ДСТУ ISO 17742:2017 Расчет энергоэффективности и объемов энергосбережения для стран, регионов и городов (ISO 17742:2015, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO 17742:2017
(ISO 17742:2015, IDТ)

РОЗРАХУНОК ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ОБСЯГІВ
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ КРАЇН, РЕГІОНІВ І МІСТ

Відповідає офіційному тексту

Київ
З питань придбання офіційного видання звертайтесь до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ»)
2018

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Енергозбереження» (ТК 48)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково- дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (З питань придбання офіційного видання звертайтесь до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ»)) від 13 жовтня 2017 р. № 317 з 2018-06-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 17742:2015 Energy efficiency and savings calculation for countrfes, regions and cities (Розрахунок енергоефективності та обсягів енергозбереження для країн, регіонів і міст)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 17742:2015

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Енергозбереження, що підлягає розрахунку

3.1 Загальні положення

3.2 Види енергозбереження, що підлягають розрахунку

3.2.1 Енергозбереження, досягнуте від удосконалення споживання енергії

3.2.2 Внесок у зміну різних видів енергозбереження

3.2.3 Види енергозбереження для різних випадків

3.3 Методи застосування та обчислення обсягів енергозбереження

3.3.1 Метод розрахунку на основі показників

3.3.2 Приховані структурні ефекти в методі розрахунку на основі показників

3.3.3 Метод розрахунку на основі заходів

3.3.4 Базовий рівень енергоспоживання і додатковий обсяг енергозбереження в методі розрахунку на основі заходів

3.3.5 Узагальнені результати методів розрахунку на основі показників і на основі заходів

3.3.6 Розмежування та поєднання сфери застосування методів розрахунку на основі показників і на основі заходів

3.3.7 Долучення інших політик, які впливають на споживання енергії

4 Розрахунок обсягів енергозбереження на основі показників

4.1 Показники і розрахунок обсягів енергозбереження

4.1.1 Показники енергетичної ефективності

4.1.2 Структурні ефекти та розукрупнення

4.1.3 Вибір показника та визначення обсягів енергозбереження

4.2 Загальний порядок розрахунку обсягів енергозбереження на основі показників

4.2.1 Підхід до розрахунку

4.2.2 Крок 1: Вибір видів показників

4.2.3 Крок 2: Розрахунок значень показників

4.2.4 Крок 3: Розрахунок обсягів енергозбереження на кожен показник

4.3 Обчислювальні проблеми розрахунку обсягів енергозбереження на основі показників

4.3.1 Загальні положення

4.3.2 Варіанти методу розрахунку

4.3.3 Одиниці споживання енергії

4.3.4 Загальний обсяг енергозбереження визначений на основі показників

4.4 Достовірність вихідних даних для розрахунку обсягів енергозбереження

4.4.1 Показники, що не призводять до енергозбереження

4.4.2 Якість вихідних даних для розрахунку обсягів енергозбереження на основі показників

5 Розрахунок обсягів енергозбереження на основі заходів

5.1 Заходи та розрахунок обсягів енергозбереження

5.1.1 Елементарна одиниця дії і одиничний обсяг енергозбереження

5.1.2 Параметри базового рівня енергоспоживання для дій кінцевих користувачів

5.1.3 Види енергозбереження від розрахунків на основі заходів

5.2 Загальний порядок розрахунку обсягів енергозбереження на основі заходів

5.2.1 Підхід до розрахунку

5.2.2 Крок 1: Розрахунок одиничного валового річного обсягу енергозбереження

5.2.3 Крок 2: Розрахунок загального валового річного обсягу енергозбереження

5.2.4 Крок 3: Розрахунок загальних (нетто) річних обсягів енергозбереження

5.2.5 Крок 4: Розрахунок залишкових річних обсягів енергозбереження для розрахункового року

5.2.6 Розрахунок загальних річних обсягів енергозбереження на основі заходів з урахуванням перехідних заходів

5.3 Достовірність розрахованих обсягів енергозбереження

Додаток А (довідковий) Приклади показників енергоефективності

Додаток В (довідковий) Рівень деталізації та обробки даних у розрахунках на основі заходів

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних з міжнародними стандартами, посилання на які є в цьому стандарті

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ ISO 17742:2017 (ISO 17742:2015, IDТ) «Розрахунок енергоефективності та обсягів енергозбереження для країн, регіонів і міст», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо ISO 17742:2015 (версія en) «Energy efficiency and savings calculation for countries, regions and cities».

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 48 «Енергозбереження».

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесені такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділі «Сфера застосування», у додатку В та «Бібліографії» наведено «Національне пояснення», у розділі 4 та у додатку А — «Національну виноску», виділені в тексті рамкою;

— з «Передмови» до ISO 17742:2015 у цей «Національний вступ» внесено все, що безпосередньо стосується цього стандарту;

— долучено довідковий додаток НА «Перелік національних стандартів України, ідентичних з міжнародними стандартами, посилання на які є в цьому стандарті».

У цьому стандарті є посилання на:

ISO/IEC 13273-1:2015, який буде прийнято в Україні як національний стандарт.

