МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

НАКАЗ

від 13 листопада 2008 року N 828

Про затвердження Методичних рекомендацій з питань організації державної експертизи проектів

Відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року N 1269 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи" та від 20 серпня 2008 року N 767 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, та переліку зазначених об'єктів" та з метою організації проведення Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації з організації державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Начальнику Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Стоєцькому В. Ф., керівникам головних управлінь МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, м. м. Києві та Севастополі:

2.1. Внести зміни до посадових інструкцій осіб, визначених відповідальними за проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій.

2.2. Надати до Департаменту кадрової політики пропозиції щодо створення підрозділів нормативно-технічної роботи з питань техногенної безпеки за рахунок існуючої штатної чисельності головних управлінь.

2.3. Організувати вивчення Методичних рекомендацій з інженерно-інспекторським складом управлінь (відділів) Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки в системі службової підготовки під розпис з прийняттям заліків.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Третьякова В. М.

Міністр

В. Шандра

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МНС від 13 листопада 2008 р. N 828

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з організації державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій

1. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації з організації державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій (далі - державна експертиза з питань техногенної безпеки), визначають основні завдання та послідовність розгляду проектної документації при проведенні державної експертизи з питань техногенної безпеки та оформлення її висновків.

1.2. Методичні рекомендації призначені для використання працівниками Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС, її територіальних інспекцій, а також експертно-технічних центрів цивільного захисту та техногенної безпеки при проведенні державної експертизи з питань техногенної безпеки.

2. Мета, правова основа, основні завдання та послідовність проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки

2.1. Мета проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки

Державна експертиза з питань техногенної безпеки проводиться з метою здійснення контролю за виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, викладених у нормативних документах та нормативно-правових актах, під час проектування нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій (далі - об'єкти будівництва)

2.2. Правова основа державної експертизи з питань техногенної безпеки

Відповідно до статті 17 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" проводиться державна експертиза проектів і рішень стосовно техногенної безпеки об'єктів виробничого та соціального призначення, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і вплинути на стан захисту населення і території від їх наслідків.

Статтею 38 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" визначено, що державна експертиза проектів і рішень стосовно техногенної безпеки об'єктів виробничого та соціального призначення, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, організовується урядовим органом державного нагляду у сфері цивільного захисту і проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог зазначених Законів України 20 серпня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 767 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, та переліку зазначених об'єктів".

Відповідно до затвердженого вищезазначеною постановою Порядку державна експертиза з питань техногенної безпеки є складовою комплексної державної експертизи і проводиться згідно з Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. N 1269.

2.3. Основні завдання державної експертизи з питань техногенної безпеки

Основними завданнями державної експертизи з питань техногенної безпеки є:

виявлення у проектах будівництва порушень вимог державних будівельних норм та правил, що діють у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, та інших нормативних актів;

перевірка обґрунтованості проектних рішень у сфері техногенної безпеки;

підготовка експертного висновку за її результатами.

2.4. Проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки

Державна експертиза з питань техногенної безпеки проводиться Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України і її територіальними інспекціями, а також експертно-технічними центрами цивільного захисту і техногенної безпеки на основі договорів з Державним підприємством "Спеціалізована Державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (далі - ДП "Укрдержбудекспертиза") або з його місцевими і галузевими підрозділами (далі - філія). Договори на проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки складаються ДП "Укрдержбудекспертиза" або його філіями і направляються разом з проектно-кошторисною документацією до Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС або відповідно у головні управління МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки виконавців проведення державної експертизи визначає своїм рішенням.

Начальники Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС та її територіальних інспекцій після завершення державної експертизи з питань техногенної безпеки підписують договори та направляють їх відповідно до ДП "Укрдержбудекспертиза" або до його філій разом з експертними висновками та актами виконаних робіт.

У разі якщо для затвердження проектів будівництва об'єктів виробничого призначення висновок комплексної державної експертизи не обов'язковий, згідно з Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. N 1269, державна експертиза з питань техногенної безпеки може здійснюватись за бажанням замовника (інвестора) безпосередньо за його письмовою заявою з наданням проектно-кошторисної документації в повному обсязі.

