Р В.2.7-218-03450778-500:2006. Рекомендации по применению адгезионных, полимерных и структурирующих добавок для модификации битумов и асфальтобетонов

Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.

Войти в Личный кабинет

Бесплатные документы Ошибка в документе Заказать документ

Сервис содержит 18263 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>


  • Информация о документе
  • Ссылки на документы
  • Ссылки из других документов
Наименование документаР В.2.7-218-03450778-500:2006. Рекомендации по применению адгезионных, полимерных и структурирующих добавок для модификации битумов и асфальтобетонов
Дата начала действия01.07.2006
Дата принятия01.07.2006
СтатусДействующий
Вид документаРекомендации
Шифр документаВ.2.7-218-03450778-500:2006
РазработчикГП «Государственный дорожный научно-исследовательский институт имени М.П. Шульгина» (ГП «ГосдорНИИ»)
Принявший органГП «Государственный дорожный научно-исследовательский институт имени М.П. Шульгина» (ГП «ГосдорНИИ»)


В данном документе нет ссылок на другие нормативные документы.


А Д 2.4-37641918-007:2018 Альбом типовых конструкций дорожной одежды со слоями усиления повышенной трещиностойкости и колиестойкости

М 42.1-37641918-770:2018 Методика расчета асфальтобетонного покрытия металлических автодорожных мостов на трещиностойкость от воздействия транспорта

М 42.1-37641918-771:2018 Методика расчета стойкости асфальтобетонного покрытия к образованию колеи на железобетонных автодорожных мостах

Перечень действующих (утвержденных) строительных норм, нормативных и технических документов (по состоянию на 25.02.2019)

Перечень действующих ведомственных строительных норм (ВБН), отраслевых строительных норм (ГБН), стандартов организаций Украины (СОУ) в области строительства и промышленности строительных материалов по состоянию на 01.02.2019 года

Перечень действующих ведомственных строительных норм (ВБН), отраслевых строительных норм (ГБН), стандартов организаций Украины (СОУ) в области строительства и промышленности строительных материалов по состоянию на 01.07.2018 года

Державна служба автомобільних доріг України

(Укравтодор)

Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П.Шульгіна

“ДерждорНДІ”

Рекомендовано

Науково-технічною радою

Державної служби автомобільних доріг

України (Укравтодор)

Протокол від “___” ______________

№ _________

Рекомендовано

Науково-технічною радою ДерждорНДІ

Протокол від “___” ______________

№ _________

Рекомендації

по застосуванню адгезійних, полімерних і

структуруючих добавок для модифікації

бітумів та асфальтобетонів

Р В.2.7-218-03450778-500:2006

Погоджено

Начальник Управління науково-технічної політики Укравтодору

Розроблено

Директор ДерждорНДІ

_____________ П.М.Коваль

“___” ___________ 2006 р.

____________ С.І.Андрєєв

“___” ___________ 2006 р.

ПОгоджено

Завідувач відділу органічних в’яжучих матеріалів

____________ С.В.Кіщинський

“___” ___________ 2006 р.

Головний метролог

Укравтодору

_____________Т.В.Хрипушина

“___” ________ 2006 р.

Завідувач відділу стандартизації, сертифікації та якості

_____________Н.І.Ростовська

“___” ___________ 2006 р.

Київ

2006


1 Загальні положення

Ці рекомендації поширюються на застосування адгезійних, полімерних і структуруючих добавок для модифікації бітумів та асфальтобетонів з метою підвищення якості та подовження строків служби дорожніх покриттів.

З усіх складових асфальтобетону бітуми є найбільш чутливими до дії транспортних навантажень та погодних умов. Тому саме його поведінка вирішальним чином впливає на тривалість роботи дорожніх покриттів з заданими експлуатаційними показниками.

Бітуми мають погану зчеплюваність (адгезію) з більшістю кам’яних матеріалів, що використовуються в дорожньому будівництві (гранітами, кварцитами, андезитами, діоритами та іншими кислими гірськими породами). Це є причиною різкого падіння водостійкості асфальтобетону, утворення на покриттях таких пошкоджень, як: лущення, вибоїни та ями.

Для покращання зчеплюваності бітуму з кам’яними матеріалами та підвищення водостійкості дорожніх покриттів у в’яжуче вводять адгезійні добавки.

Розм’якшеність бітумів при підвищених температурах та крихкість  при низьких в поєднанні з недостатньою когезійною міцністю та нездатністю до значних пружних деформацій призводять до утворення  на покриттях колій, хвиль, зсувів та тріщин.

Бітуми є термопластичними матеріалами. Вони розм’якшуються при підвищених температурах та стають крихкими при низьких. В поєднанні з недостатньою їх когезійною міцністю та нездатністю до значних пружних деформацій це призводить до утворення на дорожніх покриттях колій, хвиль та тріщин. Для запобігання появи таких деформацій бітуми та асфальтобетони модифікують полімерними або структуруючими добавками.

Завдяки цьому значно підвищується опір покриттів тривалим транспортним навантаженням, збільшується їх зсуво- та тріщиностійкість.

Підвищення загальної експлуатаційної надійності асфальтобетонних покриттів забезпечується комплексним застосуванням як адгезійних, так і полімерних або структуруючих добавок.

Покриття, що містять такі добавки, відзначаються набагато більшим строком служби. Це забезпечує скорочення витрат на ремонтні роботи і тим самим обумовлює високу економічність застосування модифікуючих добавок, незважаючи на збільшення вартості бітумів та асфальтобетонів, що їх вміщують.

Вибір модифікуючої добавки повинен базуватись на всебічній оцінці характеру її дії, ефективності, вартості та технологічності.

2 Застосування адгезійних добавок

2.1 Властивості та характер дії адгезійних добавок

2.1.1 Адгезійні добавки дають можливість значно покращити зчеплюваність бітумів з кам’яними матеріалами різних гірських порід і тим  самим підвищують водостійкість асфальтобетонів та запобігають утворенню на дорожніх покриттях вибоїн та ям.

Застосування адгезійних добавок також дозволяє:

- уповільнити процеси старіння бітуму та асфальтобетону;

- підвищити якість поверхневих обробок та ямкового ремонту;

- економити до 10 % бітуму завдяки утворенню на поверхні мінерального матеріалу більш тонких і рівномірних плівок в’яжучого;

- на 10...15 °С знизити температуру приготування та укладання асфальтобетонних сумішей і тим самим зменшити витрати паливно-енергетичних ресурсів;

- прискорити формування дорожніх покриттів, що влаштовуються з використанням бітумних емульсій та рідких бітумів;

- розширити сезон виконання дорожніх робіт.

2.1.2 Адгезійні добавки, які сьогодні використовують в дорожньому будівництві, це катіонні поверхнево-активні речовини (ПАР) різної будови на основі аліфатичних амінів (моно-, ді- та поліамінів) або їх похідних, а також солей четвертинних амонієвих сполук, що відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів.

2.1.3 Виробниками адгезійних добавок є: AKZO NOBEL (Швеція), СЕКА (Франція), КАО (Іспанія), Mead Westvaco (США), ДерждорНДІ (Україна) та інші.

В Україні найбільшого поширення набули вітчизняна адгезійна добавка УДОМ-2 (ДерждорНДІ) та Wetfix BE (AKZO NOBEL).

2.1.4 Адгезійні добавки застосовують при будівництві, реконструкції та ремонті автодоріг згідно з ВБН В.2.7-218-176 в усіх дорожньо-кліматичних зонах України.

2.2 Характеристики бітумів та асфальтобетонів з адгезійними

     добавками

2.2.1 В залежності від виду бітуми, що вміщують адгезійні добавки, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4044, ГОСТ 11955, ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, ТУ У В.2.7-23.2-03450778-249 та на зчеплюваність з мінеральним матеріалом за значенням одного з показників таблиці 1 згідно з ВБН 2.7-218-176.

Таблиця 1

Найменування показників

Значення показників

1 Зчеплюваність в’яжучого з поверхнею щебеню

Відмінне (5 балів) або більше 95 %

2 Зчеплюваність в’яжучого з мінеральною частиною суміші

Більше 95 %

3 Зчеплюваність в’яжучого з поверхнею скла

Більше 95 %

2.2.2 Асфальтобетони з адгезійними добавками повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-119 та мати коефіцієнт довготривалої водостійкості не нижче ніж 0,90.

2.3 Технологія приготування бітумів з адгезійними добавками

2.3.1 Адгезійні добавки вводять у:

- бітуми нафтові дорожні в’язкі згідно з ДСТУ 4044;

- бітуми нафтові дорожні рідкі згідно з ГОСТ 11955;

- бітуми, модифіковані полімерами, згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198;

- бітуми, модифіковані структуруючими добавками, згідно з                  ТУ У В.2.7-23.2-03450778-249.

2.3.2 Приготування бітумів з адгезійними добавками здійснюють на асфальтобетонних заводах, бітумних дільницях, або  на нафтопереробних заводах з відповідним  їх дообладнанням.

До комплекту необхідного устаткування повинні входити:

- змішувальна установка у вигляді  бітумного котла або іншої ємкості, що оснащені системою підігрівання та перемішування;

- дозатори, насоси та трубопроводи для подачі бітуму та адгезійної добавки в змішувальну установку, а також вивантаження готового бітуму з адгезійною добавкою  за призначенням;

- обладнання для попереднього підігрівання адгезійних добавок (при потребі).

