ДСТУ-Н Б EN 1992-1-2:2012 Еврокод 2. Проектирование железобетонных конструкций. Часть 1-2. Общие положения. Расчет конструкций на огнестойкость (EN 1992-1-2:2004, IDT)

ЗМІСТ

CONTENTS

Вступ

Основи програми Єврокодів

Статус та сфера застосування Єврокодів

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

Зв’язок між Єврокодами і гармонізованими технічними умовами (ENs та ETAs) для виробів

Додаткова інформація, що є спеціальною для EN 1992-1-2

Національний додаток до EN 1992-1-2

 1 Загальні положення

1.1 Cфера застосування

1.2 Нормативні посилання

1.3 Припущення

1.4 Розбіжності між принципами та правилами застосування

1.5 Терміни та визначення понять

1.6 Познаки

Foreword

Background of the Eurocode programme

Status and field of application of Eurocodes

National Standards implementing Eurocodes

Links between Eurocodes and products harmonised technical specifications (ENs and ETAs)

Additional information specific to EN 1992-1-2

National Annex for EN 1992-1-2

1 General

1.1 Scope

1.2 Normative references

1.3 Assumptions

1.4 Distinction between principles and application rules

1.5 Definitions

1.6 Symbols

2 Основи проектування

2.1 Вимоги

2.2 Впливи

2.3 Розрахункові значення властивостей матеріалів

2.4 Методи перевірки

3 Властивості матеріалів

3.1 Загальні положення

3.2 Міцнісні та деформаційні власти­вості матеріалів за підвищених темпе­ратур

2 Basis of design

2.1 Requirements

2.2 Actions

2.3 Design values of material properties

2.4 Verification methods

3 Material properties

3.1 General

3.2 Strength and deformation properties at elevated temperatures

3.3 Теплофізичні та термомеханічні властивості бетону на силікатному та карбонатному заповнювачах

3.4 Температурне видовження ненапруженої та попередньо напруженої арматури

4 Методика розрахунку

4.1 Загальні положення

4.2 Спрощений метод розрахунку

4.3 Уточнені методи розрахунку

4.4 Зріз, кручення та анкерування

3.3 Thermal and physical properties of concrete with siliceous and calcareous aggregates

3.4  Thermal elongation of reinforcing and prestressing steel

4 Design procedures

4.1 General

4.2 Simplified calculation method

4.3 Advanced calculation methods

4.4 Shear, torsion and anchorage

4.5 Крихке руйнування

4.6 З'єднання

4.7 Вогнезахисні покриття

4.5 Spelling

4.6 Joints

4.7 Protective layers

5 Табличні дані

5.1 Сфера застосування

5.2 Загальні правила розрахунку

5.3 Колони

5.4 Стіни

5.5 Розтягнуті елементи

5.6 Балки

5.7 Плити

5 Tabulated data

5.1 Scope

5.2 General design rules

5.3 Columns

5.4 Walls

5.5 Tensile members

5.6 Beams

5.7 Slabs

6 Високоміцний бетон (ВМБ)

6.1 Загальні положення

6.2 Крихке руйнування

6.3 Теплофізичні властивості

6.4 Розрахунок конструкцій

Додаток А Температурні криві

Додаток В Спрощені методи розрахунку

Додаток С Поздовжній згин колон під час пожежі

Додаток D Методи розрахунку зрізу, кручення та анкерування

Додаток Е Спрощений метод розрахунку для балок та плит

6 High strength concrete

6.1 General

6.2 Spalling

6.3 Thermal properties

6.4 Structural design

Annex A Temperature profiles

Annex В Simplified calculation methods

Annex С Buckling of columns under fire conditions

Annex D Calculation methods for shear, torsion and anchorage

Annex E Simplified calculation method for beams and slabs

Додаток НА Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в

Технічна поправка EN 1992-1-2:2004/АС:2008

ВСТУП

Foreword

Цей європейський стандарт EN 1992-1-2:2004 "Проектування залізобетонних конструкцій. Частина 1-2. Загальні положення. Розрахунок конструкцій на вогнестійкість" підготовлений Технічним комітетом CEN/TC 250 "Будівельні Єврокоди", секретаріат якого утримується BSI. CEN/TC250 відповідальний за всі Будівельні Єврокоди.

Цьому європейському стандарту буде надано національний статус опублікуванням ідентич­ного тексту або ухваленням не пізніше червня 2005 p., а національні стандарти, що мають з ним розбіжності, будуть вилучені не пізніше березня 2010 р.

Цей європейський стандарт замінює ENV 1992-1-2:1995.

Згідно з внутрішніми постановами CEN-CENE- LEC цей стандарт зобов'язані впровадити національні організації зі стандартизації таких країн: Австрії, Бельгії, Кіпру, Республіки Чехія, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Італії, Лат­вії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Об’єд­наного Королівства.