Під час проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки необхідно враховувати вимоги чинного законодавства України у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, у тому числі:

Закон України "Про правові засади цивільного захисту";

Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";

Закон України "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" від 14.09.2000 N 1947-III;

Закон України "Про відходи" від 05.03.98 N 187/98-ВР (ст. 17, 34);

Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30.06.95 N 255/95-ВР;

ДБН 360-92360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень";

ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень";

ДБН В.1.2-4-2006 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)";

ДБН Б.1.1-5:2007 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації" (ДСК);

ДБН В.1.1-5-2000 "Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах";

ДБН В.1.1-3-97 "Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення";

ДБН В.3.1-1-2002 "Ремонт і підсилення несучих і огороджуючи конструкцій і основ промислових будинків та споруд";

ДБН В.1.2-2-2006 "Навантаження та впливи. Норми проектування";

ДБН А.3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання";

СНиП 2.06.15-85 "Инженерная защита територии от затопления и подтопления";

СНиП 2.02.-01-83* "Основания зданий и сооружений";

СНиП ІІ-7-81* "Строительство в сейсмических районах";

СНиП 2.05-06-85 "Магистральные трубопроводы";

наказ Державного комітету Містобудування і архітектури України від 19.12.95 N 252 "Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів";

наказ МНС від 03.12.2001 N 272 "Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України";

Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджені наказом МНС від 15.08.2007 N 557, зареєстрованим у Мін'юсті України 03.09.2007 за N 1006/14273;

Технічне рішення побудови комп'ютеризованої системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів, затверджене наказом МНС від 24.05.2007 N 370;

Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджені наказом МНС від 15.05.2006 N 288, зареєстрованим у Мін'юсті України 05.07.2006 за N 785/12659;

інші нормативні документи, що містять вимоги у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки.

2.5. Розгляд проектної документації

2.5.1. Розгляд проектної документації полягає у відборі та вивченні відповідних розділів проекту, відносно яких діють вимоги чинного законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки.

2.5.2. Проектна документація на будівництво кожного об'єкта складається з декількох частин відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва". Кожна з них, у свою чергу, має самостійні розділи.

Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки, її територіальні інспекції та експертно-технічні центри цивільного захисту і техногенної безпеки проводять державну експертизу проектної документації наступних розділів:

загальні положення (вихідні дані для проектування, пояснювальна записка, основні рішення та показники за генеральним планом, інженерними мережами і комунікаціями, відомості про інженерний захист території і об'єктів тощо);

геологічні вишукування;

розрахунки основ по деформаціях з розрахунками додаткової деформації основ існуючих споруд від навантажень споруд, що проектуються, метою яких є обмеження абсолютних і відносних переміщень фундаментів та надфундаментних конструкцій у таких межах, при яких гарантується нормальна експлуатація споруди та не зменшується її довговічність;

генеральний план, основні креслення (територія забудови, ситуаційний план розташування підприємства, будинку або споруди із зазначеними зовнішніми комунікаціями, мережами, існуючими та запроектованими тощо);

технологічна частина, основні розрахунки і креслення;

архітектурно-будівельна частина, основні креслення;

організація будівництва;

електротехнічна частина (в частині забезпечення електроживлення систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення), зв'язок та радіофікація;

водопостачання та каналізація;

опалення та газопостачання;

вентиляція та кондиціювання;

система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

В окремих випадках, на прохання замовника, розгляд проектної документації може здійснюватися на стадії техніко-економічного обґрунтування або ескізного проекту. Якщо на зазначених стадіях вирішуються принципові питання у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки об'єкта, який проектується, надані на розгляд креслення та розрахунки повинні містити відповідну інформацію, спрямовану на забезпечення ефективності заходів цивільного захисту та техногенної безпеки.

2.5.3. Методи, принципи та послідовність розгляду проектної документації

Основний метод, який використовується при розгляді проектної документації, полягає у порівнянні прийнятих проектних рішень з відповідними вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки. На підставі цього готується експертний висновок про відповідність або невідповідність (за наявності відхилень) прийнятих проектних рішень вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки.

Проектна документація розглядається в тій послідовності, в якій вона викладена в проекті: вихідна документація, генеральний план, результати геологічних вишукувань, архітектурно-будівельні рішення, технологічна частина, рішення щодо інженерного обладнання і зовнішніх інженерних мереж тощо.

Якщо техногенна небезпека окремих технологічних процесів і частин будівлі або споруди не пов'язана з техногенною небезпекою суміжно розташованих технологічних процесів і частин будівлі або споруди (за наявності відповідних рішень забезпечення техногенної безпеки), доцільно використовувати принцип автономної перевірки проектної документації, тобто розглядати проектні рішення окремих технологічних процесів і частин будівлі або споруди незалежно від інших технологічних процесів і частин.

