ДСТУ 9112:2021 Кирилично-латинична транслітерація та латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання (ISO 9:1995, NEQ)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КИРИЛИЧНО-ЛАТИНИЧНА
ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ
ТА ЛАТИНИЧНО-КИРИЛИЧНА
РЕТРАНСЛІТЕРАЦІЯ
УКРАЇНСЬКИХ ТЕКСТІВ
Правила написання

ДСТУ 9112:2021
(ISO 9:1995, NEQ)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП "УкрНДНЦ" http://uas.org.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Інформація і документація» (ТК 144), Державна науково-технічна бібліотека України

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» ( ДП «УкрНДНЦ») від 27 липня 2021 р. № 260 з 2022–04–01

3 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

0 Вступ

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Загальні правила транслітерації

4 Правила транслітерації на українську латиницю і ретранслітерації на кирилицю

Додаток А (довідковий) Приклади транслітерації давньоукраїнських і староукраїнських назв і текстів

Додаток Б (довідковий) Приклади транслітерації новоукраїнських назв

Додаток В (довідковий) Бібліографія

0 ВСТУП

Уніфікована стандартизована система передавання українських текстових даних латиницею за допомогою ізоморфного механізму транслітерації (українська латиниця — УЛ) необхідна для міжнародного використання української мови і для ефективного розвитку лінгвістичних та інформаційних технологій.

Цей стандарт прийнято методом перероблення транслітераційних таблиць ISO 9:1995. Ступінь відповідності: частково збігається в частині сучасної української мови; вперше подано транслітерацію давньоукраїнських, староукраїнських і новоукраїнських літер ѕ, z, ɪ, í, ħ, n, ѹ, ȣ, ω, π, ὧ, ҁ, ъ, ъɪ, ы, ɪа, ѥ, ε, ё, є́, ў, э, ѧ, ѩ, ѭ, ѯ, ѱ, g, j, замінено нераціональну транслітерацію г, є, ї, ю, я, ь, яка не узгоджується з графічними традиціями української мови і з практикою Міжнародного фонетичного алфавіту (англ. International Phonetic Alphabet, IPA; фр. Alphabet Phonetique International, API). Мова оригіналу: українська.

Цей стандарт складається з 12 таблиць транслітерації та ретранслітерації, які охоплюють усі періоди існування української писемності.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КИРИЛИЧНО-ЛАТИНИЧНА ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ ТА ЛАТИНИЧНО-
КИРИЛИЧНА РЕТРАНСЛІТЕРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ТЕКСТІВ
Правила написання

CYRILLIC-LATIN TRANSLITERATION AND LATIN-CYRILLIC
RETRANSLITERATION OF UKRAINIAN TEXTS
Writing rules

Чинний від 2022–04–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт поширюється на будь-які українські тексти, які потрібно транслітерувати за допомогою латинського алфавіту. Стандарт не поширюється на тексти іншими мовами.

Цей стандарт застосовують для кирилично-латиничної транслітерації (латинізації) і ретранслітерації на кирилицю (зворотної транслітерації) українських текстів:

— у міжнародних інформаційних базах і багатомовних текстових корпусах;

— у міжнародних інформаційних системах;

— у наукометричних системах;

— у документах, які засвідчують фізичну чи юридичну особу;

— у друкованій продукції (географічні карти, монографії, довідники тощо);

— для реквізитів бланків офіційних документів (угод, листів, протоколів, актів тощо) й адрес на конверті, що містить офіційний документ;

— на вивісках і дорожніх щитах для позначення назв вулиць, закладів, організацій, установ і населених пунктів;

— у телекомунікаційних мережах;

— на транспортних засобах та інших об’єктах, які перебувають під юрисдикцією України;

— для товарних знаків і рекламних текстів;

— для назв клубів і спортивних команд;

— в інших випадках, коли виникає потреба транслітерувати чи ретранслітерувати українські тексти.

Стандарт призначено для транслітерації та зворотної транслітерації (ретранслітерації) давньо-українських (таблиці 1—4), староукраїнських (таблиці 5—8) і новоукраїнських (таблиці 9—12) текстів.

1.2 Цей стандарт установлює правила транслітерації на українську латиницю та ретранслітерації на кирилицю текстів, написаних давньоукраїнським, староукраїнським і новоукраїнським алфавітами. Таблиці 1 та 2 містять правила транслітерації давньоукраїнського (старослов’янського) алфавіту за системами А та Б відповідно; таблиці 3 та 4 містять правила ретранслітерації давньоукраїнського (старослов’янського) алфавіту за системами А та Б відповідно; таблиці 5 та 6 містять правила транслітерації староукраїнського алфавіту за системами А та Б відповідно; таблиці 7 та 8 містять правила ретранслітерації староукраїнського алфавіту за системами А і Б відповідно; таблиці 9 та 10 містять правила транслітерації новоукраїнського алфавіту за системами А і Б відповідно; таблиці 11 та 12 містять правила ретранслітерації новоукраїнського алфавіту за системами А та Б відповідно. У додатку А наведено приклади транслітерації давньоукраїнських і староукраїнських текстів за системами А та Б. У додатку Б наведено приклади транслітерації новоукраїнських текстів за системами А та Б.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

2.1 давньоукраїнський (старослов’янський) алфавіт

Сукупний алфавіт, яким написано українські писемні пам’ятки X—XIV століть

2.2 діакритичний знак (diacritical mark)

Надрядковий, підрядковий або середрядковий знак, який слугує для зміни чи уточнення значення інших знаків

2.3 кирилиця (Cyrillic script)

Сукупність літер кириличного алфавіту

2.4 латиниця (Latin script)

Сукупність латинських літер

2.5 модифікатор

Літера латинського алфавіту, яка не має власного відповідника в кирилиці і яку застосовують лише як допоміжну в літеросполуках

2.6 новоукраїнський алфавіт

Сукупний алфавіт, використовуваний в українських текстах, починаючи від 1798 року й донині