2.3.3 Вміст адгезійних добавок у бітумі коливається від 0,3 до 1,0 %  і залежить від ефективності добавки, адгезійної здатності бітуму та хіміко-мінералогічного складу мінерального матеріалу. Оптимальний вміст УДОМ-2 та Wetfix BE становить 0,4...0,6 %.

Підбір вмісту адгезійних добавок виконують у лабораторії на основі визначення показника зчеплюваності бітуму з мінеральним матеріалом, який використовують на даному виробництві та, при необхідності, коефіцієнта довготривалої водостійкості асфальтобетону.

Приймають таку мінімально необхідну кількість добавки, яка забезпечує виконання  вимог показників 1 або 2 таблиці 1 та пункту 2.2.2 цих Рекомендацій.

2.3.4 Процес приготування бітуму з адгезійною добавкою складається з таких послідовних технологічних операцій:

- подача бітуму в робочий котел та нагрівання його до робочої температури;

- введення в нагрітий бітум потрібної кількості адгезійної добавки з одночасним перемішуванням;

- перемішування нагрітого бітуму з адгезійною добавкою за допомогою механічної мішалки протягом 45...60 хв або шляхом циркуляції бітумним насосом протягом часу, достатнього для чотирикратного перекачування усієї маси в’яжучого;

- використання бітуму з адгезійною добавкою за призначенням, або подача його на зберігання.

Розігрітий до рідкого стану бітум подають за допомогою бітумного насоса в змішувальну установку, яка заповнюється не більше ніж на три четвертих об’єму, і нагрівають до робочої температури 120...160 °С відповідно до вимог                       ДСТУ Б.В.2.7-119 або ДБН В.2.3-4.

За допомогою дозуючого пристрою задану кількість адгезійної добавки подають в нагрітий бітум. Дозування добавки здійснюють ваговим або об’ємним способом. в останньому випадку  враховується густина  добавки.

За необхідності адгезійну добавку переводять в рідкий стан шляхом підігрівання до температури, рекомендованої її виробником. Для цього повинна бути передбачена ємкість, що оснащена системою підігрівання та перемішування.

Швидкість введення залежить від властивостей адгезійних добавок і становить в середньому  5...10 кг/хв.

Перемішування нагрітого бітуму з адгезійною добавкою виконують механічними мішалками  різної конструкції або шляхом циркуляції за допомогою бітумного насоса.

При перемішуванні механічною мішалкою рівномірний розподіл добавки  у бітумі досягається протягом 45...60хв після її введення.

При циркуляції в’яжуче відбирають з нижньої частини котла і подають у верхню з протилежного боку від місця відбору. Тривалість циркуляції залежить від кількості в’яжучого та продуктивності бітумного насоса і повинна бути не менше, ніж потрібно для чотирикратного перекачування  всієї маси бітуму.

 Після закінчення перемішування бітум з адгезійною добавкою  застосовують за призначенням або вивантажують в  ємкість для накопичення.

Допускається застосування інших технологій приготування бітумів з адгезійними добавками за умови, що показник зчеплюваності отриманого в’яжучого з мінеральним матеріалом відповідає значенню одного з показників таблиці 1 цих Рекомендацій, а коефіцієнт довготривалої водостійкості асфальтобетону становить не нижче ніж 0,90.

2.3.5 Для підвищення адгезійної здатності бітумів, модифікованих полімерними або структуруючими добавками, адгезиви вводять або в готові модифіковані бітуми, або під час їх приготування за 30...40 хв до завершення процесу модифікації за температури 140...200 °.

2.4  Методи контролювання

2.4.1 Виробництво бітумів з адгезійними добавками повинно проводитися при постійному контролюванні:

- фізико-механічних характеристик вихідного бітуму;

- термостабільності, оптимального вмісту адгезійної добавки ;

- точності дозування компонентів;

- технологічного режиму приготування (швидкість введення адгезійної добавки, температура та час перемішування компонентів);

- фізико-механічних характеристик бітуму з адгезійною добавкою.

Фізико-механічні характеристики вихідного бітуму повинні відповідати вимогам ДСТУ 4044,  ГОСТ11955, ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198 та                ТУ У В.2.7-24.1-03450778-249; бітуму з адгезійними добавками -  ДСТУ 4044,  ГОСТ11955, ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, ТУ У В.2.7-24.1-03450778-249 та таблиці 1 цих Рекомендацій.

Вимоги до контролювання технологічних параметрів наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Найменування

технологічного  процесу

Параметр, що

контролюється

Частота контролювання

Методи

випробувань, засоби контролювання

Хто

 контролює

Вхідне контролювання

вихідного бітуму

Параметри згідно з ДСТУ 4044,

ГОСТ 11955,

ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, зчеплюваність бітуму з мінеральним матеріалом

Кожна

партія бітуму

ГОСТ 4333,

ГОСТ 11501,

ГОСТ 11503,

 ГОСТ 11504,

ГОСТ 11505,

ГОСТ 11506,

ГОСТ 11507,

 ГОСТ 18180,

ДСТУ Б В.2.7-81, ДСТУ Б В.2.7-89,

ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198

Лаборант підприємства

Вибір адгезійної добавки, підбір її оптимального вмісту

Зовнішній вигляд добавки, зчеплюваність бітуму, що містить  добавку, з мінеральним матеріалом

Кожна партія бітуму або  добавки

ДСТУ Б В.2.7-81

або розділи  24,  28 ДСТУ Б В.2.7-89

Лаборант підприємства

Завантаження бітуму в котел та нагрівання

Об’єм завантаження, температура

Кожне завантаження

Мірна шкала ємності, термометр

Оператор підприємства

Введення адгезійної добавки в бітум

Швидкість введення, кількість

добавки

Кожне завантаження

Годинник, дозатор або мірний пристрій

Оператор підприємства

Перемішування бітуму з  адгезійною добавкою

Температура, термін перемішування

Кожне завантаження

Термометр,

годинник

Оператор підприємства

Бітум з адгезійною добавкою

Параметри згідно з ДСТУ 4044,

ГОСТ 11955,

ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, зчеплюваність бітуму, що вміщує добавку, з мінеральним матеріалом 

Кожне завантаження

ГОСТ 4333,

ГОСТ 11501,

 ГОСТ 11503,

 ГОСТ 11504,

ГОСТ 11505,

ГОСТ 11506,

ГОСТ 11507,

ГОСТ 18180,

ДСТУ Б В.2.7-81, ДСТУ Б В.2.7-89, ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198

Лаборант підприємства

2.4.2 Допустима відносна похибка при дозуванні відповідного компоненту (бітуму або адгезійної добавки) повинна становити: % за масою, ±1,0.

2.4.3 Перевірка дозуючих  пристроїв  виконується  органом  держспоживстандарту не рідше одного разу в три місяці.

2.4.4 Відбір проб вихідного бітуму та бітуму з  адгезійною добавкою виконують згідно з ГОСТ 2517. Маса об’єднаної проби кожної марки бітуму має бути не менше, ніж 1,5 кг.

2.4.5 Відповідність вихідного бітуму та бітуму з адгезійною добавкою вимогам ДСТУ4044,  ГОСТ11955 та ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198 визначається за методами випробувань згідно з ГОСТ4333, ГОСТ11501, ГОСТ11503, ГОСТ11504, ГОСТ11505, ГОСТ11506, ГОСТ 11507, ГОСТ 18180 з доповненням 8.3 ДСТУ 4044 .

2.4.6 Показник зчеплюваності з мінеральним матеріалом вихідного бітуму та бітуму, що вміщує адгезійну добавку, визначають за методами випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.7-81 з доповненням 8.6 ДСТУ 4044, а також розділами  24 та 28 ДСТУБВ.2.7-89, а також ВБН В.2.7-218-176.

2.4.7 Співвідношення між показниками зчеплюваності бітуму з мінеральним матеріалом, визначеними згідно з ДСТУ Б В.2.7-81 та розділами 24 і 28  ДСТУБВ.2.7-89, наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

 Показник зчеплюваності бітумів з мінеральним матеріалом

бал

%

2

не більше  30

2,5

31-50

3

51-65

3,5

66-75

4

76-85

4,5

86-95

5

96-100

2.4.8 Коефіцієнт   водостійкості  асфальтобетону при тривалому водонасиченні  визначається за методами випробувань згідно з  розділом 20           ДСТУ Б В.2.7-89.

2.4.9 Термостабільність адгезійної добавки визначають згідно з ВБН В.2.7-218-176. Прогрівання бітуму з адгезійною добавкою виконують згідно з ГОСТ 18180 та 8.3 ДСТУ 4044 з таким доповненням: прогрівання проводять за температури (180±1) °С.

2.5 Правила приймання

2.5.1 Бітуми з адгезійними добавками приймають службою технічного контролю організації чи підприємства, яке його виробляє, або особою, на яку покладено ці обов’язки.

2.5.2 Приймання бітумів з адгезійними добавками здійснюють партіями. За розмір партії приймають кількість однорідного за своїми характеристиками бітуму з адгезійними добавками, який виробляється з однієї сировини за одним технологічним регламентом протягом однієї зміни та супроводжується єдиним документом про відповідність їх властивостей, оформленим згідно з          ДСТУ 4454.

2.5.3 Для контролювання характеристик бітуму, що вміщує адгезійну добавку, з кожної партії відбирають дві середні проби. При отриманні незадовільних результатів випробувань однієї проби, хоча б по одному з показників, проводять випробування другої проби. При повторному отриманні незадовільних результатів партія бракується.