This European Standard EN 1992-1-2:2004, "De­sign of concrete structures - Part 1-2 General rules - Structural fire design", has been prepared by Technical Committee CEN/TC250 "Structural Eurocodes", the Secretariat of which is held by BSI. CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.

This European Standard shall be given the status of a National Standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by June 2005, and conflicting National Standards shall be withdrawn at latest by March 2010.

This European Standard supersedes ENV 1992-1-2:1995.

According to the CEN-CENELEC Internal Regu­lations, the National Standard Organizations of the following countries are bound to implement these European Standard: Austria, Belgium, Cy­rus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ire­land, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom.

ОСНОВИ ПРОГРАМИ ЄВРОКОДІВ

В 1975 році комісія Європейської спільноти прийняла рішення щодо плану дій у сфері бу­дівництва на підставі статті 95 Угоди. Метою плану дій було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.

В межах цього плану дій Комісія почала впро­ваджувати систему узгоджених технічних пра­вил для проектування будівель та споруд, що на першому етапі мали стати альтернативою чинним державним нормам держав-членів, а зрештою мали замінити їх.

Background to the Eurocode programme

In 1975, the Commission of the European Com­munity decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonization of technical specifications.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonized technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an al­ternative to the national rules in force in the Mem­ber States and, ultimately, would replace them.

Протягом п’ятнадцяти років Комісія за допо­могою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-членів, розроб­ляла програму Єврокодів, результатом чого стала публікація першого покоління Європей­ських норм у 80-х роках.

В 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської спільноти) і EFTA (Європейсь­кої асоціації вільної торгівлі) на підставі угоди1 між Комісією та CEN (Європейським комітетом зі стандартизації) вирішили передати підго­товку та публікацію Єврокодів до CEN за допомогою серії мандатів, щоб у майбутньому

1 Угода між Комісією Європейської спільноти і Євро­пейським комітетом стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами для проектування будівель та споруд (BC/CEN/03/89).

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreementl between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Man­dates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto

1 Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Stan­dardisation (CEN) concerning the work on EURO­CODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

надати Єврокодам статус Європейського стан­дарту (EN). Це фактично пов’язує Єврокоди з положеннями директив Ради та/або рішень Комісії стосовно Європейських стандартів (на­приклад, Директива Ради 89/106/ЕЕС щодо будівельних виробів - CPD - та Директиви Ради 93/37/ЕЕС, 92/50/ЕЕС і 89/440/ЕЕС щодо громадських проектів та комунальних послуг і рівноцінних директив EFTA, що започатковані з метою становлення внутрішнього ринку).

the Eurocodes with the provisions of all the Coun­cil’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Coun­cil Directive 89/106/EEC on construction pro­ducts - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

Програма будівельних Єврокодів включає такі стандарти, що в основному складаються з де­кількох частин:

EN 1990 Єврокод. Основи проектування конст­рукцій

EN 1991 Єврокод 1. Дії на конструкції EN 1992 Єврокод 2. Проектування залізобе­тонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3. Проектування сталевих конструкцій

EN 1994 Єврокод 4. Проектування сталезалі- зобетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5. Проектування дерев’яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6. Проектування кам’яних конструкцій

EN 1997 Єврокод 7. Геотехнічне проектування EN 1998 Єврокод 8. Проектування сейсмостій­ких конструкцій

EN 1999 Єврокод 9. Проектування алюмінієвих конструкцій

Єврокоди визначають відповідальність розпо­рядчих органів держав-членів та захищають їх право визначати величини, що стосуються питань регулювання безпеки на національно­му рівні, якщо ці величини відрізняються для всіх держав-членів.

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990 Eurocode 0: Basis of Structural Design

EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete struc­tures

EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry struc­tures

EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium struc­tures

Eurocode standards recognize the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine val­ues related to regulatory safety matters at na­tional level where these continue to vary from State to State.

СТАТУС ТА СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ЄВРОКОДІВ

Status and field of application of Eurocodes

Держави-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди служать основоположними доку­ментами для таких цілей:

- як засоби забезпечення відповідності буді­вель та споруд основним вимогам дирек­тиви Ради 89/106/ЕЕС, зокрема основній вимозі № 1 "Механічний опір та стійкість" та основній вимозі № 2 "Пожежна безпека";

The Member States of the EU and EFTA recog­nize that Eurocodes serve as reference docu­ments for the following purposes:

- as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement №1 - Me­chanical resistance and stability - and Essen­tial Requirement №2 - Safety in case of fire;

- як основа для укладання угод на будівельні роботи та супутні інженерні послуги;

- as a basis for specifying contracts for const­ruction works and related engineering ser­vices;

- як основа для розроблення узгоджених тех­нічних умов на будівельні вироби (ENs та ETAs).

