ДСанПіН 7.7.5-013-99 Государственные санитарные правила и нормы применения лакокрасочных и вспомогательных материалов на транспорте
Информационный бюллетень БУДСТАНДАРТ Online. Выпуск №2 2022 года
Перечень документов, которые вступили в силу 1 августа 2022 года
Перечень документов, которые отменены 1 августа 2022 года
Перечень действующих строительных норм, государственных стандартов, нормативных и технических документов для дорожного хозяйства (по состоянию на 04.08.2022)
Перечень отмененных строительных нормативов и соответствующие им действующие нормативные документы, принятые на замену по состоянию на 01.07.2022 года
Новый указатель НД по строительству на 01.07.2022 года
Новые редакции указателей нормативных документов по энергетике по состоянию на 01.07.2022
Для просмотра текста документа
необходимо авторизоваться.
|
||||
Сервис содержит 19787 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>> |
Наименование документа | ДСанПіН 7.7.5-013-99 Государственные санитарные правила и нормы применения лакокрасочных и вспомогательных материалов на транспорте |
Дата принятия | 09.02.1999 |
Статус | Действующий |
Утверждающий документ | Постановление от 09.02.1999 № 13 |
Вид документа | ДСаНПіН (Государственные Санитарные Правила и Нормы) |
Шифр документа | 7.7.5-013-99 |
Разработчик | Министерство охраны здоровья (МОЗ) |
Принявший орган | Министерство охраны здоровья (МОЗ) |
ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны
ГОСТ 12.1.012-90 Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования
ГОСТ 12.2.003-91 Оборудование производственное. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.2.061-81. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам
ГОСТ 12.3.005-75 Работы окрасочные. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.3.016-87 ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности
ГОСТ 12.4.021-75 . ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования
ГОСТ 9825-73 Материалы лакокрасочные. Термины, определения и обозначения
ГОСТ 9980.5-86 Материалы лакокрасочные. Транспортирование и хранение
Закон Украины от 15.11.1996 № 504/96-ВР Об отпусках
Пособие по расчету и проектированию естественного, искусственного и совмещенного освещения
СН 245-71 (ДНАОП 0.03-3.01-71) Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий
СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. Изменение № 1
СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. Изменение № 2 (национальное)
СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. Изменение № 3
СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания
СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий
СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. Изменение
СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. Изменение № 1
СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. Изменение № 2
СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. Изменение № 3
СП 5201-90 Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Першого заступника
Головного державного
санітарного лікаря України
09.02.1999 № 13
Державні санітарні правила і норми
застосування лакофарбових та допоміжних
матеріалів на транспорті
ДСанПіН 7.7.5-013-99
(Відповідає офіційному тексту)
Санітарні правила і норми застосування лакофарбових та допоміжних матеріалів на транспорті розроблені з ціллю запобігання несприятливої дії цих матеріалів на здоров'я людини при професійному та побутовому контакті з мігруючими з них у повітря, воду та інші контактуючі середовища небезпечними хімічними сполуками.
Державний санітарний нагляд за додержанням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм державними органами, а також усіма підприємствами, установами і закладами незалежно від форм власності, посадовими особами і громадянами покладено на органи, установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України (Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12), ст. 33, 39-42).
Вимоги відомчих нормативно-технічних документів (технічних умов, технологічних інструкцій тощо), які стосуються питань безпеки і охорони здоров'я працюючих і споживачів, повинні узгоджуватись з положеннями цих Правил і Норм.
Санітарні правила і норми є нормативним документом, обов'язковим для виконання підприємствами, установами та закладами і посадовими особами при проведенні офарблювальних робіт і застосуванні лакофарбових та допоміжних матеріалів на транспорті. Працівники підприємств та організацій, що порушили Правила і Норми підлягають дисциплінарній, адміністративний та кримінальній відповідальності згідно чинному законодавству України, зокрема ст. 45-49 Закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12).
1. Вступ (стисла характеристика лакофарбових матеріалів, технологічного процесу і умов праці при їх нанесенні)
1.1. Лакофарбові матеріали (ЛФМ) - складні гомогенні або гетерогенні системи, до яких входять плівкоутворювачі (природні або синтетичні смоли, інші високомолекулярні сполуки, здатні до формування на твердій підложці стійкої плівки) разом з пігментами, наповнювачами, пластифікаторами, модифікаторами, затверджувачами та іншими добавками.
1.2. ЛФМ підрозділяються на системи розчинного (лакового) і дисперсійного типу. В перші входять як невідмінні складові частини органічні розчинники, тоді як інші представляють собою дисперсії плівкоутворювачів та інших компонентів у воді.
1.3. ЛФМ відносяться до небезпечних факторів, їх небезпечні властивості можуть проявлятися в процесі виготовлення, зберігання, транспортування, нанесення, а також експлуатації покриття. Хімічні речовини, які входять до складу ЛФМ, можуть впливати на організм людини при проникненні крізь дихальні шляхи, шкіру і травний тракт. Крізь дихальні шляхи разом з повітрям потрапляють в організм пари і фарбовий аерозоль. При попаданні на шкіру ЛФМ проявляють місцево-роздратовні пошкодження, а їх компоненти можуть проникати в організм і викликати загальнотоксичні ефекти (через непошкоджену шкіру людини в організм проникають до 70% хімічних речовин). У травний тракт шкідливі речовини потрапляють при заковтуванні пари, пилу, крізь брудні руки під час прийому їжі, палінні, а також завдяки міграції компонентів ЛФМ у контактуючі середовища (воду, харчові продукти). Це вимагає здійснення санепіднагляду на всіх етапах контакту людини з ЛФМ, їх компонентами та допоміжними матеріалами.
