ГКД 34.30.501-93 Паротурбинное оборудование ТЭС. Методика по консервации подогретым воздухом

Данный документ доступнен в тарифе «ВСЕ ВКЛЮЧЕНО»

У Вас есть вопросы по документу? Мы рады на них ответить!Перечень бесплатных документовОбнаружили ошибку в документе или на сайте? Пожалуйста, напишите нам об этом!Оставить заявку на документ

Міністерство енергетики України

ГКД 34.30.501-93

ПАРОТУРБІННЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕС
Методика з консервації підігрітим повітрям

НДІ Енергетики
Київ
1999

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО: ВАТ "ЛьвівОРГРЕС"

2 ВИКОНАВЦІ: Й.П. Густі, В.Ф. Джало

3 ЗАТВЕРДЖЕНО: 1993-01-14 Управлінням науково-техніч­ного прогресу та екології Міненерго України, В. В. Біляєв

4 ЗАМІСТЬ: РД 34.30.502 “Методические указания по консервации паротурбинного оборудова­ния ТЭС и АЭС подогретым воздухом" (МУ 34-70-078—84). — Затв. Головтех- управлінням Міненерго СРСР 02.08.84

5 СТРОК ПЕРЕВІРКИ: 2001 рік

Зміст

1 Галузь використання

2 Нормативні посилання

3 Скорочення

4 Характеристика методів захисту від корозії

5 Розрахунок і проектування консерваційної установки

5.1 Визначення вихідних величин

5.2 Вибір калориферів

5.3 Розрахунок повітропроводів

5.4 Аеродинамічний розрахунок мережі повітропроводів

5.5 Вибір вентиляторів

5.6 Рекомендації з проектування і монтажу схеми консерваційної установки

6 Консервація турбінного обладнання

6.1 Введення обладнання в консервацію

6.2 Виведення обладнання з консервації

7 Основні вимоги безпеки під час консервації обладнання підігрітим повітрям

Міністерство енергетики України

ПАРОТУРБІННЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕС
Методика з консервації підігрітим повітрям

ПАРОТУРБИННОЕ ОБОРУДОВАНИЕ ТЭС Методика по консервации подогретым воздухом

Чинний від 1999-06-01

1 Галузь використання

Ця методика розповсюджується на способи захисту паротурбінного обладнання ТЕС від стоянкової корозії під час тривалих простоїв. Мето-, дика обов'язкова для підприємств і організацій Міненерго України, які займаються експлуатацією, наладкою, виготовленням і проектуванням обладнання ТЕС.

Захист деталей енергетичного обладнання від корозії особливо необ­хідний для турбінного обладнання. Це стосується як деталей, які обер­таються (робочих лопаток, дисків, втулок і т.ін.), так і статорних елементів (діафрагм, обойм, соплових лопаток і т.ін.) Першочергового значення захист від корозії набуває за наявності на поверхні металу корозійно- активних відкладень та підвищеної вологості

2 Нормативні посилання

У цій методиці є посилання на такі нормативні документи:

-  РД 34 03.201 Правила техники безопасности при эксплуатации теплотехнического оборудования электростанций и тепловых сетей — Затв. Президією ЦК профспілки 26.10.83. Управлінням по ТБ і ПС Мін­енерго СРСР 05.11.83. З наступними змінами

- РД 34 20 501 Правила технической эксплуатации электрических стан­ций и сетей. 14-е изд., перераб и доп — Затв Міненерго СРСР 20.02 89 З наступними змінами.

3 Скорочення

У цій методиці подано такі скорочення

ПВТ - підігрівник високого тиску;

ПНТ - підігрівник низького тиску;

КЗС - клапан зворотний із сервоприводом;

КВП - контрольно-вимірювальні прилади;

ВПП - валоповоротний пристрій.

4 Характеристика методів захисту від корозії

4.1 Методи захисту від корозії використовуються для:

- запобігання контакту металу з киснем повітря;

- зменшення корозії за допомогою хімічних засобів (інгібіторів);

- зниження вологості повітря нижче 40 %.

Обов'язковим для всіх цих методів захисту є повне дренування об­ладнання, яке підлягає консервації, і трубопроводів у процесі підготовки до консервації.

