ДБН В.1.2-4-2006 Система надежности и безопасности в строительстве. Инженерно-технические меры гражданской защиты (гражданской обороны) (ДСП)

Для службового користування

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Система надійності та безпеки в будівництві

 

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
 (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ)

ДБН В. 1.2-4-2006

 

Відповідає офіційному тексту

 

Мінбуд України
 Київ 2006

 

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Мінбуду України.

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінбуду України ДП "Укрархбудінформ"

© Мінбуд України, 2006

РОЗРОБЛЕНО:Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва, м. Київ (канд. екон. наук Заблоцький Є.Й. - керівник розробки; Москаленко М.М. - відповідальний виконавець) МНС України (Могильниченко В.В., Квашук В.П., Булига Н.В.)

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

Управлінням архітектурно-конструктивних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення Мінбуду України (Авдієнко О.П.)

ЗАТВЕРДЖЕНО: наказом Мінбуду України від 04.08.2006 № 274

ПОГОДЖЕНО: МНС України листом від 24.12.03 № 03-14958/211

Міністерством екології та природних ресурсів України листом від 22.12.03 № 14-1/94

Центральною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України листом від 25.11.03 № 1/3

Державним департаментом пожежної безпеки України листом від 12.12.03 № 17/3/3398

Державним комітетом України з енергозбереження листом від 04.11.03 №700-4/2

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система надійності та безпеки в будівництві  Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)

ДБН В. 1.2-4-2006 На заміну СНиП 2.01.51-90

Вимоги цих Норм ураховуються при проектуванні запобіжних заходів цивільного захисту (ци­вільної оборони) від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та військового характеру на території України.

Ці Норми обов’язкові для застосування органами державного управління, замовниками (інвесторами), проектувальниками, іншими юридичними і фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності та господарювання.

Перелік нормативних документів, на які є посилання у цих Нормах, наведено у додатку А.

Основні терміни та визначення наведені у додатку Б.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1      Обсяг та зміст інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) визначаються у залежності від груп міст та категорії об’єктів національної економіки з цивільного захисту (цивільної оборони) з урахуванням зонування території за можливою дією засобів масового ураження, їх супутних уражаючих факторів, а також від характеру і масштабів можливих аварій і катастроф техногенного характеру.

Примітка 1. У подальшому міста та об’єкти, які віднесені до груп та категорій з цивільного захисту (цивільної оборони), іменуються "категоровані міста та об’єкти".

Примітка 2. Проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) здійснюється у відповідності з вимогами цих Норм, інших державних нормативних документів, а також відомчих інструкцій з проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту, затверджених чи погоджених зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони).

1.2      Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) повинні розроблятись і проводитись завчасно. Заходи, які за своїм характером не можуть бути здійснені завчасно, проводяться у можливо короткі строки після виникнення надзвичайної ситуації або застосування засобів масового ураження.

1.3     Територія з розміщеними на ній категорованими містами і об’єктами, на якій може виникнути надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі Р_ф, який дорівнює 10 кПа (0,1 кгс/см²) і більше, складає зону можливих руйнувань.

Частина території зони можливих руйнувань, у межах якої надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі Рф дорівнює 30 кПа (0,3 кгс/см²) і більше, складає зону можливих сильних руйнувань.

Територія, яка знаходиться між межами зони можливих сильних руйнувань і зони можливих руйнувань, складає зону можливих слабких руйнувань.

1.4     Зона можливих руйнувань категорованого міста та категорованого об’єкта з прилеглою зоною території завширшки 20 км складає зону можливого небезпечного радіоактивного забруднення. Для атомної електростанції (АЕС) зону небезпечного радіоактивного забруднення складає зона її можливого руйнування і прилегла до цієї зони смуга території завширшки 20 км для АЕС установленою потужністю до 4 ГВт включно і до 40 км для АЕС установленою потужністю більше 4 ГВт.

Смуга території завширшки 100 км, прилегла до межі зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення, складає зону можливого сильного радіоактивного забруднення.

Примітка. Наведені показники приймаються як орієнтовні з необхідністю уточнення (після розроблення відповідних нормативно-методичних документів) граничних (перехідних) значень цих параметрів у зв’язку із зміною технології вироблення атомної енергії і створення засобів захисту у сучасних умовах.

1.5  Територія, що прилягає до хімічно небезпечного об’єкта, у межах якої при можливому руйнуванні ємкостей із небезпечними хімічними речовинами (НХР) виникає забруднення повітря з концентраціями, небезпечними для людей без засобів захисту органів дихання, складає зону можливого хімічного забруднення. При проектуванні хімічно небезпечних об’єктів заходи безпеки плануються у межах зони можливого хімічного забруднення від ємкостей з НХР, які визначаються за обов’язковим додатком В.

Якщо відсутня затверджена містобудівна документація (детальні плани території, проектів забудови території або реконструкції кварталів, мікрорайонів) та місцеві правила забудови, межі небезпечних зон інших об’єктів підвищеної небезпеки визначаються при розробленні містобудівного обгрунтування розміщення об’єктів будівництва, реконструкції, технічного переоснащення згідно з ДБН Б.1.1-4.

1.6  Територія, у межах якої можливе ураження гідротехнічних споруд, затоплення з масовими втратами людей, руйнуванням будівель та споруд, пошкодженням або знищенням інших матеріальних цінностей, складає зону можливого катастрофічного затоплення.