Оскільки Єврокоди безпосередньо стосуються будівельних робіт, вони мають прямий зв’язок з тлумачними документами2, що посилаються на статтю 12 CPD, хоча відрізняються від гармонізованих стандартів на вироби3. Таким чином, технічні аспекти, що виникають при за­стосуванні Єврокодів, мають бути відповідно розглянуті технічними комітетами CEN та/або робочими групами ЕОТА, що розробляють стандарти на будівельні вироби, для досяг­нення повної відповідності технічних умов Єврокодам.

Єврокоди встановлюють загальні правила проектування для повсякденного застосу­вання як для проектування будівель в цілому, так і їх складових частин, як традиційних, так і нових. У випадках нетипової форми конст­рукції або умов проектування, що конкретно не розглядаються, необхідна додаткова екс­пертна оцінка проектувальника.

- as a framework for drawing up harmonized technical specifications for construction pro­ducts (ENs and ETAs).

The Eurocodes, as far as they concern the con­struction works themselves, have a direct rela­tionship with the Interpretative Documents2 re­ferred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonized product standards3. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product stan­dards with a view to achieving full compatibility of these technical specifications with the Euroco­des.

The Eurocode standards provide common struc­tural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Un­usual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

² Відповідно до ст. 3.3 CPD основні вимоги (ERs) набудуть чіткої форми у тлумачних документах для створення необхідних зв’язків між основними вимогами та мандатами на гармонізовані ENs та ETAGs/ETAs.

³ Відповідно до ст. 12 CPD тлумачні документи мають:

a) надати чіткої форми основним вимогам, узго­дивши термінологію та технічні засади, і вказавши класи або рівні для кожної вимоги, де це необхідно;

b) вказати методи зіставлення цих класів або рівнів вимог з технічними умовами, наприклад, методами розрахунку та перевірки, технічними правилами проектування тощо;

c) слугувати рекомендацією для впровадження узгоджених стандартів та настанов для європей­ського технічного ухвалення.

Єврокоди фактично відіграють подібну роль у сфері ER 1 та частини ER 2.

² According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requi­rements (ERs) shall be given concrete form in inter­pretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonized ENs and ETAGs/ETAs.

³ According to Art. 12 of the CPD the interpretative docu­ments shall:

a) give concrete form to the essential requirements by harmonizing the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary;

b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc.;

c) serve as a reference for the establishment of harmonized standards and guidelines for European technical approvals.

The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ, ЩО ВПРОВАДЖУЮТЬ ЄВРОКОДИ

National Standards implementing Eurocodes

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, містять повний текст Єврокоду (включно з усіма додатками), що виданий CEN, який може доповнювати Національний титульний аркуш та Національний вступ на початку, а також Національний додаток (до­відковий) в кінці.

Національний додаток (довідковий) може містити інформацію лише стосовно тих пара­метрів, що залишені відкритими в Єврокодах для національного вибору, так звані націо­нально визначені параметри, та застосо­вуються для проектування та будівництва у конкретній країні, а саме:

- значення та/або класи, які в Єврокоді даються на вибір;

- значення, для яких у Єврокоді дано лише позначення;

- особливості даної країни (географічні, клі­матичні тощо), наприклад, карта снігового покриву;

- методика, для якої в Єврокоді дано аль­тернативні методики;

- рішення щодо застосування довідкових додатків;

- посилання на додаткову несуперечливу інформацію, що допомагає користувачеві застосовувати Єврокод.

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (includ­ing any Annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Annex (informative).

The National Annex (informative) may only con­tain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engi­neering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

- values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode,

- values to be used where a symbol only is given in the Eurocode,

- country specific data (geographical, climatic, etc), e.g. snow map,

- the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode,

- decisions on the application of informative annexes,

- references to non-contradictory complemen­tary information to assist the user to apply the Eurocode.

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЄВРОКОДАМИ ТА ГАРМОНІЗОВАНИМИ ТЕХНІЧНИМИ УМОВАМИ ДЛЯ ВИРОБІВ (ENs та ETAs)

Необхідно узгодити гармонізовані технічні умови для будівельних виробів та технічні норми для будівельних споруд4. Крім того, повна інформація, що супроводжує СЕ-маркування будівельних виробів, де є посилання на Єврокоди, має чітко зазначати, які націо­нально визначені параметри були враховані.

Links between Eurocodes and products harmonized technical specifications (ENs and ETAs)

There is a need for consistency between the har­monized technical specifications for construction products and the technical rules for works4. Fur­thermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products which refer to Eurocodes should clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ, ЩО Є СПЕЦІАЛЬНОЮ ДЛЯ EN 1992-1-2

Additional information specific to EN 1992-1-2

EN 1992-1-2 містить принципи, вимоги та правила проектування будівель та споруд з конструкцій, що зазнали вогневого впливу, враховуючи такі аспекти.

Вимоги безпеки

EN 1992-1 -2 призначений для замовників (нап­риклад, для викладення їх особливих вимог), проектувальників, підрядників та органів дер­жавної влади.

