ДСТУ EN ISO 18153:2014 Медицинские изделия для диагностики in vitro. Измерение величин в биологических пробах. Метрологическая прослеживаемость значений концентрации каталитической активности ферментов, припи...

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕДИЧНІ ВИРОБИ
ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ IN VITRO
Вимірювання величин у біологічних пробах
Метрологічна простежуваність значень концентрації
каталітичної активності ферментів, приписаних
калібраторам і контрольним матеріалам
(EN ISO 18153:2003(Е))

ДСТУ EN ISO 18153:2014

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.org.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: ГО «Всеукраїнська Асоціація клінічної хімії та лабораторної медицини» з ТК 166 «Клінічні лабораторні дослідження та системи для діагностики in vitro» та ДУО «Політехмед»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Р. Картавцев, Г. Луньова, д-р мед. наук; Д. Підтуркін; К. Ситник, канд. біол. наук; О. Хейломський; Т. Хейломська; Д. Шахнін, канд. хім. наук (науковий керівник)

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 02 грудня 2014 р. № 1435 з 2015-07-01

З Національний стандарт відповідає EN ISO 18153:2003(Е) In vitro diagnostic medical devices — Measurement of quantities in biological samples — Metrological traceability of values for catalytic concentration of enzymes assigned to calibrators and control materials. (Медичні вироби для діагностики in vitro. Вимірювання величин у біологічних пробах. Метрологічна простежуваність значень концентрації каталітичної активності ферментів, приписаних калібраторам і контрольним матеріалам) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до EN ISO 18153:2003

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Ланцюг метрологічної простежуваності та ієрархія калібрування

4.1 Принципи

4.2 Структура

5 Валідація метрологічно простежуваного калібрування

5.1 Принципи

5.2 Аналітична специфічність методик вимірювання

5.3 Комутабельність калібраторів

5.4 Комутабельність контрольних матеріалів

Додаток А Перелік первинних референтних методик вимірювання, затверджених Міжнародною федерацією клінічної хімії та лабораторної медицини

Додаток В Перелік сертифікованих референтних матеріалів (СРМ)

Додаток ZA Відповідність європейського стандарту EN ISO 18153:2003 основним вимогам Директиви ЄС 98/79/ЕС щодо медичних виробів

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є повний письмовий переклад з англійської мови EN ISO 18153:2003(Е) In vitro diagnostic medical devices — Measurement of quantities in biological samples — Metrological traceability of values for catalytic concentration of enzymes assigned to calibrators and control materials. (Медичні вироби для діагностики in vitro. Вимірювання величин у біологічних пробах. Метрологічна простежуваність значень концентрації каталітичної активності ферментів, приписаних калібраторам і контрольним матеріалам).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт — ТК 166 «Клінічні лабораторні дослідження та системи для діагностики in vitro».

— стандарті зазначено вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

Відповідність положенням даного стандарту підтверджує відповідність певним основним вимогам Директиви Європейського Союзу 98/79/ЕС, прийнятої в Україні як Технічний регламент щодо медичних виробів для діагностики in vitro.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— слова «prEN ISO 17511» замінено на «EN ISO 17511»;

— структурні елементи національного стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і Бібліографічні дані — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділах 2,4, додатку А та в «Бібліографії» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою.

Познаки одиниць вимірювання відповідають вимогам серії стандартів ДСТУ 3651 «Метрологія. Одиниці фізичних величин».

Міжнародні документи, на які є посилання в тексті стандарту і які не впроваджено в Україні як національні нормативні документи, в Україні не чинні.

ВСТУП до EN ISO 18153:2003

Директива 98/79/ЕС щодо медичних виробів для діагностики in vitro вимагає, щоб метрологічну простежуваність значень, приписаних калібраторам і контрольним матеріалам, було забезпечено наявними референтними матеріалами та референтними методиками вимірювання вищого порядку. Згідно з цією концепцією розроблено стандарт EN ISO 17511 щодо «простежуваності», який описує ієрархічний порядок методик вимірювання та калібрувальних матеріалів. Загальні правила, викладені в цьому стандарті, застосовують також до величин, що стосуються каталітичної активності. У всіх випадках, де це є можливим, метрологічну простежуваність має бути продемонстровано до одиниці Міжнародної системи одиниць (SI), яка є найвищою в ієрархії вимірювань.

