Относительно определения предмета закупки за государственные средства

Данный документ доступен бесплатно зарегистрированным пользователям.

У Вас есть вопросы по документу? Мы рады на них ответить!Перечень бесплатных документовОбнаружили ошибку в документе или на сайте? Пожалуйста, напишите нам об этом!Оставить заявку на документ

                МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
                 ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
                       Р О З' Я С Н Е Н Н Я
                            15.07.2003
 
       Щодо визначення предмета закупівлі за державні кошти
 
     Міністерство економіки  та  з  питань європейської інтеграції
розглянуло Ваш лист  від  30.05.2003  N  дц-11-1884  щодо  надання
роз'яснення про застосування норм чинного законодавства, діючого у
сфері державних закупівель, та повідомляє.
     Відповідно до частини третьої статті 14 Закону  України  "Про
закупівлю  товарів,  робіт і послуг за державні кошти"
замовник не має права ділити закупівлю на частини з метою уникнути
застосування  процедур,  передбачених  цим законом,  з урахуванням
частини першої зазначеної статті, яка визначає основною процедурою
закупівлі відкриті торги.  Тобто замовник зобов'язаний здійснювати
закупівлю,  враховуючи необхідність раціонального  і  економічного
витрачання бюджетних коштів, забезпечення максимальної конкуренції
та прозорості під час здійснення закупівлі.
     З метою  більш  чіткого  визначення  предмета   закупівлі   у
контексті  забезпечення  належного виконання частини першої статті
2,  у якій встановлені нижні вартісні межі  застосування  процедур
державних закупівель, та вказаної частини третьої статті 14 Закону
України "Про закупівлю товарів,  робіт і послуг за державні кошти"
 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
27.09.2000 N  1469   "Про  організаційні  заходи
функціонування   системи  державних  закупівель"  із  змінами  та
доповненнями) Міністерство  економіки  та  з  питань  європейської
інтеграції  наказом  від  27.06.2003 N 165 затвердило
Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти.
     Згідно з  цим  Порядком  визначення  предмета
закупівлі   робіт   за   державні  кошти  здійснюється  замовником
відповідно до абзацу  восьмого  частини  першої  статті  1  Закону
України "Про закупівлю товарів,  робіт і послуг за державні кошти"
 (визначення терміна  "роботи")  з  урахуванням  Правил
визначення  вартості  будівництва  ДБН Д.1.1-1-2000,  затверджених
наказом Державного комітету будівництва,  архітектури та  житлової
політики України від 27.08.2000 N 174, на підставі
загальної кошторисної вартості виконання робіт за весь  період  їх
виконання.
     Визначення предмета   закупівлі  товарів  і  послуг  (далі  -
продукція) за державні кошти здійснюється замовником відповідно до
абзаців сьомого,  дев'ятого частини першої статті 1 Закону України
"Про закупівлю  товарів,  робіт  і  послуг  за   державні   кошти"
 на основі Державного класифікатора продукції та послуг
ДК  016-97,  затвердженого  наказом  Державного  комітету  України
стандартизації, метрології  та  сертифікації  від  30.12.97  N 822
, у межах бюджетного призначення на відповідний рік
у такому порядку:
     предмет закупівлі  продукції,  який  не  підлягає  поділу  на
частини, визначається  за  показником  п'ятого знака класифікатора
  (класифікаційне  угруповання  "категорія").  При
цьому  замовник  може  зазначити окремі частини предмета закупівлі
продукції за показниками шостого і дев'ятого  знака  класифікатора
(класифікаційні угрупування "підкатегорія" і "тип");
     предмет закупівлі  продукції,  який  не  підлягає  поділу  на
частини, може визначатися показником дев'ятого знака класифікатора
 (класифікаційне угруповання "тип"),  якщо замовник
здійснює  у межах обсягу бюджетного призначення на відповідний рік
закупівлю лише однієї позиції цієї  продукції  в  межах  показника
