ДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны. Дополнение 1

Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.

Войти в Личный кабинет

Бесплатные документы Ошибка в документе Заказать документ

Сервис содержит 16444 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>


  • Информация о документе
  • Ссылки на документы
  • Ссылки из других документов
Наименование документаДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны. Дополнение 1
Дата принятия01.01.2012
СтатусДействующий
Вид документаДБН (Государственные Строительные Нормы)
Шифр документаВ.2.2-5-97
РазработчикМинистерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины (Минрегионстрой), который является правообладателем Госстроя УССР, Мининвестстроя Украины, Минстройархитектуры Украины, Госкомградостроительство
Принявший органМинистерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины (Минрегионстрой), который является правообладателем Госстроя УССР, Мининвестстроя Украины, Минстройархитектуры Украины, Госкомградостроительство


ДБН В.1.1-7-2002. Пожарная безопасность объектов строительства

ДБН В.1.1-7-2002. Пожарная безопасность объектов строительства. Изменение №1

ДБН В.1.2-2:2006 Нагрузки и влияния. Нормы проектирования (укр)

ДБН В.1.2-2:2006 Нагрузки и влияния. Нормы проектирования. Изменение № 1

ДБН В.1.2-2:2006 Нагрузки и воздействия. Нормы проектирования (рус)

ДБН В.1.2-4-2006 Система надежности и безопасности в строительстве. Инженерно-технические меры гражданской защиты (гражданской обороны)

ДБН В.2.2-17:2006. Доступность домов и сооружений для маломобильных групп населения

ДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны

ДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны. Изменение №1

ДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны. Изменение №2

ДСТУ 33.201:2004 Страховой фонд документации. Страховой фонд документации на объекты строительства. Порядок создания. С изменениями № 1, 2

ДСТУ Б А.2.2-7:2010 Проектирование. Раздел инженерно-технических мероприятий гражданской защиты (гражданской обороны) в составе проектной документации объектов. Основные положения

Пособие 1.91 к СНиП 2.04.05-91. Расчет и распределение приточного воздуха

Пособие 10.91 к СНиП 2.04.05-91. Проектирование антикоррозионной защиты

Пособие 11.9 к СНиП 2.04.05-91. Расчётные параметры наружного воздуха для типовых проектов

Пособие 12.91 к СНиП 2.04.05-91 Рекомендации по расчету инфильтрации наружного воздуха в одноэтажные производственные здания

Пособие 13.91 к СНиП 2.04.05-91. Противопожарные требования к системам отопления, вентиляции и кондиционирования

Пособие 2.91 к СНиП 2.04.05-91. Расчет поступления теплоты солнечной радиации в помещения

Пособие 3.91 к СНиП 2.04.05-91. Вентиляторные установки

Пособие 4.91 к СНиП 2.04.05-91. Противодымная защита при пожаре (2 редакция )

Пособие 5.91 к СНиП 2.04.05-91. Размещение вентиляционного оборудования

Пособие 6.91 к СНиП 2.04.05-91. Огнестойкие воздуховоды

Пособие 7.91 к СНиП 2.04.05-91. Схемы прокладки воздуховодов в здании

Пособие 8.91 к СНиП 2.04.05-91. Численность персонала по эксплуатации систем отопления, вентиляция и кондиционирования воздуха

Пособие 9.91 к СНиП 2.04.05-91. Годовой расход энергии системами отопления, вентиляции и кондиционирования

Пособие по объему и содержанию технической документации внеплощадочных систем водоснабжения и канализации

Пособие по определению толщин стенок стальных труб, выбору марок, групп и категорий сталей для наружных сетей водоснабжения и канализации

Пособие по проектированию автоматизации и диспетчеризации систем водоснабжения

Пособие по проектированию градирен

Пособие по проектированию систем водяного отопления к СНиП 2.04.05-91

Пособие по проектированию сооружений для забора поверхностных вод

Пособие по проектированию сооружений для очистки и подготовки воды

Проектирование сооружений для обезвоживания осадков станций очистки природных вод

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. Изменение № 1

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. Изменения

СНиП 3.05.07-85. Системы автоматизации

СОУ МНС 75.2-00013528-004:2010. Безопасность в чрезвычайных ситуациях. Средства очистки воздуха защитных сооружений гражданской защиты (гражданской обороны). Классификация и общие технические требования


ВБН В.2.2-00032106-1-2001. Здания и сооружения. Проектирование банков и банковских хранилищ

ВБН В.2.2-ЦЗН-02. Центры занятости населения базового уровня. (Учреждения социального назначения)

ДБН А.3.1-9-2000. Принятие в эксплуатацию законченных строительством защитных сооружений гражданской обороны и их содержания

ДБН В.2.2-11-2002. Предприятия бытового обслуживания. Основные положения

ДБН В.2.2-13-2003. Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения (рус)

ДБН В.2.2-13-2003. Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения (укр)

ДБН В.2.2-15-2005 . Жилые дома. Основные положения

ДБН В.2.2-15-20ХХ Здания и сооружения. Жилые дома. Основные положения. Проект

ДБН В.2.2-26:2010. Здания и сооружения. Суды

ДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны

ДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны. Изменение №1

ДБН В.2.2-5-97. Защитные сооружения гражданской обороны. Изменение №2

ДБН В.2.2-9-2009 Общественные здания и сооружения. Основные положения

ДБН В.2.2-9-99. Здания и сооружения. Общественные здания и сооружения. Основные положения

ДБН В.2.3-15:2007. Автостоянки и гаражи для легковых автомобилей

ДБН В.2.3-7-2003. Сооружения транспорта. Метрополитены

ДБН В.2.3-7-2010. Метрополитены.

ДБН В.2.4-5:2012. Хвостохранилища и шламонакопители. Часть І. Проектирование. Часть ІІ. Строительство.

ДБН В.2.5-23:2010 Проектирование электрооборудования объектов гражданского назначения (укр)

ДБН В.3.2-2-2009. Жилые дома. Реконструкция и капитальный ремонт

ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013 Руководство по выполнению раздела инженерно-технических мероприятий гражданской защиты (гражданской обороны) в градостроительной документации на мирное время

Изменения к "Каталогу нормативных документов в отрасли строительства и промышленности строительных материалов" (по состоянию на 01.01.2006 года), которые утверждены в 2006 году

Каталог нормативных документов в отрасли строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на 01.01.2006 г.)

Каталог нормативных документов в отрасли строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на в 01.01.2008 года). Перечень действующих нормативных документов.