Розміри зон можливого катастрофічного затоплення при руйнуванні гідротехнічних споруд визначаються при проектуванні цих споруд і повинні ураховуватись при розробленні схем планування територій та генеральних планів населених пунктів.

Примітка. Оптимальний режим містобудівного освоєння зазначених територій, що відповідає вимогам цього ДБН, визначається у відповідних нормативно-методичних документах (після їх розроблення).

Межі територій техногенного затоплення визначаються при розробленні проектів водогосподарських об’єктів різного призначення, а також систем відведення відпрацьованих та стічних вод від підприємств, гірничих виробок. Проектування заходів інженерного захисту територій від затоплення і підтоплення населених пунктів, підприємств, гірничих виробок здійснюється згідно зі СНиП 2.06.15.

1.7 Територія, яка розміщена поза зонами можливих руйнувань, хімічного забруднення, катастрофічного затоплення, а також поза зонами можливого радіоактивного забруднення, придатна для життєдіяльності місцевого та евакуйованого населення.

1.8  При накладанні двох і більше зон, указаних у 1.3-1.6 цих Норм, установлюється загальна межа таких зон за їх зовнішніми контурами.

Межі цих зон погоджуються із обласними (Автономної Республіки Крим), міськими (міст Києва та Севастополя) начальниками територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільного захисту (цивільної оборони) України, та з начальниками структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) державних адміністрацій областей та міст Києва та Севастополя або Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

1.9 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони), викладені у цих Нормах, повинні передбачатись:

-    при розробленні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів;

-    при розробленні проектів планування і забудови міських і сільських поселень (генеральних планів, проектів детального планування, проектів забудови території мікрорайонів, кварталів, містобудівних комплексів або груп громадських будівель і споруд);

-    при розробленні проектів планування промислових зон (районів) міст;

-    при розробленні містобудівного обгрунтування розташування об’єкта;

-    при розробленні проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, ре­конструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель та споруд.

Примітка. Окремі види інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) можуть міститись у спеціальних державних програмах і розроблятись за окремими вимогами.

Проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на діючих (закінчених будівництвом) підприємствах також здійснюється у відповідності з вимогами цих Норм.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) розробляються і включаються у відповідні види містобудівної та проектної документації і зводяться у систематизованому вигляді з необхідними обгрунтуваннями в окремому розділі (томі, книзі), а також можуть виконуватись окремим проектом.

1.10  Витрати, пов’язані з впровадженням інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ци­вільної оборони) для проектування нових, тих, що реконструюються, міських і сільських поселень, підприємств, будівель та споруд, а також технічно переоснащуваних підприємств та споруд, слід включати, крім витрат на заходи (роботи), які виконуються після надзвичайної ситуації або в особливий період, у кошториси окремих будівель та споруд і у загальну суму витрат до відповідних розділів зведеного кошторису.

У міських і сільських поселеннях, а також на діючих, закінчених будівництвом і таких, що не підлягають реконструкції (розширенню) підприємствах інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) повинні виконуватись на основі окремо розроблюваних розділів цих заходів до проектів планування та забудови указаних міських та сільських поселень, проектів (робочих проектів) підприємств, будівель та споруд, затверджених у порядку, установленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.

Підприємства, що будуються і мають затверджену проектну документацію, у якій інженерно- технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) не були передбачені, повинні розробляти окремо розділи інженерно-технічного захисту до проектів (робочих проектів) указаних підприємств

з  кошторисом, затвердженим у порядку, установленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.

1.11  Завдання на розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) є складовою частиною завдань на розроблення документів, указаних у 1.9 цих Норм.

Склад, порядок розроблення, погодження і затвердження інженерно-технічних заходів при плануванні забудови територій регламентується ВСН ГО 38.

Завдання на розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) об’єкта підвищеної небезпеки готується структурним підрозділом з питань цивільного захисту (ци­вільної оборони) місцевої виконавчої влади та підписується начальником цього підрозділу разом з представником виконавця, погоджується начальником територіального органу управління спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питан­ня цивільного захисту (цивільної оборони) України.

Проектна документація інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) об’єкта підвищеної небезпеки погоджується начальником структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) місцевої виконавчої влади та начальником територіального органу управління спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільного захисту (цивільної оборони) .

До складу комісії з вибору земельної ділянки для розміщення будівництва об’єкта підвищеної небезпеки, рекомендованого ДБН А.2.2.3, включається представник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) місцевої виконавчої влади, та (або) представник територіального органу управління спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільного захисту (цивільної оборони).

1.12 Оцінка рівня захисту і контроль безпеки промислових підприємств здійснюється на стадіях:

-    відведення земельної ділянки під будівництво - з метою перевірки принципової можливості забезпечення безпеки на відведеній та прилеглій територіях;

-    проектування - з метою прогнозу очікуваного рівня безпеки;

-    будівництва, коли здійснюється авторський і технічний контроль та при введенні підприєм­ства в експлуатацію;

-    експлуатації підприємств;

-    при виведенні підприємств з експлуатації.

1.13  Усі будівлі та споруди підлягають обстеженню та паспортизації згідно з нормативними документами з питань обстеження, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель та споруд.

 

2    РОЗМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ТА ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСТ Загальні положення

2.1  При розміщенні нових об’єктів виробничого призначення враховуються обмеження, виз­начені Генеральною схемою планування території України, державними програмами розвитку видів економічної діяльності, схемами планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, генеральними планами населених пунктів.