4.2 Контакту металу з киснем повітря можна запобігти заповненням внутрішнього простору обладнання, яке підлягає консервації, нейтраль­ним газом (наприклад, азотом, який може подаватись від рампи з ба­лонів). У всьому об'ємі, що консервується, потрібно підтримувати над­лишковий тиск інертного газу, який запобігає попаданню зовнішнього повітря. Такий спосіб консервації достатньо надійний, але консервація паротурбінного обладнання азотом утруднюється наявністю великої кількості місць можливих пропусків азоту і складністю ущільнення їх. Необхідність ущільнення консервованих систем призводить до істотного збільшення обсягу робіт під час проведення консервації та виведення з неї.

4.3 Зменшення корозії за допомогою хімічних засобів забезпечується під час продування консервованого обладнання гарячим повітрям, яке містить пару летких інгібіторів атмосферної корозії. Охолодження повітря під час контакту з поверхнею металу призводить до випадання кристалів інгібітора на поверхні металу. Захисні якості має не лише тонкий шар ингібітора, а й саме повітря, яке заповнює консервований об’єм і вміщує пару інгібітора. Останнім часом розроблено інгібітори, які мають низьку температуру сублімації і тому не вимагають попереднього підігрівання повітря.

Складність застосування цього способу консервації полягає в тому, що для уникнення попадання інгібітора в атмосферу машинного залу потрібне ущільнення консервованого об'єму, яке призводить до утворен­ня невентильованих порожнин і нерівномірного розподілу інгібітора по поверхні металу. А це особливо небезпечно, оскільки викликає зростаю­чу локальну корозію

Крім того, відомі інгібітори типів НДА і КЦА мають вибірний спектр захисної дії і не тільки не захищають, але навпаки, викликають окис­лювальну дію на мідь і її сплави, що обмежує можливість їх застосування.

4.4 Зниження вологості повітря можна досягнути декількома спосо­бами. Відомо два способи зниження вологості повітря, статичного і ди­намічного сушіння повітря. У першому випадку сушіння повітря в порож­нинах консервованого обладнання провадиться за допомогою вбирачів вологи (хлористого кальцію, негашеного вапна, силікагелю і т.ін.), які розміщуються на спеціальних піддонах усередині обладнання.

Спосіб простий, але вимагає періодичного розкриття обладнання для заміни вбирача вологи, а також використання різних пристроїв. Під час динамічного сушіння повітря в порожнину консервованого обладнання постійно нагнітається атмосферне повітря, що пройшло попереднє су­шіння в повітроосушувальній установці, яка може бути у вигляді касети із вбирачем вологи або пристрою з використанням принципу виморожен­ий вологи. Схеми динамічного сушіння можуть бути як замкнутими, так і розімкнутими. До недоліків наведених способів сушіння повітря відно­ситься необхідність використання хімічних вбирачів вологи, які вимага­ють регулярної заміни або регенерації, що помітно збільшує тру­домісткість обслуговування консерваційної установки.

4.5 Оскільки при зниженні вологості повітря можна обмежитись змен­шенням відносного вмісту вологи в повітрі, цього зменшення можна до­сягти нагріванням повітря до деякої температури. Величина нагрівання і отримана відносна вологість повітря визначається, з одного боку, вихід­ними параметрами (температурою і вологістю) повітря в місці забору, з другого боку, підігрівання повітря повинне забезпечити дотримання виз­наченої відносної вологості в порожнинах консервованого обладнання.

Використання такого способу хоч і потребує деяких енергетичних зат­рат, але дає можливість консервувати тепломеханічне обладнання, ви­готовлене з різних матеріалів, без використання хімічних реагентів і з мінімальними затратами на обслуговування. Консерваційна установка може бути як стаціонарною, так і транспортабельною в межах машинного залу (виходячи з умов електростанції).

До інших переваг цього способу відносять простоту операцій із вве­дення обладнання в консервацію та виведення її з неї.

Дану методику разраховано на використання цього методу як одного з найбільш простих і доступних у експлуатаційній практиці.

Полная версия документа доступна в тарифе «ВСЕ ВКЛЮЧЕНО».

Войти в Личный кабинет Подробнее о тарифах

БУДСТАНДАРТ Online