ДСТУ-Н Б EOTA GD 003:2013 Оценка срока службы изделий (EOTA GD 003:1999, IDT)

ВСТУП

Цей стандарт було розроблено з метою надання методичних вказівок робочим групам ЕОТА з розробки європейських технічних настанов з питання оцінки та/або прогнозу строку служби виробів. Оскільки ETAGs можуть надавати лише загальні рекомендації стосовно предмета, цей стандарт буде корисним органам з ухвалень при розробці CUAPs та в процесі оцінки виробів для окремих ETAs.

Метою стандарту є забезпечення послідов­ного гармонізованого технічного підходу для різних робочих груп та зменшення обсягу тривалого старіння, що буде відбуватися під час проведення оцінки.

Неможливо передбачити повний перелік виробів та їх використання, якими ЕОТА буде займатись в майбутньому. Отже цей стандарт встановлює загальний підхід, якого потрібно дотримуватись. Будь-які посилання на конкретні вироби, їх застосування, показники погіршення, методи випробувань тощо подані лише як приклади та не можуть вважатись невичерпними.

Завданням робочої групи є визначення найбільш притаманних чинників, які потрібно брати до уваги стосовно конкретного виробу, що розглядається. Це особливо слушно по відношенню до випадків, що стосуються чинників використання. Пропонується, що подальші доповнення, що стосуються окремих випадків, будуть додаватися до цього основного документа в міру необхідності.

Загальний термін "будівля" було вжито у всьому стандарті, та багато прикладів стосуються саме будівель. Проте описані принципи можуть застосовуватись до будь-яких будівельних споруд, як зазначено у CPD.

2 ПІДХІД

Вибраний підхід базується на методиці, запропонованій у розділі 5 "Прогнозування строку служби" документа "Керівництво з розрахунку строку служби будівель": Частина 1 - Загальні принципи ISO, проект номер 2, листопад 1995. Керівництво розробляється ISO ТС 59/SC3/WG9, а розділ 5 загалом базується на технічних рекомендаціях RILEM "Послідовна методика прогнозування строку служби будівельних матеріалів та складових частин будівель", розроблених RILEM ТС 71-PSL в співпраці з СІВ W80.

Ця методика передбачає попередній етап виз­начення задачі, під час якого встановлюються потреби користувача, контекст будівлі, технічні вимоги та критерії ефективності і описання виробу. Враховуючи всю отриману на цьому етапі інформацію, визначаються можливі механізми, чинники та показники погіршення характеристик та рекомендовані випробування на старіння. Це називається стадією підготовки, за якою починається період попереднього випробування, який передбачає проведення короткотривалих випробувань, мож­ливо в екстремальних умовах для того, щоб перевірити дію запропонованих механізмів погіршення та ефект граничних навантажень. Дотримуючись цих підготовчих етапів згідно 3 методикою ISO, пропонується проведення випробувань як на короткий строк, так і впродовж більш тривалого часу задля перевірки того, що погіршення є аналогічними в обох випадках. Вважається, що дані довготривалого випробування можна отримувати з випробувань на експлуатаційне навантаження, інспектування реального будівництва, випробування під час експлуатації та експериментальних будівель. Якщо поведінка під дією короткотривалого випробування подібна до такої, що спостері­гається під час довготривалого випробування, тоді результати короткотривалого випробу­вання можна використати для прогнозування строку служби. Якщо ні, тоді процес повто­рюється за різних умов, поки результати не будуть збігатися. На рисунку 1 показано підхід щодо послідовного принципу прогнозування строку служби будівельних матеріалів та складових частин будівель.

Introduction

This document has been produced to give general guidance to EOTA Working Groups on the approach that should be taken in the development of European Technical Guidelines on the subject of Assessment and/or Prediction of Working Life of products. In as much as ETAGs will only be able to give general guidance on the subject, the document will also be of use to the Approval Bodies in developing CUAPs and in the assessment of products for individual ETAs.

The objective of the document is to achieve a con­sistent and harmonised technical approach be­tween different Working Groups, and to limit the amount of long term ageing to be performed dur­ing assessments.

It is not possible to envisage the full range of products and usage of products in which EOTA will be involved in the future. Consequently the document sets out the general approach to be followed. Any reference to specific products, uses, degradation factors, methods of test etc are given as examples only and cannot be taken as being exhaustive.

It is the task of the Working Group to identify the most appropriate factors to be taken into account for the specific product and usage under consid­eration. This is particularly true in the case of use related factors. It is proposed that further an­nexes, dealing with specific cases, will be added to this basic document as and when the need arises.

The general term "building" has been used throughout this document, and many of the examples relate specifically to buildings. However the principles described may be applied to any construction works as defined by the CPD.

2 Approach

The approach taken is based on the methodology proposed in section 5 "The Service Life Prediction" of the "Guide for Service Life Design of Buildings": Part 1 - General Principles ISO Draft Number 2 November 1995. The guide is being drafted by ISO TC 59/SC3/WG9 and section 5 is primarily based on the RILEM Technical Recommendations "Systematic Methodology for Service Life Predictions of Building Materials and Components" developed by RILEM TC71-PSL working jointly with CIB W80.

The methodology proposes an initial problem definition stage during which the user needs, building context, performance requirements and criteria and product characterisation are established. Based on the information gathered at this stage the possible degradation mechanisms, degradation factors, degradation indicators and suggested ageing tests are identified. This is termed the Preparation stage and is to be followed by a period of Pre-testing which involves carrying out short-term tests, possibly under extreme conditions, in order to check the validity of the proposed degradation mechanisms and the effects of the extreme loads.

Following these preparatory stages it is proposed, by the ISO methodology, that one should carry out testing both in the short term and for longer periods to verify that the degradation achieved is similar in both cases. Data on long term performance can, it is proposed, be obtained from field exposure tests, inspections of actual buildings, in-use testing and experimental buildings. If the behaviour under the effects of short term testing is similar to that observed in the longer term the results of the short term testing may be used to predict the service life. If not then the process is repeated under different conditions until agreement is reached. Figure 1 sets outthe approach to the systematic methodology for service life prediction of building materials and components.