ДСТУ 8727:2017 Осад стічних вод. Підготування органо-мінеральної суміші з осаду стічних вод

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ 8727:2017

ОСАД СТІЧНИХ ВОД

Підготування органо-мінеральної суміші з осаду стічних вод

Відповідає офіційному тексту

Київ
З питань придбання офіційного видання звертайтесь до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ»)
2018

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Охорона довкілля» (ТК 82); Міністерство екології та природних ресурсів України; Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем»

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 31 липня 2017 р. № 202 з 2018–04–01

3 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Познаки та скорочення

5 Вимоги до мулових майданчиків

6 Вимоги щодо властивостей органо-мінеральної суміші (ОМС) з осаду стічних вод (ОСВ)

7 Готування ОСВ

8 Технологія готування ОМС на основі ОСВ

9 Вимоги до зберігання та транспортування ОМС

10 Вимоги до промислової безпеки, охорони праці та охорони довкілля

Додаток А (довідковий) Р озрахунок допустимих доз внесення органо-мінеральної суміші з осаду стічних вод як добрива за вмістом забруднювальних речовин

Додаток Б (довідковий) М етоди визначення хімічних, токсикологічних, санітарно-бактеріологічних та санітарно-паразитологічних показників ОС

Додаток В (довідковий) Бібліографія

ВСТУП

На біологічних очисних спорудах у результаті очищення господарсько-побутових стічних вод утворюється осад стічних вод, що складається з осаду первинних відстійників і надлишкового активного мулу. Обсяг осаду стічних вод становить приблизно 30 % від обсягу стічних вод, що надходять на очищення. Після очисних споруд осад подальшого зневоднення направляють на мулові майданчики. В Україні обсяги осаду стічних вод досягають 1 млрд тонн, що потребує великої території для їхнього зберігання, і цей процес має тенденцію до збільшення. Території, на яких зберігають, осад стічних вод є постійним джерелом забруднення ґрунту, поверхневих і підземних вод та атмосфери такими небезпечними речовинами як сірководень, аміак, продукти гниття білків тощо. Вивчення складу та властивостей осаду показує, що він містить органічні сполуки, біогенні елементи (азот, фосфор, калій), мікроелементи (бор, кобальт, марганець, мідь, молібден, цинк) і його можна використовувати як органо-мінеральну суміш у сільському господарстві та під час лісомеліоративних робіт за відсутності в них перевищення допустимих концентрацій важких металів. Проте велика забрудненість осаду патогенною мікробіотою та життєздатними яйцями гельмінтів потребує додаткового знешкодження. Один з економічно доцільних засобів знезараження — біотермічне компостування.

Об’єктом стандартизації є вимоги до технології приготування органо-мінеральної суміші з осаду стічних вод для подальшого її використання в сільському та лісовому господарствах.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОСАД СТІЧНИХ ВОД
Підготування органо-мінеральної суміші з осаду стічних вод

SEWAGE SLUDGE
Preparation of organo-mineral mixture from sewage sludge

Чинний від 2018–04–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт поширюється на запобігання забрудненню довкілля, покращення його санітарного стану та збереження земельних ресурсів країни.

1.2 Цей стандарт установлює вимоги до осаду стічних вод (надалі — ОСВ) мулових майданчиків, утворюваного на комунальних очисних спорудах у процесі очищення господарсько-побутових і виробничих стічних вод та такого, що може бути використаним як органо-мінеральна суміш (надалі — ОМС) у сільському господарстві, для рекультивації ґрунту, зокрема під час лісомеліоративних робіт.

1.3 Цей стандарт поширюється на ОСВ, утворюваний на очисних спорудах невеликих міст та селищ, які не мають виробничих підприємств: металургійних, важкого машинобудування, хімічних тощо.

1.4 Цей стандарт не поширюється на ОСВ, утворюваний на очисних спорудах під час очищення стічних вод та який містить токсичні речовини, зокрема важкі метали, у кількості, що перевищують гранично допустимі концентрації (надалі — ГДК) у ґрунті.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведено посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 4289:2004 Якість ґрунту. Методи визначення органічної речовини

ДСТУ ISO 4290:2004 Якість ґрунту. Визначання кадмію, хрому, кобальту, купруму, плюмбуму, мангану, ніколу та цинку в екстракті, отриманому після оброблення ґрунту царською водкою. Методи полуменевої та електротермічної атомно-абсорбційної спектрометрії

ДСТУ ISO 10390:2001 Якість ґрунту. Визначання рН (ISO 10390:1994 IDT)

ДСТУ ISO 11047:2005 Якість ґрунту. Визначання кадмію, хрому, кобальту, купруму, плюмбуму, мангану, ніколу та цинку в екстракті, отриманому після оброблення ґрунту царською водкою. Методи полуменевої та електротермічної атомно-абсорбційної спектрометрії

ДСТУ ISO 16772:2005 Якість ґрунту. Визначання ртуті в ґрунтових екстрактах царською водкою методом спектрометрії холодної пари або атомнофлуоресцентної спектрометрії холодної пари

ДСТУ ISO 4726:2007 Якість ґрунту. Визначення загального азоту в модифікації ННЦ ІГА ім. О. Н. Соколовського

ДСТУ ISO 4770.8:2007 Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук хрому в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії

ДСТУ 7238:2011 Система стандартів безпеки праці. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація

ДСТУ 7239:2011 Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація

ДСТУ 7369:2013 Стічні води. Вимоги до стічних вод і їхніх осадів для зрошування та удобрювання.