завершення попередніх робіт цього самого масштабу.
     5.3.7. На площах двох'- і трьох'ярусної  геологічної  будови,
де  крупномасштабна  геологічна  зйомка  проведена,  для  вивчення
перекритих  складчатих  комплексів  фундаменту  молодих  і  давніх
платформ  або  похованих  горизонтів  і зрізів платформеного чохла
проводиться  глибинне  геологічне  картування  масштабу  1:50  000
(ГГК-50).
     У зв'язку з високою вартістю робіт з глибинного  геологічного
картування  в  усіх випадках воно виконується комплексно:  поряд з
геологічними завданнями розв'язуються пошукові й прогнозні.
     5.3.8. За  результатами  глибинного  геологічного  картування
складаються карти похованої поверхні,  карти глибинних зрізів  або
горизонтів,  карта  комплексної  інтерпретації  геофізичних даних,
прогнозно-металогенічні  схеми  з  оцінкою  перспектив  району  на
найважливіші види корисних копалин,  геолого-геофізичні розрізи та
інші картографічні матеріали, визначені геологічним завданням.
     5.3.9. Геологопрогнозне    картування   масштабу   1:50   000
проводиться для прогнозної оцінки  рудоносності  перспективних  на
стратегічно  важливі  корисні копалини площ та ділянок і виділення
локальних геологічних структур та окремих об'єктів для  постановки
пошукових і пошуково-оцінювальних робіт.
     Роботи з  геологопрогнозного  картування  масштабу  1:50  000
проводяться  в  першу  чергу  в  районах  з діючими гірничорудними
підприємствами або на площах,  прилеглих до них,  де вже  виділені
рудні та перспективні рудоносні зони й структури.
     Польові роботи з геологопрогнозного картування зосереджуються
в  першу чергу на локальних еталонних ділянках з найбільш виразним
комплексом прогнозних передумов і пошукових ознак корисних копалин
даного геолого-промислового типу.  На другому етапі проводиться їх
простеження й картування в  межах  площі,  а  на  завершальному  -
оконтурення  потенційних рудних полів,  прогнозних ділянок і зон з
оцінкою перспективних ресурсів корисних копалин.
     Комплекс польових   робіт   включає  картувальні  й  пошукові
маршрути,  геофізичні й  геохімічні  дослідження,  геоморфологічні
спостереження,  шліхове  випробування,  проходку  канав та шурфів,
буріння свердловин і різні види  випробування.  Залежно  від  умов
проведення  геологопрогнозного  картування  та  специфіки корисних
копалин застосовуються й інші методи та прийоми.
     У результаті  крупномасштабного геологопрогнозного картування
обов'язковими картами  є:  спеціалізована  геологопрогнозна  карта
масштабу   1:50   000,   геологічна   карта   продуктивного  зрізу
(горизонту), карта корисних копалин і карта фактичного матеріалу в
масштабі робіт.
 
 6. Стадія II. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин
     6.1. Підстадія II-1. Пошукові роботи
     6.1.1. Пошукові роботи проводяться з метою виявлення корисних
копалин у межах відомих і потенційних рудних (продуктивних) полів,
зон,  басейнів,  локальних перспективних ділянок  надр,  виділених
попередніми   геологознімальними,   геологопрогнозними  та  іншими
геологорозвідувальними роботами.
     6.1.2. Пошук    родовищ    твердих   корисних   копалин   має
спеціалізований  характер  і  націлений  на  виявлення  конкретних
геолого-промислових  типів  родовищ корисних копалин,  притаманних
наявним  геологічним   умовам,   проявленим   у   межах   об'єктів
опошукування.  При цьому належить проводити геологічні дослідження
також на супутні корисні копалини й компоненти,  які  можуть  бути
виявлені в даних геологічних умовах.
     6.1.3. Масштаб  пошукових  робіт  і,  відповідно,   щільність
мережі пошукових спостережень,  замірів і випробувань визначаються
розмірами передбачуваних об'єктів пошуку  та  геологічною  будовою
району й можуть змінюватись від 1:25 000 до 1:5 000.
     У процесі пошукових геологорозвідувальних  робіт  проводяться
пошуково-геологічні  маршрути,  спеціалізоване детальне геологічне
картування з бурінням свердловин і проходкою поверхневих  гірничих
виробок   та   використанням   типового   раціонального  комплексу
геологічних, геофізичних, геохімічних та інших пошукових методів.