Принцип роздільності припускає подальший розвиток принципу автономії. Якщо принцип автономії полягає у перевірці проектних рішень у межах окремих технологічних процесів чи поверхів, приміщень, то за принципом роздільності здійснюється перевірка окремих рішень у межах виділених автономних технологічних процесів і частин будівлі. Ефективність використання принципів автономії і роздільності полягає в тому, що складний процес розгляду проектної документації перетворюється на ряд простих перевірок окремих проектних рішень щодо техногенної безпеки.

Перевірка проектної документації пов'язана з аналізом великої кількості прийнятих проектних рішень. З метою забезпечення якості проведеного аналізу, його результати доцільно заносити до таблиці за наступною формою:

Таблиця 1

2.5.4. Розгляд питань щодо розміщення запроектованих об'єктів з урахуванням генерального плану категорованого міста з цивільної оборони, детального плану території, плану забудови території мікрорайону, кварталу, містобудівного комплексу або групи громадських будівель і споруд, планів промислової зони (району, міста)

Необхідно керуватися вимогами ДБН 360-92360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень", СНиП ІІ-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" та інших нормативних документів, що містять вимоги з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

Розміщення об'єктів, що проектуються, повинне відповідати розробленому плану "жовтих ліній" - межам максимально можливого розповсюдження завалів житлової та громадської забудови, промислових, складських будівель, розміщених уздовж магістральних вулиць сталого функціонування.

Також перевіряється:

виконання вимог щодо щільності населення, обмеження поверховості будинків відповідно до ДБН 360-92360-92**;

дотримання мінімальної відстані між "жовтими лініями";

розміщення запроектованого об'єкта з урахуванням зонування, направлення панівних вітрів та рельєфу місцевості;

необхідність та достатність розміщення на запроектованих об'єктах захисних споруд (сховищ і протирадіаційних укриттів) з урахуванням потреби в укритті найбільшої працюючої зміни, розташування об'єкта на території АЕС або поблизу неї, а також наявності або відсутності фонду захисних споруд, необхідних для укриття населення категорованих міст з цивільної оборони та некатегорованих міст;

улаштування автомобільних доріг на території об'єкта, майданчиків для розвороту, ширина доріг;

улаштування під'їздів до вододжерел та до будинків і споруд, що проектуються;

урахування норм забезпеченості населення питною водою в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

2.5.5. Архітектурно-будівельні креслення

Будівлі (споруди) складаються з комплексу приміщень, які розміщуються на різних відмітках та відрізняються за своєю потенційною небезпекою, тому під час розгляду проектної документації особлива увага звертається на правильність внутрішнього планування.

При цьому необхідно перевірити наступне:

необхідність та достатність розміщення на запроектованих об'єктах захисних споруд (сховищ і протирадіаційних укриттів);

необхідність розміщення у захисних спорудах на промислових підприємствах і у житловій забудові населених пунктів обладнаних пунктів управління об'єкта, населеного пункту, району міста;

для виробничих та складських будинків - відповідність систем захисту вимогам норм, розташування небезпечних виробництв, відокремлення приміщень іншого призначення від виробничих (складських) приміщень, виробничих приміщень з різною небезпекою одне від одного, противибухового захисту будівель, передбачення евакуаційних заходів, рівня безпеки для життя і здоров'я населення тощо;

для житлових будинків - відповідність систем захисту вимогам діючих норм, відокремлення приміщень іншого призначення (громадських, автопаркінгів тощо) від житлових приміщень, виконання відокремлених евакуаційних виходів назовні з кожної групи приміщень різного функціонального призначення, рівня безпеки для життя і здоров'я населення тощо.

В проектах будівництва АЕС розглядається необхідність створення на проммайданчику АЕС і у зоні спостереження відповідно внутрішнього і зовнішнього кризових центрів, вимоги до яких визначаються положенням про кризові центри.

Питання щодо архітектурно-планувальних рішень в проектах на будівництво інших об'єктів розглядаються відповідно до вимог будівельних норм і правил у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, у тому числі ДБН В.1.2-4-2006.

2.5.6. Геологічні вишукування

Під час розгляду в проектах будівництва об'єктів результатів геологічних вишукувань перевіряється прийнята у проектній документації мінімізація факторів зсувів грунтів та підтоплення території, на що повинні бути відповідні висновки спеціалізованих державних установ і організацій.