У цьому стандарті описано ієрархічну структуру калібраторів і методик вимірювання для визначення концентрації каталітичної активності ферментів (далі — каталітична концентрація). Для визначення активності ферментів, похідна когерентна одиниця SI «моль в секунду на кубічний метр», якій Генеральна конференція ваг і мір надала спеціальну назву «катал на кубічний метр», є найвищим рівнем ієрархії вимірювань разом з первинною референтною методикою вимірювання, до якої, в усіх випадках, де це можливо, мають бути простежувані методики вимірювання, калібратори та контрольні матеріали нижчого рівня.

Ферменти в крові та інших біологічних рідинах можна визначати для діагностичних цілей в одиницях їхніх каталітичних концентрацій. Аналітичний принцип вимірювання швидкості каталітичного перетворення субстрату має значні переваги завдяки швидкості, низької межі виявлення, аналітичної специфічності та низької вартості. Результати вимірювань каталітичної концентрації порівняні лише, якщо вимірювання активності ферментів здійснюють за однакових умов. Тому опис вимірюваної величини ферменту не можна обмежувати лише кількісним параметром (наприклад, каталітичною концентрацією), назвами ферменту та системи але потрібно також зазначення методики вимірювання і особливо індикаторного компонента досліджуваної реакції. Методику вимірювання на найвищому рівні метрологічної ієрархії має бути узгоджено на міжнародному рівні (наприклад, визнана Міжнародною федерацією клінічної хімії та лабораторної медицини (IFCC) референтна методика вимірювання креатинкінази за швидкістю конверсії відновленого нікотинамідаденіндинуклеотиду (далі — НАД-Н).

Таким чином, первинна референтна методика вимірювання — це невід’ємна складова частина визначення вимірюваної величини і її треба виконувати в усіх подробицях, зокрема, що стосуються наведеного нижче:

— типу субстрату (якщо специфічність ферменту дає можливість його варіювання) та його концентрації;

— активаторів і їхніх концентрацій;

— напряму каталітичної реакції;

— індикаторного компонента;

— буферної системи та pH;

— температури;

— тривалості передінкубаційного періоду;

— матеріалу, використовуваного для ініціювання реакції;

— часу затримки реакції (лаг-періоду);

— тривалості реакції.

Недоліки, пов’язані з залежністю визначення вимірюваної величини ферменту, а також, як наслідок, результатів його вимірювань від методики вимірювання, добре відомі: проблеми, спричинені під час зовнішнього оцінювання якості та в разі оцінювання відтворюваності методів; множинність біологічних референтних інтервалів і пов’язаний з цим ризик неправильного клінічного інтерпретування результатів дослідження ферментів. Стандартизація рутинних визначень ферментів важлива для лабораторної медицини, оскільки сприяє ефективнішому застосуванню їх у клінічній практиці та можливості порівнювати їхні результати через усунення наявних відмінностей у біологічних референтних інтервалах.

У зв’язку з цим можна розглядати два підходи:

a) постійне рутинне використання лише рекомендованої чи стандартизованої методики для кожного ферменту;

b) калібрування одної чи кількох рутинних методик за допомогою комутабельних ферментних калібрувальних матеріалів зі значеннями, установленими з використанням вибраної референтної методики вимірювання.

Інтенсивне застосування підходу «використання рекомендованої методики» протягом понад двадцяти років зумовило значні успіхи в поліпшенні якості та співставності результатів вимірювань ферментів і припинення використання аналітично незадовільних/невідповідних процедур. Проте, підхід до стандартизації, побудований на використанні рекомендованих методик, досяг межі своєї корисності. До його вад варто віднести відсутність консенсусу під час вибирання однієї з багатьох рекомендацій, що відрізняються одна від одної; навмисна чи ненавмисна модифікація рекомендованих методик під час рутинного використовування; відставання рекомендованих методик від аналітичних і технічних новацій; і, частково, неможливість адаптування рекомендованих процедур до бажаної автоматизації. Оскільки зміна рутинної методики визначення ферменту, як рекомендованої, так і нерекомендованої, неминуче спричинить змінення біологічних референтних значень, зрозуміло, що це є небажаним для клініцистів.

Удосконалення дизайну й аналітичних характеристик методів визначення ферментів буде і має бути продовжено. Проте, це треба здійснювати відповідно до звичайної практики розвитку та розповсюдження наукових досягнень. Подальші спроби розробляти та просувати стандартизовані методики для загального використання не є ані практичними, ані бажаними.

