ДСТУ 2965-94 Угли активные импрегнированные. Технические условия (ГОСТ 30268-95)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВУГІЛЛЯ АКТИВНЕ
ІМПРЕГНОВАНЕ
Технічні умови

ДСТУ 2965-94
(ГОСТ 30268-95)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» https://uas.gov.ua)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВУГІЛЛЯ АКТИВНЕ ІМПРЕГНОВАНЕ
Технічні умови

УГЛИ АКТИВНЫЕ ИМПРЕГНИРОВАННЫЕ
Технические условия

CARBONS ACTIVE IMPREGNATED
Specifications

Чинний від 1998—07—01

1 Галузь використання

Цей стандарт поширюється на вугілля активне імпрегноване (далі — вугілля), яке виробляється згідно з чинними нормативними документами з вугілля активного КАУ-1 марки А обробленням його йодом чи фосфатом титану.

Вугілля призначене для сорбції токсичних сполук з водних розчинів, а також доочищення питної води.

Всі вимоги стандарту є обов'язковими, крім 4.2.1 (примітка 1 таблиці 1, примітки 1, 2 таблиці 2).

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ГОСТ 12.1.003—83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.005—88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 12.1.007—76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.044—89 ССБТ. Пожаровзрывоопасностъ веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения

ГОСТ 12.3.002—75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.4.013—85Е ССБТ. Очки защитные. Обпще технические условия

ГОСТ 12.4.021—75 ССБТ. Системы венталяционные. Общие требования

ГОСТ 12.4.028—76 ССБТ. Респираторы ШБ-1 «Лепесток». Технические условия

ГОСТ 12.4.121—83 ССБТ. Противогазы, промышленные фильтрующие. Технические условия

ГОСТ 2226—88 Мешки бумажные. Технические условия

ГОСТ 2874—82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством

ГОСТ 3885—73 Реактивы и особо чистые вещества. Правила приемки, отбор проб, фасовка, упаковка и маркировка

ГОСТ 4159—79 Реактивы. Йод. Технические условия

ГОСТ 4232—74 Реактивы. Калий йодистый. Технические условия

ГОСТ 4453—74 Уголь активный осветляющий древесный порошкообразный. Технические условия

ГОСТ 5445—79 Продукты коксования химические. Правила приемки и методы отбора проб

ГОСТ 6552—80 Кислота ортофосфорная. Технические условия

ГОСТ 6613—86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия

ГОСТ 6709—72 Вода дистиллированная. Технические условия

ГОСТ 10163—76 Крахмал растворимый. Технические условия

ГОСТ 12026—76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия

ГОСТ 12596—67 Угли активные. Метод определения массовой доли золы

ГОСТ 12597—67 Сорбенты. Метод определения массовой доли воды в активных углях и катализаторах на их основе

ГОСТ 14192—77 Маркировка грузов

ГОСТ 14919—83Е Электроплиты, электроплитки и жарочные электрошкафы бытовые. Общие технические условия

ГОСТ 16187—70 Сорбенты. Метод определения фракционного состава

ГОСТ 16189—70 Сорбенты. Метод определения и сокращения проб

ГОСТ 16190—70 Сорбенты. Метод определения насыпной плотности

ГОСТ 17811—78 Мешки полиэтиленовые для химической продукции. Технические условия

ГОСТ 18309—72 Вода питьевая. Метод определения содержания полифосфатов

ГОСТ 19360—74 Мешки-вкладыши пленочные. Общие технические условия

ГОСТ 23998—80 Уголь активный АГ-2. Технические условия

ГОСТ 24104—88Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия

ГОСТ 25336—82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры

ГОСТ 25794.2—83 Реактивы. Метода приготовления титрованных растворов для окислительно-восстановительного титрования .