2.5.7. Урахування додаткових деформацій основ існуючих споруд від навантажень споруд, що проектуються, в розрахунках основ по деформаціях

При розгляді даного розділу перевіряється наявність обґрунтованих розрахунків, що засвідчують безпечність експлуатації існуючих об'єктів, розташованих поряд з об'єктом, що проектується, а саме: обмеження абсолютних і відносних переміщень фундаментів та надфундаментних конструкцій такими межами, при яких гарантується нормативна експлуатація споруди та не знижується її довговічність (пункти 2.34 - 2.57 СНиП 2.02.01-832.02.01-83*).

2.5.8. Перевірка проектів будівництва об'єктів, які мають небезпечні хімічні, вибухові речовини та матеріали

При розгляді даного питання перевіряється:

наявність в будівлях і спорудах легких огороджувальних конструкцій і наповнювачів, з урахуванням кліматичних умов;

спорудження будівель і споруд у каркасному виконанні;

захист ємкостей і комунікацій від руйнування ударною хвилею;

розробка заходів, які виключають розлив небезпечних рідин, а також заходів з ліквідації аварій шляхом відключення найбільш уразливих ділянок технологічної схеми за допомогою установки зворотних клапанів, пасток і амбарів з направленими стоками;

застосування аналізаторів газів згідно з ДСТУ 2603 для контролю шкідливих викидів промислових підприємств;

можливість спорожнення в аварійних ситуаціях особливо небезпечних ділянок технологічних схем у заглиблені ємкості з урахуванням конкретних характеристик продукції (схильність до швидкої полімеризації, саморозкладання при знижених температурах, сильна агресивність тощо).

Розгляд проектів будівництва об'єктів, які мають небезпечні хімічні, вибухові речовини та матеріали, проводиться з урахуванням необхідності включення до цих проектів запобіжних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру згідно з державними будівельними нормами і правилами у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, у тому числі ДБН В.1.2-4-2006.

2.5.9. Розгляд проектів гідротехнічних споруд

У проектах будівництва гідротехнічних споруд перевіряються:

заходи захисту, що забезпечують стійкість споруди напірного фронту при проходженні хвилі прориву у результаті руйнування вище розташованих гідровузлів, а також умови пропуску зазначеної хвилі через фронт цих споруд з урахуванням попереднього форсованого спрацювання водосховищ;

визначення параметрів хвилі прориву і межі зони можливого затоплення у нижньому б'єфі для випадків руйнування споруд напірного фронту в умовах нормального і зниженого підпірних рівнів водосховища;

вибір створу напірного фронту гідровузла з урахуванням мінімальних можливих руйнувань і втрат у нижньому б'єфі від проривної хвилі у випадку руйнування греблі;

рівень розміщення машинних залів гідроелектростанцій у гірській місцевості;

кількість кранів для підйомів затворів, яка визначається, виходячи з умов відкриття розрахункового числа отворів за час добігання проривної хвилі;

розміщення суднохідних пристроїв категорованих гідровузлів, які повинні бути розміщені так, щоб руйнування шлюзових затворів не приводило до руйнування споруд напірного фронту;

можливість подачі до шлюзів на магістральних шляхах електроенергії від пересувного джерела живлення;

наявність на запроектованих гідровузлах приладів, які забезпечують подання сигналів про катастрофічне підвищення рівня води у їх нижніх б'єфах на відповідні пункти керування об'єкта та у територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту України.

Розгляд проектів будівництва гідротехнічних споруд проводиться з урахуванням необхідності включення в них інших заходів цивільного захисту згідно з державними будівельними нормами і правилами у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, у тому числі ДБН В.1.2-4-2006.

2.5.10. Водопостачання та каналізація

Метою розгляду цього розділу є встановлення відповідності існуючих зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж, а також мереж, що проектуються, вимогам норм у частині наявності вододжерел (природних водоймищ, підземних ємкостей, гідрантів тощо) для сталого забезпечення населення питною водою, а також встановлення аварійно-рятувальної техніки в разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

В проектах будівництва об'єктів перевіряються:

улаштування для забезпечення населення питною водою захищених централізованих (групових) систем водопостачання з переважним використанням підземних запасів води у міських і сільських поселеннях, розміщених у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення місцевості навколо АЕС і у зонах можливого хімічного забруднення навколо об'єктів, які мають небезпечні хімічні речовини;

забезпечення водозабірних свердловин для систем водопостачання міських і сільських поселень та промислових підприємств, а також поливу сільськогосподарських угідь пристроями, які дозволять подавати воду на господарсько-питні потреби шляхом розливу у переносну тару, а свердловини з дебетом 5 л/с і більше повинні мати, крім того пристрої для забору води з них спеціальними автомобілями;

