Директива 2008/50/ЄС від 21.05.2008 Про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи

(Акти ухвалені відповідно до Договору про заснування Європейського Союзу/Договору Євратом, опублікування яких є обов’язковим)

ДИРЕКТИВИ

ДИРЕКТИВА 2008/50/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

 від 21 травня 2008 року

 про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, та зокрема, його статтю 175, природного середовища в цілому, особливо важливо боротися з викидами забруднюючих речовин у їх джерелах, а також визначити і впровадити найбільш ефективні заходи зі зменшення викидів на місцевому, національному рівнях та рівні Співтовариства. Отже, потрібно уникати, попереджати чи зменшувати викиди шкідливих речовин в повітря, а також встановити відповідні цілі щодо якості атмосферного повітря, беручи до уваги відповідні стандарти Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, настанови та програми.

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (¹)

Беручи до уваги висновок комітету Регіонів ( ),

Діючи відповідно до процедури, встановленої у статті 251 Договору (³),

Оскільки:

(1) Шоста програма дій Європейського Співтовариства у сфері навколишнього природного середовища, ухвалена Рішенням № 1600/2002/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 липня 2002 року (⁴) встановлює потребу зменшити забруднення до рівнів, які мінімізують шкідливий вплив на здоров’я людини, приділяючи значну увагу уразливим групам населення та навколишньому природному середовищу в цілому, покращити контроль та оцінку якості повітря, включаючи осідання забрудників, та зробити інформацію загальнодоступною.

(2) З метою захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища в цілому, особливо важливо боротися з викидами забруднюючих речовин у їх джерелах, а також визначити і впровадити найбільш ефективні заходи зі зменшення викидів на місцевому, національному рівнях та рівні Співтовариства. Отже, потрібно уникати, попереджати чи зменшувати викиди шкідливих речовин в повітря, а також встановити відповідні цілі щодо якості атмосферного повітря, беручи до уваги відповідні стандарти Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, настанови та програми.

(3) Директива ради 96/62/ЄС від 27 вересня 1996 року п]ро оцінку та управління якістю атмосферного повітря (⁵), Директива Ради 1999/30/ЄС від 22 квітня 1999 року щодо граничних величин двоокису сірки, двоокису азоту, окисів азоту, твердих часток та свинцю в атмосферному повітрі (⁶), Директива 2000/69/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 листопада 2000 року щодо граничних величин бензолу та окису вуглецю в атмосферному повітрі (⁷), Директива 2002/3/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 лютого 2002 року щодо озону в атмосферному повітрі (⁸) та Рішення Ради 97/101/ЄС від 27 січня 1997 року про встановлення взаємного обміну інформацією та даними з мереж та окремих станцій вимірювання забруднення атмосферного повітря в межах держав-членів (⁹) потребують значного перегляду з метою включення новітніх розробок у галузі охорони здоров’я та науки і досвіду держав-членів. В інтересах прозорості, спрощення та адміністративної ефективності, таким чином, буде доцільно замінити зазначені п’ять актів однією Директивою, і, якщо це необхідно, заходами з її імплементації.

(4) З огляду на набуття достатнього досвіду стосовно імплементації Директиви 2004/107/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 року стосовно миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів в атмосферному повітрі (¹), може розглядатись можливість рішення про поєднання її положень з положеннями цієї Директиви.

__________
(¹)    ОВ C 195, 18.8.2006, С. 84.
(²)    ОВ C 206, 29.8.2006, С. 1.
(³)    Висновок Європейського Парламенту від 26 вересня 2006 року (ОВ C 306 E, 15.12.2006, С. 102), Спільна Позиція Ради від 25 червня 2007 року (ОВ C 236 E, 6.11.2007, С. 1) та Позиція Європейського Парламенту від 11 грудня 2007року. Рішення Ради від 14 травня 2008 року.
(⁴)    ОВ L 242, 10.9.2002, С. 1.
(⁵)    ОВ L 296, 21.11.1996, С. 55. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) No 1882/2003 Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 284, 31.10.2003, С. 1).
(⁶)    ОВ L 163, 29.6.1999, С. 41. Директива зі змінами, внесеними Рішенням Комісії 2001/744/ЄС (ОВ L 278, 23.10.2001, С. 35).
(⁷)    ОВ L 313, 13.12.2000, С. 12.
(⁸)    ОВ L 67, 9.3.2002, С. 14.
(⁹)    ОВ L 35, 5.2.1997, С. 14. Рішення зі змінами, внесеними Рішенням Комісії 2001/752/ЄС (ОВ L 282, 26.10.2001, С. 69).