1.4. Запобіжний санепіднагляд включає комплексні гігієнічні дослідження нових вітчизняних та імпортованих ЛФМ і допоміжних матеріалів, а також узгодження проектів нормативних документів (державних, галузевих стандартів, технічних умов тощо).
1.5. Поточний санепіднагляд забезпечує здійснення санітарно-гігієнічного контролю за виготовленням, транспортуванням, зберіганням та застосуванням, в першу чергу нанесенням, ЛФМ та допоміжних матеріалів, умовами та режимом праці мулярів та інших осіб, що мають професійно обумовлений контакт з ЛФМ, засобами індивідуального та колективного захисту працюючих, запобіганням забруднення робочої зони та довкілля, виникнення надзвичайних ситуацій.
1.6. Особливості застосування ЛФМ обумовлюють необхідність гігієнічного регламентування нових композицій в процесі проведення офарблювальних робіт, а також щодо експлуатації лакофарбових покриттів. Останнє стосується, як правило, ЛФМ, що призначені для застосування в житлових приміщеннях, ємностях і танках питної води, продовольчих складах тощо. Саме тому виробничий аспект регламентації ЛФМ на транспорті є домінуючим.
1.7. Всі роботи по нанесенню ЛФМ на поверхні виробів включають етапи підготовки виробів (очистка і знежирення) і безпосередньо офарбулювальних робіт (ґрунтування і офарблювання). Офарблювальні роботи можуть супроводжуватися виконанням ряду проміжних операцій, таких як: сушіння в сушильних камерах і безпосередньо в приміщенні, шпаклювання, мокре шліфування, промивання, протирання офарблених поверхонь тощо. Засоби офарблювальних робіт дуже різноманітні. За характером виконуваної роботи і офарблювального устаткування всі способи нанесення ЛФМ можна умовно розподілити на 3 групи: ручне офарблення кистю, ручне механізоване офарблення розпилювачами, автоматизоване - в різноманітних офарблювальних установках.
1.8. Ручне механізоване офарблення здійснюється в основному трьома видами розпилювачів: пневматичним, безповітряним і в електростатичному полі високої напруги чи його різновидами (пневмоелектростатичним, гідроелектростатичним тощо). Цими засобами наносяться понад 75% ЛФМ, з них майже 70% пневматичним розпиленням. При ґрунтуванні і офарбленні виробів, а також при сушці офарблених поверхонь в повітря виробничих приміщень надходять пари розчинників і розріджувачів ЛФМ, компоненти плівкоутворюючих речовин, пігментів тощо. Практично всі леткі компоненти, що складають фарбу, відносяться до категорії токсичних. Вміст шкідливих домішок у повітрі робочої зони залежить не тільки від фізико-хімічних властивостей, рецептури ЛФМ і розчинників, але і від організації технологічного процесу офарблення, засобів нанесення і умов сушки офарблених поверхонь виробів, їх розмірів, відсутності чи наявності вентиляційних установок і їх ефективності.
1.9. Викиди в повітряне середовище залежать від виду розпилювачів і складають від 5 до 75% ЛФМ. Пневматичний засіб нанесення супроводжується найбільшим надходженням шкідливих виділень в робочі приміщення. Безповітряний засіб із застосуванням ручних електростатичних розпилювачів, що застосовуються замість пневматичного засобу, дають тільки 5-35% втрат ЛФМ, тобто менш небезпечні і більш вигідні. При ручних механізованих засобах офарблення внаслідок розпилювання ЛФМ спостерігається виділення шкідливих речовин в двох фазах: пароподібній і гідроаерозольній. При цьому повітря приміщень забруднюється фарбовим аерозолем, що складається з твердих часток фарби, покритих зовні плівкоутворюючими компонентами і розчинниками.
1.10. Дослідженнями встановлено, що при офарбленні автомашин, вагонів, сільськогосподарської техніки забруднення повітряного середовища фарбовим аерозолем і свинцем відзначалося не тільки безпосередньо на робочих місцях, але і на дільницях, не зв'язаних з офарблювальними роботами. Найбільша кількість цих домішок реєструвалась при пневматичному засобі нанесення ЛФМ.
1.11. В разі недотримання необхідних мір можуть мати місце професійні отруєння внаслідок потрапляння в організм пари розчинників і фарбового аерозолю. У зв'язку з викладеним вище, при застосуванні ЛФМ і проведенні офарблювальних робіт на транспортних підприємствах та безпосередньо на транспортних засобах необхідне суворе виконання вимог, викладених в цих "Санітарних правилах і нормах використання лакофарбових і допоміжних матеріалів на транспорті" (далі - Правила).
2. Загальні положення
2.1. Правила мають метою уніфікувати гігієнічні вимоги і нормативи щодо ЛФМ і супутніх матеріалів, засобів, способів, а також умов їх нанесення, що дозволить забезпечити безпечне застосування цих матеріалів на транспорті відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12), прийнятого постановою Верховної Ради України від 14.10.92 р. № 2695-XII (2695-12), а також виконання ст. 10-16, 19-22, 25, 26 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", прийнятого постановою Верховної Ради України від 24.02.94 р. № 4004-XII (4004-12); "Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 р., № 420 (420-95-п), наказу МОЗ України "Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо розробки, виробництва і застосування продукції, яка може негативно впливати на здоров'я людини" від 20.10.95 р. № 190 (z0002-96) тощо.
Полная версия документа доступна для тарифа «Разумное предложение» или «Все включено»