ГОСТ 27068—67 Натрий серноватистокислый (натрия тиосульфат) 5-водный. Технические условия

ГОСТ 27574—87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия

ГОСТ 27575—87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия

ГОСТ 29227—91 Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуированные. Часть 1. Общие требования

ГОСТ 29251—91 Посуда лабораторная стеклянная. Бюретки. Часть 1. Общие требования

СанПиН № 1042 М3 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию

СанПиН № 4630 М3 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения

СанПиН № 4946 М3 Санитарные правила по охране атмосферного воздуха населенных мест

СНиП 2.04.05 Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование

3 Класифікація, марки

3.1 Марки

3.1.1 Залежно від виду хімічного імпрегнувального агента і призна­чення продукту вугілля випускають двох типів: КАУ-ТФ і КАУ-Й.

Приклад умовного позначення вугілля КАУ-ТФ:

Вугілля активне імпроноване КАУ-ТФ, ДСТУ 2965—94 (ТОСТ 30268).

Залежно від вмісту йолу вугілля КАУ-Й випускають двох мірок: А і Б.

Приклад умовного позначення імтрегнованого вугілля КАУ-Й марки А:

Вугілля активне імпрегноване КАУ-Й, марка А, ДСТУ 2965—94 (ГОСТ 30268)

4 Загальні технічні вимоги

4.1 Вимоги до виготовлення вугілля

4.1.1 Вугілля повинне виготовлятися відповідає до вимог цього стандарту за технологічними регламентами, затвердженими у встановленому порядку.

4.2 Характеристики вугілля

4.2.1 Фізико-хімічні показники вугілля повинні відповідати нормам, зазначеним у таблиці І (КАУ-ТФ) і таблиці 2 (КАУ-Й).

Таблиця 1

Показник	Норма	Метод контролю
1 Зовнішній вигляд	Крупнозернистай порошок темносірого кольору з включеннями зерен білого кольору	Візуальний
2 Фракційний склад: масова частка залишку на ситі з сіткою згідно 3 ГОСТ 6613 2, %, не більша 0315, %, не менша на піддоні, %, не більша	5,0 90,0 5,0	Згідно з ГОСТ 16187
3 Масова частка золи, %	5,0-20,0	Згідно з ГОСТ 12596
4 Масова частка вода» %, не більша	10	Згідно з ГОСТ 12597
5 pH водної витяжки	6,0—8,0	Згідно з ГОСТ 4453, 4.7
6 Насипна щільність, г/дм3	не нормують	Згідне з ГОСТ 16190
7 Масова концентрація поліфосфатів у водній витяжці, мг/дм3, не більша	3,5	Згід но з ГОСТ 18309 і 8.1 цього стандарту
Примітка 1. За погодженням b споживачем для вироблення вугілля КАУ-ТФ допускається використовувати як вихідну сировину вугілля активне КАУ-1 марки Б і КАУ-2 марок А, Б, яке виготовляють згідно з чинними нормативними документами. Примітка 2. Показник насипної щільності не нормують до 01.01.97 р. Визначення - обов'язкове.

 

Таблиця 2

Показник			Норма				Метод контролю
			марка А	марка Б
1	Зовнішній вигляд	КрупнозернистиЙ порошок чорного без сторонніх кольору включень				Візуальний
2	Фракційний склад: масова частка залишку на ситі з сіткою згідно з ГОСТ 6613: 2, %, не більша 0315, %, не менша на піддоні, % не більша	5,0 90,0 5,0			5,0 90,0 5,0	Згідно з ГОСТ 16187
3	Масова частка води, %, не більша	10			10	Згідно з ГОСТ 12597
4	Насипна щільність, г/дм3	Не нормують				Згідно з ГОСТ 16190
5	Масова частка йоду, %	0,1-1,0			1,0-5,0	Згідно з 8.2 цього стандарту

Примітка 1. За погодженням із споживачем для вироблення вугілля КАУ-Й допускається використовувати як сировину вугілля активне КАУ-1 марки Б і КАУ-2 марок А, Б, яке виготовляють згідно з чинними нормативними документами.
Примітка 2. За погодженням із споживачем допускається вироблення вугілля імпрегнованого КАУ-Й з іншою масовою часткою йоду.
Примітка 3. Показних насипної щільності не нормують до 01.01.97 р. Визначення — обов'язкове.