(5) Єдиного підходу до оцінки якості атмосферного повітря потрібно дотримуватись згідно з єдиними критеріями оцінки. Під час оцінки якості атмосферного повітря, потрібно брати до уваги кількість населення та екосистем, які впливають на забруднення повітря. Отже, буде доцільно класифікувати територію кожної держави-члена на зони чи агломерації, які відтворюють густоту населення

(6) Там, де є можливість, методи моделювання повинні застосовуватись для надання змоги інтерпретації координатних даних залежно від географічного розміщення концентрації. Це може послужити основою для розрахунку колективної ризикової уражуваності населення, яке проживає у відповідному районі.

(7) Для гарантування того, що зібрана інформація щодо забруднення повітря є достатньо показовою та порівнянною між державами Співтовариства, важливо щоб для оцінки якості атмосферного повітря використовувались стандартизовані методи вимірювання та загальні критерії щодо кількості та розташування пунктів вимірювання. Для оцінки якості атмосферного    повітря    також    можуть

використовуватись інші методи, окрім вимірювання, і тому необхідно визначити критерії для застосування та потрібної точності таких методів.

(8) Докладні вимірювання дрібних часток речовин у пунктах моніторингу, що розташовані на околицях села, повинні проводитися з метою краще зрозуміти вплив цієї забруднюючої речовини та розробити необхідні стратегії. Такі вимірювання повинні проводитися у спосіб, сумісний з методами, передбаченими Спільною програмою контролю та оцінки перенесення речовин, що забруднюють повітря, на великі відстані в Європі (ЕМЕР), створеною згідно Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року, ухваленої Рішенням Ради 81/462/ЄЕС від 11 червня 1981 року (²).

(9) Якість повітря необхідно підтримувати, якщо вона є належною, або підвищувати. Якщо цілі щодо якості атмосферного повітря, встановлені даною Директивою, не досягнуті, держави-члени вживають заходів для досягнення відповідності граничним величинам та критичним рівням, і, де це можливо, для досягнення цільових показників та довгострокових цілей.

(10) Ризик, який спричиняє забруднення повітря рослинності та природним екосистемам є найважливішим на територіях, що знаходяться поза міською зоною. Оцінка таких ризиків та дотримання критичних рівнів з метою захисту рослинності, таким чином, повинна бути сконцентрована поза забудованими територіями.

(11) Дрібна частка речовини (PM2,5) відповідає за значній негативні впливи на здоров’я людини. Більш того поки що не виявлено порогу нижче якого PM25 не становила би ризику. Таким чином, ця забруднююча речовина не повинна контролюватися так само як інші забрудники. Цей підхід повинен бути спрямований на загальне зменшення концентрацій речовини в міському середовищі, і тим самим гарантувати, що велика частина населення отримає користь від підвищеної якості повітря. Однак, щоб забезпечити мінімальний ступінь захисту здоров’я усюди будь-де, такий підхід потрібно поєднувати зі встановленням граничної величини, якій на першому етапі передуватиме цільовий показник.

(12) Існуючі цільові показники та довгострокові цілі забезпечення ефективного захисту проти шкідливих впливів на здоров’я людини, рослинність та екосистеми від негативного впливу озону, повинні залишитися незмінні. Поріг тривоги та інформаційний поріг для озону повинні бути встановлені для захисту населення та уразливих груп, відповідно, від короткострокових впливів підвищених концентрацій озону. Ці пороги повинні активувати розповсюдження широким масам інформації про ризики зовнішнього впливу та впровадження, якщо необхідно, короткострокових заходів для зменшення рівнів озону, якщо пороги тривоги перевищені.