Основною метою захисту від пожежі є обме­ження ризику для людини та групи людей, їх майна та, у разі потреби, навколишнього середовища або майна, що безпосередньо зазнають впливу вогню у разі пожежі.

EN 1992-1-2 describes the principles, require­ments and rules for the structural design of build­ings exposed to fire, including the following aspects.

Safety requirements

EN 1992-1-2 is intended for clients (e.g. for the formulation of their specific requirements), de­signers, contractors and relevant authorities.

The general objectives of fire protection are to limit risks with respect to the individual and soci­ety, neighbouring property, and where required, environment or directly exposed property, in the case of fire.

Директива 89/106/ЕЕС встановлює основні вимоги для обмеження пожежних ризиків:

"Будівлі та споруди проектують і зводять так, щоб у разі виникнення пожежі

- забезпечувалася несуча здатність конст­руктивної системи протягом певного про­міжку часу;

- обмежувалося виникнення та поширення вогню і диму в будівлях;

- обмежувалося поширення вогню на сусідні будівлі;

- мешканці могли залишити будівлі або вря­туватися іншими способами;

- враховувалася безпека пожежно-рятуваль- них підрозділів".

Construction Products Directive 89/106/EEC gives the following essential requirement for the limitation of fire risks:

"The construction works must be designed and built in such a way, that in the event of an out­break of fire

- the load bearing resistance of the construction can be assumed for a specified period of time

- the generation and spread of fire and smoke within the works are limited

- the spread of fire to neighbouring construction works is limited

- the occupants can leave the works or can be rescued by other means

- the safety of rescue teams is taken into consideration".

Згідно з тлумачним документом № 2 "Пожежна безпека" основна вимога може бути дотри­мана різними можливостями стратегій пожеж­ної безпеки, що переважають у державах- членах, такими як сценарії умовної пожежі (номінальні пожежі) або сценарії реальної (параметричної) пожежі, враховуючи пасивні та/або активні заходи вогнезахисту.

Частини будівельних Єврокодів, що встанов­люють правила для розрахунку конструкцій на вогнестійкість, стосуються особливих підходів до пасивного вогнезахисту щодо проектуван­ня конструкцій та будь-яких їх частин для необхідної несучої здатності та обмеження поширення пожежі, як встановлено.

According to the Interpretative Document №2 "Safety in Case of Fire" the essential requirement may be observed by following various possibilities for fire safety strategies prevailing in the Member States like conventional fire scenarios (nominal fires) or "natural" (parametric) fire scenarios, in­cluding passive and/or active fire protection mea­sures.

The fire parts of Structural Eurocodes deal with specific aspects of passive fire protection in terms of designing structures and parts thereof for ade­quate load bearing resistance and for limiting fire spread as relevant.

Можуть бути визначені необхідні функції та рівні роботи або через класифікацію вогне­стійкості для стандартного температурного режиму, що наведені в національних нормах з пожежної безпеки, або через використання інженерно-технічних заходів для оцінки пасив­ного та активного протипожежного захисту.

Required functions and levels of performance can be specified either in terms of nominal (standard) fire resistance rating, generally given in national fire regulations or by referring to fire safety engi­neering for assessing passive and active mea­sures.

Додаткові вимоги, що стосуються, наприклад:

- можливого улаштування та експлуатації систем автоматичного пожежогасіння;

- умов використання будівлі або протипо­жежного відсіку;

- використання допустимих ізоляційних та вогнезахисних матеріалів, включаючи їх обслуговування, в цьому документі не роз­глядаються, оскільки ці вимоги є предметом розгляду компетентних організації.

Значення часткових коефіцієнтів та інших по­казників надійності наведені як рекомендовані значення, що забезпечують прийнятний рівень надійності. Вони були враховані за умови, що застосовується відповідний рівень кваліфікації і управління якістю.

Supplementary requirements concerning, for ex­ample:

- the possible installation and maintenance of sprinkler systems,

- conditions on occupancy of building or fire compartment,

- the use of approved insulation and coating materials, including their maintenance are not given in this document, because they, are subject to specification by the competent authority.

Numerical values for partial factors and other reli­ability elements are given as recommended val­ues that provide an acceptable level of reliability. They have been selected assuming that an ap­propriate level of workmanship and of quality management applies.

Методики розрахунку

Повна аналітична методика розрахунку на вогнестійкість має враховувати роботу конст­руктивної системи за підвищених температур, можливий вплив тепла та сприятливі впливи активних і пасивних систем вогнезахисту, а також невизначеності, що пов’язані з цими трьома властивостями, та відповідальність кон­структивної системи (наслідки руйнування).