Национальные нормативные документы Украины в области строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на 01.01.2011 года)

Национальные нормативные документы Украины в области строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на 01.01.2012 года)

Национальные нормативные документы Украины в области строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на 01.01.2014 года)

Национальные нормативные документы Украины в области строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на 01.01.2015 года)

Национальные нормативные документы Украины в области строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на 01.01.2016 года)

Национальные нормативные документы Украины в области строительства и промышленности строительных материалов (по состоянию на 01.03.2013 года)

Перечень действующих в Украине нормативных документов в отрасли строительства (по состоянию на 1 января 2003 г.)

Постановление от 13.04.2011 № 471 Об утверждении Программы пересмотра государственных строительных норм и правил на период до 2015 года

Приказ от 21.10.2004 № 195 "Об утверждении изменений к нормативным документам в связи с введением в действие ДБН В.1.1-7-2002 "Пожарная безопасность объектов строительства"и порядок введения их в действие"

Приказ от 24.03.2006 № 85 "Об утверждении Изменения N 1 ДБН В.2.2-5-97 "Защитные сооружения гражданской обороны"

Принятые Минрегионстроем в 2011 году ДБН, ДСТУ и изменения к ним

Решение от 23.02.2006 № 6 "О проекте Изменения N 1 к ДБН В.2.2-5-97 "Защитные сооружения гражданской обороны"

Решение от 23.10.2014 № 93 Об осуществлении сопровождения подразделениями Минрегиона действующих ДБН, СНиП и СН

Сведенный Перечень межгосударственных и государственных (национальных) нормативных документов в отрасли строительства и промышленности строительных материалов, которые действуют на территории Украины (по состоянию на 1 января 2005 года)

СН 515-79. Инструкция по проектированию зданий и сооружений, приспосабливаемых под лечебные учреждения. Изменение N 1 (национальное) (Приказом Госстроя Украины от 21.10.2004 года N 195 вступление в силу установлено с 1 апреля 2005 г.)

СОУ МНС 75.2-00013528-004:2010. Безопасность в чрезвычайных ситуациях. Средства очистки воздуха защитных сооружений гражданской защиты (гражданской обороны). Классификация и общие технические требования


Для службового користування Прим. №

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

ДБН В.2.2-5-97 Додаток 1

Видання офіційне

Київ

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

2012

ДОДАТОК 1*

(обов'язковий)

Для службового користування

1 Загальні положення

Додаток 1 до ДБН В.2.2-5-97 "Захисні споруди цивільної оборони" розроблений на заміну додатка 1 до СНиП ІІ-11-77*.

У додатку 1 викладено додаткові до основного змісту ДБН В.2.2-5-97 вимоги та конфіденційні дані для проектування захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищ і проти­радіаційних укриттів (далі - захисні споруди).

Додаток 1 є невід'ємною частиною ДБН В.2.2-5-97 і проектування захисних споруд без вра­хування його вимог не допускається.

2 Нормативні посилання

У цьому документі є посилання на такі нормативно-правові акти та нормативні документи: ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення ДСТУ Б А.2.2-7:2010 Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної обо­рони) у складі проектної документації об'єктів. Основні положення

ДСТУ 33.201:2004 Страховий фонд документації. Страховий фонд документації на об'єкти будівництва. Порядок створення

СОУ МНС 75.2-00013528-004:2010 Засоби очищення повітря захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація споруд)

СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кон­диціювання)

СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)

ГОСТ В 22650-77 Защитно-герметические и герметические двери, ворота и ставни (Захисно- герметичні та герметичні двері, ворота і ставні)

3 Терміни та визначення понять

У цьому додатку використано терміни, що означають поняття, визначені у Законах України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" [1], "Про правові засади цивільного захисту" [2], "Про цивільну оборону України" [3], у постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб" [5], ДСТУ Б А-2.2-7, а також наведені нижче.

3.1 найбільша працююча зміна

Робітники та службовці підприємств, установ і організацій (далі - підприємств), віднесених до відповідних категорій із цивільного захисту (цивільної оборони), які продовжують свою діяльність в особливий період

___________________________________

*Чинний з 1 липня 2012 (наказ Мінрегіону України від 07.11.2011 № 7 дск)

3.2 працююча зміна чергового персоналу підприємств

Робітники і службовці підприємств, які забезпечують життєдіяльність міст, що віднесені до відповідних груп із цивільної оборони.

4 Загальні вказівки

До пункту 1.1

Сховища призначаються для захисту:

а) найбільшої працюючої зміни підприємств, розміщених у зонах можливих сильних руйнувань, а також працюючої зміни чергового персоналу цих підприємств;

б)  найбільшої працюючої зміни підприємств, віднесених до категорії особливої важливості з цивільного захисту (цивільної оборони), які розміщено за межами зон можливих сильних руйнувань;

в)  персоналу атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівників тих підприємств, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

г)  нетранспортабельних хворих, а також медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров'я, розміщених у зонах можливих сильних руйнувань.

Протирадіаційні укриття призначаються для захисту:

а)  найбільшої працюючої зміни підприємств, віднесених до першої та другої категорій із цивільного захисту (цивільної оборони), розташованих за межами зон можливих сильних руйну­вань, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) найбільшої працюючої зміни підприємств, розташованих у зоні можливих руйнувань, небез­печного і сильного радіоактивного забруднення навколо АЕС;

в) населення міст, не віднесених до відповідних груп із цивільної оборони, та інших населених пунктів;

г) хворих, медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров'я, розміщених за зонами можливих сильних руйнувань міст, віднесених до груп із цивільної оборони, і об'єктів, віднесених до категорій із цивільного захисту (цивільної оборони), а також лікувальних закладів, які розгортаються в особливий період.

До пунктів 1.1, 3.5 та 3.6

Клас сховищ і надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі ∆Р кПа (кгс/см2), на які повинні бути розраховані їх огороджувальні конструкції, приймаються згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Ч.ч.

Розміщення сховищ

Надмірний тиск ударної хвилі ∆Р, кПа (кгс/см2)

Клас сховища

1

У межах проектної забудови міст особливої групи з цивільної оборони (окремі об'єкти) *

500 (5,0) 300 (3,0)

А-І А-ІІ

2

У межах проектної забудови міст, віднесених до відповідних груп із цивільної оборони, окремо розміщених об'єктів особливої важливості (ОВ) з цивільного захисту (цивільної оборони)

100 (1,0)

А-ІV

3

У межах проектної забудови АЕС

200 (2,0)

А-ІІІ

4

За межами проектної забудови АЕС, окремо розміщених об'єктів ОВ, у межах зони можливих сильних руйнувань цих об'єктів

100 (1,0)

А-ІV

* Клас сховища встановлюється завданням на проектування

До пунктів 1.1, 1.18, 2.52 та 6.3

Протирадіаційні укриття (далі - ПРУ) повинні забезпечувати захист осіб, що укриваються від впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості, і розраховуватися на безперервне перебування у них розрахункової кількості осіб, що укриваються протягом двох діб.