(13) Озон - це транскордонний забрудник, який утворюється в атмосфері з викидів первинних забруднюючих речовин, які розглядаються Директивою 2001/81/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо національних граничних величин викидів деяких забрудників атмосфери (³). Прогрес у досягненні цілей щодо якості повітря та довгострокових цілей для озону, встановлених у цій Директиві, повинен визначатися за допомогою цілей та граничних величин викидів, передбачених у Директиві 2001/81/ЄС та, якщо необхідно, шляхом виконання планів стосовно якості повітря, передбачених цією Директивою.

(14) Фіксовані вимірювання повинні бути обов’язковими для зон та агломерацій, у яких довгострокові цілі для озону чи порогів оцінки для інших забруднюючих речовин перевищують норму. Інформація, отримана в результаті фіксованих вимірювань, може доповнюватися методами моделювання та/чи індикативними вимірюваннями для того, щоб надати змогу інтерпретувати координатних даних залежно від географічного розміщення концентрації. Використання додаткових методів оцінки також надасть можливість зменшити необхідну мінімальну кількість фіксованих пунктів відбору проб.

(15) Викиди забруднюючих речовин з природних джерел можуть оцінюватися, але не можуть контролюватися. Отже, якщо природні емісії забруднюючих речовин в атмосферному повітрі можуть бути визначені з достатньою точністю, і якщо перевищення норми частково чи повністю спричинене цими природними викиди забруднюючих речовин, вони можуть, згідно з умовами, встановленими цією Директивою, бути вилучені при оцінюванні відповідності граничним величинам якості повітря. Емісії, що сприяють перевищенню граничних величин часток речовини РМ₁₀ і характерні для посипання піском та сіллю доріг у зимовий період, також можуть не враховуватися при оцінюванні відповідності граничним величинам якості повітря, за умови, що було вжито достатньо заходів для зменшення концентрацій.

__________
(¹)    ОВ L 23, 26.1.2005, С. 3.
(²)    ОВ L 171, 27.6.1981, С. 11.
(³) ОВ L 309, 27.11.2001, С. 22. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою Ради 2006/105/ЄС (ОВ L 363, 20.12.2006, С. 368).

(16) Для зон та агломерацій із особливо важкими умови умовами потрібно відстрочити крайній термін досягнення цілей щодо граничних величин якості повітря у тих випадках, якщо, незважаючи на впровадження відповідних заходів зі зменшення забруднення, у певних зонах та агломераціях існують гострі проблеми, пов’язані із досягненням відповідності нормам. Будь-яка відстрочка для даної зони чи агломерації повинна супроводжуватися детальним планом, який має бути оцінений Комісією, щоб гарантувати відповідність зміненому крайньому терміну. Наявність необхідних заходів Співтовариства, що відображують ціль щодо скорочення викидів у їх джерелах, встановлену у Тематичній стратегії стосовно забруднення повітря, буде важливою для ефективного скорочення викидів в терміни, встановлені цією Директивою, для досягнення відповідності граничним величинам, і повинна бути врахована при оцінюванні запитів про відкладення кінцевого терміну для досягнення відповідності.

(17) Необхідні заходи Співтовариства щодо зниження рівня викидів забруднюючих речовин в їх джерелі, зокрема, заходи щодо покращення ефективності законодавства Співтовариства стосовно промислових забруднень викидів, обмеження викидів забруднюючих речовин двигунами промислових транспортних засобів, подальшого зменшення дозволених у державах-членах рівнів викидів основних забруднюючих речовин та викидів, пов’язаних з заправкою автомобілів, що працюють на бензині, на автозаправних станціях, і вирішення проблеми стосовно вмісту сірки у паливі, у тому числі в корабельному паливі, повинні бути належним чином вивчені усіма компетентними установами як пріоритетні питання.

