ДСТУ OIML R 60-1:2019 Датчики нагрузки. Метрологические требования. Часть 1. Метрологические и технические требования (OIML R 60-1:2017, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДАТЧИКИ НАВАНТАЖЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНІ ВИМОГИ
Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги

ДСТУ OIML R 60-1:2019
(OIML R 60-1:2017, IDT)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.org.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Прилади для вимірювання маси, сили, деформації та механічних випробувань матеріалів» (ТК 156)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2019 р. № 460 з 2021-01-01

3 Національний стандарт відповідає OIML R 60-1:2017 Metrological regulation for load cells — Part 1: Metrological and technical requirements (Метрологічні вимоги до датчиків навантаження. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

1 Вступ

2 Сфера застосування

3 Терміни та визначення понять

3.1 Загальні терміни

3.2 Категорії датчиків навантаження

3.3 Конструкція датчиків

3.4 Метрологічні характеристики датчика

3.5 Терміни щодо діапазону, вимірювальних можливостей та вихідного сигналу

3.6 Графічне зображення зв’язку між наведеними визначеннями

3.7 Терміни щодо вимірювань та похибок

3.8 Впливні та нормальні умови

3.9 Скорочення

4 Опис датчиків

5 Метрологічні вимоги

5.1 Принцип класифікації датчиків

5.2 Діапазони вимірювання

5.3 Границі допустимих похибок вимірювання

5.4 Похибка збіжності

5.5 Допустимі відхили результатів за нормальних умов

5.6 Виливні величини за робочих умов

5.7 Вимоги до аналогових активних датчиків та цифрових датчиків

6 Технічні вимоги

6.1 Програмне забезпечення

6.2 Подання інформації

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ OIML R 60-1:2019 (OIML R 60-1:2017, IDT) «Датчики навантаження. Метрологічні вимоги. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо OIML R 60-1:2017 (версія en) «Metrological regulation for load cells — Part 1: Metrological and technical requirements».

Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 156 «Прилади для вимірювання маси, сили, деформації та механічних випробувань матеріалів».

— цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

Цей стандарт розроблено на підтримку Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.

Цей стандарт треба застосовувати разом із ДСТУ OIML R 60:2019, ДСТУ OIML R 60-2:2019 та OIML R 60-3:2017.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— назву стандарту змінено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— слова «ця рекомендація» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— долучено довідковий додаток НА (Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті).

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДАТЧИКИ НАВАНТАЖЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНІ ВИМОГИ
Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги

METROLOGICAL REGULATION FOR LOAD CELLS
Part 1. Metrological and technical requirements

Чинний від 2021-01-01

Частина 1. МЕТРОЛОГІЧНІ ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

1 ВСТУП

Датчики навантаження (далі —датчики) — це окремий елемент чи модуль у складі вимірювальної системи; результатом вимірювання є некількісне значення, за своєю суттю, яке описують певними позначеннями чи одиницями вимірювання. Результатом вимірювання, який отримуємо за допомогою датчика, є змінення вихідного сигналу відносно вхідного. Потім іншими елементами або модулями вимірювальної системи це співвідношення вихідного сигналу до вхідного має бути перетворено на значення, яке надалі можна буде використовувати для встановлення кількісних значень.

Незважаючи на те, що саме на тензометричній технології сфокусовано увагу в першому виданні OIML R 60, треба розуміти, що датчики, які мають інші принципи роботи, також може бути оцінено згідно з цим стандартом.

2 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2.1 Цей стандарт описує основні встановлені метрологічні характеристики та встановлені процедури оцінювання для датчиків, які використовують згідно з цим стандартом. Це має забезпечити спеціалістів єдиними засобами для визначення метрологічних характеристик датчиків, які використовують у вимірювальних приладах, що підлягають метрологічному контролю. Загальновідомо, що процедури випробувань, описані в OIML R 60-2, може також бути використано під час оцінювання датчиків в експлуатації (насамперед це стосується тензометричних конструкцій); для датчиків інших конструкцій має бути розроблено додаткову чи модифіковану процедуру випробувань, що відповідно допоможе провести їх оцінювання. За потреби додаткову процедуру випробувань може бути додано. Якщо не вказано іншого, ці вимоги застосовують незалежно від технологій та принципів роботи. Вимоги й процедури оцінювання, описані в цьому стандарті, розроблено без урахування відмінностей у конструкціях і принципах роботи датчиків.

2.2 У цьому стандарті використано принцип, що кілька складників похибки датчика потрібно розглядати разом, коли наводять експлуатаційні характеристики датчика, до допустимої об’єднаної похибки. Не вважають за потрібне нормувати індивідуальні складники характеристик похибки (нелінійність, гістерезис тощо), а краще враховувати сумарну похибку датчика, беручи її як нормовану величину. Використання сумарної похибки дає змогу збалансувати індивідуальні внески в загальну похибку вимірювання, водночас досягаючи очікуваного кінцевого результату.