2.5.4 Бітуми з адгезійними добавками підлягають приймально-здавальним та періодичним випробуванням.

Кожна партія бітуму з адгезійною добавкою, залежно від виду бітуму, підлягає приймально-здавальним випробуванням  згідно з ДСТУ 4044, або   згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, або згідно з ТУУВ.2.7-24.1-03450778-249, або згідно з ГОСТ 11955 та таблиці 1 цих Рекомендацій.

Періодичним випробуванням підлягає партія бітуму з адгезійною добавкою, що пройшла приймально-здавальні випробування, згідно з ДСТУ4044, або згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, або згідно з ТУУВ.2.7-24.1-03450778-249, або згідно з ГОСТ 11955. Періодичні випробування проводять не рідше одного разу на квартал, а також при кожній зміні вихідних компонентів або технології приготування.

2.5.5 При отриманні незадовільних результатів будь-яких випробувань однієї проби, хоча б за одним із показників, проводять випробування другої проби. При повторному отриманні незадовільних результатів партію бітуму з адгезійною добавкою бракують і прийманню вона не підлягає.

2.5.6 Організація - виробник повинна супроводжувати кожну партію бітуму з адгезійною добавкою документом (паспортом), що засвідчує відповідність характеристик відповідним нормативним документам, та в якому вказують: назву організації-виробника, назву та умовне позначення продукції, позначення нормативних документів, дату виготовлення, масу партії, результати випробувань, умови зберігання та транспортування, температурний діапазон перемішування і перекачування.

2.5.7 Споживач має право проводити контрольну перевірку властивостей бітумів з адгезійними добавками на відповідність нормативним документам.

2.6 Застосування, зберігання та транспортування бітумів з

      адгезійними добавками

2.6.1 Бітуми з адгезійними добавками використовують при приготуванні асфальтобетонних та органомінеральних сумішей, що укладаються у верхні шари дорожнього одягу, при ямковому ремонті, влаштуванні поверхневих обробок та тонких захисних шарів, а також при виробництві бітумних емульсій, мастик та герметиків.

Усі роботи, пов’язані із застосуванням бітумів, що вміщують адгезійні добавки, виконуються як і з бітумами без добавок згідно з  ДБН 2.3-4 та нормативними документами на відповідні види робіт з урахуванням температурних обмежень, пов’язаних з термостабільністю адгезивів.

Згідно з ДСТУ Б В.2.7-119 при використанні адгезійних добавок допускається зниження на 10...20 °С температури приготування, укладання та ущільнення гарячих асфальтобетонних та  органомінеральних сумішей, якщо це не призводить до погіршення їх властивостей.

2.6.2 Максимальні температура та термін зберігання і транспортування бітумів з адгезійними добавками встановлюються за рекомендаціями виробника добавки або визначаються в лабораторії шляхом порівняння показників зчеплюваність, визначених згідно з розділами 24 і 28 ДСТУ Б В.2.7-89 та  ДСТУБВ.2.7-81 до і після прогрівання в’яжучого згідно з ГОСт 18180 і доповненням 8.3 ДСТУ4044 за робочих температур до 180°С протягом визначеного терміну. Приймається таке співвідношення температур та часу прогрівання, при якому погіршення зчеплюваність становитиме не більше ніж 20 % або 1бал.

Максимальний термін зберігання бітумів, що вміщують адгезійну добавку УДОМ-2 (ДерждорНДІ) при температурі 160...170 °С до 10 діб, Дорам (ДерждорНДІ) - до 14 діб, Wetfix BE (AKZO NOBEL) - до 5 діб.

3 модифікація бітумів,  бітумних емульсій та 

   асфальтобетонів    полімерними і

   структуруючими добавками 

3.1 Властивості модифікаторів бітумів та асфальтобетонів, характер 

      їх дії

3.1.1 За хімічною будовою та характером дії  модифікатори поділяються на полімерні та структуруючі добавки, полімерні в свою чергу - на термоеластопласти та термопласти.

Застосування модифікаторів підвищує когезійну міцність та теплостійкість бітумів, завдяки чому збільшується міцність при втомленні та зсувостійкість асфальтобетонних покриттів. Полімери, крім того, надають бітумам еластичності та поліпшують їх низькотемпературні характеристики, завдяки чому підвищується тріщиностійкість асфальтобетону (більш ефективними тут є термоеластопласти).

3.1.2 Термоеластопласти поєднують в собі пружні та термопластичні властивості. Вони побудовані на основі стиролу (С) та бутадієну (Б) (в окремих випадках - ізопрену (І) і мають блочну регулярну структуру (СБС, СІС, СЕБС) або статистичну нерегулярну (СБР, СБ, каучук стирол-бутадієнові латекси). Можуть бути радіальної (розгалуженої) або лінійної форми.

В хімічну взаємодію з бітумами термоеластопласти не вступають, має місце фізичне взаємопроникнення двох структур.

Термоеластопласти підвищують теплостійкість бітумів - при їх введенні температура розм’якшеності зростає на 5-15 °С. Вони надають бітумам високої еластичності (до 90 %), поліпшують їх низькотемпературну поведінку (зберігають або знижують температуру крихкості, збільшують розтяжність та пенетрацію при 0 °С). Катіонний латекс Butonal NS 198 певним чином покращує зчеплюваність бітумів з кам’яними матеріалами.

Бітуми, модифіковані термоеластопластами, можуть розшаровуватись при зберіганні за робочих температур. В більшій мірі це стосується бітумів більш в’язких марок БМТЕ 40/60-56 та БМТЕ 60/90-52.

Випускають термоеластопласти  у вигляді порошку, крихт, гранул та латексів (рідин).

Існує велика кількість торгових марок термоеластопластів різних виробників: KRATON виробництва „KRATON POLIMERS” (Німеччина), Europrene - „Enichem Elastomers Americas”, TAIPOL - „Itochu Corporation” (Японія), Finapren - “ATOFINA” (Франція), Calprene - “Repsol Qnisnica” (Іспанія), ДСТ-30 - ВАТ „Воронежсинтезкаучук” (Росія), латекси серії Butonal - “BASF” (Німеччина) та інші. Налагоджується випуск вітчизняного модифікатора Полідом (ДерждорНДІ).

Полідом є комбінованим модифікатором. Поряд з сополімерами   стиролу та бутадієну він вміщує етиленові ланцюги. Завдяки цьому він надає бітумам таких же властивостей, як і термоеластопласти, і разом з ним забезпечує стабільність структури модифікованого бітуму аналогічно термопластам.

В Україні найбільш широко застосовується катіонний латекс ButonalNS198, в 2006 році з’явився більш ефективний аніонний латекс          ButonalNS 104, в меншій мірі - KRATON-D 1101.

Полідом та латекси серії Butonal можуть вводитись безпосередньо в асфальтобетонну суміш згідно 3.5 цих Рекомендацій. Це дозволяє виключити етап модифікації бітумів. Латекси застосовують також для модифікації бітумних емульсій згідно з 3.4 цих Рекомендацій.

Враховуючи помірно-континентальний клімат України, застосування термоеластопластів є ефективним як в південній її частині з жарким літом та частими переходами зимової температури через 0 °С, так і в північних районах з доволі холодними зимами.

3.1.3 Термопласти складаються з насиченої етиленової основи (Е) до якої приєднані різні типи функціональних груп або їх комбінації: вініл (В)-, метил (М)-, бутил (Б)-, акрилат(А)-, гліцидил (Г)-, ацетат (А), тощо і мають такі позначення структури: ЕБА, ЕВА, ЕМА, ЕГМА, ЕГА, ЕАГМА тощо. До термопластів належать також  поліолефіни: поліетилени, поліпропілени, поліізобутилени.

Термопласти підвищують теплостійкість бітумів. Температура розм’якшеності при їх введенні підвищується на 5...18 °С. Термопласти надають бітумам помірної еластичності (до 60 %). Насичена етиленова основа термопластів забезпечує менше окислення та старіння бітумів.

Завдяки функціональним групам термопласти вступають в хімічну взаємодію з бітумами, що забезпечує утворення стабільної однорідної структури в’яжучого, яке не розшаровується, навіть якщо виникають тривалі затримки з його використанням.

Відомими торговими марками цього класу полімерів є: Polybilt (ЕВА) - EXXON Chemical (Німеччина), Evatane, Lotadere GMA (ЕВА) - ELF ATOCHEM (Франція) Viskoplast (поліолефіни) - ROMEX (Німеччина), Vestoplast (поліолефіни) - Degussa AR (Німеччина), терполімери серії Elvaloy (ЕАГМА) компанії DuPont (США) та інші.

З цього класу полімерів в Україні найбільш широко застосовують  терполімери серії Elvaloy.

За впливом на властивості бітумів вони займають проміжне становище між термоеластопластами та термопластами. Вони здатні підвищувати температуру розм’якшеності на 10...18 °С і надавати бітумам більшої еластичності ніж інші термопласти.

Термопласти рекомендується застосовувати в районах з м’якими зимами та підвищеними літніми температурами.

3.1.4 Структуруючі добавки (амідні воски) - це низькомолекулярні сполуки, що являють собою похідні природних чи синтетичних органічних кислот або їх сумішей.

Структуруючі добавки значно підвищують теплостійкість бітумів. При їх введенні температура розм’якшеності в’яжучих може зростати на 25...45 °С.

Структуруючі добавки дещо підвищують адгезійну активність бітумів. Вони не надають бітумам еластичності та не поліпшують їх низькотемпературну поведінку.

