Типовые учебные планы и программы для профессионально-технического обучения по рабочим профессиям. Профессия: Аппаратчик воздухораздела

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОГОДЖЕНО: Заступник Міністра соціальної політики України
 – керівник апарату В.Івашкевич
29.04.2014 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ: Заступник Міністра України
освіти і науки П.Полянський
07.07.2014 р.

ТИПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ТА ПРОГРАМИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО
НАВЧАННЯ ЗА РОБІТНИЧИМИ ПРОФЕСІЯМИ
(підготовка та підвищення кваліфікації)

Професія: Апаратник повітроподілу
Код професії: 8159
Кваліфікація: 2-6 розряди

Київ
2014

1. Пояснювальна записка

Типові навчальні плани та програми розроблені згідно з „Методичними рекомендаціями щодо розробки навчальних планів і програм для курсового професійно-технічного навчання за робітничими професіями”, погодженими з Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженими Міністерством освіти і науки України 8 лютого 2002 року. Вони призначені для підготовки та підвищення кваліфікації робітників за професією 8159 АПАРАТНИК ПОВІТРОПОДІЛУ 2-6-го розрядів і є обов’язковими для використання професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами і організаціями, що здійснюють професійно-технічне навчання робітників, незалежно від форм власності та підпорядкування.

Типові навчальні плани і програми є документами, які визначають загальнодержавний компонент змісту професійно-технічної освіти, що зумовлюється суспільними вимогами щодо рівня кваліфікації робітничих кадрів.

Під час розробки типових навчальних планів та програм враховано основні завдання професійного навчання і задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках, реалізацію державної політики зайнятості населення.

Для перепідготовки робітників використовуються діючі навчальний план і програми підготовки робітників за даною професією. При цьому у робочих планах та програмах можливо скорочення до 50 % терміну навчання за рахунок виключення раніше вивченого матеріалу з урахуванням фактичного рівня професійних знань, умінь і навичок робітників, які навчаються.

Типові навчальні плани і програми містять:

- пояснювальну записку;

- кваліфікаційні характеристики, що містять вимоги до рівня знань, умінь та навичок, якими повинні оволодіти робітники вказаної професії, викладені відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП), випуск 1 „Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності^*); розділ 2 „Професії робітників”. Вид. 4-те, доповнене та перепрацьоване. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2008; § 3, стор.18-21 та пунктів 6-12 і 16 „Загальних положень ДКХП”, випуск 1, розділ 2;

- навчальний план підготовки робітників на 2-й розряд;

- навчальний план підвищення кваліфікації робітників на 3-й розряд;

- навчальний план підвищення кваліфікації робітників на 4-й розряд;

- навчальний план підвищення кваліфікації робітників на 5-й розряд;

- навчальний план підвищення кваліфікації робітників на 6-й розряд;

^*) Примітка. Випуск 1 ДКХП „Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності”, розділ 2 „Професії робітників” затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336.

- навчальні плани та програми загальнотехнічних дисциплін (предметів);

- навчальні плани та програми предмета „Охорона праці”;

- навчальні плани та програми предмета „Основи ринкової економіки”;

- навчальні плани та програми предмета „Основи трудового законодавства”;

- навчальні плани та програми професійно-практичної підготовки;

- орієнтовний перелік питань до кваліфікаційної атестації;

- перелік навчальної літератури з основних предметів.

Навчальні програми розраховані на підготовку робітників з числа осіб, які мають освіту, вказану в кваліфікаційних вимогах до кожного розряду, викладених у вищевказаному ДКХП.

Тривалість підготовки робітників складає 4 місяці (622 години). Тривалість підвищення кваліфікації на 3-4-й розряди становить 2 місяці (311 годин), на 5-6-й розряди —1,5 місяця (236 годин).

Професійно-практична підготовка здійснюється в навчальній майстерні, на навчально-виробничій дільниці та безпосередньо на робочих місцях.

Наприкінці навчання протягом 168 годин слухач самостійно (під наглядом інструктора) виконує всі роботи та операції, передбачені кваліфікаційною характеристикою, відповідно до технологічних вимог і норм праці, установлених на виробництві.

Професійно-теоретична підготовка проводиться в складі груп в обсязі: при підготовці робітників - 198 годин, при підвищенні кваліфікації робітників на 3-4-й розряди - 126 годин, на 5-6-й розряди - 96 годин.