     На ділянках  з  найбільш  контрастно й комплексно проявленими
пошуковими ознаками й  проявами  корисних  копалин  (рудопроявами)
вибірково  проводяться  деталізаційні  роботи  із  згущенням сітки
спостережень   до   розмірів    продуктивних    покладів    даного
геолого-промислового  типу  зруденіння.  Виявлені  прояви корисних
копалин  детально   випробовуються,   поглиблено   вивчається   їх
речовинний склад і оцінюються технологічні властивості. Для пошуку
корисних копалин,  що прогнозуються на значних глибинах,  буряться
глибокі  свердловини,  які  досліджуються  комплексом  відповідних
свердловинних і міжсвердловинних геофізичних робіт.
     6.1.4. За     результатами    виконаних    пошукових    робіт
опрацьовується  геологічно   обгрунтована   оцінка   перспективних
ресурсів;  виконується початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3)
ділянок   потенційних    родовищ,    рудопроявів,    розробляються
техніко-економічні міркування (ТЕМ) щодо їх можливого промислового
значення й доцільності проведення подальших  геологорозвідувальних
робіт.
     6.2. Підстадія II-2. Пошуково-оцінювальні роботи
     6.2.1. Об'єктами  пошуково-оцінювальних  робіт  можуть  бути:
потенційні родовища корисних копалин,  перспективні ділянки  надр,
прояви   (рудопрояви)   корисних  копалин,  що  рекомендовані  для
подальших геологорозвідувальних робіт на основі ГЕО-3.
     6.2.2. Головними  завданнями  пошуково-оцінювальних  робіт  є
відбракування  проявів  (рудопроявів)  корисних  копалин,  що   не
придатні      для     промислового     використання,     попередня
геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) промислового значення  відкритих
родовищ  корисних  копалин і доцільності їх промислового освоєння,
підготовка першочергових  об'єктів  до  проведення  розвідувальних
робіт.
     6.2.3. Підготовленими  для  проведення  розвідувальних  робіт
уважаються  родовища (ділянки,  групи зближених родовищ),  ступінь
геологічного  й  техніко-економічного  вивчення  яких   забезпечує
можливість   визначення   всіх  корисних  копалин  і  компонентів,
очікуваних  розмірів  покладів,  їх   геологічної   будови,   умов
залягання,  розроблення й перероблення мінеральної сировини,  умов
реалізації  товарної  продукції  з  детальністю,  достатньою   для
правильної оцінки їхнього промислового значення.
     6.2.4. Методика  пошуково-оцінювальних   робіт   визначається
особливостями  геологічної  будови й умов залягання перспективного
об'єкта, а також уявленнями про геолого-промисловий тип виявленого
зруденіння.
     Кількість оцінювальних  перетинів  має  бути  достатньою  для
визначення  загальних  розмірів  родовища,  розмірів,  внутрішньої
будови,  умов залягання основних покладів корисних копалин, їхньої
якості   й   властивостей,  вмісту  й  форм  знаходження  супутніх
компонентів.
     Технологічні випробування     проводяться     на    матеріалі
лабораторних і напівпромислових проб,  що відбираються з  основних
природних   типів   корисних   копалин   з  урахуванням  можливого
комплексного використання мінеральної сировини.
     Гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання й
розроблення корисних копалин вивчаються до  рівня,  що  дає  змогу
якісно  й  кількісно  обгрунтувати попередні проектні рішення щодо
розкриття й розроблення родовища.
     6.2.5. Форми   й   розміри   рудних   покладів,   суцільність
зруденіння,  мінливість  вмістів  основних  і  супутніх   корисних
компонентів,  технологічні  властивості  корисних  копалин  і їхні
якісні показники оцінюються, в основному, у блоках деталізації, що
створюються   на  ділянках  родовища  з  найбільш  представницьким
проявленням  корисних  копалин,  розташованих  у  сприятливих  для
розроблення    гірничо-геологічних    умовах.   Щільність   мережі
оцінювальних гірничих виробок (свердловин)  у  блоках  деталізації
має   бути  достатньою  для  підрахування  розвіданих  запасів  за
промисловими категоріями в кількості до 20-30% від загальних.
