Закон Украины от 19.06.1992 № 2482-XII О приватизации государственного жилищного фонда

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію державного житлового фонду

Закон введено в дію з дня опублікування - 22 липня 1992 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 19 червня 1992 року N 2483-XII)

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 22 лютого 1994 року N 3981-XII,
від 5 лютого 1997 року N 40/97-ВР,
від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР,
 від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 3 березня 2005 року N 2453-IV,
 від 19 січня 2006 року N 3370-IV,
від 4 вересня 2008 року N 500-VI,
 від 9 вересня 2010 року N 2518-VI,
 від 23 грудня 2010 року N 2856-VI,
 від 8 вересня 2011 року N 3716-VI,
від 13 березня 2018 року N 2325-VIII,
від 22 травня 2018 року N 2443-VIII

Положення пункту 2 статті 2 цього Закону визнано
 такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
 (згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 28 вересня 2000 року N 10-рп/2000)

Окремим положенням цього Закону дано офіційне тлумачення
  Рішенням Конституційного Суду України
 від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004

Положенню пункту 5 статті 5 цього Закону дано офіційне тлумачення
 Рішенням Конституційного Суду України
 від 10 червня 2010 року N 15-рп/2010

Положенню пункту 2 статті 10 цього Закону дано офіційне тлумачення
 Рішенням Конституційного Суду України
 від 9 листопада 2011 року N 14-рп/2011

Цей Закон визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання.

(абзац перший преамбули із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 08.09.2011 р. N 3716-VI)

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Стаття 1. Поняття приватизації державного житлового фонду

Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

(частина перша статті 1 у редакції
 Закону України від 05.02.97 р. N 40/97-ВР)