При розміщенні ПРУ у зоні можливих слабких руйнувань, а також на об'єктах першої категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), розміщених поза зонами можливих сильних руйнувань, їх огороджувальні конструкції повинні розраховуватися на надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі ∆Р = 20 кПа (0,2 кгс/см2).

Залежно від місця розміщення ПРУ повинні мати ступінь послаблення проникаючої радіації зовнішнього випромінювання - коефіцієнт захисту Кз, який потрібно приймати згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

Розміщення ПРУ

Населення, яке підлягає укриттю

Коефіцієнт захисту Кз

Надмірний тиск ударної хвилі ∆Р, кПа (кгс/см2)

Група укриття

1. У містах, не віднесених до груп із цивільної оборони, поселеннях, сільських населених пунктах, роз­міщених у зоні можливих слабких руйнувань навколо АЕС

Найбільша працююча зміна, формування ЦЗ, населення

1000

20 (0,2)

П-1

2. Так само, на решті території зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС

Найбільша працююча зміна, формування ЦЗ, населення

500

П-2

3. Так само, у 30-кілометровій зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС

Найбільша працююча зміна, формування ЦЗ, населення

200

П-5

4. На об'єктах першої та другої категорій із цивільного захисту (цивільної оборони), поселеннях та сільських населених пунктах, розміщених поза зонами можливих сильних руйнувань

Найбільша працююча зміна, формування ЦЗ

200

20 (0,2)

П-3

Населення та населення, що евакуюється

100

20 (0,2)

П-4

5. У містах, не віднесених до груп з цивільної оборони, поселеннях та сільських населених пунктах, розміщених у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення за межами зон можливих сильних руйнувань

Найбільша працю­юча зміна, форму­вання ЦЗ, ліку­вальні заклади, які розгортаються в особливий період

200

П-5

Населення

100

П-6

6. Так само, розміщених у зонах можливого сильного радіоактив­ного забруднення та на території навколо АЕС

Найбільша працю­юча зміна, ліку­вальні заклади, які розгортаються в особливий період

100

П-6

Населення та населення, що евакуюється

50

П-7

Кінець таблиці 2

Розміщення ПРУ

Населення,яке підлягає укриттю

Коефіцієнт захисту Кз

Надмірний тиск ударної хвилі ∆Р, кПа (кгс/см2)

Група укриття

7. Так само, розміщених за межами зон можливого сильного радіоактивного забруднення та на території навколо АЕС

Найбільша працю­юча зміна, ліку­вальні заклади, сільськогоспо­дарські об'єкти

20

П-8

Населення та населення, що евакуюється

10

П-9

Примітка. Група протирадіаційного укриття встановлюється завданням на проектування.

До пункту 1.7

Захисні споруди повинні приводитись у готовність до прийому громадян, які укриваються у термін, що не перевищує 12 год; а на атомних електростанціях, у зонах спостереження навколо них, на об'єктах підвищеної небезпеки і запасних пунктах управління вони повинні утримуватись у постійній готовності до прийому персоналу, який буде укриватися.

Потреба у постійній готовності захисних споруд на інших об'єктах визначається завданням на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту цих об'єктів.

До пункту 1.9

Пояснювальна записка до проектної документації сховищ оформляється з грифом "Для служ­бового користування". У пояснювальній записці наводиться обґрунтування:

- місткості сховищ, виходячи із чисельності найбільшої працюючої зміни об'єкта; чергового персоналу, який забезпечує життєдіяльність об'єкта в особливий період; нетранспортабельних хворих і медичного персоналу;

- захисних властивостей сховища (клас сховища);

- режимів вентиляції та розміщення сховища у забудові (вбудоване або окремо розташоване);

- ефективного використання сховища у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб та строків переводу їх у готовність до використання за призначенням;

- розрахунків будівельних конструкцій на дію ударної хвилі та ступеня послаблення прони­каючої радіації огороджувальними конструкціями, розрахунків підпору повітря у сховищі для захисту персоналу від хімічних та бактеріальних засобів.

Пояснювальна записка до проектної документації ПРУ оформляється з грифом "Для служ­бового користування" і повинна додатково включати:

- ситуаційні схеми розміщення ПРУ з вказівками радіуса збору і шляхів руху персоналу від місця роботи (проживання) до входу у ПРУ;

- обґрунтування прийнятих у проектах рішень і розрахунків коефіцієнта захисту Кз ;

- розрахунок повітрообміну у приміщеннях ПРУ, розрахунок потреби матеріалів, сил і засобів для забезпечення переведення приміщень на режим укриття;

- розрахунки для перевірки конструкцій на дію ударної хвилі.

У пояснювальній записці визначаються заходи, які проводяться завчасно і у період переводу захисної споруди на режим укриття.

На робочі креслення, плани розміщення для осіб, що укриваються, та на інші матеріали проектів захисних споруд гриф "Для службового користування" не надається.

У завданні на проектування захисної споруди обов'язково передбачається створення стра­хового фонду документації відповідно до вимог чинного законодавства та ДСТУ 33.201.

До пунктів 1.11 та 9.2

Радіус збору населення, що укривається у сховищах, слід приймати при забудові території одноповерховими будинками - 500 м, багатоповерховими будинками - 400 м.

При розташуванні сховищ у зоні можливого катастрофічного затоплення або дії вторинних факторів сучасної зброї масового ураження дозволяється збільшення радіуса збору для окремих груп населення, що укривається, до 1000 м. При цьому у сховищах на одному із входів перед­бачається влаштування тамбурів-шлюзів.

До пункту 1.15

Норми безпечної віддаленості сховищ від ємностей з вибухонебезпечними речовинами, з вуглеводнями типу СхНу, слід приймати згідно з графіком на рисунку 1, а від складів із зберіганням вибухових матеріалів - згідно з графіком на рисунку 2.

Сховища слід розташовувати відповідно до вимог протипожежних норм, вимог ДБН В. 1.2-4, ДБН В 1.1.7. У випадку розміщення складів з іншими вибуховими речовинами застосовується коефіцієнт ефективності.

L - відстань від сховищ до ємностей, м;

О - маса вибухонебезпечної речовини;

∆Р - надмірний тиск ударної хвилі, кПа (кгс/см2).

Рисунок 1 - Норми віддаленості сховищ від ємностей із вибухонебезпечними речовинами

Приклади розрахунку:

1. Дано: вибух ємності з Q = 2000 т скрапленого газу.

Визначаємо, на якій відстані L у разі вибуху надмірний тиск ударної хвилі АР складатиме 200 кПа (2 кгс/см2).

Відповідь: згідно з графіком на рисунку 1 отримуємо значення Lм = 480 м.