     6.2.6. На  невеликих родовищах широко розповсюджених корисних
копалин  з  не  дуже  складною  геологічною  будовою  (1-2  групи)
пошуково-оцінювальні   роботи   поєднуються   з   розвідкою,   яка
проводиться   згідно   з   вимогами   Інструкції  із  застосування
Класифікації  запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду
надр   до   відповідного   виду  мінеральної  сировини.  На  таких
родовищах  опрацьовуються  матеріали детальної геолого-економічної
оцінки   (ГЕО-1)   промислового  значення  розвіданих  запасів,  і
подаються на затвердження ДКЗ України.
     6.2.7. На  великих  родовищах  та  родовищах  дуже   складної
геологічної     будови     (3-4     групи)     за     результатами
пошуково-оцінювальних   робіт   виконується   ГЕО-2   промислового
значення  розвіданих  і  попередньо  розвіданих  запасів  корисних
копалин і опрацьовується техніко-економічна  доповідь  (ТЕД)  щодо
доцільності   їх  промислового  освоєння  й  проведення  подальших
розвідувальних робіт.
     6.2.8. На  найбільш складних за геологічною будовою родовищах
цінних корисних копалин ТЕД щодо доцільності подальшої розвідки, у
тому  числі  дослідно-промислового розроблення родовища (покладу),
опрацьовується  на  основі   попередньо   розвіданих   запасів   й
перспективних ресурсів.
     6.2.9. Матеріали ГЕО-2 відкритого родовища корисних копалин у
формі  ТЕД  подаються  на  розгляд замовнику геологорозвідувальних
робіт або на апробацію ДКЗ  України  для  зарахування  до  резерву
державного фонду родовищ корисних копалин.
         7. Стадія III. Розвідка родовищ корисних копалин
     7.1. Розвідка  проводиться тільки на тих родовищах (ділянках)
корисних копалин,  які  отримали  позитивну  ГЕО  за  результатами
попередніх  геологорозвідувальних  робіт  і визнані першочерговими
для промислового освоєння.
     7.2. Об'єктами  розвідувальних  робіт  можуть бути попередньо
розвідані родовища (ділянки) корисних копалин, що рекомендовані до
розвідки   за  позитивними  результатами  пошуково-оцінних  робіт,
попередньо  розвідані  ділянки  родовищ   корисних   копалин,   що
розробляються,  родовища (ділянки) корисних копалин,  що розвідані
раніше й з різних причин не залучені до промислового розроблення.
     Розвідувальні роботи   можуть   проводитись  неодноразово  на
об'єктах,  що розвідувались раніше,  відповідно  до  обгрунтованої
потреби в додатковому вивченні наявних запасів корисних копалин.
     Ділянки родовищ   корисних   копалин,    що    передбачаються
розроблятися   окремими   суб'єктами  підприємницької  діяльності,
розглядаються як окремі об'єкти розвідувальних робіт.
     7.3. Розвідувальні   роботи  за  рахунок  державного  бюджету
проводяться на об'єктах,  що передбачені  державними  комплексними
або   цільовими  програмами  розвитку  мінерально-сировинної  бази
країни   на   найближчу   перспективу.   Економічна   ефективність
промислового  освоєння  родовищ  (ділянок)  корисних  копалин,  що
залучаються до розвідки, обгрунтовується матеріалами ТЕД.
     7.4. Розвідувальні  роботи  проводяться  з  метою  підготовки
родовищ  (ділянок)  корисних  копалин  до  промислового   освоєння
відповідно  до  вимог  Класифікації  запасів  і  ресурсів корисних
копалин державного фонду надр,  затвердженої  постановою  Кабінету
Міністрів України  від  5.05.97 N 432,  та визначення
вихідних    даних    для    опрацювання    проектів    будівництва
гірничодобувних   об'єктів  і  об'єктів  перероблення  мінеральної
сировини,  що створюються або реконструюються на  базі  розвіданих
запасів.
     7.5. Методика розвідувальних робіт визначається особливостями
геологічної  будови  та умов залягання родовища (ділянки) корисних
копалин з  урахуванням  рекомендацій  Інструкції  із  застосування
Класифікації  запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду
надр до родовищ відповідного виду корисних  копалин  та  вимог  до
комплексного   вивчення  родовищ  і  підрахунку  запасів  супутніх
корисних копалин і компонентів та відходів гірничого  виробництва.