(18) Плани стосовно якості повітря потрібно розробити для зон та агломерацій, в межах яких концентрації забрудників в атмосферному повітрі перевищують відповідні цільові чи граничні величини якості повітря, плюс, за необхідності, будь-які тимчасові допустимі межі похибки. Забруднювачі повітря викидаються з багатьох різноманітних джерел та від багатьох видів діяльності. Щоб забезпечити узгодженість між різними стратегіями, такі плани щодо якості повітря повинні бути за можливості узгоджені та інтегровані з планами і програмами, підготовленими відповідно до Директиви 2001/80/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо обмеження викидів деяких забрудників у повітря великими спалювальними підприємствами (¹), Директиви 2001/81/ЄС та Директиви 2002/49/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 червня 2002 року стосовно оцінювання і керування шумом навколишнього природного середовища (²). Також необхідно брати до уваги цілі, пов’язані з якістю атмосферного повітря, передбачені у цій Директиві, дозволи, при наданні дозволів на промислову діяльність відповідно до Директиви 2008/1/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 15 січня 2008 року стосовно комплексного попередження і контролю забруднення (³).

(19) План дій повинен бути розроблений із зазначенням короткострокових заходів, які вживатимуться у випадку виникнення ризику перевищення одного чи декількох порогів небезпеки з метою зменшення цього ризику і обмеження його тривалості. Коли ризик стосується одного чи декількох граничних чи цільових показників, держави-члени можуть за необхідності, розробляти такі короткострокові плани дій. Стосовно озону такі короткострокові плани дій повинні враховувати положення Рішення Комісії 2004/279/ЄС від 19 березня 2004 року стосовно керівних принципів для імплементації Директиви 2002/3/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно озону в атмосферному повітрі (⁴).

(20) Держави-члени повинні консультуватися одна з одною, якщо, з причини значного забруднення, яке спричинене іншою державою-членом, рівень забруднення перевищує або може перевищити відповідні цілі щодо якості повітря плюс межу похибки, де застосовно, або, у певному випадку, поріг небезпеки. Транскордонний характер певних забрудників, таких як озон і тверді частки, може вимагати координації між сусідніми державами-членами в питаннях розробки та імплементації планів з якості повітря і короткострокових планів дій та при інформуванні громадськості. Якщо доцільно, держави-члени повинні залучати до співпраці треті країни, звертаючи особливу увагу на раннє залучення країн країн-кандидатів.

(21) Державам-членам та Комісії необхідно збирати, обмінюватися та розповсюджувати інформацію щодо якості повітря для кращого розуміння впливу забруднення повітря і розробки відповідних стратегій. Також необхідне надання громадськості актуальної і легкодоступної інформації про концентрації всіх регламентованих забрудників в атмосферному повітрі.

(22) Щоб полегшити обробку і порівняння інформації щодо якості повітря, всі дані повинні бути доступні Комісії в стандартизованій формі.

(23) Необхідно адаптувати процедури надання, оцінки даних, і звітування про дані стосовно якості повітря, щоб мати змогу використовувати електронні засоби та Інтернет як основні інструменти для того, щоб зробити доступною інформацію, і таким чином, щоб такі процедури відповідали Директиві 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 14 березня 2007 року про створення інфраструктури просторової інформації в Європейському Співтоваристві (INSPIRE) (⁵).

(24) Доцільно передбачити можливість адаптації критеріїв і методів, які використовуються для оцінки якості атмосферного повітря, а також інформації, яка надається, до умов науково-технічного прогресу.

(25) Оскільки цілі даної Директиви не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами з тієї причини, що забрудники повітря мають транскордонний характер, і тому вони можуть бути краще досягнуті на рівні Співтовариства, Співтовариство може вжити заходи відповідно до принципу субсидіарності, встановленого у статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено у зазначеній статті, ця Директива не виходить за межі того, що необхідно для досягнення цих цілей.

(26) Держави-члени повинні встановити правила стосовно санкцій, які застосовуються за порушення вимог цієї Директиви, і гарантувати їх впровадження. Санкції бути ефективними, пропорційними і стримуючими.