Відомі такі марки структуруючих добавок, як Licomont BS 100 виробництва фірми Кларіант Консалтінг (Швейцарія), Cсbit 113 та Sasobit. В Україні застосовується Licomont BS 100.

Структуруючі добавки можна використовувати для безпосередньої модифікації асфальтобетонної суміші, минаючи етап модифікації бітумів.

Структуруючі добавки доцільно застосувати в районах з високими літніми температурами та м’якими зимами.

3.2 Характеристики  бітумів, емульсій та асфальтобетонів

      модифікованих полімерними та структуруючими добавками 

3.2.1 Бітуми, модифіковані термопластами та термоеластопластами, повинні відповідати вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, що зазначені в таблиці 4.

3.2.2 Бітуми, модифіковані структуруючими добавками, повинні відповідати  ТУ У В.2.7-23.2-03450778-249. Нормативні значення показників бітумів із структуруючими добавками зазначені в таблиці 5.


Таблиця 4

Найменування

показників

Нормативні значення бітуму, модифікованого полімерами, за марками

БМТЕ

40/60-56

БМТЕ

60/90-52

БМТЕ

90/130-49

БМТЕ

130/200-47

БМТП

40/60-56

БМТП

60/90-52

БМТП

90/130-49

БМТП

130/200-47

1 Однорідність

Не повинно бути згустків та частинок нерозчиненого полімеру

2 Глибина проникності голки  (пенетрація), 0,1 мм: за температури 25 °С

40-60

61-90

91-130

131-200

40-60

61-90

91-130

131-200

             за температури 0 °С, не менше

15

22

30

38

14

20

26

32

3 Температура розм‘якшеності за кільцем і кулею, °С, не нижче

56,0

52,0

49,0

47,0

56,0

52,0

49,0

47,0

4 Розтяжність (дуктильність), см,

не менше: за температури 25 °С

25,0

30,0

30,0

30,0

10,0

15,0

20,0

20,0

                   за температури  0 °С

8,0

10,0

12,0

15,0

4,0

6,0

6,0

8,0

5 Еластичність  за температури 25 °С,

%, не менше

60

60

65

65

30

40

40

40

6 Температура крихкості, °С, не вище

-15

-18

-21

-24

-12

-15

-17

-20

7 Температура спалахнення, °С, не нижче

230

230

230

220

230

230

230

220

8 Зміна властивостей після прогріття:

8.1 Зміна температури розм’якшеності, °С, не більше

6,0

6,0

6,0

7,0

6,0

6,0

6,0

7,0

8.2 Залишкова пенетрація за температури 25 °С, % ,  не менше

60

60

55

50

60

60

55

50

 9 Зчеплюваність:

з мінеральним матеріалом, не менше

4 бали

або   ¾ поверхні

зі склом, %

Не нормується, визначається для накопичення даних

10 Розшарування  при зберіганні:

10.1 Різниця температур розм’якшеності, °С, не більше

5

5

5

5

5

5

5

5

10.2 Різниця пенетрацій за температури 25 0С

Не нормується, визначається для накопичення даних

11 Інтервал пластичності, 0С, не менше

71

70

70

71

68

67

66

67

12 Індекс пенетрації

Від - 0,3 до +3,5


Таблиця 5

Найменування

показників

Нормативні значення бітуму, модифікованого структуруючими добавками, за марками

БМС 40/60

БМС 60/90

БМС 90/130

БМС 130/200

1 Однорідність

Не повинно бути згустків та частинок нерозчиненої добавки

2 Глибина проникності голки  (пенетрація),

0,1 мм, не менше:

                              за температури 25 °С

40-60

61-90

91-130

131-200

                              за температури 0 °С

10

14

18

24

3 Температура розм’якшеності за кільцем і кулею, °С, не нижче

72

64

58

52

4 Розтяжність (дуктильність), см,

не менше: 

за температури 25 °С

16

20

20

24

                  за температури 0 °С

-

2,0

3,0

5,0

5 Температура крихкості, °С, не вище

мінус 10

мінус 12

мінус 15

мінус 17

6 Температура спалахнення, °С, не нижче

230

230

230

220

7 Зміна властивостей після прогріття:

7.1 Зміна температури розм’якшеності, °С,

 не більше

6,0

6,0

6,0

7,0

7.2 Залишкова пенетрація за температури  25 °С, %,

не менше

60

60

60

55

8 Зчеплюваність, не менше:

з мінеральним матеріалом, бали/ %, або

5/ 95  

зі склом, %

85

9 Інтервал пластичності, °С, не менше

88

76

73

69

10 Індекс пенетрації

Від +2,5 до 6,0

3.2.3 Модифіковані емульсії повинні відповідати вимогам                                        ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092, залишкове в’яжуче (модифікований бітум) - вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198.

3.2.4 Асфальтобетони, модифіковані полімерними та структуруючими добавками, повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-119. В порівнянні з немодифікованими асфальтобетонами вони мають більшу міцність, зсуво-, та тріщиностійкість, характеризуються підвищеною водостійкістю.


3.3 Технологія модифікації бітумів полімерними та  структуруючими

       добавками

3.3.1 Модифікації підлягають бітуми нафтові дорожні в’язкі згідно з ДСТУ 4044 та рідкі згідно з ГОСТ 11955.

3.3.2 Модифіковані бітуми отримують шляхом суміщення  бітумів нафтових дорожніх в’язких з полімерами або структуруючими добавками і, при потребі, адгезивами та пластифікаторами за технологічним регламентом на випуск відповідного виду продукції.

3.3.3 Випуск модифікованих бітумів здійснюється на асфальтобетонних заводах, бітумних дільницях, або нафтопереробних заводах, які повинні мати:

а) установки для приготування модифікованих бітумів, що оснащені  механічними мішалками, колоїдними млинами або іншими системами суміщення компонентів;

б) системи нагріву, подачі і дозування вихідних компонентів  та готової продукції;

в) ємкості для зберігання вихідних та модифікованих бітумів, а також пластифікаторів;

г) спеціальне приміщення з обігрівом для зберігання модифікаторів.

3.3.4 Вміст модифікатора в бітумі залежить від його марки, властивостей вихідного бітуму та особливостей виробництва.

Орієнтовний вміст відомих в Україні полімерних і структуруючих добавок та технологічні параметри приготування модифікованих бітумів наведені в таблиці 6.

Полімери та структуруючі добавки підвищують в’язкість бітумів. В залежності від в’язкості вихідного бітуму, вмісту та виду полімеру зниження пенетрація в’яжучого за температури 25°С може сягати 70·0,1 мм. Враховуючи це,  вихідні в’язкі бітуми, що після модифікації будуть використані для гарячих асфальтобетонних сумішей, повинні мати пенетрацію за температури  25 °С  100...140·0,1мм.

Точний склад та технологічні параметри приготування модифікованого бітуму визначають в лабораторії шляхом підбору на основі  результатів випробувань з урахуванням рекомендацій виробника модифікатора. Модифікований бітум підібраного складу повинен задовольняти вимогам відповідних нормативних документів та якнайкраще відповідати кліматичним умовам застосування в’яжучого.

Таблиця 6

Клас модифіка-тора

Торгова

марка

Позна-чення структури

Зовнішній

вигляд

Орієнтовний вміст, %

Параметри модифікації

темпе-ратура, °С

трива-лість, год

Полімери

Термо-еласто-пласти

латекси

Butonal NS 104, Butonal NS 198

СБР

Рідини білого кольору

2,8-3,5

(1,8-2,3

сухої  речовини)

180-200

1,5-3,0

KRATON D

Calprene, ДСТ-30, Полідом та інші

СБС

Крихти, порошки білого і жовто-зеленого кольору

2,8-3,5;

для

мембран -

4,0-5,0

190-200

1,5-3,0

Термо-пласти

Elvaloy AM

ЕАГМА

Напівпрозорі гранули

1,6-2,5

190-200

1,5-3,0

 до 12

Polibilt, Evatan,

Lotryl

ЕVА

Крихти, порошки білого кольору

4,0-5,0

180-185

1,5-3,0

Viscoplast,

Vestаplast

Полі-олефіни

Крихти білого кольору

5,0-7,0

170-180

1,5-3,0

Структуруючі

добавки

Licomont BS 100, Ccbit 113, Sasobit

Похідні сумішей органічних кислот

Порошки білого кольору

2,5-3,0

170-180

1,5-3,0

Примітка. Вміст сухої речовини в катіонному латексі Butonal NS 198 складає (64±1) %, в аніонному латексі Butonal NS 104 - (70±1) %.

3.3.5 Процес приготування модифікованого бітуму в установках, що оснащені механічними мішалками виконується в такій послідовності:

- подача нагрітого бітуму в установку для модифікації;

- введення в бітум через дозуючий пристрій при постійному інтенсивному перемішуванні  потрібної кількості модифікатора;

- після завершення вводу модифікатора  інтенсивне перемішування в’яжучого протягом 1,5...3,0 год;

- вивантаження модифікованого бітуму для споживання або на зберігання.

В залежності від марки полімеру бітум нагрівається до температури 180...200 °С і подається в установку для модифікації. Установка заповнюється не більше ніж на три четвертих об’єму. Орієнтовні робочі температури модифікації бітумів різними видами модифікаторів зазначені в таблиці 6.