ISO 17743:2015, який буде прийнято в Україні як національний стандарт.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 17742:2015

Завдяки визнаній ролі енергозбереження в міжнародній кліматичній та енергетичній політиках, наприклад, визначеної Міжнародним енергетичним агентством у [9], існує необхідність в узгоджених методах визначення обсягів енергозбереження на міжнародному рівні. Крім того, багато країн, які розробили політики та цілі у сфері енергозбереження, мають необхідність в оцінці досягнутих обсягів енергозбереження, або ефект від впливу реалізованих стратегічних заходів, і для цього потрібні відповідні методи розрахунків.

Цей стандарт стосується енергозбереження на рівні країн, регіонів і міст. Практичне застосування може відрізнятися залежно від конкретних обмежень, таких, як наявність даних на більш низьких рівнях ієрархії.

Цей стандарт призначений для розрахунку як реалізованих обсягів енергозбереження (фактичної оцінки), так і очікуваних обсягів енергозбереження (прогнозної оцінки). Останнє можливо лише в тому випадку, якщо доступні докладні дані щодо майбутніх змін у розвитку енергетики.

Цей стандарт може бути використаний будь-якою зацікавленою стороною (особами, які приймають рішення, компаніями, неурядовими організаціями тощо), яка хоче отримати кількісну оцінку обсягів енергозбереження протягом певного періоду.

Цей стандарт є частиною серії міжнародних стандартів, розроблених у комітеті ТС 257 (див. рисунок 1) і ґрунтується на загальних принципах, викладених в ISO 17743, охоплюючи звітність та системні обмеження.

Цей стандарт охоплює обидва методи розрахунку як на основі показників, так і на основі заходів. Метод розрахунку на основі показників базується на енергетичних показниках (наприклад, середнє споживання газу на одну оселю), які часто розраховують на основі статистичних даних. Метод розрахунку на основі заходів враховує енергозбережний ефект від стратегічних заходів або заходів, що реалізовують інші зацікавлені особи для підвищення рівня енергетичної ефективності.

Методи розрахунку на основі показників і на основі заходів представлені у вигляді двох окремих методів розрахунку. Використання комбінації методу розрахунку на основі показників і методу розрахунку на основі заходів не є частиною цього стандарту. Проте відмінності й застосування обох методів наведено у цьому стандарті.

Цей стандарт установлює загальні принципи для розрахунку обсягів енергозбереження. Для методів розрахунку на основі показників приклади конкретних розрахунків на певний показник представлені окремо в додатку А.

Під час застосування цього стандарту користувач може вибирати між різними варіантами методу розрахунку на основі показників або методу розрахунку на основі заходів. Для того, щоб була прозорість у тому, яким чином були отримані результати, користувач цього стандарту під час подання результатів має вказати варіант, який використовують для розрахунку.

Для того, щоб забезпечити достовірність результатів, усі розрахунки обсягів енергозбереження повинні бути задокументовані докладно за пунктами, що дасть змогу їх дублювати або відтворювати незалежним аналітиком. Вимоги уточнюють, якщо цей стандарт застосовують для розрахунків у конкретних умовах (див. також ISO 17743).

Види енергозбереження, що підлягають розрахунку, а також характеристики методів розрахунку на основі показників та на основі заходів представлені в розділі 3. Порядок розрахунку обсягів енергозбереження на основі показників описано в розділі 4, а на основі заходів — у розділі 5. У додатку А наведені деякі приклади показників, які можуть бути використані в розрахунках обсягів енергозбереження на основі показників. У додатку В показано рівні деталізації, для яких можуть бути застосовані методи на основі заходів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РОЗРАХУНОК ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ОБСЯГІВ
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ КРАЇН, РЕГІОНІВ І МІСТ

ENERGY EFFICIENCY AND SAVINGS CALCULATION
FOR COUNTRIES, REGIONS AND CITIES

Чинний від 2018-06-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює загальний підхід до розрахунків енергетичної ефективності та обсягів енергозбереження за методами розрахунку на основі показників і на основі заходів для таких географічних об’єктів, як країни, регіони і міста.

Цей стандарт розглядає всі сектори кінцевого використання, такі як домогосподарства, промисловість, третинне використання (послуги тощо), сільське господарство й транспорт. Він не містить розрахунку енергетичної ефективності та обсягів енергозбереження в таких секторах енергопостачання, як електростанції, нафтопереробні заводи, а також вугільні шахти.

Споживання енергії не охоплює енергетичну сировину, таку як нафтопродукти для виробництва пластмас.

Цей стандарт не призначено для використання для розрахунку обсягів енергозбереження окремих домогосподарств, організацій, компаній або інших кінцевих користувачів.

Енергія з відновлюваних джерел енергії «Behind the Meter» (наприклад, від сонячних водонагрівальних панелей) зменшує кількість енергії, що споживається з мережі, і може бути частиною розрахованого обсягу енергозбереження. Користувачі цього стандарту повинні знати, що енергія з відновлюваних джерел енергії «Behind the Meter» також може бути заявлена як частина загальної енергії з відновлюваних джерел.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

У сфері фотоелектричної промисловості термін «Behind the Meter» (ВТМ) являє собою установку з виробництва відновлювальних джерел енергії (у даному випадку сонячну фотоелектричну систему), яка виробляє енергію, призначену для використання в домогосподарстві, офісній будівлі або іншому комерційному об’єкті. Місце розташування сонячної фотоелектричної системи буквально «за метр», і вона розташована на стороні користувача, а не на боці енергетичної системи.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та відповідні визначення, наведені нижче:

2.1 коригувальний чинник (adjustment factor)

Кількісний параметр, що впливає на споживання енергії.