На даний час можливо застосовувати мето­дику для встановлення дійсної роботи конст­рукції, що включає деякі (якщо не всі) з цих параметрів, та довести, що конструктивна сис­тема або її частини відтворюватимуть дійсну роботу при реальній пожежі у будинку. Однак, якщо методика ґрунтується на номінальному (стандартному) температурному режимі, то класифікація, що передбачає визначені межі вогнестійкості, враховує (приблизно) вище- наведені властивості та невизначеності.

Порядок застосування методики розрахунку наведено на рисунку 1. Розрізняють визначені підходи та підходи, засновані на роботі кон­струкцій. Визначені підходи використовують номінальний температурний режим для гене-

Design procedures

A full analytical procedure for structural fire design would take into account the behaviour of the structural system at elevated temperatures, the potential heat exposure and the beneficial effects of active and passive fire protection systems, to­gether with the uncertainties associated with these three features and the importance of the structure (consequences of failure).

At the present time it is possible to undertake a procedure for determining adequate performance which incorporates some, if not all, of these pa­rameters and to demonstrate that the structure, or its components, will give adequate performance in a real building fire. However where the proce­dure is based on a nominal (standard) fire, the classification system, which calls for specific peri­ods of fire resistance, takes into account (though not explicitely) the features and uncertainties de­scribed above.

Application of design procedure is illustrated in Figure 1. The prescriptive approach and the performance-based approach are identified. The prescriptive approach uses nominal fires to gene­rate thermal actions. The performance-based

рування теплових впливів. Підхід заснований на роботі конструкцій, що використовує інже­нерно-технічне забезпечення пожежної без­пеки стосовно теплових впливів, що залежать від фізичних і хімічних параметрів. Додаткова інформація щодо альтернативних методів в цьому стандарті наведена в таблиці 0.1.

Для проектування згідно з цим стандартом необхідно використовувати EN 1991-1-2 для визначення теплових та механічних впливів на конструктивну систему.

approach, using fire safety engineering, refers to thermal actions based on physical and chemical parameters. Additional information for alternative methods in this standard is given in Table 0.1.

For design according to this part, EN 1991-1-2 is required for the determination of thermal and me­chanical actions to the structure.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Сфера застосування

1.1.1 Сфера застосування Єврокоду 2

(1) Р  Єврокод 2 поширюється на проектування будинків та споруд з конструкціями із залізобетону. Він відповідає основним положенням і вимогам щодо їх безпеки та експлуатаційної придатності, основ їх проектування та контролю, які наведені в EN 1990 - Основи проектування конструкцій.

(2) Р  Єврокод 2 стосується лише вимог міцності, експлуатаційної придатності, довговічності та вогнестійкості залізобетонних конструкцій. Інші вимоги, наприклад, стосовно тепло- та звукоізоляції, не розглядаються.

(3) Р Передбачається користування Єврокодом 2 разом з:

- EN 1990 "Основи проектування конструкцій"

- EN 1991 "Дії на конструкції"

- hEN-s для будівельних виробів, що стосуються залізобетонних конструкцій

- ENV 13670-1 "Виготовлення залізобетонних конструкцій. Частина 1: Загальні правила"

- EN 1998 "Проектування сейсмостійких кон­струкцій", якщо залізобетонні конструкції зводяться в сейсмічних районах.

(4) Р  Єврокод 2 поділяється на різні частини:

- Частина 1-1. Загальні правила і правила для споруд

- Частина 1-2. Загальні положення. Розра­хунок конструкцій на вогнестійкість

- Частина 2. Залізобетонні мости. Правила проектування

- Частина 3. Конструкції для зберігання і утримання рідини.

1.1.2 Сфера застосування Частини 1-2 Єврокоду2

(1) Р Частина 1-2 EN 1992 поширюється на проектування залізобетонних конструкцій на випадок аварійних ситуацій під час пожежі та призначена для використання разом з EN 1992-1-1 та EN 1991-1-2. Частина 1-2 визначає відмінності або доповнює вимоги до проектування за нормальної температури.

(2) Р Частина 1-2 EN 1992 стосується тільки пасивних методів вогнезахисту. Активні ме­тоди захисту не наведені.

(3) Р  Частина 1-2 EN 1992 поширюється на залізобетонні конструкції, що мають виконувати конкретні функції під час пожежі:

- запобігання передчасному руйнуванню конструкції (несуча функція);

- обмеження поширення вогню (полум’я, гарячих газів, надлишкового нагрівання) за межі визначених зон (огороджувальна функція).

(4) Р  В частині 1-2 EN 1992 наведено основні принципи та правила (див. EN 1991-1-2) розрахунку залізобетонних конструкцій для встановлених вимог для вищенаведених функцій та рівнів роботи.

(5) Р Частина 1-2 EN 1992 стосується конструкцій або частини конструктивної системи, що знаходяться в межах дії EN 1992-1-1 та запроектовані відповідним чином. За винятком:

- конструкцій із зовнішньою попередньо напруженою арматурою;

- конструкцій оболонок.