п'ятого    знака    класифікатора    (класифікаційне   угруповання
"категорія").
     Наприклад, категорія    "Устаткування    для    автоматичного
оброблення інформації" (5-й знак) містить,  зокрема,  підкатегорії
(6-й   знак)   "Пристрої   введення   і   виведення",    "Пристрої
запам'ятовувальні".  У свою чергу, підкатегорія "Пристрої введення
і  виведення"  містить,  зокрема,  типи  (9-й   знак)   "Принтери,
плотери",    "Клавіатури,   сканери",   "Дисплеї   візуальні",   а
підкатегорія "Пристрої запам'ятовувальні" містить  типи  "Пристрої
запам'ятовувальні      на     магнітних     дисках",     "Пристрої
запам'ятовувальні  на  оптичних  дисках".  Таким  чином,  якщо  за
бюджетним  призначенням  (тобто річний обсяг коштів) замовник буде
здійснювати закупівлю принаймні двох типів продукції  (9-й  знак),
наприклад,  "Дисплеї  візуальні"  і "Пристрої запам'ятовувальні на
магнітних дисках" у  межах  однієї  категорії  (5-й  знак),  назва
предмета  закупівлі  є  назвою  цієї категорії - у даному прикладі
"Устаткування для автоматичного оброблення інформації".  При цьому
допускається   встановлення   частин   предмета  закупівлі  як  за
підкатегоріями (6-й знак),  так і за типами (9-й знак). Наприклад,
в оголошенні предмет закупівлі може визначатися таким чином:
     1) або  лише  як  "Устаткування  для автоматичного оброблення
інформації" - 12 одиниць.  У цьому разі,  у тендерній документації
замовник докладніше описує конкретні типи цього устаткування;
     2) або   як   "Устаткування   для   автоматичного  оброблення
інформації" у складі (за частинами):
     - "Дисплеї візуальні" - 6 одиниць;
     - "Клавіатури, сканери" - 6 одиниць.
     Другий варіант у даному прикладі є більш прийнятним, оскільки
наведена категорія містить досить широкий перелік типів продукції.
     В іншому  разі,  якщо за бюджетним призначенням (тобто річний
обсяг  коштів)  замовник  у  межах  категорії  (5-й   знак)   буде
здійснювати  закупівлю  лише  одного  типу  продукції  (9-й знак),
наприклад,  "Дисплеї візуальні",  то назва  предмета  закупівлі  є
назвою цього типу - "Дисплеї візуальні".
     Визначену відповідно   до   такого   порядку  назву  предмета
закупівлі продукції замовники вказують  в  оголошенні  про  торги,
запрошенні  (у  разі проведення торгів з обмеженою участю,  запиту
цінових пропозицій і закупівлі в одного виконавця), повідомленні й
оголошенні   про   результати  процедури  закупівлі,  у  тендерній
документації  та  звіті  про   результати   здійснення   процедури
закупівлі.
     Таким чином, маючи інформацію про розмір та порядок виділення
йому  коштів,   зазначений   у   річному   кошторисі   (бюджетному
призначенні),   замовник   має   змогу   спланувати  закупівлі  та
передбачити умови їх фінансування у  проекті  договору  у  розділі
"Умови   оплати".   Рішення   про  проведення  кількох  чи  однієї
конкурсної  процедури  (тендера)  замовник   приймає   самостійно,
виходячи  з  конкретної  ситуації  та  доцільності.  У  переважній
більшості  випадків  на  початку  року  в  установленому   порядку
проводиться   тендер   на   весь   обсяг  предмета  закупівлі,  за
результатами  якого  визначається  постачальник   цієї   продукції
протягом  року  та  її загальна вартість (вона буде складати суму,
закладену в кошторисі даного розпорядника на  фінансування  всього
річного обсягу потреби).  У договорі про закупівлю, що укладається
із переможцем торгів,  зазначаються умови поставки, оплати, у разі
потреби передбачається можливість коригування цін протягом певного
періоду  (місяця,   кварталу)   відповідно   до   зміни   ринкової
кон'юнктури за погодженням сторін.
     Інформація стосовно   вказаних   умов   договору   має   бути
обумовлена у тендерній документації чи проекті  договору,  який  є
складовою   частиною   тендерної   документації   та  розсилається
учасникам разом з нею.
 

БУДСТАНДАРТ Online