Конституція України

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 8 грудня 2004 року N 2222-IV,
 від 1 лютого 2011 року N 2952-VI,
 від 19 вересня 2013 року N 586-VII,
 від 21 лютого 2014 року N 742-VII,
від 2 червня 2016 року N 1401-VIII,
від 7 лютого 2019 року N 2680-VIII,
від 3 вересня 2019 року N 27-IX

Закон України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV
 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним),
 у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття
 і втрачає чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України
 від 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010

Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей,

виражаючи суверенну волю народу,

спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,

піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України,

(абзац п'ятий преамбули із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 07.02.2019 р. N 2680-VIII)

прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,

усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,

керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,

приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

Розділ I
 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.