Директива 2004/42/ЕС от 21.04.2004 Об ограничении выбросов летучих органических соединений из-за использования органических растворителей в определенных красках и лаках и продуктах повторной обработки автомоб...

                  ДИРЕКТИВА 2004/42/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 21 квітня 2004 року

про обмеження викидів летючих органічних сполук через використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках і продуктах повторної обробки автомобілів та про внесення змін до Директиви 1999/13/ЄC

(ОВ L 143, 30.4.2004, С. 87)

Зі змінами, внесеними:

Офіційний вісник

Регламент (ЄC) № 1137/2008 Європейського Парламенту і Ради від 22 жовтня 2008 року

Директива 2008/112/ЄС Європейського парламенту та Ради від 16 грудня 2008 року

Директива Комісії 2010/79/ЄС 19 листопада 2010 року

ДИРЕКТИВА 2004/42/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 21 квітня 2004 року

про обмеження викидів летючих органічних сполук через використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках і продуктах повторної обробки автомобілів та про внесення змін до Директиви 1999/13/ЄC

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, і зокрема його статтю 95,

Беручи до уваги пропозиції Комісії,

Беручи до уваги Думку Європейського економічно-соціального комітету ^([1]),

Діючи відповідно до процедури, установленої в статті 251 Договору ([2]),

Оскільки:

(1) Директива 2001/81/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року про національні ліміти кількості викидів для певних атмосферних забруднюючих речовин ([3]) встановлює ліміти кількості викидів певних забруднюючих речовин, включаючи летючі органічні сполуки (надалі: «ЛОС»), які мають бути досягнуті до 2010 року в рамках інтегрованої стратегії Співтовариства по боротьбі з окислюванням і наземним озоном, але не включає граничного значення для викидів таких забруднювачів з певних джерел.

(2) З метою дотримання національних лімітів кількості викидів ЛОС, держави-члени повинні визначати низку різних категорій джерел цих викидів.

(3) Ця Директива доповнює заходи, вжиті на національному рівні, щоб забезпечити дотримання лімітів кількості викидів ЛОС.

(4) За відсутності положень Співтовариства, законодавство в державах-членах, яке встановлює граничне значення для ЛОС в певних категоріях продуктів може різнитися. Такі розходження разом з відсутністю такого законодавства в деяких державах-членах можуть створити непотрібні бар’єри для торгівлі та призвести до спотворення конкуренції в межах внутрішнього ринку.

(5) Таким чином необхідно погодити національні законодавства та норми, які з метою боротьби з наземним озоном встановлюють граничні значення для вмісту ЛОС у продуктах, які охоплюються даною Директивою, щоб гарантувати забезпечити те, щоб вони не обмежували вільний рух цих продуктів.

(6) Так як ціль запропонованого заходу, а саме, зменшення викидів ЛОС, не може бути досягнута на належному рівні державами-членами, тому що викиди ЛОС в одній державі-члені впливають на якість повітря в інших державах-членах і скорочення викидів ЛОС може таким чином, з огляду на масштаб і результати, бути краще досягнуте на рівні Співтовариства, Співтовариство може вжити заходів, відповідно до принципу субсидіарності, як встановлено в статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено в тій статті, ця Директива не виходить за межі того, що необхідно, для досягнення цієї мети.

(7) Вміст ЛОС в фарбах, лаках і продуктах повторної обробки автомобілів призводить до значних викидів ЛОС у повітря, які сприяють формуванню фотохімічних окислювачів у граничному шарі тропосфери як на місцевому та транскордонному рівні.

(8) Тому вміст ЛОС в фарбах, лаках і продуктах повторної обробки автомобілів повинен зменшуватись, настільки, наскільки це можна здійснити технічно й економічно, беручи до уваги кліматичні умови.

(9) Високий рівень захисту навколишнього середовища вимагає врегулювання та досягнення граничних значень вмісту для ЛОС, які використовуються в продуктах, охоплених цією Директивою.

(10) Необхідно підготувати положення для перехідних заходів для продуктів, виготовлених до набуття чинності вимогами цієї Директиви.

(11) Держави-члени повинні мати змогу видавати індивідуальні ліцензії для продажу й придбання у певних цілях продуктів у суворо обмежених кількостях, які не відповідають граничним показникам для розчинників, встановлених цією Директивою.

(12) Ця Директива доповнює норми Співтовариства про маркування хімічних речовин і препаратів.

(13) Охорона здоров’я споживачів і/або робітників і захист умов робочого середовища не повинні входити до сфери застосування цієї Директиви, і заходи, вжиті державами-членами в цих цілях, не повинні таким чином підпадати під вплив цієї Директиви.

(14) Необхідно здійснювати моніторинг граничних значень вмісту, щоб визначити, чи перебувають в межах дозволених лімітів концентрація маси ЛОС, знайдених в кожній категорії фарб, лаків і продуктах повторної обробки автомобілів, які охоплюються цією Директивою.

(15) Оскільки вміст ЛОС в продуктах, що використовуються для певних робіт з повторної обробки автомобілів, зараз регламентуються цією Директивою, то до Директива Ради 1999/13/ЄC від 11 березня 1999 року про обмеження викидів ЛОС через використання органічних розчинників у певній діяльності і установках^([4]) необхідно внести відповідні  зміни.

(16) Проте, держави-члени повинні мати змогу проводити або запроваджувати національні заходи для контролю викидів від діяльності по повторній обробці транспортного засобу, що включає покриття дорожніх транспортних засобів як це визначено в Директиві Ради 70/156/ЄEС від 6 лютого 1970 року про наближення законів держав-членів, що стосується схвалення типу автомобілів і їхніх трейлерів^([5]), або частини з них, що виконується як частина ремонту транспортного засобу, збереження або художнього оздоблення за межами виробничих підприємств.

(17) Ця Директива не застосовується до продукції, проданої для виняткового використання в установках, авторизованих відповідно до Директиви 1999/13/ЄC, де заходи по обмеженню викидів передбачають альтернативні засоби досягнення принаймні еквівалентних скорочень викидів ЛОС.

(18) Держави-члени повинні встановити правила про санкції, що застосовуються до порушень положень цієї Директиви, та забезпечити їх виконання. Такі санкції повинні бути ефективними, пропорційними й переконливими.

(19) Держави-члени повинні повідомляти Комісію про досвід, отриманий під час застосування цієї Директиви.

(20) Необхідно провести перегляд як сфери застосування для зменшення вмісту ЛОС в продуктах, що знаходяться поза сферою застосування цієї Директиви так і можливості подальшого скорочення уже передбачених граничних значень ЛОС.

(21) Заходи, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні прийматись відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄC від 28 червня 1999 року, що визначає процедури здійснення виконавчих повноважень,, наданих Комісії ([6]),