Підхід «використання референтної методики вимірювання та калібрувального матеріалу», навпаки, привертав порівняно мало уваги. Серед причин такого положення варто назвати:

1) відсутність стабільних референтних матеріалів ферментів у відповідній матриці, що могли б бути калібраторами;

2) відмінності між ферментами, що є кандидатами в калібратори, та досліджуваними ферментними аналітами у пробах людського походження, зокрема відмінності в ізоформах;

3) відсутність сталого співвідношення між результатами, отримуваними за калібрувальною (референтною) методикою і за методикою(-ами), яку(-і) калібрує(-ють) (рутинна(-і) методика(-и)), як для ферментного калібратора, так і для зразків пацієнтів, які мають досліджуваний ферментний аналіт (це також називають відсутністю комутабельності).

Унаслідок обговорення цих причин подають перелік специфікацій як для референтних матеріалів ферментів вищого рівня, так і для груп споріднених методик вимірювання, між якими передбачають калібрування. Калібратор має бути стабільним і мати ферментний аналіт, близький за своїми каталітичними властивостями у свої матриці до ферментного аналіта в рутинних пробах. У самих методиках також має бути однакова специфічність щодо каталітичної активності досліджуваного ферменту.

Таким чином, гармонізацію результатів рутинних визначень ферментів може бути досягнено через вибір референтної методики вимірювання та визначення групи споріднених методик для кожного клінічно важливого ферменту. Результати, одержані за будь-якою методикою, що входить до такої групи, будуть метрологічно простежувані до вибраної референтної методики вимірювання.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕДИЧНІ ВИРОБИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ IN VITRO
Вимірювання величин у біологічних пробах
Метрологічна простежуваність значень концентрації каталітичної активності
ферментів, приписаних калібраторам і контрольним матеріалам

МЕДИЦИНСКИЕ ИЗДЕЛИЯ ДЛЯ ДИАГНОСТИКИ IN VITRO
Измерение величин в биологических пробах
Метрологическая прослеживаемость значений концентрации каталитической
активности ферментов, приписанных калибраторам и контрольным материалам

IN VITRO DIAGNOSTIC MEDICAL DEVICES
Measurement of quantities in biological samples
Metrological traceability of values for catalytic concentration
of enzymes assigned to calibrators and control materials

Чинний від 2015-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає правила забезпечення метрологічної простежуваності значень, установлених для калібраторів і контрольних матеріалів, які призначені для визначення або підтвердження правильності вимірювання каталітичної концентрації ферментів.

Виробники надають калібратори й контрольні матеріали як складову частину медичних виробів для діагностики in vitro або для використання разом з ними.

Поза сферою застосування цього стандарту залишаються наведені нижче питання:

a) вимоги до розроблення чи вибирання референтної методики вимірювання;

b) такі (кількісні) величини, як маса ферменту чи імунореактивність ферментів;

c) контрольні матеріали, що не мають приписаного значення і яких використовують лише для оцінювання прецизійності методики вимірювання, її повторюваності чи відтворюваності (матеріали для контролю прецизійності);

d) контрольні матеріали, призначені для міжлабораторного контролю якості та постачувані із зазначенням інтервалів рекомендованих допустимих значень, при цьому кожен інтервал має бути отримано через міжлабораторний консенсус стосовно однієї й тієї самої визначеної методики вимірювання, і з граничними значеннями, які не є метрологічно простежуваними;

е) метрологічна простежуваність рутинних результатів до калібратора виробника та їх співвідношення з будь-якими межами прийняття медичних рішень;

f) властивості, що їх описують за номінальними чи порядковими шкалами.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті зазначено положення з інших стандартів через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік стандартів подано нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни до будь-якого з цих видань або перегляд їх стосуються цього стандарту тільки тоді, коли їх уведено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням наведених документів (разом зі змінами).

EN ISO 17511 In vitro diagnostic medical devices — Measurement of quantities in biological samples — Metrological traceability of values assigned to calibrators and control material (ISO/FDIS 17511:2002)

International Vocabulary of Basic and General Terms in Metrology, 2-nd edition, Geneva: ISO, 1933

Guide to the Expression of Uncertainty in Measurement, 1-st edition, Geneva: ISO, 1993.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN ISO 17511:2002 Медичні вироби для діагностики in vitro. Вимірювання величин у біологічних пробах. Метрологічна простежуваність значень, приписаних калібраторам і контрольним матеріалам)

Міжнародний словник основних і загальних термінів у метрології (МСМ), 1993

Настанова щодо виявлення невизначеності під час вимірювання (GUM), 1993.