2. Дано: зберігання ємності з 1000 т скрапленого газу.

Визначаємо, який тиск у разі вибуху може виникнути на відстані 370 м від ємності. Відповідь: згідно з графіком на рисунку 1 отримуємо АР = 200 кПа (2 кгс/см2).

Рисунок 2 - Норми віддаленості сховищ від складів із вибухонебезпечними матеріалами

АР - надмірний тиск ударної хвилі, кПа (кгс/см2);

R - відстань від сховищ до складу, м;

qеф - ефективна потужність вибухової речовини, т;

qеф = Kеф х q ,

де q  - маса вибухової речовини, т,

Кеф - коефіцієнт ефективності, який приймається згідно з таблицею 3.

Таблиця 3

Вид вибухової речовини

Коефіцієнт

Пластид-4

Амоніт 80/20

Пікринова кислота

Тротил

Тетрил

Гексоген

ТЕН

Кеф

0,9

0,94

0,97

1,0

1,08

1,28

1,35

До пункту 1.18

ПРУ в зонах можливих слабких руйнувань, а також за їх межами слід розміщувати у примі­щеннях підвальних та цокольних поверхів будинків (споруд).

За межами зон можливих руйнувань, а також у зонах можливого катастрофічного затоплення та у місцях із високими рівнями ґрунтових вод дозволяється пристосовувати під ПРУ з коефіцієнтом захисту 50-100 ізольовані приміщення на перших поверхах надземних споруд з урахуванням можливо мінімальних витрат сил і засобів на їх дообладнання.

Межі зон можливих слабких руйнувань необхідно приймати відповідно до вимог ДБН В. 1.2-4.

До пункту 1.19

Радіус збору населення, що укривається у ПРУ, необхідно приймати згідно з таблицею 4.

Таблиця 4

Відстань від проектної забудови населеного пункту до ПРУ, км

Радіус збору, м

До 15

1000

15-20

1500

20-50

2500

50-75

5000

75 і більше

6500

Примітка. При підвезенні автотранспортом населення, що укривається, радіус збору допускається збільшувати до 5 км у зоні до 15 км від проектної забудови міста і до 20 км за її межами.

До пунктів 2.1 та 2.2

У сховищах, які призначено для захисту населення, необхідно передбачати окреме примі­щення для розміщення дітей віком до 11 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць з урахуван­ням ДБН В.2.2-17.

Чисельний склад цієї групи слід приймати згідно з вихідними даними та вимогами на роз­роблення проектної документації, але не менше ніж 10 % від загальної чисельності населення, що укривається.

При цьому норму площі підлоги основного приміщення сховища на одного переховуваного дозволяється збільшувати до:

1 м2 - для розміщення при одноярусному розташуванні нар;

0,7 м2 - при двоярусному розташуванні нар.

До пунктів 2.11 та 2.51

Кількість осіб, що укриваються, які припадають на один вхід, необхідно приймати згідно з таблицею 5.

Таблиця 5

Ширина входу, м

Кількість осіб, що укриваються, які припадають на один вхід, при радіусі збору, м

200

500

0,8

300

200

1,2

450

300

1,8

650

450

2,2

800

550

3,0

1000

750

Примітка 1. Кількість осіб, що укриваються, які припадають на один вхід при інших значеннях ширини входу або радіуса збору, допускається визначати шляхом інтерполяції.

Примітка 2. Загальну ширину входу для ПРУ слід приймати із розрахунку 250 осіб на 1 м ширини входу.

До пункту 2.35

Захисно-герметичні і герметичні двері, ворота і ставні виготовляються відповідно до вимог ГОСТ В 22650.

Захисно-герметичні двері, ворота, ставні підбираються для сховищ залежно від їх класу, коефіцієнтів входу та динамічності.

До пункту 2.36

У сховищах необхідно передбачати у якості компенсаційних пристроїв вільні петлі кабелів, петлі та завороти труб або інші найпростіші пристрої.

Вводи комунікацій у захисні споруди повинні проектуватись з урахуванням переміщення споруди відносно ґрунту, а переходи комунікацій із одного блока споруди в інший - з урахуванням різниці переміщення цих блоків відносно ґрунту, а також вимог СНиП 2.04.01 та СНиП 2.04.02.

До пунктів 2.44 та 2.45

У ПРУ, передбачених для укриття населення, місткістю 300 осіб і більше слід передбачати окреме приміщення для розміщення дітей віком до 11 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць; при цьому чисельний склад цієї групи населення слід приймати згідно з вихідними даними та вимогами на розроблення проектної документації, але не менше ніж 10% від загальної чисельності персоналу, який переховується.

Норму площі підлоги основних приміщень ПРУ на одну особу населення, що укривається,

допускається збільшувати до:

1 м2 - для розміщення при одноярусному розташуванні нар і 0,7 м2 - при двоярусному

розташуванні нар для дітей віком до 11 років, вагітних жінок та матерів-годувальниць;

0,75 м2 - для розміщення при одноярусному і 0,6 м2 - при двоярусному розташуванні нар для

населення, яке проживає у третій кліматичній зоні (таблиця 33 ДБН В.2.2-5).

До пункту 3.2

При розрахунках на особливе поєднання навантажень слід враховувати постійне наванта­ження на стіни і колони вбудованих сховищ від конструкції верхніх поверхів будинків або споруд з урахуванням ДБН В.1.2-2.

При розрахунках сховищ на надмірний тиск ударної хвилі навантаження від сейсмовибухових хвиль, які розповсюджуються при ядерних вибухах, не враховується, якщо кількість наземних поверхів менше 9.

До пунктів 2.52, 2.53, 3.27

Еквівалентне статичне навантаження для розрахунку ПРУ, розміщених у приміщеннях підвалів та цокольних поверхах будинків (споруд), розташованих у зонах можливих слабких руйнувань, слід приймати на:

покриття - вертикальне навантаження, яке дорівнює 8 кПа (0,08 кгс/см2), як результативне навантаження з урахуванням затікання ударної хвилі усередину будинків, в яких вбудовані ПРУ, і всередину приміщень ПРУ.

При цьому повинні дотримуватись умови

де f - площа отворів і прорізів у зовнішніх огороджувальних конструкціях ПРУ, м2;

V- об'єм приміщень ПРУ, м3.

У випадку неможливості забезпечити вказані умови навантаження на покриття приймається 15 кПа (0,15 кгс/см2);

заглиблену частину зовнішніх стін - горизонтальне навантаження для грунтів з вологістю G ≤ 0,8 приймається 10 кПа (0,1 кгс/см2) і для водонасичених грунтів - 20 кПа (0,2 кгс/см2);

відкриту частину зовнішніх стін - горизонтальне навантаження 25 кПа (0,25 кгс/см2).