При постійному перемішуванні необхідну кількість полімеру подають через дозуючий пристрій  в нагрітий бітум. Дозування твердих полімерів виконують ваговим способом, рідких - ваговим або об’ємним. в останньому випадку  враховують густину  полімеру. Полімер вводять в бітум поступово та рівномірно зі швидкістю, що не перевищує 6кг/хв (л/хв). При введенні полімеру температура в’яжучого може знижуватись на 10...15 °С.

Після закінчення вводу полімер за допомогою механічних мішалок перемішують з бітумом протягом 1,5...3,0 год. Тривалість перемішування установлюють в лабораторії і уточнюють під час випуску першої партії модифікованого бітуму. Завершення процесу модифікації встановлюють  за однорідністю в’яжучого, яку визначають згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198 та стабілізацією значень пенетрації за температури  25 °С та температури розм’якшення. Відбір проб та випробування в’яжучого після однієї години перемішування проводять через кожні півгодини. 

Модифікація бітумів окремими марками термопластів на основі етилену та гліцидилових ефірів (Elvaloy AM) вимагає після досягнення в’яжучим однорідності додаткової  витримки (до 12 годин) при перемішуванні за температури 160...180 °С. Технологічні параметри витримки приймають за рекомендаціями виробника полімеру.

Готовий модифікований бітум вивантажують в видатковий котел, накопичувальну ємкість або автогудронатор.

Для модифікації бітуму використовують також обладнання, головним робочим органом якого є колоїдний млин. До складу такого обладнання входять одна або дві змішувальні установки, оснащені лопатевими мішалками.

На рисунку 1 представлені принципові схеми такого обладнання.

1 - змішувальна установка № 1; 2 - змішувальна установка № 2; 3 - колоїдний млин; 4 - дозатор бітуму; 5 - шнековий конвеєр; 6 - клапан; 7 - бітумний насос колоїдного млина; 8 - бітумний насос; 9 - мішалки

Рисунок 1 - Принципові схеми обладнання для модифікації бітуму на основі колоїдного млина

3.3.6 Процес приготування модифікованого бітуму на обладнанні з колоїдним млином та двома змішувальними установками складається  з таких технологічних операцій:

- подача бітуму, нагрітого до 185...190 °С, в змішувальну установку №1;

- поступове введення в бітум через дозуючий пристрій при постійному перемішуванні необхідної кількості модифікатора;

- подача в’яжучого зі змішувальної установки № 1 в колоїдний млин, де відбувається диспергування бітуму з модифікатором з наступним його надходженням в змішувальну установку №2;

- додаткове проходження бітуму з модифікатором через колоїдний млин з наступним надходженням в змішувальну установку № 1 (при необхідності процес проходження в’яжучого через колоїдний млин повторюють декілька разів);

- подача модифікованого  бітуму  у вивантажувальну магістраль.

Бітум, нагрітий до 180...190 °С,  подається за допомогою насоса в змішувальну установку № 1. Після заповнення змішувальної установки № 1  на одну третину одночасно з бітумом, при постійному перемішуванні шнековим конвеєром через дозуючий пристрій подають необхідну кількість модифікатора. Дозування здійснюють ваговим способом. Модифікатор вводять в бітум поступово та рівномірно зі швидкістю 5...8 кг/хв. В залежності від ємкості змішувальної установки введення модифікатора триває 20...40 хв.

Після завершення вводу компонентів суміш бітуму з модифікатором надходить в колоїдний млин, де відбувається її диспергування і як наслідок гомогенізація в’яжучого.

Після колоїдного млина  в’яжуче потрапляє в змішувальну установку №2, після заповнення якої на одну третину починається перемішування. Перемішування триває доки увесь обсяг в’яжучого не надійде до змішувальної установки № 2. Якщо модифікатор повністю сумістився з бітумом, в’яжуче надходить у вивантажувальну магістраль.  Якщо модифікація відбувається не повністю, суміш знову проходить через колоїдний млин і потрапляє у змішувальну установку № 1. Після заповнення її на одну третину починають перемішування.

При завершенні процесу модифікації, в’яжуче надходить у вивантажувальну магістраль. Якщо процес не закінчився, технологічний цикл повторюють.

Процес приготування модифікованого бітуму в колоїдному млині з однією змішувальною установкою відбувається за іншою технологічною схемою. Суміш бітуму з модифікатором зі змішувальної установки проходить через колоїдний млин і знову повертається в змішувальну установку попереднього перемішування компонентів. Цикл триває до повного суміщення полімеру з бітумом. Час проходження всієї маси в’яжучого через колоїдний млин визначають за продуктивністю  насосу та кількістю в’яжучого.

Достатньою для модифікації бітуму є така кількість проходів (при використанні двох змішувальних установок), або тривалість процесу (при одній змішувальній установці), які забезпечують стабілізацію значень пенетрації за температури 25 °С та температури розм’якшення в’яжучого.  Потрібну кількість проходів або тривалість модифікації визначають при випуску першої (пробної) партії модифікованого бітуму. Відбір проб та випробування в’яжучого виконують після кожного проходження в’яжучого через колоїдний млин, а у випадку застосування одної змішувальної установки, відбір проб та випробування в’яжучого виконують через час, потрібний для проходження через колоїдний млин всієї маси в’яжучого.

3.3.7 При модифікації бітумів можуть використовуватись пластифікатори. В цьому випадку модифікатор попередньо суміщають  з пластифікатором, нагрітим до температури 150...170 °С. Потім за тієї ж температури отриманий концентрат додають у бітум в кількості, що забезпечує відповідність модифікованого бітуму вимогам ТУУВ.2.7-24.1-03450778-198. Як пластифікатори використовують сировину для виробництва в’язких дорожніх бітумів (гудрон) згідно з ТУ У 00149943.427, індустріальні масла згідно з ГОСТ 20799, екстракти селективної очистки масел згідно з ТУ38.101429.

3.3.8 У модифіковані бітуми, що за показником зчеплюваність не відповідають вимогам ТУ У в.2.7-24.1-03450778-198,  вводять  адгезійні добавки згідно з ВБН В.2.7-218-176. За термостабільністю адгезійні добавки повинні задовольняти вимогам 4.4 ВБН В.2.7-218-176.

3.3.9 Допускається застосування інших технологій суміщення бітумів з модифікаторами за умови, що отриманий модифікований бітум  задовольняє вимогам ТУ У в.2.7-24.1-03450778-198 та іншим діючим відповідним нормативним документам.


3.4 Модифікація бітумних емульсій

3.4.1 Модифікацію бітумних емульсій здійснюють шляхом:

- емульгування модифікованих бітумів;

- модифікації  готової емульсії латексом;

- введення латексу під час приготування емульсії.

Катіонний латекс Butonal NS 198 використовують для модифікації  катіонної емульсії, аніонний  Butonal NS 104 - для аніонної емульсії.

3.4.2 Емульгування  модифікованих бітумів здійснюють за традиційною технологією приготування бітумних емульсій з урахуванням необхідності підвищення температури емульгування та реалізації пов’язаних з цим заходів по запобіганню кипіння емульсії (охолодження емульсій, випуск емульсій під підвищеним тиском тощо).

3.4.3 При модифікації готової емульсії латекси в кількості 3,0...4,5 від маси бітуму (2,0...2,5 % - в перерахунку на суху речовину) вводять в гарячу (одразу після приготування) або холодну емульсію.

Латекс суміщається з емульсією в “статоміксері” емульсійної установки за рахунок турбулізації суміші,  або шляхом циркуляції за допомогою насосу чи помірним перемішуванням лопатевими мішалками в окремій змішувальній установці.

3.4.4 При модифікації емульсії під час її приготування таку ж кількість латексу вводять у водну фазу.

3.4.5 Точний вміст латексу та технологічні параметри приготування модифікованої емульсії визначають в лабораторії шляхом підбору за результатами випробувань. Модифіковані емульсії підібраного складу повинні відповідати вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092, залишкове в’яжуче (модифікований бітум) - вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198.


3.5 Модифікація асфальтобетонних сумішей комбінованим полімером

      Полідом, латексами серії Butonal та структуруючою добавкою

      Licomont BS 100

3.5.1 Полімери Полідом, Butonal NS 104,  Butonal NS 198 та структуруюча добавка Licomont BS 100 можуть використовуватись для безпосередньої модифікації асфальтобетонної суміші під час її приготування. При цьому відпадає необхідність модифікації бітуму.

Модифікацію асфальтобетонних сумішей вказаними добавками здійснюють на асфальтобетонних заводах, які додатково повинні бути  устатковані системами дозування та подачі добавки.

3.5.2 Процес приготування асфальтобетону, модифікованого  Полідомом або латексами серії Butonal, складається з таких технологічних операцій:

- приготування асфальтобетонної суміші за температури 155...175 °С (приблизно на 10...15  °С вище ніж при приготуванні немодифікованого асфальтобетону);

- введення в готову асфальтобетонну суміш, що знаходиться в асфальтозмішувачі модифікатора, в кількості 3,8...4,3 % від маси в’яжучого;

- додаткове перемішування асфальтобетонної суміші з модифікатором протягом 10...15 с;

- вивантаження модифікованої асфальтобетонної суміші з асфальтозмішувача в бункер для зберігання або автомобіль.

Точний вміст латексу або Полідому встановлюють у випробувальній лабораторії шляхом підбору за результатами випробувань. Потрібна кількість модифікатора залежить від необхідних характеристик полімерасфальтобетону, властивостей  вихідного асфальтобетону та особливостей виробництва.