 

4.3 Пакування, маркування

4.3.1 Вугілля пакують в чотири-, п ’ятишарові паперові мішки марки ПМ чи НМ згідно з ГОСТ 2226 з плівковим мішком-вкладаою згідно з ГОСТ 19360 масою нетто не більшою ніж 20 кг.

Допускається пакування вугілля в поліетиленові мішки М5-0.150 згідно з ГОСТ 17811.

Паперові мішки з вугіллям зашивають машинним способом пряжею з віскозного волокна згідно з чинною нормативною документацією чи аналогічною пряжею, яка забезпечує міцність упакування відповідно до нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.

Поліетиленові вкладки і мішки заварюють або зашивають машинним способом.

Допускається пакувати і маркувати вугілля згідно з ГОСТ 3885.

4.3.2 Транспортне маркування виконують згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням основних, додаткових написів і маніпуляційного знака «Оберігати від вологи». На кожному пакувальному місці мас бути наліпка, на якій зазначають:

— назву підприємства-виробника;

— назву продукту і його марку;

— номер партії;

— номер місця;

— масу нетто і брутто;

— дату вироблення партії;

— позначення цього стандарту.

5 Вимоги безпеки

5.1 Відповідно до ГОСТ 12.1.005 гранично допустима концентрація (ГДК) пилу вугілля в повітрі робочої зони становить для КАУ-ТФ 10 мг/м³, а для КАУ-Й — 1 мг/м³ у перерахунку на йод.

5.2 Відповідно до ГОСТ 12.1.007 за ступенем дії на організм імпрегноване вугілля КАУ-ТФ належить до IV класу небезпеки, а вугілля КАУ-Й — до II класу небезпеки (за дією йоду).

5.3 Токсикологічну характеристику сировини, що використовується для виготовлення вугілля, наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Сировина	Позначення нормативного документа	ГДК, мг/м3, згідно з ГОСТ 12.1.005	Агрегатний стан	Клас небезпеки
Вугілля активне КАУ	Чинні норміливні документи	10	Пил	IV
Тетрахлорид титану	Згідно з чинною нормативною документацією	(за 1 НСІ)	Пари	II
Кислота ортофосфорна	ГОСТ 6552	1	Пари	II
Йод	ГОСТ 4159	1	Пари	II

 

5.4 Під час виконання виробничих операцій, що супроводжується виділенням пилу, концентрація якого перевищує ГДК, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: респіратори ШБ-1 «Лепесток» згідно з ГОСТ 12.4.028, спецодяг згідно з ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575, захисні окуляри згідно з ГОСТ 12.4.013.

Під дією високих температур (умови пожежі) з вугілля можуть виділятися оксид і діоксид вуглецю, а також пари йоду (вугілля КАУ-Й). В цьому випадку необхідно застосовувати протигази марок СО і БКФ згідно з ГОСТ 12.4.121.

5.5 Роботу з вугіллям необхідно проводити в приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05.

5.6 Оптимальні та допустимі величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях, в тому числі за наявності теплового випромінення від нагрітих поверхонь технологічного обладнання, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005, пункт 1.

5.7 Контроль вмісту в повітрі робочої зони шкідливих речовин необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005.

Контроль повітря робочої зони виробничих приміщень виконується за графіком, затвердженим у встановленому порядку.

5.8 Технологічні процеси виробництва і використання вугілля мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002 і СанПиН № 1042.

5.9 Захист від шуму під час. виробництва вугілля необхідно забезпечити відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003.

5.10 Вугілля — важкогорюча речовина відповідно до ГОСТ 12.1.044. Температура самозаймання вугілля 380-460 °С.