До пункту 4.3

За граничним станом другої групи розраховуються сховища, які розташовані у зонах можливого катастрофічного затоплення та у водонасичених ґрунтах, та такі, що зазнають ураження від вторинних засобів ураження.

До пункту 6.1

Ступінь послаблення проникаючої радіації огороджувальними конструкціями сховищ слід прий­мати згідно з таблицею 6.

Таблиця 6

Ч.ч.

Розміщення сховищ

Клас сховища

Ступінь послаблення (коефіцієнт захисту)

1

У межах проектної забудови міст особливої групи з цивільної оборони (окремі об'єкти) *

А-І А-ІІ

5000 3000

2

У межах проектної забудови міст, віднесених до відповідних груп з цивільної оборони, окремо розміщених об'єктів ОВ, у межах зони їх можливих сильних руйнувань

А-ІV

1000

3

У межах проектної забудови АЕС

А-ІІІ

5000

4

За межами проектної забудови АЕС, у межах зони її можливих сильних руйнувань

А-ІV

3000

* Клас сховища встановлюється завданням на проектування

Сховища повинні забезпечувати послаблення радіаційного впливу до допустимого рівня. При цьому ступінь послаблення радіаційного впливу стінами та покриттям, що виступають над поверхнею землі, слід визначати за формулою

де А - необхідний ступінь послаблення;

К γі - коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання перешкодою із шарів матеріалу;

Кnі - коефіцієнт послаблення дози нейтронів перешкодою із шарів матеріалу;

Кр - коефіцієнт умов розташування сховищ (позначення такі, що і у формулі (25) ДБН В.2.2-5);

KN - коефіцієнт, що враховує товщину матеріалу, значення якого приймаються згідно з таблицею 7.

Таблиця 7

Матеріал

Питома вага р , г/см3

Вологість G, %

Товщина, см

KN

Пісок

1,7

5

від 10 до 20

1,4

від 20 до 35

1,2

від 35 до 50

1,0

від 50 до 80

0,9

від 80 до 150

0,7

Супісок

1,8

12

від 10 до 15

1,5

від 15 до 30

1,4

від 30 до 45

1,2

від 45 до 110

1,0

від 110 до 150

0,9

Суглинок

1,95

19

від 10 до 40

1,4

Лес

2,3

19

від 40 до 150

1,2

Кінець таблиці 7

Матеріал

Питома вага р , г/см3

Вологість G, %

Товщина, см

КN

Глина

2,1

20

від 40 до 150

1,2

Бетон

2,3

2

від 10 до 15

1,4

від 15 до 25

1,2

від 25 до 40

1,0

від 40 до 65

0,9

від 65 до 150

0,7

Бетон

2,4

10

від 10 до 20

1,4

від 20 до 35

1,2

від 35 до 105

1,0

від 105 до 140

0,9

від 140 до 150

0,7

Кладка із глиняної повнотілої цегли

1,84

5

від 10 до 20

1,4

від 20 до 35

1,2

від 35 до 50

1,0

Кладка із силікатної цегли

1,5

3

від 50 до 80

0,9

від 80 до 100

0,7

Керамзитобетон

1,35

8

від 10 до 20

1,5

від 20 до 30

1,4

від 30 до 65

1,2

від 65 до 150

1,0

Поліетилен

0,9

-

від 10 до 20

3,0

від 20 до 150

3,4

Дерево

0,7

30

від 10 до 15

2,7

від 15 до 150

3,4

Сталь

7,8

-

10-150

0,7

При визначенні коефіцієнтів Кγ і Кn для шарів матеріалу, значення КN вибирається наймен­шим.

До пунктів 7.1, 7.43 та 7.52

Розрахунковий термін перебування населення, що укривається у сховищах, приймається 48 год, у тому числі у режимі фільтровентиляції - 12 год.

До пунктів 7.4 та 9.9

У сховищах, розміщених у місцях можливої небезпечної загазованості повітря продуктами горіння, у зонах можливого хімічного забруднення, можливих сильних руйнувань АЕС і можливого катастрофічного затоплення, слід передбачати режим повної або часткової ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з урахуванням вимог СНиП 2.04.05.

Розрахунковий термін тривалості режиму регенерації внутрішнього повітря слід приймати 6 год, а в сховищах, які розміщено в зонах можливого катастрофічного затоплення від проривної хвилі, - до 12 год.

До пункту 7.1

У приміщеннях, які пристосовуються під захисні споруди, гранично-допустимі параметри мікроклімату і газовий склад повітряного середовища залежно від складу осіб, що укриваються, слід приймати за таблицею 8.

Таблиця 8

Параметри мікроклімату

Розрахункова t °С зовнішнього повітря

До 25 °С у кліматичній зоні 2

Більше 25 °С у кліматичній зоні 3

чиста вентиляція

фільтро­вентиляція

регенера­ція

чиста вентиляція

фільтро­вентиляція

регенера­ція

Для осіб зрілого і літнього віку, підлітків, юнаків Температура, °С

29

30

31

30

31

32

Відносна вологість, % до

70

70

70

70

70

70

Швидкість руху повітря, м/с

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Концентрація СО2, % об'єму

3

3,5

4

3

3,5

4

Концентрація СО, мг/м3

50

75

100

50

75

100

Для дітей віком до 11 років, вагітних жінок, матерів- годувальниць Температура, °С

27

28

29

28

29

30

Відносна вологість, % до

70

70

70

70

70

70

Швидкість руху повітря, м/с

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Концентрація СО2, % об'єму

2

2,5

3

2

2,5

3

Концентрація СО, мг/м3

30

40

50

30

40

50

Примітка 1. Розрахункова температура зовнішнього повітря приймається за параметром А додатка 8 СНиП 2.04.05 на опалення, вентиляцію та кондиціювання повітря.

Примітка 2. При перебуванні у приміщеннях сховищ змішаного складу гранично-допустимі параметри основних факторів мікроклімату приймаються за групою "дітей віком до 11 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць".

Примітка 3. Величини концентрацій СO2 і СО не є розрахунковими для режимів чистої вентиляції і фільтро­вентиляції і призначені для визначення необхідності призначення режиму III - регенерації повітря.

До пункту 7.16

Зовнішнє повітря, яке подається у сховище при режимі фільтровентиляції, повинне очищатися від пилу, бойових отруйних, небезпечних хімічних і радіоактивних речовин та біологічних засобів, продуктів горіння з урахуванням вимог СОУ МНС 75.2-00013528-004:2010.

До пунктів 7.4, 7.20 та 9.9

Режим регенерації внутрішнього повітря передбачається у сховищах, які розташовані у райо­нах можливих наземних пожеж або на територіях, де можлива загазованість небезпечними хіміч­ними речовинами (НХР), а також у сховищах, які розташовані у зонах можливого затоплення.