__________
(¹)    ОВ L 309, 27.11.2001, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2006/105/ЄС.
(²)    ОВ L 189, 18.7.2002, С. 12.
(³)    ОВ L 24, 29.1.2008, С. 8.
(⁴)    ОВ L 87, 25.3.2004, С. 50.
(⁵)    ОВ L 108, 25.4.2007, С. 1.

(27) Деякі положення актів, що скасовуються цією Директивою, повинні залишатися в силі з метою забезпечення продовження дії існуючих обмежень якості повітря для двоокису азоту, доки вони не будуть замінені з 1 січня 2010 року, продовження дії вимог звітування про якість повітря, доки не будуть ухвалені нові заходи, та продовження дії зобов’язань, що стосуються попередніх оцінок якості повітря відповідно до вимог Директиви 2004/107/ЄС.

(28) Зобов’язання транспонувати цю Директиву до національного законодавства повинне бути обмежено тими умовами, які представляють важливі зміни в порівнянні з попередніми Директивами.

(29) Згідно з підпунктом 34 Міжвідомчої угоди про краще нормотворення (¹) держави-члени заохочуються розробляти самостійно та в інтересах Співтовариства власні таблиці, що ілюструють, наскільки це можливо, співвідношення між Директивою та заходами з транспонування, а також їх оприлюднювати.

(30) Ця Директива поважає основні права і дотримується принципів, визнаних, зокрема, в Хартії основних прав Європейського Союзу. Зокрема, ця Директива націлена на сприяння інтеграції до політики Союзу високого рівня захисту довкілля та підвищення якості навколишнього природного середовища у відповідності до принципу сталого розвитку, встановленого у статті 37 Хартії основних прав Європейського Союзу.

(31) Заходи, необхідні для імплементації цієї Директиви, ухвалюються відповідно до Рішення Ради 199/468/ЄС від 28 червня 1999 року, що встановлює процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (2).

(32) Комісія повинна бути уповноважена вносити зміни до Додатків з І по VІ, Додатків з VШ по Х та Додатка ХV. Оскільки ці заходи мають загальний характер і призначені змінювати неістотні елементи цієї Директиви, вони повинні ухвалюватись відповідно до регулятивної процедури ретельної перевірки, як передбачено статтею 5а Рішення 1999/468/ЄС.

(33) Умова щодо транспонування вимагає, щоб держави-члени забезпечили своєчасні та необхідні вимірювання у міському середовищі для визначення Середнього показника впливу, з метою гарантування дотримання вимог, що стосуються оцінки Національної мети зі зменшення впливу та розрахунку Середнього показника впливу,

__________
(1) OВ C 321, 31.12.2003, С. 1.
(2) OВ L 184, 17.7.1999, С. 23. Рішення зі змінами, внесеними Рішенням 2006/512/ЄC (OВ L 200, 22.7.2006, С. 11).
(3)Директива Ради 89/654/ЄЕС від 30 листопада 1989 року про мінімальні вимоги до безпеки і охорони здоров’я на робочому місці (OВ L 393, 30.12.1989, С. 1). Директива зі змінами, внесеними Директивою 2007/30/ЄC Європейського Парламенту і Ради (OВ L 165, 27.6.2007, С. 21).

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ

ГЛАВА 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет

Ця Директива встановлює заходи, спрямовані на:

1. визначення і встановлення цілей для захисту якості атмосферного повітря з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на здоров’я людини та довкілля в цілому;

2. оцінку якості атмосферного повітря в державах-членах на основі загальних методів та критеріїв;

3. отримання інформації про якість атмосферного повітря з метою допомогти боротьбі із забрудненням повітря та його негативними наслідками, а також контролю довгострокових тенденцій та удосконалень, що виникають в результаті заходів, які вживаються на національному рівні та на рівні Співтовариства;

4. гарантування того, що така інформація стосовно якості атмосферного повітря доступна громадськості;

5. підтримку якості повітря, якщо вона на належному рівні, та її покращення в інших випадках;

6. сприяння росту співпраці між державами-членами щодо зменшенні рівня забруднення повітря.