У разі загоряння вугілля, його необхідно гасити водою або піною.

6 Вимоги охорони навколишнього середовища

6.1 Ступінь очищення повітря, яке викидається вентиляційними установками, визначають згідно з чинною нормативною документацією, рівень вмісту викидів має відповідати вимогам СанПиН № 4946.

6.2 В атмосферному повітрі населених місць вміст пилу вугілля встановлено на рівні: ГДК м.д. — 0,5 мг/м³ і ГДК с.д. — 0,15 мг/м³.

6.3 Вміст вугільного пилу у зваженому стані в джерелах питного водопостачання не повинен перевищувати 0,25 мг/дм³, а у водоймах культурно-побутового призначення — 0,75 мг/дм³ відповідно до вимог СанПиН № 4630.

7 Правила приймання

7.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 5445 з такими доповненнями.

Вугілля поставляють партіями. Маса партії — не більша за 0,5 тонни. Партією вважається однорідне за показниками якості вугілля» яке супроводжується одним документом про якість.

У документі повинні зазначатися:

— назва підприємства-виробника;

— назва продукту і його марка;

— дата вироблення;

— номер партії;

— маса нетто;

— результати проведених аналізів або підтвердження відповідності якості вугілля вимогам цього стандарту;

— позначення цього стандарту.

7.2 Для встановлення відповідності якості вугілля вимогам цього стандарту від партії відбирають 10 % одиниць продукції, але не менше трьох, якщо в партії менше ніж 30 одиниць продукції.

7.3 Точкові проби вугілля відбирають п’ятиразовим внесенням металічного совка в струмінь зерен під час пересипання вугілля з наповненої тари у вільну, або пробовідбірником згідно з ГОСТ 5445 (рис. 6) чи ГОСТ 23998, занурюючи його на три чверті глибини мішка.

Точкові проби об’єднують разом, старанно перемішують, усереднюють і скорочують методом квартування до 1 дм³ відповідно до ГОСТ 16189.

7.4 Одержану середню пробу всипають в чисту суху закривку банку з наліпкою, де зазначають:

— назву продукту; .

— номер партії;

— дату відбирання проби.

7.5 У разі одержання незадовільних результатів аналізу хоча б одного з показників, повторно визначають цей показник на пробах, які відбирають від подвоєної кількості місць тієї самої партії.

Результати повторного аналізу є остаточними і поширюються на всю партію.

У разі одержання незадовільних результатів повторного аналізу всю партію бракують.

8 Методи контролю

8.1 Визначення масової концентрації поліфосфатів у водній витяжці

8.1.1 Апаратура, реактиви

Ваги лабораторні загального призначення 3 класу з похибкою ± 0,01 г згідно з ГОСТ 24104.

Електроплитка потужністю 0,8-1,2 кВт згідно з ГОСТ 14919.

Секундомір згідно з чинною нормативною документацією.

Холодильник типу ХПТ з довжиною кожуха 300-400 мм згідно з ГОСТ 25336.

Колба конічна місткістю 500 см³ згідно з ГОСТ 25336.

Воронка згідно з ГОСТ 25336.

Папір фільтрувальний лабораторний згідно з ГОСТ 12026.

Вода питна згідно з ГОСТ 2874.

8.1.2 Проведення аналізу

Близько 1 г вугілля, попередньо висушеного згідно з ГОСТ 12597, всипають у колбу, додають 250 см³ питної води і кип’ятять протягом трьох хвилин, закривши колбу корком із зворотним холодильником, потім суміш швидко фільтрують через паперовий фільтр, не беручи перші порції фільтрату. Фільтрат охолоджують і визначають у ньому вміст поліфосфатів згідно з ГОСТ 18309. Паралельно визначають вміст поліфосфатів у питній воді, взятій для проведення аналізу, і враховують його в обчисленні.