Сховища з режимом регенерації внутрішнього повітря (режим III) слід проектувати з монолітних залізобетонних та збірно-монолітних конструкцій підвищеної герметичності з величиною підпору 20 Па (2 кгс/м2).

При цьому кількість повітря LIII, м3/год, для забезпечення нормованого експлуатаційного під­пору слід визначати за формулою (48) ДБН В.2.2-5 з величиною КІІІ 0,097 м32 х г.

Кількість повітря L|| , м3/год, для забезпечення експлуатаційного підпору 50 Па (5 кгс/м2) при II режимі слід визначати за формулою (45) ДБН В.2.2-5 з величиною КІІ, яка дорівнює

- для сховищ звичайної герметичності - 0,53 м32 х г;

- для сховищ підвищеної герметичності - 0,22 м32 х г.

У випадку розміщення сховищ у зонах можливих пожеж при концентраціях СО і СO2, які визначаються згідно з методикою, викладеною у розділі протипожежних вимог цього додатка, що перевищують нормативні величини граф 4 і 7 таблиці 8, у сховищах слід передбачати режим регенерації внутрішнього повітря (режим III) та створення підпору.

Підпір повітря у сховищах з III режимом за наявності у зовнішньому повітрі НХР у зонах можливих пожеж слід забезпечувати:

У зонах можливої загазованості НХР - стисненим повітрям із балонів.

У зонах можливих пожеж:

а)  при місткості сховищ до 500 осіб - стисненим повітрям із балонів або подаванням зовнішнього повітря, яке очищується у фільтрах типу ФГ-70;

б) при місткості сховищ більше 500 осіб - подачею зовнішнього повітря, яке очищується у фільтрах типу ФГ-70.

Стиснене повітря, яке застосовується у сховищах за підпунктами 1 і 2а, слід використовувати не стільки для підтримки підпору, а й для забезпечення газового складу внутрішнього повітря.

До пункту 7.5

В основних приміщеннях сховищ для нетранспортабельних хворих гранично-допустимі параметри мікроклімату і газового складу повітряного середовища слід приймати згідно з табли­цею 9.

Таблиця 9

Параметри мікроклімату

Розрахункова t °С зовнішнього повітря

До 25 °С у кліматичній зоні 2

Більше 25 °С у кліматичній зоні 3

чиста вентиляція

фільтро­вентиляція

регенера­ція

чиста вентиляція

фільтро­вентиляція

регенера­ція

Температура, °С

27

28-29

до 30

27

28-29

до 30

Відносна вологість, % до

70

70

70

70

70

70

Швидкість руху повітря, м/с

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Концентрація СО2, % об'єму

1

1,5

2

1

1,5

2

Концентрація СО, мг/м3

30

40

50

30

40

50

Примітка 1. Вказані параметри передбачаються для дорослих і дітей, які за віком старші 11 років, у кінці

перебування хворих у даному режимі вентиляції повітря.

 Примітка 2. Величини концентрацій СO2 і СО не є розрахунковими для режимів чистої вентиляції, фільтро­вентиляції і передбачені для визначення необхідності призначення режиму III.

У приміщеннях медичного пункту гранично-допустимі параметри мікроклімату і газового складу повітряного середовища слід приймати за таблицею 8 (група населення "діти віком до 11 років, вагітні жінки, матері-годувальниці").

До пунктів 7.15 та 7.16

Основні технічні характеристики фільтрів-поглиначів наведено у таблиці 10.

Таблиця 10

Характеристики

Фільтри-поглиначі

ФПУ-200 (100)

ФП-300

Витрата повітря, м3/год

100

300

Аеродинамічний опір, Па (кгс/м2)

550 (55)

850 (85)

Діаметр вхідних отворів, мм

125

200

Габаритні розміри: діаметр корпусу, мм; висота корпусу, мм

445 407

580 610

У системі повітропостачання сховищ для очищення повітря застосовують фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 і ФВК-2, що встановлюються в окремому приміщенні сховища - фільтровенти­ляційній камері.

ФВК-1 використовують у сховищах, де передбачено чисту вентиляцію і фільтровентиляцію. Комплект ФВК-2, крім того, забезпечує регенерацію внутрішнього повітря і очищення від окису вуглецю зовнішнього повітря, яке подається у сховище за режимом регенерації для створення підпору.

Основні технічні характеристики фільтровентиляційних комплектів наведено у таблиці 11.

Таблиця 11

Характеристики

Показники фільтровентиляційних комплектів

ФВК-1

ФВК-2

1. Склад:

фільтр поглинач ФПУ-200, шт.;

3

3

передфільтр ПФП-1000, шт.;

2

2

фільтр для очищення від оксиду вуглецю ФГ-70, шт.;

-

1

регенеративна установка РУ-150/6, компл.;

-

1

електроручний вентилятор ЕРВ-600/300, шт.;

2

2

контрольно-вимірювальні прилади, компл.;

1

1

герметичні клапани та монтажні деталі, компл.

1

1

2. Продуктивність, м3/год:

за режимом чистої вентиляції;

1200

1200

за режимом фільтровентиляції;

300

300

при поданні зовнішнього повітря для створення підпору при регенерації

-

70

3. Потужність, яка споживається двома вентиляторами, вт

1100

1100

4. Займана площа, м2

10

20

5. Вага, кг

750

1500

До пункту 7.16

Для очищення повітря від пилу застосовуються передфільтри ПФП-1000. Індекс ПФП-1000 позначає: передфільтр пакетний продуктивністю 1000 м3/год.

Характеристику передфільтрів ПФП-1000 наведено у таблиці 12.

Таблиця 12

Характеристика передфільтрів

Одиниця виміру

Показники

Витрата повітря

м3/год

1000

Аеродинамічний опір

Па (кгс/м2)

250 (25)

Габаритні розміри:

ширина;

мм

475

довжина;

мм

470

висота

мм

700

Очищення зовнішнього повітря від окису вуглецю у III режимі вентиляції слід передбачати у фільтрах типу ФГ-70.

Характеристику фільтрів ФГ-70 наведено у таблиці 13.

Таблиця 13

Характеристика фільтрів

Одиниця виміру

Показники

Витрата повітря

м3/год

70

Аеродинамічний опір

Па (кгс/м2)

250 (25)

Габаритні розміри:

діаметр;

мм

455

висота

мм

400

Регенерацію внутрішнього повітря сховищ при III режимі слід передбачати в установках РУ-150/6. Індекс РУ-150/6 позначає: регенеративна установка, розрахована на 150 осіб, скла­дається із шести патронів.

Установка РУ-150/6 може монтуватися самостійно або у складі фільтровентиляційного комплекту ФВК-2.

Характеристику установки РУ-150/6 наведено у таблиці 14.