(6) Р  Наведені в цій частині 1 -2 EN 1992 методи застосовують для важкого бетону класу міцності до С90/С105 включно та для легкого бетону класу міцності до LC55/60. Додаткові та альтернативні правила для класів міцності бетону вище С50/60 наведені в розділі 6.

SECTION 1 GENERAL

1.1 Scope

1.1.1 Scope of Eurocode 2

(1 ) P Eurocode 2 applies to the design of buildings and civil engineering works in concrete. It complies with the principles and requirements for the safety and serviceability of structures, the basis of their design and verification that are given in EN 1990 - Basis of structural design.

(2) P  Eurocode 2 is only concerned with requirements for resistance, serviceability, durability and fire resistance concrete structures. Other requirements, e.g. concerning thermal or sound insulation, are not considered.

(3) P Eurocode 2 is intended to be used in conjunction with:

- EN 1990 "Basis of structural design"

- EN 1991 "Actions on structures"

- hEN’s for construction products relevant for concrete structures

- ENV 13670-1 "Execution of concrete structures. Part 1: Common rules"

- EN 1998 "Design of structures for earthquake resistance", when concrete structures are built in seismic regions.

(4) P Eurocode 2 is subdivided in various parts:

- Part 1-1: General rules and rules for buildings

- Part 1 -2: General rules - Structural fire design

- Part 2: Concrete bridges

- Part 3: Liquid retaining and containment structures

1.1.2 Scope of Part 1-2 of Eurocode 2

(1) P  This Part 1-2 of EN 1992 deals with the design of concrete structures for the accidental situation of fire exposure and is intended to be used in conjunction with EN 1992-1-1 and EN 1991-1-2. This part 1-2 only identifies differences from, or supplements to, normal temperature design.

(2) P   This Part 1 -2 of EN 1992 deals only with pas­sive methods of fire protection. Active methods are not covered.

(3) P  This Part 1 -2 of EN 1992 applies to concrete structures that are required to fulfil certain functions when exposed to fire, in terms of:

- avoiding premature collapse of the structure (load bearing function)

- limiting fire spread (flame, hot gases, excessive heat) beyond designated areas (separating function).

(4) P  This Part 1-2 of EN 1992 gives principles and application rules (see EN 1991-1-2) for designing structures for specified requirements in respect of the aforementioned functions and the levels of performance.

(5) P  This Part 1-2 of EN 1992 applies to structures, or parts of structures, that are within the scope of EN 1992-1-1 and are designed accordingly. However, it does not cover:

- structures with prestressing by external tendons

- shell structures.

(6) P  The methods given in this Part 1-2 of EN 1992 are applicable to normal weight concrete up to strength class C90/105 and for lightweight concrete up to strength class LC55/60. Additional and alternative rules for strength classes above C50/60 are given in section 6.

1.2 Нормативні посилання

(1) Наступні нормативні документи містять положення, які за допомогою посилань у цьому тексті є положеннями цього Європейського стандарту. Для датованих посилань подальші поправки або зміни для будь-яких з цих публікацій не застосовуються. Проте сторонам угод, заснованих на цьому європейському стандарті, рекомендується вивчити можливість застосування останніх видань нормативних документів, зазначених нижче. Для недатованих посилань застосовується остання версія нормативного документа.

EN 1363-2. Випробування на вогнестійкість. Частина 2. Альтернативні та додаткові методи;

EN 1990: Єврокод. Основи проектування кон­струкцій;

EN 1991-1-2. Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-2. Загальні дії. Дії на конструкції під час пожежі;

EN 1992-1-1. Єврокод 2. Проектування залізобетонних конструкцій. Частина 1-1. Загальні правила та правила для споруд

EN 10080: Сталь для армування бетону. Арматурна сталь, що піддається зварюванню. Загальні положення

EN 10138-2: Попередньо напружена сталь. Частина 2: Дріт

EN 10138-3: Попередньо напружена сталь. Частина 2: Канат

EN 10138-4: Попередньо напружена сталь. Частина 2: Стрижень

1.3 Припущення

У цій настанові застосовують загальні припущення, що наведені в EN 1990 та EN 1992-1 -2.

1.4 Розбіжності між принципами та правилами застосування (1) Застосовують правила, що наведені в EN 1990.