При  цьому  на  великих родовищах передбачається відносне згущення
сітки  розвідувальних  гірничих  виробок   на   типових   ділянках
деталізації  та  ділянках  першочергового  освоєння,  запаси  яких
повинні забезпечити роботу гірничодобувного підприємства на період
повернення капітальних вкладень у промислове освоєння родовища.
     7.6. На   ділянках   першочергового   освоєння    проводиться
простежування, випробування, оконтурення покладів корисних копалин
за сіткою свердловин (гірничих виробок) оптимальної щільності  для
виявлення    розвіданих   запасів;   проведення   напівпромислових
технологічних досліджень і розроблення  промислової  технологічної
схеми   перероблення   мінеральної  сировини;  дослідно-промислове
розроблення окремих покладів корисних копалин  (у  разі  потреби);
детальне     вивчення    гірничо-геологічних    умов    залягання,
гірничо-технічних   і   екологічних   умов   розроблення  покладів
корисних   копалин   і  перероблення  мінеральної  сировини,  умов
реалізації товарної продукції гірничого виробництва.
     7.7. На  ділянках  перспективного  розвитку  гірничодобувного
підприємства проводиться простежування продуктивних зон і покладів
корисних  копалин розрідженою сіткою розвідувальних свердловин для
доведення аналогії їхньої геологічної будови й  умов  залягання  з
ділянкою першочергового освоєння.
     7.8. У разі проведення  додаткових  розвідувальних  робіт  на
родовищах   (ділянках),   що   розробляються,   система   розвідки
корегується  за   результатами   порівняння   даних   розвідки   й
експлуатації   та   рекомендаціями   ДКЗ  (ТКЗ),  даними  під  час
експертизи й оцінки запасів корисних копалин.
     7.9. Система   розвідки  й  щільність  розвідувальної  мережі
гірничих виробок  на  родовищах,  що  розвідувались  раніше  й  не
освоєні    промисловістю,   визначаються   завданнями   додаткових
геологорозвідувальних  робіт  і  передбачають  використання  даних
випробування   пройдених  гірничих  виробок  і  свердловин,  інших
геологічних матеріалів і документації.
     7.10. Геологорозвідувальні   роботи,   що  передбачаються  за
межами затверджених Державною комісією України по запасах корисних
копалин  (ДКЗ)  контурів запасів корисних копалин,  здійснюються з
дотриманням загальної стадійності, встановленої цим Положенням.
     7.11. За    результатами   виконаних   розвідувальних   робіт
проводиться детальна ГЕО-1 промислового значення запасів  родовища
(ділянки) корисних копалин, матеріали якої включають:
     характеристику геологічної будови покладів корисних  копалин,
їхніх  технологічних  властивостей,  гірничо-геологічних  та інших
умов залягання в обсязі,  достатньому для прийняття  обгрунтованих
проектних  рішень  щодо  способу  й  системи  видобування та схеми
комплексного перероблення корисних копалин;
     техніко-економічне обгрунтування    постійних    кондицій   і
підрахунок запасів корисних копалин;
     прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації
родовища  (ділянки)  корисних  копалин  з  визначенням  прогнозних
показників підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу
в обсязі,  достатньому  для  прийняття  рішення  про  інвестування
проекту його будівництва.
     7.12. Матеріали геолого-економічної оцінки  запасів  родовища
корисних копалин подаються на експертизу й затвердження ДКЗ.  Межі
розвіданого  родовища  повинні  позначатися  в  діючій   державній
системі  координат.  Після затвердження запасів родовище (ділянка)
передається надрокористувачу для здійснення  видобування  корисних
копалин  і  реалізації  товарної  продукції  гірничого виробництва
відповідно до спеціального дозволу (ліцензії) та гірничого відводу
на використання надр.
     7.13. Додаткові розвідувальні роботи, що виконуються згідно з
рекомендацією  ДКЗ  за окремим геологічним завданням,  належать до
стадії розвідки родовищ корисних копалин.
 
 Начальник Головного геологічного                      В.І.Калінін
 управління Геолкому України

Для более удобной работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту, оглавление) необходимо авторизоваться...

Войти в Личный кабинет

© 2017 Все права защищены
Разработчик сервиса ООО "Computer Logic Group"
61166, Харьков, пр.Науки, 40, оф. 241 Тел.: +38 (057) 752-04-35 E-mail: online@budstandart.com