Таблиця 14

Характеристика установки

Одиниця виміру

Показники

1. Склад установки:

патрони регенеративні ПР-2;

од.

6

клапани, пилоуловлювачі, покажчики витрати

компл.

1

повітря, монтажні деталі

2. Габаритні розміри:

довжина;

мм

1555

ширина;

мм

840

висота

мм

1785

3. Витрата повітря *)

м3/год

150-225

4. Аеродинамічний опір

Па (кгс/м2)

500 (50)

5. Час роботи

год

7

6. Вага

кг

660

*) Температура повітря, яке виходить з установки РУ-150/6, складає близько 150°С.

До пунктів 7.35 та 7.36

При проектуванні приміщень, які пристосовуються під ПРУ, параметри мікроклімату і газового складу повітряного середовища слід приймати згідно з таблицею 8 цього додатка, колонка - чиста вентиляція.

До пунктів 9.2, 9.8 та 9.9

Величина зони затоплення території гравітаційною хвилею визначається за формулою

де S - дальність проникнення на берег гравітаційної хвилі (гідравлічного потоку) за напрям­ком, нормальним до урізу води, м.

Примітка. Гідравлічний потік виникає при досягненні гравітаційною хвилею критичних глибин і його глибина досягає 0,8 від висоти гравітаційної хвилі;

hyp - висота гравітаційної хвилі (глибина гідравлічного потоку на урізі води), м;

N - коефіцієнт, який залежить від ухилу берега і визначається за формулою:

де і -ухил берега.

Якщо ухил берега не постійний, то його профіль слід представляти у вигляді окремих ділянок із постійним ухилом та проводити обрахунок гідравлічного потоку по кожній із них.

На початку кожної ділянки у якості вихідних величин приймається новий кут нахилу берега і відповідна кінцю попередньої ділянки висота потоку hп.

Висота гідравлічного потоку у будь-якій точці визначається за формулою

де Sn - відстань від урізу води до точки, яка розглядається, м.

Швидкість гідравлічного потоку в будь-якій точці визначається за формулою

де q - прискорення вільного падіння, яке дорівнює 9,8 м/с2.

Примітка 1. Швидкість потоку по висоті приймається однаковою.

Примітка 2. Для визначення величин hп і Vп для будь-якої ділянки профілю у формулах (3) і (4) замість hур підставляється висота потоку на кінці попередньої ділянки hп ( n - 1), відстань Sп відраховується від початку ділянки.

Примітка 3. hур - визначається за даними [36].

До пункту 7.43

Питна вода, яка використовується у ПРУ, повинна відповідати Державним санітарним нормам та правилам [34].

До пункту 8.25, 8.27

Від пунктів управління підприємства, які мають вузли зв'язку, слід передбачати підземні з'єднувальні кабельні мережі зв'язку із захищеними вузлами зв'язку міського (районного) запасного пункту управління (далі - МЗПУ або РЗПУ), враховуючи СНиП 3.05.07.

Ємність з'єднувальних мереж визначається з урахуванням наступних факторів:

- кількістю абонентів телефонної мережі, які підлягають включенню до АТС вузла зв'язку МЗПУ (РЗПУ);

- необхідністю передачі сигналів управління системою оповіщення, у тому числі радіотранс­ляційною мережею;

- необхідністю організації дублюючого зв'язку між пунктом управління підприємства і вузлом зв'язку МЗПУ (РЗПУ).

ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

До пункту 10.13

Оцінка загазованості території промислового об'єкта продуктами горіння (СО та СО2) повинна проводитися за наступною методикою:

а) концентрація продуктів горіння поблизу окремого осередку пожежі в точці з координатами х, у (рисунок 3) розраховується за формулою

де Qі    - інтенсивність виділення і-го продукту горіння, мг м-2 с-1;

n      - параметр стійкості атмосфери, який приймається 0,5 для помірного, приморського

та континентального клімату;

α      - віртуальний коефіцієнт дифузій, який приймається за таблицею 15;

2,3    - коефіцієнт розмірності;

v       - швидкість вітру в приземному шарі, м с-1, яка визначається за формулою (11);

l       - ширина осередку пожежі, м;

b      - половина довжини осередку пожежі, м;

х, у   - координати точки, м;

z       - висота підйому конвективної колонки, м;

Таблиця 15

Значення n

Значення а для

різних висот г, м

z ≤ 25

25 < z ≤ 50

50 < z ≤ 75

z > 75

1,2

0,21

0,17

0,15

0,12

0,5

0,02

0,05

0,04

0,03

б) для пожеж у завалах вираз

у формулі (5) приймається за одиницю;

в) інтенсивність виділення продуктів горіння розраховується за формулою

де кn - коефіцієнт приведення;

mг - масова швидкість вигорання горючого навантаження, кг м-2 с-1;

αі - масова доля і-го продукту горіння, який виділяється при згоранні одиниці маси

горючого навантаження. Дані по значеннях kn; mг;

 α і наведені у таблиці 16;

Таблиця 16 - Складові інтенсивності виділення продуктів горіння

Ч.ч.

Найменування матеріалу

кг м -2 с -1

αco

αco2

кn

1

Горюче навантаження завалу

0,0002

0,15

0,85

1000

2

Горюче навантаження будівель I-III ступенів вогнестійкості

0,014

0,11

0,89

100

3

Деревина сосни

0,007

0,205

0,724

35

4

Поролон

0,0158

0,155

0,252

1

5

Гума

0,0168

0,15

0,416

1

6

Папір

0,01

0,245

0,573

1

7

Вовна

0,0108

0,235

0,70

1

8

Лінолеум ПХВ на теплоізолюючій основі

0,0156

0,19

0,59

1

9

Лінолеум безосновний екструзійний

0,018

0,12

0,50

1

10

Лінолеум на тканинній основі

0,0135

0,14

0,54

1

11

Полістирол гранульований

0,066

0,114

0,66

1

12

Полістирол самозатухаючий

0,055

0,09

1,03

1

13

Декоративні паперово-шарові пластики

0,021

0,230

0,43

1

14

Папір обгортковий

0,024

0,40

0,65

1

15

Папір фінський

0,054

0,31

0,554

1

16

Ізоплен (ПВХ-клейонка на паперовій основі)

0,032

0,22

0,537

1

17

Фенольна смола

0,014

0,135

0,30

1

18

Фенол

0,066

0,429

0,60

1

19

Поліефірна смола

0,055

0,271

0,27

1

20

Діоктилфталат

0,086

0,088

0,86

1

21

Бензин

0,0053

0,386

0,376

1

22

Гас

0,0048

0,311

0,33

1

23

Дизельне пальне

0,0055

0,413

0,337

1

24

Мазут

0,0030

0,321

0,347

1

25

Нафта

0,0020

0,383

0,388

1

26

Ацетон

0,0049

0,55

0,45

1

27

Бензол

0,0066

0,297

0,306

1

28

Толуол

0,0045

0,286

0,255

1

29

Спирт етиловий

0,0040

0,579

0,378

1

30

Борошно трав'яне

0,0026

0,182

0,98

1

31

Просо фуражне

0,0018

0,263

0,726

1

32

Пшениця фуражна

0,0023

0,272

0,786

1

33

Борошно кісткове

0,00093

0,079

0,564

1

34

Кукурудза фуражна

0,00236

0,328

0,882

1

35

Висівки

0,00173

0,225

0,522

1

36

Ячмінь фуражний

0,002

0,34

0,852

1

Кінець таблиці 16

Ч.ч.