1.5 Терміни та визначення понять

У цій частині 1-2 EN 1992 застосовують терміни та визначення, що наведені в EN 1990, EN 1991-1-2, та додаткові:

1.5.1 критична температура нагрівання арматури

Температура арматури, за якої очікується руйнування елемента під час пожежі (граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати несучої здатності R), що відбувається за даного рівня напруження арматури

1.5.2 протипожежна стіна

Стіна, що розділяє відсіки (як правило, споруди) і запроектована для забезпечення вогнестійкості та стійкості конструкцій, включаючи опір горизонтальному навантаженню, щоб під час пожежі та руйнуванні конструкцій з однієї сторони стіни поширення вогню крізь стіну виключалося

1.5.3 максимальний рівень напруження

Рівень напруження для заданої температури, за якого на діаграмі "напруження-деформація" для сталі відбувається перехід у пластичну стадію

1.5.4 частина конструктивної системи

Окрема частина всієї конструктивної системи з відповідними граничними умовами та умовами спирання

1.5.5 вогнезахисні покриття

Матеріали або сполучення матеріалів, що на­несені на конструкцію для підвищення вогне­стійкості

1.5.6 приведений поперечний переріз

Поперечний переріз конструкції для розрахунку на вогнестійкість, що застосовується при використанні методу приведеного поперечного перерізу. Його отримують шляхом виключення із залишкового поперечного перерізу частин поперечного перерізу, опір та жорсткість яких дорівнюють нулю.

1.2 Normative references

The following normative documents contain provi­sions that, through reference in this text, consti­tute provisions of this European Standard. For dated references, subsequent amendments to, or revisions of, any of these publications do not ap­ply. However, parties to agreements based on this European Standard are encouraged to inves­tigate the possibility of applying the most recent editions of the normative documents indicated be­low. For undated references, the latest edition of the normative document referred to applies.

EN 1363-2: Fire resistance tests - Part 2: Alterna­tives and additional procedures;

EN 1990: Eurocode: Basis of structural design;

EN 1991-1-2: Eurocode 1 - Actions on structures - Part 1-2: General actions - Actions on struc­tures exposed to fire;

EN 1992-1-1: Eurocode 2. Design of concrete structures - Part 1.1: General rules and rules for buildings

EN 10080: Steel for the reinforcement of concrete -   Weldable reinforcing steel - General

EN 10138-2: Prestressing steels - Part 2: Wire EN 10138-3: Prestressing steels - Part 3: Strand EN 10138-4: Prestressing steels - Part 4: Bar

1.3 Assumptions

The general assumptions given in EN 1990 and EN 1992-1-2 apply.

1.4 Distinction between principles and application rules

(1) The rules given in EN 1990 apply.

1.5 Definitions

For the purposes of this Part 1 -2 of EN 1992, the definitions of EN 1990 and of EN 1991-1-2 apply with the additional definitions:

1.5.1 Critical temperature of reinforcement:

The temperature of reinforcement at which failure of the member in fire situation (Criterion R) is expected to occur at a given steel stress level.

1.5.2 Fire wall:

A wall separating two spaces (generally two buildings) that is designed for fire resistance and structural stability, and may include resistance to horizontal loading such that, in case of fire and failure of the structure on one side of the wall, fire spread beyond the wall is avoided.

1.5.3 Maximum stress level:

For a given temperature, the stress level at which the stress strain relationship of steel is truncated to provide a yield plateau.

1.5.4 Part of structure:

isolated part of an entire structure with appropri­ate support and boundary conditions.

1.5.5 Protective layers:

Any material or combination of materials applied to a structural member for the purpose of increas­ing its fire resistance.

1.5.6 Reduced cross section:

Cross section of the member in structure fire de­sign used in the reduced cross section method. It is obtained from the residual cross section by re­moving parts of the cross section with assumed zero strength and stiffness.

2 ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ

2.1 Вимоги

2.1.1 Загальні положення

(1) Р Якщо встановлені вимоги до механічного опору під час пожежі, залізобетонні конструкції проектують та будують так, щоб вони зберігали несучу здатність протягом визначеного вогневого впливу.

(2) Р При розподілі на протипожежні відсіки елементи, що огороджують протипожежний відсік, разом з вузлами повинні проектуватися та будуватися так, щоб вони зберігали огороджувальну здатність протягом відповідного вогневого впливу. Зазначене має забезпечуватись, коли необхідно, щоб:

- не відбувалась втрата цілісності, див. EN 1991-1-2;

- не відбувалась втрата теплоізолювальної здатності, див. EN 1991-1-2;

- обмежувалось теплове випромінювання з необігріваної сторони.

Примітка 1. Див. визначення в EN 1991-1-2. Примітка 2. Для залізобетонних конструкцій, розглянутих в цій частині 1-2, критерій теплового випромінювання не застосовується.

(3) Р Критерій деформації застосовують у випадках, коли засоби захисту або критерії розрахунку для огороджувальних елементів потребують урахування деформацій несучих конструкцій.

(4) Деформації несучих конструкцій не вра­ховуються:

- при оцінці ефективності засобів захисту згідно з 4.7;

- якщо огороджувальні елементи відповіда­ють вимогам під час номінального вогне­вого впливу.

2.1.2 Номінальний вогневий вплив

(1) Р  Для стандартного температурного режиму конструкції мають відповідати граничним станам з вогнестійкості R, Е та І так:

- огороджувальні: граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати цілісності Е (цілісність) та, якщо вимагається, граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати теплоізолювальної здатності І (теплоізолювальна здатність);

- несучі: граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати несучої здатності R (механічний опір);

- огороджувальні та несучі: граничні стани з вогнестійкості R, Е та, якщо вимагається, І.