8.2 Визначення масової частки йоду

8.2.1 Апаратура, реактиви і розчини

Ваги лабораторні загального призначення III класу з похибкою ±0,01 г згідно з ГОСТ 24104.

Бюретка 1-1(3)-2-25-0,1 згідно з ГОСТ 29251.

Піпетка 2-2-1-25 згідно з ГОСТ 29227.

Колба конічна Кн-2-250-34(40, 50) ТС згідно з ГОСТ 25336.

Стаканчик СВ-24/10 або СН-34/12 (45/13) згідно з ГОСТ 25336.

Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

Калію йодид згідно з ГОСТ 4232, розчин з масовою часткою 5 %.

Натрію тіосульфат 5-водний згідно з ГОСТ 27068, розчин концентрації с (Na₂S₂O₃·5H₂O) = 0,025 моль/дм³; готують згідно з ГОСТ 25794.2.

Крохмаль розчинний згідно з ГОСТ 10163, розчин з масовою часткою 0,5 %. .

8.2.2 Проведення аналізу

Близько 5 г вугілля марок А чи Б, зваженого в закритому стаканчику, всипають у конічну колбу, додають 50 см³ розчину йодиду калію, закривають корком та збовтують вручну кожної хвилини протягом 30 хв. У разі застосування струшувала збовтують протягом 15 хв з інтенсивністю, не меншою ніж 80 коливань за хвилину.

Розчину дають відстоятися, після чого з колби піпеткою обережно, щоб не потрапили частинки вугілля, відбирають 25 см³ розчину, вливають його в конічну колбу і титрують 0,025-молярним розчином тіосульфату натрію. Наприкінці титрування додають 4-5 крапель розчину крохмалю і титрують до появи синього забарвлення.

Одночасно проводять контрольний дослід з 50 см³ того самого, розчину йодиду калію, але без вугілля.

8.2.3 Опрацювання результатів

Масову частку йоду (X) у відсотках обчислюють за формулою

 

де V — об’єм розчину тіосульфату натрію концентрації 0,025 моль/дм³, витраченого на титрування 25 см³ аналізованої проби, см³;

V₁ — об’єм розчину тіосульфату натрію концентрації 0,025 моль/дм³, витраченого на титрування 25 см³ контрольної проби, см³;

0,025 — молярна концентрація розчину тіосульфату натрію, моль/дм³;

253,8 — молярна маса йоду, г/моль;

т — наважка вугілля, г.

Визначення вмісту йоду проводять паралельно в двох наважках і за остаточний результат приймають (середнє арифметичне результатів двох визначень.

Допустиме абсолютне відхилення між двома паралельними визначеннями за довірчої ймовірності Р=0,95 не повинне перевищувати 0,02 %, коли вміст йоду у вугіллі становить 0,1-1,0 %, та 0,1 %, коли вміст йоду — 1,0-5,0 %.

9 Транспортування і зберігання

9.1 Вугілля транспортують будь-яким видом транспорту в умовах, які виключають можливість зволоження і забруднення продукту.

9.2 Вугілля зберігають в упакованні підприємства-виробника в чистих і закритих приміщеннях, захищених від атмосферних опадів і грунтових вод.

9.3 Транспортування і зберігання вугілля з продуктами, які виділяють в атмосферу пари чи гази, не допускається.

10 Вказівки щодо експлуатації

10.1 Вугілля по закінченні гарантійного терміну його зберігання та у разі невідповідності технічним вимогам повертають у виробництво.

11 Гарантії виробника

11.1 Підприємство-виробник повинне гарантувати відповідність продукції вимогам цього стандарту за умови дотримання правил транспортування і зберігання.

11.2 Гарантійний термін зберігання від дня вироблення — три роки для вугілля КАУ-ТФ і один рік — для вугілля КАУ-Й. Як вийде зазначений термін, продукт має бути перевірений на відповідність вимогам цього стандарт.

 

УДК 661.183.2                                                     Л42

Ключові слова: вугілля активне імпрегноване, доочищення питної води