Р В.2.6-218-03449261-700:2007 Рекомендации по утилизации старых железобетонных конструкций после демонтажа

Державна служба автомобільних доріг України
(Укравтодор)

Українське державне виробничо-технологічне підприємство
"Укрдортехнологія"

Рекомендації
з утилізації старих залізобетонних конструкцій
після демонтажу

Р В.2.6-218-03449261-700:2007

Київ
2007

Державна служба автомобільних доріг України
(Укравтодор)

Українське державне виробничо-технологічне підприємство
"Укрдортехнологія"

Рекомендації
з утилізації старих залізобетонних конструкцій
після демонтажу

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

За минулі роки було побудовано багато залізобетонних мостів, частина з яких на сьогодні є застарілою, з низькою пропускною спроможністю, як за габаритом так і за несучою здатністю. Останнє часто погіршується завдяки зношенню та руйнуванню конструкцій внаслідок тривалої експлуатації.

З часом виникає потреба реконструкції мостових переходів, як шляхом заміни окремих елементів конструкції так і шляхом побудови поруч з існуючим мостом, що вичерпав свій експлуатаційний ресурс та не відповідає вимогам часу, нового сучасного мосту. Але старі мости при цьому часто вже є доведеними до аварійного стану та потребують не тільки перекриття руху по них але й знесення. При цьому демонтовані конструкції старих мостів не рідко залишають поруч моста, що протягом багатьох років захаращує придорожні території, непродуктивно ними зайняті, та псує загальний вигляд придорожньої смуги.

Та ж проблема виникає при розбиранні зношених цементобетонних покриттів автомобільних доріг при заміні їх асфальтобетонними, або новими цементобетонними.

Крім того багато старих залізобетонних конструкцій накопичилося на територіях дорожніх та мостових господарств, що створює великі незручності.

Але ж залізобетон демонтованих старих конструкцій вміщує у собі цінні складові, які за допомогою певних технологій руйнування можуть бути вивільнені з бетонних масивів конструкцій, або їх фрагментів, та використані повторно. Особливо коли мова йде про повторне використання у конструкціях, що не потребують високої міцності, наприклад основ дорожніх одягів.

Разом із звільненням непродуктивно зайнятих територій це дозволить отримувати відносно дешевий будівельний матеріал, а отже певний фінансовий зиск від економії та від матеріалу, що може бути відправлений на переробку (наприклад металу арматури).

Таким чином в цілому питання утилізації старих залізобетонних конструкцій після демонтажу складається з двох головних складових:

- руйнування конструкцій до отримання матеріалу повторного використання;

- повторне використання отриманого матеріалу.

З ряду вище перелічених причин, а також враховуючи зростаючі темпи будівництва та реконструкції у дорожній галузі питання утилізації - це питання необхідність в обсягах якого, а отже важливість, постійно зростає.

МАТЕРІАЛИ, ЩО ОТРИМУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ
УТИЛІЗАЦІЇ, ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ПОВТОРНОГО
ВИКОРИСТАННЯ

В наслідок руйнування та подрібнення конструкцій в процесі утилізації отримуються два основних матеріали: вторинний щебінь та вивільнена арматура.

Арматура після вивільнення, як правило, не є вже придатною до використання (погнутою, порізаною на дрібні шматки), а тому може розглядатися, як металолом для переплавлення.

У процесі подрібнення вивільняється також щебінь.

Найбільш розповсюджена несортована фракція 0-70мм яка, тим не менше може знайти досить широке застосування у дорожній галузі, а саме:

- під асфальтобетонне покриття доріг всіх класів (як основа);

- підсипка під фундаменти з невеликим навантаженням;

- при влаштуванні тимчасових доріг;

- як підсипка під усі види тротуарних проходів;

- при підсипці під автостоянки та асфальтові майданчики;

- при виробництві бетонних та залізобетонних виробів невеликої міцності;

За рахунок різнофракційної структури вторинний щебінь легко ущільнюється та з часом ніби "спікається" під впливом вологи та тиску, перетворюючись у економічну тимчасову дорогу.

Вартість вторинного щебеню залежить від конкретних умов його виробництва, але в середньому вона майже вдвічі менше нового.