можливість використання для пожежогасіння технічних водопроводів для виробничих потреб категорованих міст і об'єктів з цивільної оборони, розміщених поза категорованими містами;

можливість гарантованої подачі води нормативної якості у мережу централізованих систем категорованих міст і об'єктів з цивільної оборони, розміщених поза категорованими містами, минаючи водонапірні башти;

розміщення гідрантів, а також засувок для відключення пошкоджених ділянок водопроводу категорованого міста або об'єкта, розміщеного поза категорованим містом, на території, яка при можливому руйнуванні будівель і споруд буде незаваленою;

відповідність якості підготовки води за призначенням її використання (господарчо-питним, виробничим потребам тощо);

відповідність пов'язання господарчо-питних водопроводів з виробничими і можливість потрапляння неочищених вод у господарчо-питні мережі;

наявність очисних споруд на мережах каналізації (із з'ясуванням їх відповідності вимогам санітарно-епідеміологічної служби);

наявність і відповідність за параметрами роботи і надійності систем охолодження, створення захисних екранів технологічного обладнання за умов температурних режимів його експлуатації тощо.

Розгляд даного розділу проводиться з урахуванням необхідності включення в них заходів цивільного захисту згідно з державними будівельними нормами і правилами у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, у тому числі ДБН В.1.2-4-2006.

2.5.11. Електропостачання

Електротехнічні системи будівель та споруд відрізняються категоріями надійності забезпечення електричною енергією. У ході проведення експертизи даного розділу необхідно визначити необхідні та порівняти із запроектованими категорії надійності забезпечення систем об'єкта електроенергією. При цьому особливу увагу необхідно звернути на енергозабезпечення систем аварійної протидимної вентиляції, підпору повітря, евакуаційного освітлення шляхів евакуації, систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення. У окремих випадках, обумовлених у нормативних документах (наприклад, для будинків висотою понад 73,5 м) живлення зазначених систем повинно здійснюватися за особливою групою I категорії надійності.

В проектах будівництва об'єктів перевіряється:

виконання системи забезпечення електроенергією житлових і виробничих будівель та споруд з метою запобігання виникнення аварій в них;

виконання системи забезпечення електроенергією спеціальних електроустановок (при їх наявності) з метою запобігання виникнення аварій в них;

улаштування нових ліній електропередачі, які постачають споживачів, у кабельному виконанні;

кільцювання і підключення розподільчих ліній електропередачі напругою 110 - 330 кВ до декількох джерел електропостачання з урахуванням можливого пошкодження окремих джерел;

встановлення автономних джерел електропостачання для підвищення сталості електропостачання об'єктів, які не відключаються;

забезпечення об'єктів підвищеної небезпеки електроенергією від двох незалежних джерел роздільними лініями електропередачі;

улаштування на атомних електростанціях системи сигналізації для передачі сигналів про аварії у територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту України, а також локальні системи для виявлення рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища і оповіщення працюючого персоналу і населення, яке проживає у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення.

Розгляд даного розділу у проектах будівництва проводиться з урахуванням необхідності включення в них запобіжних заходів цивільного захисту згідно з державними будівельними нормами і правилами у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, у тому числі НПАОП 40.1-1.32-01 та ДБН В.1.2-4-2006.

2.5.12. Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення

Під час розгляду цього розділу перевіряється відповідність прийнятих проектних рішень вимогам Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом МНС від 15.05.2006 N 288, та Технічного рішення побудови комп'ютеризованої системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС від 24.05.2007 N 370, а також організація оповіщення і зв'язку у випадках виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. N 192.

2.5.13. Інші питання, що перевіряються при проведенні державної експертизи:

включення до проектної документації заходів щодо подальшої розробки плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій (відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17 червня 1999 р. N 112, зареєстрованого у Мін'юсті України 30 червня 1999 р. за N 424/3717);

правильність ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки");

правильність ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта, згідно наказу МНС від 23.02.2006 N 98 "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів";

передбачення в проектно-кошторисній документації коштів в необхідних обсягах на виконання заходів цивільного захисту та техногенної безпеки.

2.5.14. Оформлення та облік результатів розгляду проектної документації

За результатами державної експертизи з питань техногенної безпеки оформлюється експертний висновок за формою згідно з додатками 1 або 2, який підписується керівником органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки і виконавцем та засвідчується гербовою печаткою.

Експертний висновок направляється замовникові експертизи.

Копія експертного висновку направляється до територіального або місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки.

У разі незгоди з експертним висновком замовник може оскаржити його в місячний строк у вищому органі державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки чи в суді.