Латекси  з бочок подають в асфальтозмішувач за допомогою обладнання, яке складається з дозуючого пристрою, насосу та трубопроводу. Трубопровід закінчується насадкою, подібною до насадки душа, через яку  Butonal розбризкується на готову асфальтобетонну суміш при її перемішуванні.

Латекси дозують ваговим або об’ємним способом. При дозуванні об’ємним способом слід враховувати густину модифікатора. Для ButonalNS104 густина складає 1,0 г/см3, для Butonal NS 198 - 0,94 г/см3. При необхідності кращого розподілу в суміші аніонний латекс Butonal NS 104 розбавляють водою до консистенції 60...65 %.

При виникненні тривалих пауз у подачі латексу та в кінці робочої зміни систему подачі модифікатора слід промити водою для запобігання її закупорення  заполімеризованим латексом.

Полідом дозують ваговим способом і подають в готову асфальтобетонну суміш, де перемішують протягом 15 с.

3.5.3 При модифікації асфальтобетонної суміші структуруючою добавкою Licomont BS 100 її в кількості 3,0...3,5% від маси бітуму подають в асфальтозмішувач на мінеральний матеріал та перемішують з ним протягом 10...15 с. Після цього на мінеральну суміш, що вміщує Licomont BS 100, подають бітум. Усі інші технологічні операції  по приготуванню асфальтобетону залишаються незмінними. При використанні Licomont BS 100 температура приготування та укладання асфальтобетонних сумішей може бути знижена на 10...15 °С. Точний вміст добавки та температурний режим приготування суміші визначають в лабораторії при підборі складу асфальтобетону.

3.6 Методи контролювання

3.6.1 Виробництво модифікованих бітумів необхідно проводити при постійному контролюванні:

- фізико-механічних характеристик вихідного бітуму;

- вмісту бітуму;

- вмісту модифікатора;

- технологічних режимів приготування: швидкості введення модифікатора, температури та часу перемішування компонентів;

- фізико-механічних характеристик модифікованого бітуму.

Фізико-механічні характеристики вихідного бітуму повинні відповідати вимогам ДСТУ4044, ГОСТ 11955; модифікованого бітуму -                                    ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198  або ТУ У В.2.7-23.2-03450778-249.

Вимоги до  контролювання технологічних параметрів наведені в таблиці7.

Таблиця 7

Найменування

технологічного  процесу

Параметр, що

контролюється

Частота контролювання

Методи

випробувань,

засоби контролю

Хто

контролює

Вхідне контролювання

вихідного бітуму

Параметри згідно з ДСТУ 4044,

ГОСТ 11955

зчеплюваність бітуму з мінеральним матеріалом

Кожна

партія

бітуму

ГОСТ 4333,

ГОСТ 11501,

 ГОСТ 11505,

ГОСТ 11506,

ГОСТ 11507,

ГОСТ 18180,

ДСТУ Б В.2.7-81,

ДСТУ Б В.2.7-89

Лаборант підприємства

Завантаження бітуму в установку та нагрівання

Об’єм завантаження, температура

Кожне завантаження

Метрошток,

 термометр

Оператор підприємства

Введення в бітум модифікатору

Швидкість введення, кількість

добавки

Кожне завантаження

Годинник,

  пристрій виміру об’єму чи маси

Оператор підприємства

Перемішування бітуму з  модифікатором

Температура, термін перемішування

Кожне завантаження

Термометр,

годинник

Оператор підприємства

Модифікований бітум  

Параметри згідно з

відповідними нормативними документами

Кожне завантаження

ГОСТ 4333,

ГОСТ 11501,

 ГОСТ 11505,

ГОСТ 11506,

ГОСТ 11507,

ГОСТ 18180,

ДСТУ Б В.2.7-81,

ДСТУ Б В.2.7-89

Лаборант підприємства

3.6.2 Модифікацію бітумних емульсій потрібно виконувати при постійному контролюванні:

-  фізико-механічних характеристик вихідного бітуму;

- характеристик бітумної емульсії; 

- об’єму бітумної емульсії;

- вмісту бітуму в емульсії;

- вмісту введеного латексу;

- тривалості перемішування латексу з емульсією;

- характеристик модифікованої бітумної емульсії;

- фізико-механічних характеристик залишкового в’яжучого (модифікованого бітуму).

Фізико-механічні характеристики вихідного бітуму повинні відповідати вимогам ДСТУ 4044 або ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198; модифікованої бітумної емульсії вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092, залишкового в’яжучого (модифікованого бітуму) - вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198.

При модифікації бітумних емульсій латексами серії Butonal необхідно дотримуватись норм, які наведені в таблиці 8.

Таблиця 8

Найменування

стадії технологічного процесу

Параметр, що

контролюється

Частота

контролювання

Методи випробувань, засоби контролювання

Хто

контролює

Вихідна бітумна емульсія

Згідно з табл. 1 ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092

кожна партія емульсії

ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092

лаборант

АБЗ

Введення латексу в бітумну емульсію

Маса або об’єм

кожне

введення

Дозатор

оператор АБЗ

Перемішування латексу з бітумною емульсією

Тривалість перемішування

кожна партія емульсії

Годинник,

датчик

оператор АБЗ

Модифікована бітумна емульсія

Згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092

кожна партія емульсії

ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092

лаборант АБЗ

Залишкове в’яжуче (модифікований бітум )

Згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198

кожна партія емульсії

ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198

лаборант АБЗ

3.6.3 Приготування асфальтобетонних сумішей, модифікованих латексами серії Butonal, комбінованим полімером Полідом та структуруючою добавкою Licomont ВS 100, потрібно проводити при постійному контролюванні:

- фізико-механічних характеристик складових асфальтобетону;

- об’єму асфальтобетонної суміші;

- кількості введеного латексу або структуруючої добавки;

- тривалості перемішування асфальтобетонної суміші з полімером або мінеральної частини зі структуруючою добавкою та бітумом;

- контроль температури компонентів та асфальтобетонної суміші протягом технологічного процесу;

- фізико-механічних характеристик модифікованого асфальтобетону.

Фізико-механічні характеристики вихідного та модифікованого асфальтобетону повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-119,                                   ТУ У 45.2-В2.7-03450778-204, бітуму - ДСТУ 4044, ГОСТ 11955, щебеню - ДСТУ Б В.2.7-75, піску - ДСТУ Б В.2.7-32, мінерального порошку -           ДСТУ Б В.2.7-121.

Параметри, що підлягають контролю, наведені в таблиці 9.

Таблиця 9

Найменування  технологічного процесу

Параметр, що

контролюється

Частота

контролювання

Метод випробування, засіб

контролювання

Хто

контролює

Пісок, щебінь, мінеральний порошок, бітум

Згідно з ДСТУ Б В.2.7-32, ДСТУ Б В.2.7-75,

 ДСТУ Б В.2.7-121,

ДСТУ 4044, ГОСТ 11955

кожна партія асфальтобетону

ГОСТ 4333,

ГОСТ 8735,

ГОСТ 11501,

ГОСТ 11505,

ГОСТ 11506,

ГОСТ 11507,

ГОСТ 11955,

ГОСТ 18180,

ДСТУ Б В.2.7-71,

ДСТУ Б В.2.7-81,

ДСТУ Б В.2.7-89,

ДСТУ 4044

лаборант

АБЗ

Подача складових асфальтобетону у змішувач

Маса, температура

кожне завантаження

Дозатор,

термометр

оператор

АБЗ

Перемішування асфальтобетонної суміші

Температура, час

кожне завантаження

Термометр, годинник

оператор

АБЗ

Подача модифікатора

Маса або об’єм

кожна

подача латексу

Дозатор

оператор

АБЗ

Перемішування  

модифікатора з асфальтобетонною сумішшю

Тривалість перемішування, температура суміші

кожне завантаження

Годинник,

термометр, датчик

оператор

АБЗ

Модифікований  асфальтобетон

Згідно з ДСТУ Б В.2.7-119

кожна

партія асфальтобетону

ДСТУ Б В.2.7-89 зі зміною № 1

лаборант

АБЗ

3.6.4 Допустима відносна похибка при дозуванні бітуму та модифікатора повинна становити: ±1,0 % за масою.

3.6.5 Перевірку дозуючих пристроїв виконує орган держспоживстандарту не рідше одного разу на три місяці.

3.6.6 Відбір проб вихідного та модифікованого  бітумів виконують згідно з ГОСТ 2517. Маса об’єднаної проби кожної марки бітуму має бути не меншою  ніж 1,5 кг.

3.6.7 Відповідність вихідного бітуму вимогам ДСТУ4044 та модифікованого бітуму - ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, ТУ У В.2.7-23.2-03450778-249, ВБН218-176 визначають за методами випробувань згідно з ГОСТ4333, ГОСТ11501, ГОСТ11505, ГОСТ11506, ГОСТ1507, ГОСТ 18180, ДСТУБВ.2.7-81,  розділами 24 та 28 ДСТУБВ.2.7-89, ВБН В.2.7-218-176 та ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198; відповідність бітумної емульсії та модифікованої бітумної емульсії вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092 - за методами випробувань, наведених в цих ТУ; модифікованого асфальтобетону вимогам ДСТУ Б В.2.7-119 -  за методами випробувань згідно з ДСТУ  Б В.2.7-89.

3.7 Правила приймання

3.7.1 Модифіковані бітуми та асфальтобетонні суміші приймають відділом технічного контролю організації чи підприємства, що виробляє цю продукцію.