Найменування матеріалу

кг м -2 с -1

 αо

α со2

kn

37

Шроти (соняшникові)

0,0015

0,159

0,932

1

38

Макуха (соняшникова)

0,00074

0,138

0,819

1

39

Борошно пшеничне

0,00225

0,215

0,698

1

40

Борошно рибне

0,00133

0,094

0,541

1

41

Овес фуражний

0,00192

0,259

0,698

1

42

Борошно м'ясокісткове

0,00127

0,105

0,738

1

г) висота підйому конвективної колонки для окремого осередку пожежі розраховується за формулою

де

Тпол - температура полум'я , °С, яка визначається за таблицею 17; S - площа осередку пожежі, м2;

у - градієнт температури повітря, °С/100 м, який приймається за таблицею 18; v - те саме, що в формулі (5); 2,53 - коефіцієнт розмірності; L - висота факела полум'я, м.

При пожежі у завалах L дорівнює висоті завалу, яка приймається згідно з таблицею 19. При пожежах у будівлях І - III ступенів вогнестійкості, що збереглися, величина L розрахо­вується за формулою

де Нбуд - висота будівлі, м; Нпов - висота поверху, м.

При відкритих пожежах висота факела полум'я розраховується за формулами: для горючих рідин

для твердих горючих матеріалів типу деревини

де Qн - нижча теплотворна здатність горючого матеріалу, кДж• кг-1;

d - характерний лінійний розмір осередку пожежі: для пожежі на площі прямокутній та близькій до неї формі - це ширина будівлі (споруди), м; для пожежі на площі круговій або близькій до неї формі - це діаметр круга, м;

h - коефіцієнт, який чисельно дорівнює висоті шару, що горить, м;

 mг - те саме, що і у формулі (6);

Таблиця 17

Вид пожежі

Значення температури,

Тпол

Відкрита пожежа, пожежа у будівлях IV - V ступенів вогнестійкості

1100 °с

Пожежа в будівлях та спорудах I - III ступенів вогнестійкості

550 °С

Пожежі в завалах

200 °С

Таблиця 18

Кліматичні зони

Розрахунковий градієнт температури повітря, °С/100 м

Помірний клімат

-1,5

Приморський клімат

-3,9

Континентальний клімат

-3,0

Таблиця 19

Кількість поверхів

Висота завалу, м, при щільності забудови, %

будівлі

20

30

40

50

2

0,9

1,1

1,4

1,8

4

1,9

2,1

2,7

3,9

6

2,7

3,1

3,9

5,7

8

3,4

3,9

5,1

7,9

д) середнє значення швидкості вітру розраховується за формулою

де v1 - задана або визначена за розою вітрів швидкість вітру, м х с -1;

n - те саме, що і у формулі (5);

е) при виборі місця будівництва сховища розрахунок загазованості території підприємства виконується у наступній послідовності.

Для кожної будівлі (споруди) на території підприємства визначається найбільш імовірний вид пожежі (відкритий, у завалі, у будівлі, яка збереглась).

Генплан підприємства покривається координатною сіткою з розмірами квадратів 50 м х 50 м (або інших розмірів залежно від площі підприємства і необхідної точності розрахунку).

За розою вітрів визначається найбільш імовірний напрямок вітру та його швидкість v1. За формулою (11) розраховується середня швидкість вітру в приземному шарі v.

Для кожного окремого осередку пожежі з використанням формул (6) - (11) та таблиці 17-18 розраховується висота підйому конвективної колонки z.

За значеннями z та таблиці 15 визначається коефіцієнт α .

Визначається, за яким газом необхідно провести розрахунок та за формулою (6) з урахуван­ням даних, наведених у таблиці 16, для кожного осередку пожежі розраховується інтенсивність виділення продуктів горіння Qі .

Для кожного осередку пожежі в напрямку вітру, як показано на рисунках 3 та 4, проводяться промені АВ та СД і вибирається система координат. Для напрямку вітру, перпендикулярного до фасаду будівлі, за початок координат береться точка у центрі фасаду з підвітряної сторони (рисунок 3).

Для напрямку вітру, паралельного фасаду будівлі, за початок координат береться точка у центрі торця з підвітряної сторони.

Для напрямку вітру, що утворює гострий кут з фасадом будівлі, за початок координат береться точка на середині відрізку, отриманого шляхом геометричної побудови. Приклад такої побудови показано на рисунку 4.

Лінії А0М та С0N паралельні напрямку вітру. АС перпендикулярна до АМ та СN. Лінія АС проходить через кут будівлі з підвітряної сторони. Вісь X паралельна напрямку вітру. Для вузлів координатної сітки, які потрапили у смугу, обмежену променями АВ та СД за формулою (5), розраховується концентрація продуктів горіння.

Описана послідовність розрахунку проводиться для кожного осередку пожежі. Концентрація у вузлах квадратної сітки, розрахована для різних осередків пожежі, додається. Однакові значення концентрації з'єднуються ізолініями, як показано на рисунку 5;

ж) при заданому місці розташування сховища концентрація загазованості визначається тільки в одній точці - у місці розташування повітрозабірного пристрою.

При цьому загазованість приймається тільки від тих осередків, у секторі яких буде знаходитись сховище (у секторі, обмеженому променями АБ та СД, рисунки 4 та 5).

                        

Рисунок 3 - Схема визначення розмірів зон загазованості від окремого осередку при напрямку вітру перпендикулярно до фасаду будівлі

Рисунок 4 - Схема визначення розмірів зон загазованості від окремого осередку пожежі при напрямку вітру під гострим кутом до фасаду будівлі

Рисунок 5 - Схема визначення розмірів зон загазованості для різних осередків пожежі

Для более удобной работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту, оглавление) необходимо авторизоваться...

Войти в Личный кабинет

© 2017 Все права защищены
Разработчик сервиса ООО "Computer Logic Group"
61166, Харьков, пр.Науки, 40, оф. 241 Тел.: +38 (057) 752-04-35 E-mail: online@budstandart.com