Облік виданих експертних висновків ведеться шляхом внесення відповідних відомостей до журналу обліку експертних висновків на проекти будівництва за формою згідно з додатком 3.

3. Перевірка на відповідність вимогам державних будівельних норм та правил, що діють у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, та інших нормативних актів при проектуванні об'єктів будівництва

3.1. Під час розгляду проектної документації спочатку з'ясовуються загальні питання, які стосуються всіх об'єктів, наведених у переліку об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій (далі - Перелік), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 767 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, та переліку зазначених об'єктів", з метою віднесення об'єкта експертизи до відповідного об'єкта, визначеного у переліку.

Державна експертиза з питань техногенної безпеки проектної документації на цьому етапі включає вивчення технологічних процесів, з'ясування призначень окремих будівель і споруд та виявлення небезпечних властивостей речовин і матеріалів на об'єкті, що проектується.

З метою забезпечення повноти перевірки проектної документації, під час розгляду проектів доцільно користуватись наступними допоміжними таблицями (NN 2, 3, 4, 5, 6):

Таблиця 2

3.2. Після розгляду загальних питань здійснюється поглиблене дослідження рівня техногенної небезпеки та прийнятих проектних рішень щодо техногенної безпеки об'єкта, що проектується, визначеного відповідно до пункту 3.1.

3.2.1. На цьому етапі розглядається та вивчається прогнозна та наявна інформація про аварії і надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що сталися на території, де планується будівництво об'єкта, та на аналогічних об'єктах.

Таблиця 3

3.2.2. Залежно від визначення реальної небезпеки та основних її джерел, які притаманні об'єкту, що проектується, розглядаються питання щодо можливості віднесення його до потенційно небезпечного об'єкта (далі - ПНО) або об'єкта підвищеної небезпеки (далі - ОПН).

Таблиця 4

3.2.3. З метою визначення обсягу та змісту інженерно-технічних заходів під час розробки проекта будівництва об'єкта, на підставі інформації, наданої розробником, з'ясовується питання стосовно розміщення об'єкта, що проектується, у категорованому місті з цивільної оборони або поза ним.

У випадку встановлення факту проектування об'єкта в межах категорованого міста з цивільної оборони, вивчаються питання щодо врахування у проектних рішеннях особливостей його розміщення у категорованому місті.

Таблиця 5

3.2.4. На етапі розгляду проектної документації розробником мають бути враховані основні вимоги Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях затверджені наказом МНС від 15.08.2007 N 557, зареєстрованим в Мін'юсті 03.09.2007 за N 1006/14273.

З метою з'ясування необхідності будівництва захисних споруд вивчаються схеми розміщення захисних споруд на відстані до 1000 м від об'єкта. У разі невідповідності відстаней, а також з урахуванням відстаней від АЕС, хімічно небезпечних об'єктів та інших загроз, що можуть виникнути у воєнний час, приймається рішення про необхідність будівництва захисних споруд з урахуванням кількості людей, що повинні укриватися в них.

Таблиця 6

4. Спірні питання, які можуть виникнути у ході проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки, вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством України.

В. о. начальника Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України полковник служби цивільного захисту

І. В. Гасек

Додаток 1 до Методичних рекомендацій

Замовникові експертизи ___________________________________ (найменування підприємства, установи, ___________________________________ організації, іншої юридичної особи ___________________________________ (зокрема іноземної), прізвище, ім'я та по батькові громадянина України, що провадять підприємницьку діяльність)

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

В. о. начальника Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України полковник служби цивільного захисту

І. В. Гасек

Додаток 2 до Методичних рекомендацій

Замовникові експертизи __________________________________ (найменування підприємства, установи, ___________________________________ організації, іншої юридичної особи ___________________________________ (зокрема іноземної), прізвище, ім'я та по батькові громадянина України, що провадять підприємницьку діяльність)

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

В. о. начальника Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України полковник служби цивільного захисту

І. В. Гасек

Додаток 3 до Методичних рекомендацій

ЖУРНАЛ
обліку експертних висновків за результатами державної експертизи

Порядковий номер

Власник проекту

Найменування проекту

Розробник проекту

Місце- знаходження об'єкта

Дата подання проекту для експертизи

Дата видачі і номер негативного експертного висновку

Дата видачі і номер позитивного експертного висновку

Прізвище, ім'я та по батькові виконавця робіт з проведення експертизи

Примітка

В. о. начальника Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України полковник служби цивільного захисту

І. В. Гасек