3.7.2 Модифіковані бітуми та асфальтобетонні суміші приймають партіями. За  партію приймають кількість однорідного за своїми характеристиками продукту однієї марки, що виробляють з однієї сировини за одним технологічним регламентом протягом однієї зміни та супроводжують єдиним документом про відповідність їх властивостей, оформленим згідно з ДСТУ  4454.

3.7.3 При отриманні споживачем кожної нової партії модифікованого бітуму треба перевіряти його властивості згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198. 

Модифікований асфальтобетон перевіряють на відповідність вимогам ДСТУ Б В.2.7-119. Модифіковану емульсію - на відповідність вимогам            ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092. 

3.7.4 Для контролювання властивостей отриманого продукту з кожної партії відбирають дві середні проби згідно з ГОСТ 2517.

3.7.5 Модифіковані бітуми, асфальтобетонні суміші та емульсії підлягають приймально-здавальним, періодичним та сертифікаційним випробуванням.

Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна партія продукту.

Періодичні випробування проводять не рідше одного разу на квартал, а також при кожній зміні складових або технології приготування.

3.7.6 При отриманні незадовільних результатів будь-яких випробувань однієї проби, хоча б по одному з показників, проводять випробування другої проби. При повторному отриманні незадовільних результатів партію бракують і прийманню вона не підлягає. В цьому випадку в’яжуче, асфальтобетонну суміш та емульсію використовують як немодифіковані.

3.7.7 Організація-виробник повинна супроводжувати кожну партію продукції документом (паспортом), що засвідчує його відповідність вимогам цього стандарту та вказують: назву організації-виробника, назву та умовне позначення продукції, номер партії, дату виготовлення, масу партії, гарантійний термін зберігання, результати випробувань.

3.8 Особливості застосування модифікованих бітумів, модифікованих

      бітумних емульсій та асфальтобетонних сумішей

3.8.1 Модифіковані бітуми застосовують при приготуванні асфальтобетонних сумішей, що укладаються у верхні шари дорожніх одягів, влаштуванні тонких захисних шарів, поверхневої обробки, мембранних шарів та приготуванні бітумних емульсій.

Модифіковані бітуми  застосовують в усіх дорожньо-кліматичних зонах України відповідно до ДБНВ.2.3-4.

Усі роботи із застосуванням модифікованих бітумів повинні виконуватись згідно з ДБН В.2.3-4 та  нормативними документами на відповідні види робіт.

Температуру застосування модифікованих бітумів, яка залежить від їх в’язкості, виду модифікатора, особливостей обладнання, визначають експериментальним шляхом з урахуванням рекомендацій виробника модифікатора.

Слід уникати нагріву модифікованих бітумів до температури вище ніж 180°С, а також нагріву до температури застосування більше двох разів. У випадку порушення цих вимог модифіковані бітуми необхідно перевірити на відповідність вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198.

3.8.2 При будівництві та ремонті асфальтобетонних покриттів використовують модифіковані катіонні бітумні емульсії.

Роботи з використанням модифікованих емульсій  слід виконувати за температури не нижче ніж 10 °С.

Номенклатура дорожніх робіт, що виконують із застосуванням модифікованої катіонної емульсії, залежить від її виду:

- швидкорозпадну катіонну модифіковану емульсію використовують при влаштуванні поверхневої обробки, ямкового ремонту способом пошарового розподілу емульсії та щебеню;

- середньорозпадну - для влаштування тонкошарових захисних покриттів з литих холодних асфальтобетонів;

- повільнорозпадну - для влаштування покриттів з холодного асфальтобетону та холодного регенерованого асфальтобетону.

Роботи із застосуванням  модифікованої катіонної емульсії необхідно виконувати згідно з ДБН В.2.3-4, а також у відповідності до діючих нормативних документів на певні види робіт.

3.8.3 Модифіковані асфальтобетонні суміші слід укладати у верхні шари дорожніх покриттів на автомагістралях, ділянках доріг з високою інтенсивністю руху, мостах та шляхопроводах у відповідності до вимог ДБН В.2.3-4 та інших нормативних документів в усіх дорожньо-кліматичних зонах України.

Укладання та ущільнення модифікованих асфальтобетонних сумішей виконують згідно з вимогами технологічних регламентів та технологічних карт на ці види  робіт.

Рекомендовані границі температури застосування модифікованих бітумів,   температури  полімерасфальтобетонної  суміші на виході  зі змішувача та на початку ущільнення наводяться в таблиці 10.

Таблиця 10

Марка модифікованого бітуму згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198

Температура, °С

 бітуму з модифікатором

полімерасфальтобетонної суміші

на виході із змішувача

на початку

ущільнення

БМТЕ 40/60-56, БМТП 40/60-56

160-170

165-175

135-150

БМТЕ 60/90-52, БМТП 60/90-52

155-165

160-170

130-145

БМТЕ 90/130-49, БМТП 90/130-49

150-160

160-165

125-140

БМТЕ 130/200-47, БМТП 130/200-47

140-155

155-160

120-135

3.8.4 Приготування та укладання асфальтобетонних сумішей з використанням бітумів, модифікованих структуруючими добавками,  виконують таким же чином як і на вихідних бітумах згідно з ДБН В.2.3-4, ДСТУ Б В.2.7-119 та  іншими нормативними документами.

Структуруючі добавки пластифікують та поліпшують зручноукладальність асфальтобетонних сумішей. Тому при її використанні температура приготування та укладання сумішей може бути знижена на 10...15°С.

Орієнтовні температури  асфальтобетонних сумішей зі структуруючими добавками при випуску та на початку ущільнення наводяться в таблиці 11.

Таблиця 11

Марка бітуму

Температура асфальтобетонної суміші, °С

на виході зі

змішувача

на початку ущільнення з вмістом щебеню

більше 45 %

менше 45 %

БНД 40/60

135-165

135-155

115-140

БНД 60/90

135-160

130-135

100-130

БНД 90/130

130-155

120-145

90-115

3.9 Транспортування та зберігання

3.9.1 Транспортування та зберігання  модифікованих бітумів здійснюють так само, як і бітумів нафтових дорожніх в’язких у відповідності до вимог ДСТУ 4454.

 Зберігати модифіковані бітуми потрібно в бітумних котлах, автогудронаторах, цистернах та інших ємкостях, що забезпечені підігрівом та дозволяють здійснювати перемішування.

Зберігати  модифіковані бітуми при робочій температурі до 160 °С слід не більше ніж 12 год, до 130 °С - не більше ніж 24 год.

Модифіковані бітуми транспортують у бітумовозах, автогудронаторах або цистернах з обігрівом згідно з ДСТУ 4454.

Слід уникати багаторазового (більше двох разів) нагріву модифікованих бітумів  до робочої температури. У випадку нагріву більше двох разів в’яжучі повинні бути перевірені на відповідність вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198.

3.9.2 Емульсію, модифіковану латексами, транспортують в автогудронаторах, бітумовозах, металевих бочках відповідно до вимог ДСТУ 4454, ГОСТ19433.

Модифіковану емульсію слід зберігати в металевих резервуарах згідно з ДСТУ 4454 за температури  повітря не нижче ніж 5 °С. Ємкості для зберігання повинні бути чистими, без залишків дьогтю, бітуму та будь-яких матеріалів кислого чи лужного характеру. Щоб запобігти забрудненню емульсії та випаровуванню з неї води, ємкості для зберігання емульсії повинні щільно закри­ватись.

Ємкості з модифікованою емульсією треба зберігати на спланованій площадці відповідно до вимог ДСТУ 4454.

3.9.3 Зберігати та транспортувати модифіковані асфальтобетонні суміші слід таким же чином як і вихідні асфальтобетонні суміші.

4 Вимоги до охорони навколишнього природного

   середовища

            В процесі приготування  модифікованих бітумів, модифікованих емульсій та полімерасфальтобетонних сумішей  при дотриманні технологічних параметрів і вимог охорони праці небезпека додаткових викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище відсутня.

При зберіганні, транспортуванні і застосуванні модифікованих бітумів, бітумних емульсій  та асфальтобетонних сумішей, а  також  їх компонентів стічні води не утворюються, грунт не забруднюється. За технологічної температури 100...180 °С  не передбачається надходження канцерогенних та мутагенних речовин в навколишнє середовище.

Ефективними засобами захисту природного середовища є герметизація та запобігання розливу модифікованого бітуму, емульсій та розсипання  полімер-асфальтобетонних сумішей.

Обладнання і комунікації виробничих процесів повинні бути герметизовані, викиди в атмосферу (вентвикиди) повинні відповідати ГДВ підприємства, розрахованим згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02.

Порядок накопичення, транспортування, знешкодження та поховання розливів модифікованих бітумів, емульсій та полімерасфальтобетонних сумішей, некондиції та інших відходів, що утворюються в процесі приготування і використання, повинен відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029.

Бази по приготуванню модифікованих бітумів та емульсій, а також асфальтобетонні заводи повинні бути устатковані відповідно до вимог ГОСТ12.2.003, ГОСТ 12.3.002,  ДНАОП 0.03-1.07 та ДСП № 173.

5 Вимоги безпеки і охорони праці

           При приготуванні та використанні модифікованих бітумів,   асфальтобетонних сумішей та бітумних емульсій,  а також бітумів з адгезійними добавками необхідно дотримуватись усіх правил охорони праці згідно з ДНАОП 5.1.14-1.01, ДСТУ4044, ДСТУ Б В.2.7-119 та листом безпеки ЕД01891-1/Д/Д АТ БАСФ.

           Полімери, структуруючі та адгезійні добавки згідно з санітарно-гігієнічною класифікацією (ГОСТ 12.1.005) є речовинами малонебезпечними, роботи, що пов’язані з ними, можна проводити без додаткових заходів, крім загально прийнятих. Під час завантаження, транспортування та розвантаження латексів необхідно керуватись загальними правилами техніки безпеки при роботі з нетоксичними та малотоксичними речовинами.

Вихідні бітуми, модифіковані бітуми  та асфальтобетонні суміші (модифіковані та немодифіковані)  по ступеню впливу на організм людини відносяться до ІІІ-IV класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

           Вихідні та модифіковані бітуми є горючими речовинами з температурою спалаху вище ніж 220 °С. При роботі з ними необхідно дотримуватись вимог НАПБА.01.001, НАПБ В.01.048, ГОСТ 12.1.004 та ДСТУ 4044. При загорянні невеликої кількості бітуму його треба гасити піском або пінним вогнегасником. Розвинуті пожежі бітуму треба гасити пінним струменем, повітряно-механічною піною та сильним струменем від лафетних стволів.

           Токсичні та пожежонебезпечні властивості матеріалів, що входять до складу модифікованих бітумів, наведені в таблиці 12.

Таблиця 12 Токсичні та пожежонебезпечні властивості вихідних матеріалів

Найменування

матеріалу

Температура, °С

Токсичність

ГДК р.з.,

мг/м3

Агрегатний стан

спалахнення

самозаймання

Бітум нафтовий дорожній в’язкий

більше 220

368

Помірнотоксичний,  IІІ клас небезпеки

100

Тверда, високов’язка речовина

Модифікатори

-

-

Малотоксичні, IV клас небезпеки

100

Рідина білого кольору

           

Приміщення, в яких проводяться роботи з бітумами, полімерами, структуруючими та адгезійними добавками, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

           Робітники, що займаються приготуванням і застосуванням модифікованих бітумів, емульсій, полімерасфальтобетонних сумішей та бітумів з адгезійними добавками, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ДНАОП 00-4.26-96 та типовими галузевими нормами, затвердженими в установленому порядку.

           При виконанні робіт, пов’язаних з приготуванням і використанням модифікованих бітумів, емульсій,  полімерасфальтобетонних сумішей та бітумів з адгезійними добавками, необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, а саме: приймати їжу в спеціальних приміщеннях, користуватися санітарно-побутовими кабінетами, приймати душ по закінченні зміни.

           Персоналу, що працює з модифікованими бітумами, емульсіями і полімерасфальтобетонними  сумішами  та їх складовими, необхідно проходити попередні і періодичні медогляди згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.03.94р.

У випадку попадання бітумів або полімерасфальтобетонних сумішей на шкіру (настільки гарячих, що може з’явитися опік) треба швидко охолодити шкіру, а потім обережно зняти бітум бинтом або ватою, змоченими в прокип’яченій соняшниковій олії; при попаданні в очі треба терміново звернутися до лікаря-окуліста. Гостре чи хронічне отруєння практично неможливе. При потребі слід звернутися до медичного закладу для надання відповідної допомоги.


Додаток А

(обов’язковий)

Перелік  нормативних документів,  які використовувались

при розробці даних Рекомендацій

ДСТУ 4044-2001

Бітуми нафтові дорожні в’язкі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.2-6-97

(ГОСТ 24940-96)

Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості

ДСТУ Б В.2.7-32-95

Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-71-98

Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань

ДСТУ Б В.2.7-75-98

Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-81-98 

Будівельні матеріали. Бітуми нафтові дорожні в’язкі. Метод визначення показника зчеплення з поверхнею скла та кам’яних матеріалів

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98)

Будівельні матеріали. Матеріали на основі органічних в’яжучих для дорожнього і аеродромного будівництва. Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-119-2003В.2.7-119-2003

Будівельні матеріали. Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-121-2003

Порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей. Технічні умови

ДСТУ 4454

Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування і зберігання

ВБН В.2.7-218-176-2003

Будівельні матеріали. Застосування поверхнево-активних речовин в дорожніх технологіях з використанням бітумів

ВБН В.2.7-218-185-2004

Будівельні матеріали. Приготування, зберігання та застосування бітумів, модифікованих полімерами

ДБН В.1.4-1.01-97

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об’єктів будівництва

ДБН В.2.3-4-2000

Споруди транспорту. Автомобільні дороги

СніП 2.04.05-91

Отопление, вентиляция и кондиционирование

ДНАОП 0.00-1.32-01

Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

ДНАОП 0.03-1.07-73

Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання №1042

ДНАОП 5.1.14-1.01-96

Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства

ДНАОП 00-4.26-96

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним  одягом, спеціальним  взуттям та іншими  засобами  індивідуального  захисту 

ДСН 3.3.6.037-99

Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99

Державні санітарні норми виробничої, загальної та локальної вібрації

ДСН 3.3.6.042-99

Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ДСП № 173-96

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСП 201-97

Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)

ДСанПіН 2.2.7.029-99

Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення

ТУ У В.2.7-24.1-03450778-092-2002

Емульсії бітумні дорожні. Технічні умови

ТУ У в.2.7-24.1-03450778-198-2002

Бітуми, модифіковані полімерами. Технічні умови.

ТУ У 45.2-В.2.7-03450778-204-2002

Суміші асфальтобетонні щебенево-мастичні дорожні та асфальтобетон

ТУ У в.2.7-23.2-03450778-249:2005

Бітуми, модифіковані структуруючими добавками. Технічні умови

ТУ У 00149943.427-98

Сировина для виробництва нафтових дорожніх в’язких бітумів

МУ 2568-82

Визначення аліфатичних вуглеводнів фотометричним методом

МУ 3119-84

Методические указания по определению предельных, непредельных и ароматических углеводородов в воздухе рабочей зоны

МУ 4436-87

Измерение концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия

НАПБ А.01.001-95

§Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ В.01.048-95/510

Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій дорожнього господарства

ГОСТ 12.1.004-91

ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования

ГОСТ 12.1.005-88

 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 12.2.003-91 

ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.002-75

ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.4.009-83

ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание

ГОСТ 12.4.021-75

ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования

ГОСТ 17.2.3.02-78

Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями

ГОСТ 2517-85

Нефть и нефтепродукты. Методы отбора проб

ГОСТ 4333-87

Нефтепродукты. Методы определения температур вспышки и воспламенения в открытом тигле

ГОСТ 8735-88

Песок для строительных работ. Методы испытания

ГОСТ 11501-78

Битумы нефтяные. Метод определения глубины проникания иглы

ГОСТ 11503-74

Битумы нефтяные. Метод определения условной вязкости

ГОСТ 11505-75

Битумы нефтяные. Метод определения растяжимости

ГОСТ 11506-73

Битумы нефтяные. Метод определения  температуры размягчения по кольцу и шару

ГОСТ 11507-78

Битумы нефтяные. Метод определения хрупкости по Фраасу

ГОСТ 11955-82

Битумы нефтяные дорожные жидкие. Технические условия

ГОСТ 18180-72

Битумы нефтяные. Метод определения изменения массы после прогрева

ГОСТ 19433-88

Грузы опасные. Классификация и маркировка

ГОСТ 20799-88

Масла индустриальные. Технические условия

СП № 1042-73

Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию

СанПіН № 4630-85

Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения

ТУ 38.101429-75

Экстракт от селективной очистки остаточных масел

РД 52.04-186-89

Руководство по контролю загрязнения атмосферы


Додаток Б

(обов’язковий)

Терміни і визначення понять, познаки та скорочення

 Б.1 адгезійна здатність бітуму

Здатність бітуму до зчеплюваності з поверхнею мінеральних матеріалів, обумовлена наявністю в ньому певних активних компонентів.

Б.2 пластифікатори

Рідкі продукти переробки нафти, що призначені для попереднього розчинення модифікаторів або пластифікації вихідного бітуму (індустріальні масла, гудрон, екстракти селективної очистки масел та інші).

Б.3 термоеластопласти

Полімери, що відносяться до термопластичних еластомерів.

Б.4 термопласти

Термопластичні полімери.

Б.5 ГДВ

Гранично допустимий викид шкідливих речовин в атмосферу.

Б.6 ГДК

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин.

Б.7 Е - еластичність.

Б.8 ЕАГМА - сополімери етилен-акрил-гліцидил-метакрилату.

Б.9 ЕБА - сополімери етилен-бутил-акрилату.

Б.10 EВA - сополімери етилен-вініл-ацетату.

Б.11 ЕГА - сополімери етилен-гліцидил-акрилату.

Б.12 ЕГМА - сополімери етилен-гліцидил-метил-акрилату.

Б.13 ЕМА - сополімери етилен-метил-акрилату.

Б.14 СБ - блоксополімери стирол-бутадієну.

Б.15 СБР - статистичні сополімери стирол-бутадієну, і в тому числі ті, що утворюють конгломерати з сіркою.

Б.16 СБС - блоксополімери стирол-бутадієн-стиролу лінійної або радіальної структури.

Б.17 СЕБС - гідрогенізовані  статистичні сополімери стирол-бутадієн-етилену;

Б.18 СІС - блоксополімери стирол-ізопрен-стиролу.

Для более удобной работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту, оглавление) необходимо авторизоваться...

Войти в Личный кабинет

© 2019 Все права защищены
Разработчик сервиса ООО "Computer Logic Group"
Тел.: +38 (057) 341-80-81 E-mail: online@budstandart.com