(2) Граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати несучої здатності R вважається забез­печеним, якщо забезпечена несуча здатність протягом потрібного часу під час вогневого впливу.

(3) Граничним станом за ознакою втрати теплоізолювальної здатності І є перевищення середньої температури на необігрівній поверхні над початковою середньою температурою цієї поверхні на 140 К або перевищення температури в довільній точці необігрівної поверхні над початковою температурою в цій точці на 180 К.

(4) За температурного режиму зовнішньої пожежі застосовуються ті самі граничні стани (R, Е, І), але посилання на цю криву ідентифікується літерами "ef (див. EN 1991-1-2).

(5) За температурного режиму вуглеводневої пожежі застосовуються ті самі граничні стани (R, Е, І), але посилання на цю криву ідентифікується літерами "НС". див. EN 1991-1-2.

(6) Коли вертикальний огороджувальний несучий або ненесучий елемент має відповідати вимогам сприйняття удару (граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати здатності чинити опір механічному удару М), елемент повинен витримувати горизонтальне зосереджене навантаження згідно з EN 1363 Part 2.

2.1.3 Параметричний вогневий вплив

(1) Несуча здатність має бути забезпечена протягом всієї пожежі, включаючи фазу зату­хання, або визначеного проміжку часу.

(2) Для перевірки огороджу вальної здатності застосовується наступне, за умови, що нормальна температура становить 20 °С:

- перевищення середньої температури по всій необігрівній поверхні має бути не більше 140 К, а підвищення максимальної температури у будь-якій точці поверхні має бути не більше 180 К протягом фази нагрівання, доки не буде досягнута максимальна температура повітря;

- протягом фази затухання перевищення середньої температури на всій необігрівній поверхні має бути не більше А01, а перевищення максимальної температури у будь-якій точці поверхні не більше А02 .

SECTION 2 BASIS OF DESIGN

2.1 Requirements

2.1.1 General

(1) P Where mechanical resistance in the case of fire is required, concrete structures shall be designed and constructed in such a way that they maintain their load bearing function during the relevant fire exposure.

(2) Р  Where compartmentation is required, the elements forming the boundaries of the fire compartment, including joints, shall be designed and constructed in such a way that they maintain their separating function during the relevant fire exposure. This shall ensure, where relevant, that:

- integrity failure does not occur, see EN 1991-1-2

- insulation failure does not occur, see EN 1991-1-2

- thermal radiation from the unexposed side is limited.

Notel: See EN 1991-1-2 for the definitions.

Note 2: For concrete structures considered in this Part 1-2 thermal radiation criteria are not relevant.

(3) P  Deformation criteria shall be applied where the means of protection, or the design criteria for separating elements, require consideration of the deformation of the load bearing structure.

(4) Consideration of the deformation of the load bearing structure is not necessary in the following cases, as relevant:

- the efficiency of the means of protection has been evaluated according to 4.7,

- the separating elements have to fulfil require­ments according to nominal fire exposure.

2.1.2 Nominal fire exposure

(1) P For the standard fire exposure, members shall comply with criteria R, E and I as follows:

- separating only: integrity (criterion E) and, when requested, insulation (criterion I)

- load bearing only: mechanical resistance (criterion R)

- separating and load bearing: criteria R, E and, when requested I.

(2) Criterion "R" is assumed to be satisfied where the load bearing function is maintained during the required time of fire exposure.

(3) Criterion "I" may be assumed to be satisfied where the average temperature rise over the whole of the non-exposed surface is limited to 140 K, and the maximum temperature rise at any point of that surface does not exceed 180 K.

(4) With the external fire exposure curve the same criteria (R, E, I) should apply, however the reference to this specific curve should be identified by the letters "ef (see EN 1991-1-2).

(5) With the hydrocarbon fire exposure curve the same criteria (R, E, I) should apply, however the reference to this specific curve should be identified by the letters "HC", see EN 1991-1-2.

(6) Where a vertical separating element with or without load-bearing function has to comply with impact resistance requirement (criterion M), the element should resist a horizontal concentrated load as specified in EN 1363 Part 2.

2.1.3 Parametric fire exposure

(1) The load-bearing function should be maintained during the complete endurance of the fire including the decay phase, or a specified period of time.

(2) For the verification of the separating function the following applies, assuming that the normal temperature is 20°C:

-       the average temperature rise of the unexposed side of the construction should be limited to 140 К and the maximum temperature rise of the unexposed side should not exceed 180 К during the heating phase until the maximum gas temperature in the fire compartment is reached;

- the average temperature rise of the unexposed side of the construction should be limited to Д01 and the maximum temperature rise of the unexposed side should not exceed A02 during the decay phase.