Робочі програми професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки необхідно систематично доповнювати навчальним матеріалом про новини науки і техніки, сучасні технологічні процеси, передові методи праці, що впроваджуються у вітчизняну та зарубіжну практику виробництва, виключаючи при цьому застарілу інформацію.

Професійно-технічний навчальний заклад, підприємство, установа, організація мають право, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо, самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах (до 20 відсотків у межах загального фонду навчального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального часу з кожного навчального предмета і виробничого навчання).

У процесі навчання особливу увагу слід звернути на необхідність міцного засвоєння та виконання учнями вимог охорони праці, яких необхідно дотримуватись під час професійно-практичної підготовки з даної професії.

Після завершення навчання кожен слухач повинен самостійно виконувати всі роботи, передбачені кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами праці, встановленими у певній галузі.

До самостійного виконання робіт слухачі допускаються лише після навчання і перевірки знань з охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на професійно-практичне навчання. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється навчальним закладом (на виробництві) відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик.

Навчання при підготовці робітників і підвищенні їх кваліфікації завершується проведенням кваліфікаційної атестації, що включає до свого складу виконання кваліфікаційних пробних робіт і перевірку теоретичних знань в обсязі навчальних програм.

Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник” з професії АПАРАТНИК ПОВІТРОПОДІЛУ відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зміст економічного навчання викладений в програмі предмета „Основи ринкової економіки”. На підприємстві (у навчальному закладі) можливо коригування тематики відповідно до особливостей і потреб підприємства на час проведення навчання.

Навчальний план і програма предмета „Охорона праці” розроблені відповідно до типових навчального плану і програми з предмета „Охорона праці”, погоджених з Держнаглядохоронпраці України (лист від 20.07.2005 № 02-1-01/3855) і схвалених Міністерством освіти і науки України (лист від 25.08.2005 №1/11-5042).

Скорочувати час на вивчення предмета „Охорона праці” не дозволяється.

Раніше розроблені навчальні плани та програми підготовки та підвищення кваліфікації робітників за професією АПАРАТНИК ПОВІТРОПОДІЛУ визнаються недійсними.

Навчальні плани та програми підготовки робітників за професією апаратник повітроподілу на 2-й розряд

2. Кваліфікаційна характеристика

Професія: АПАРАТНИК ПОВІТРОПОДІЛУ

Код професії: 8159

Кваліфікація: 2-й розряд

Завдання та обов’язки:

– обслуговує кисневі і киснево-аргонні установки під керівництвом апаратника вищої кваліфікації;

– продуває осушні батареї, вологовіддільники повітряних компресорів і декарбонізаторів, зливає рідкий кисень у стаціонарні і транспортні танки;

– змащує устаткування, яке обслуговує;

– бере участь у поточному ремонті обладнання установки й апаратури;

– спостерігає за станом тиску в рампі і бере участь у наповненні балонів;

– відкочує і розставляє балони на складі;

– фарбує балони в різні кольори залежно від газів наповнення;

– промиває водою і розчинниками апаратуру і ємності;

– веде документацію щодо заповнення балонів;

– перевіряє і заповнює паспорти на балони;

– раціонально та ефективно організовує працю на робочому місці;

– додержується норм технологічного процесу;

– не допускає браку в роботі;

– знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища;

– додержується норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

– знає і виконує виробничі (експлуатаційні) інструкції;

– використовує в разі необхідності засоби попередження й усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо).

Повинен знати:

– елементарні знання про технологічну схему кисневого і киснево-аргонного виробництва;

– основні властивості одержаних газів і способи визначення й усунення їх витікання;

– принцип дії наповнювальної рампи і розташування на ній газових вентилів;

– будову стаціонарних і транспортних танків, пристроїв для змивання рідкого кисню та правила поводження з ними;

– будову балонів і правила їх наповнення, випробування й зберігання;

– кольори фарбування балонів залежно від газу наповнення і об’єму балонів;

– призначення й умови застосування простих і середньої складності контрольно-вимірювальних приладів;

– принципи раціональної й ефективної організації праці на робочому місці;

– технологічний регламент;

– ознаки браку в роботі;

– вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища;

– норми, методи і прийоми безпечного ведення робіт;

– засоби попередження й усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

– вимоги виробничих (експлуатаційних) інструкцій.

Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи.