ДСТУ-Н Б EN 1999-1-3:2012 Єврокод 9. Проектування алюмінієвих конструкцій. Частина 1-3. Конструкції чутливі до витривалості (EN 1999-1-3:2007, IDT). Проект

ВСТУП

FOREWORD

Основи програми Єврокоду Статус та галузь застосування Єврокодів

Background of the Eurocode programme Status and field of application of eurocodes

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

National Standards implementing Eurocodes

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (EN та ETAs) для виробів

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products

Додаткова інформація щодо EN 1999-1-3

Additional information specific for EN 1999-1-3

Національний додаток до EN 1999-1-3

National annex for EN 1999-1-38

1 Загальні положення

1 General

1.1 Сфера застосування

1.1 Scope

1.1.1 Сфера застосування EN 1999

1.1.1 Scope of EN 1999

1.1.2 Сфера застосування 1999-1-3

1.1.2 Scope of EN 1999-1-3

1.2 Нормативні посилання

1.2 Normative references

1.3 Допущення

1.3 Assumptions

1.4 Різниця між принципами та правилами застосування

1.4 Distinction between principles and application rules

1.5 Терміни та визначення

1.5 Terms and definitions

1.5.1 Загальні відомості

1.5.1 General

1.5.2 Додаткові терміни. Які використовуються в EN 1999-1-3

1.5.2 dditional terms used in EN 1999-1-3

1.6 Позначення

1.6 Symbols

1.7 Специфікація для виконання

1.7 Specification for execution

1.7.1 Специфікація для виконання

1.7.1 Execution specification

1.7.2 Керівництво з експлуатації

1.7.2 Operation manual

1.7.3 Керівництво по перевірці та технічному обслуговуванню

1.7.3 Inspection and maintenance manual

2 Основи проектування

2 Basis of design

2.1 Загальні положення

2.1 General

2.1.1 Основні вимоги

2.1.1 Basic requirements

2.2 Методики розрахунку на втому

2.2 Procedures for fatigue design

2.2.1 Метод проектування, що забезпечує безпечний термін служби

2.2.1 Safe life design

2.2.2 Метод проектування з урахуванням допустимих руйнувань

2.2.2 Damage tolerant design

2.2.3 Проектування за допомогою випробувань

2.2.3 Design assisted by testing

2.3 Втомне навантаження

2.3 Fatigue loading

2.3.1 Фактори, що спричиняють виникнення втомного навантаження

2.3.1 Sources of fatigue loading

2.3.2 Отримання значень втомного навантаження

2.3.2 Derivation of fatigue loading

2.3.3 Еквівалентні втомні навантаження

2.3.3 Equivalent fatigue loading

2.4 Часткові коефіцієнти для втомних навантажень

2.4 Partial factors for fatigue loads

3 Матеріали, складові частини та з'єднуючі пристрої

3 Materials, constituent products and connecting devices

4 Довговічність

4 Durability

5 Розрахунок конструкцій

5 Structural analysis

5.1 Загальний розрахунок

5.1 Global analysis

5.1.1 Загальні положення

5.1.1 General

5.1.2 Використання балочних елементів

5.1.2 Use of beam elements

5.1.3 Використання мембранних, оболонкових та твердих елементів

5.1.3 Use of membrane, shell and solid elements

5.2 Класифікація напружень

5.2 Types of stresses

5.2.1 Загальні положення

5.2.1 General

5.2.2 Номінальні напруження

5.2.2 Nominal stresses

5.2.3 Модифіковані номінальні напруження

5.2.3 Modified nominal stresses

5.2.4 Максимальні місцеві напруження

5.2.4 Hot spot stresses

5.3 Отримання значень напружень

5.3 Derivation of stresses

5.3.1 Отримання значень номінальних напружень

5.3.1 Derivation of nominal stresses

5.3.2 Отримання значень модифікованих номінальних напружень

5.3.2 Derivation of modified nominal stresses

5.3.3 Отримання значень максимальних локальних напружень

5.3.3 Derivation of hot spot stresses

5.3.4 Орієнтація напруження

5.3.4 Stress orientation

5.4 Діапазони напружень для окремих ділянок виникнення напружень

5.4 Stress ranges for specific initiation sites

5.4.1 Основний матеріал, зварні шви та механічно закріплені з'єднання

5.4.1 Parent material, welds, and mechanically fastened joints

5.4.2 Кутові шви та стикові шви з неповним заглибленням

5.4.2 Fillet and partial penetration butt welds

5.5 Адгезійні з'єднання

5.5 Adhesive bonds

5.6 Ливарні сплави

5.6 Castings

5.7 Спектри напруження

5.7 Stress spectra

5.8 Розрахунок діапазону еквівалентного напруження для стандартизованих моделей втомного напруження

5.8 Calculation of equivalent stress range for standardised fatigue load models

5.8.1 Загальні положення

5.8.1 General

5.8.2 Розрахункове значення діапазону напружень

5.8.2 Design value of stress range

6 Втомна міцність та деталізовані категорії

6 Fatigue resistance and detail categories

6.1 Деталізовані категорії

6.1 Detail categories

6.1.1 Загальні положення

6.1.1 General

6.1.2 Фактори, що впливають на деталізовану категорію

6.1.2 Factors affecting detail category

6.1.3 Конструкційні деталі

6.1.3 Constructional details

6.2 Характеристики втомної міцності

6.2 Fatigue strength data

6.2.1 Класифіковані конструкційні деталі

6.2.1 Classified constructional details

6.2.2 Некласифіковані деталі

6.2.2 Unclassified details

6.2.3 Адгезійні з'єднання

6.2.3 Adhesively bonded joi

6.2.4 Визначення стандартних величин максимальних локальних напружень

6.2.4 Determination of the reference hot spot strength values

6.3 Вплив середнього напруження

6.3 Effect of mean stress

6.3.1 Загальні положення

6.3.1 General

6.3.2 Плоский матеріал та механічно закріплені з'єднання

6.3.2 Plain material and mechanically fastened joints

6.3.3 Зварні з'єднання

6.3.3 Welded joints

6.3.4 Адгезійні з'єднання

6.3.4 Adhesive joints

6.3.5 Діапазон низької довговічності

6.3.5 Low endurance range

6.3.6 Підрахунок циклів для розрахунків коефіцієнту напруження А

6.3.6 Cycle counting for R-ratio calculations

6.4 Вплив умов навколишнього середовища

6.4 Effect of exposure conditions

6.5 Техніки підвищення втомної міцності

6.5 Improvement techniques

Додаток А (обов'язковий): Основи розрахунку втомної міцності

Annex A [normative]: Basis for calculation of fatigue resistance

А.1 Загальні положення

A.1 General

А.1.1 Вплив втоми на конструкцію

A.1.1 Influence of fatigue on design

А.1.2 Механізм відмови

A.1.2 Mechanism of failure

А.1.3 Потенційні місця виникнення втомних тріщин

A.1.3 Potential sites for fatigue cracking

А.1.4 Умови чутливості до втоми

A.1.4 Conditions for fatigue susceptibility

А.2 Метод проектування, щозабезпечує безпечний термін служби

A.2 Safe life design

А.2.1 Передумови для методу проектування, що забезпечує безпечний термін служби

A.2.1 Prerequisites for safe life design

А.2.2 Підрахунок циклів

A.2.2 Cycle counting

А.2.3 Отримання значень спектру навантажень

A.2.3 Derivation of stress spectrum

А.3 Проектування з урахуванням допустимих руйнувань

A.3 Damage tolerant design

А.3.1 Передумови для проектування з урахуванням допустимих руйнувань

A.3.1 Prerequisites for damage tolerant design

А.3.2 Визначення стратегії перевірок для проектування з урахуванням допустимих руйнувань

A.3.2 Determination of inspection strategy for damage tolerant design

Додаток В (довідковий): Вказівки щодо оцінювання розростання тріщини за допомогою механіки руйнування

Annex B [informative]: Guidance on assessment of crack growth by fracture mechanics

В.1 Сфера застосування

B.1 Scope

В.2 Принципи

B.2 Principles

В.2.1 Розміри тріщин

B.2.1 Flaw dimensions

В.2.2 Співвідношення росту тріщини

B.2.2 Crack growth relationship

В.3 Значення розростання тріщини А та т

B.3 Crack growth data A and m

В.4 Геометрична функція у

B.4 Geometry function y

В.5 Інтеграція розростання тріщини

B.5 Integration of crack growth

В.6 оцінювання максимального розміру тріщини а₂

B.6 Assessment of maximum crack size a₂

Додаток С (довідковий): Випробування для розрахунку на втому

Annex C [informative]: Testing for fatigue design

С.1 Загальні положення

C.1 General

С.2 Отримання значень дійсних навантажень

C.2 Derivation of action loading data

С.2.1 Зафіксовані конструкції, що зазнають механічного впливу

C.2.1 Fixed structures subject to mechanical action

С.2.2 Зафіксовані конструкції, що зазнають впливу умов зовнішнього середовища

C.2.2 Fixed structures subject to actions due to exposure conditions

С.2.3 Рухомі конструкції

C.2.3 Moving structures

С.3 Отримання даних напруження

C.3 Derivation of stress data

C.3.1 Дані випробувань окремих елементів конструкції

C.3.1 Component test data

C.3.2 Дані випробувань конструкції

C.3.2 Structure test data

C.3.3 Перевірка історії напруження

C.3.3 Verification of stress history

C.4 Отримання значень довговічності

C.4 Derivation of endurance data

C.4.1 Випробування окремих елементів конструкції

C.4.1 Component testing

C.4.2 Випробування у реальних умовах

C.4.2 Full scale testing

C.4.3 Приймання

C.4.3 Acceptance

C.5 Значення розростання тріщини

C.5 Crack growth data

C.6 Звітування

C.6 Reporting

Додаток D (довідковий): Розрахунок напруження

Annex D [informative]: Stress analysis

D.1 Використання скінченних елементів для аналізу втоми

D.1 Use of finite elements for fatigue analysis

D.1.1 Типи елементів

D.1.1 Element types

D.1.2 Подальші вказівки щодо застосування скінченних елементів

D.1.2 Further guidance on use of finite elements

D.2 Коефіцієнти концентрації напруження

D.2 Stress concentration factors

D.3 Обмеження втоми, під дією багаторазової місцевої втрати стійкості

D.3 Limitation of fatigue induced by repeated local buckling

Додаток Е (довідковий): Адгезійні з'єднання

Annex E [informative]: Adhesively bonded joints

Додаток F (довідковий): Діапазон малоциклової втоми

Annex F [informative]: Low cycle fatigue range

F.1 Вступ

F.1 Introduction

F.2 Модифікації кривих ΔΣ-N curves

F.2 Modification to Δσ-N curves

F.3 Результати випробувань

F.3 Test data

Додаток G (Довідковий) Вплив коефіцієнту напруження R

Annex G [informative]: Influence of R-ratio

G.1 Збільшення втомної міцності

G.1 Enhancement of fatigue strength

G.2 Випадки збільшення втомної міцності

G.2 Enhancement cases

G.2.1 Випадок 1

G.2.1 Case 1

G.2.2 Випадок 2

G.2.2 Case 2

G.2.3 Випадок 3

G.2.3 Case 3

Додаток H (довідковий): Збільшення міцності зварних з'єднань

Annex H [informative]: Fatigue strength improvement of welds

H.1 Загальні відомості

H.1 General

H.2 Машинна обробка або шліфування

H.2 Machining or grinding

H.3 Обтісування дуговим зварюванням вольфрамовим електродом в середовищі інертного газу або плазмою

H.3 Dressing by TIG or plasma

H.4 Нагартовка

H.4 Peening

Додаток І (довідковий) Ливарні сплави

Annex I [informative]: Castings

I.1 Загальні відомості

I.1 General

I.2 Значення втомної міцності

I.2 Fatigue strength data

I.2.1 Гладкі ливарні сплави

I.2.1 Plain castings

I.2.2 Зварний матеріал

I.2.2 Welded material

I.2.3 Механічно з'єднані ливарні сплави

I.2.3 Mechanically joined castings

I.2.4 Ливарні сплави з адгезійними з'єднаннями

I.2.4 Adhesively bonded castings

I.3 Вимоги до якості

I.3 Quality requirements

Додаток І (довідковий):Таблиці деталізованих категорій

Annex J [informative]: Detail category tables

1.1 Загальні відомості

J.1 General

Додаток К (довідковий): Метод стандартної деталі з максимальним місцевим напруженням

Annex K [informative]: Hot spot reference detail method

Бібліографія

Bibliography

Вступ

Foreword

Цей документ EN 1999-1-3:2007 підготовлений Технічним комітетом СЕN/ТС 250 «Будівельні Єврокоди», секретаріат якого підтримується BSI.

This document (EN 1999-1-3:2007) has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 «Structural Eurocodes», the secretariat of which is held by BSI.

Цьому Європейському стандарту буде надано статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше листопада 2007 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року.

This European Standard shall be given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by November 2007, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.

Даний Європейський стандарт замінює 1999-2: 1998.

This European Standard supersedes ENV 1999-2: 1998.

У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації таких країн зобов’язані здійснити імплементацію цього Європейського стандарту: Австрія, Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія і Велика Британія.

According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Bulgaria, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxemburg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Romania, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЄВРОКОД 9: ПРОЕКТУВАННЯ АЛЮМІНІЄВИХ КОНСТРУКЦІЙ
ЧАСТИНА 1-3: КОНСТРУКЦІЇ ЧУТЛИВІ ДО ВИТРИВАЛОСТІ

ЕВРОКОД 9: ПРОЕКТИРОВАНИЕ АЛЮМИНИЕВЫХ КОНСТРУКЦИЙ
ЧАСТЬ 1-3: КОНСТРУКЦИИ ЧУВСТВИТЕЛЬНЫЕ К УСТАЛОСТИ

EUROCODE 9: DESIGN OF ALUMINIUM STRUCTURES
PART 1-3: STRUCTURES SUSCEPTIBLE TO FATIGUE

Чинний від ____

Основи програми Єврокоду

Background of the Eurocode programme

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам держав-членів, а зрештою мали замінити їх.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.

У 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди між Комісією та CEN (Європейським комітетом зі стандартизації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії мандатів, що в результаті надало б Єврокодам у майбутньому статусу Європейського стандарту (EN). Це пов’язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і Рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/ЕЕС щодо будівельних виробів - CPD - та Директив Ради 93/37/ЕЕС, 92/50/ЕЕС та 89/440/ЕЕС відносно суспільних робіт та послуг і еквівалентних директив EFTA, започаткованих з метою допомогти заснуванню внутрішнього ринку).

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to the CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

Структурна програма Єврокодів включає стандарти, які в основному складаються з декількох частин:

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування конструкцій

EN 1990 Eurocode 0: Basis of Structural Design

EN 1991 Єврокод 1: Дії на конструкції

EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures

EN 1992 Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій

EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій

EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN 1994 Єврокод 4: Проектування сталево-бетонних конструкцій

EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій

EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій

EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design

EN 1998 Єврокод 8: Проектування сейсмостійких конструкцій

EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій.

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures.

Стандарти Єврокодів визнають відповідальність регуляторних органів держав-членів та захищають їх право на призначення величин, які пов’язані з регулюванням питань безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються.

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

Статус та галузь застосування Єврокодів

Status and field of application of Eurocodes

Держави-члени ЕU та EFTA визнають, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:

The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

- як засіб доведення відповідності будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/ЕЕС, зокрема основній вимозі № 1 - Механічна стійкість та стабільність - та основній вимозі № 2 - Пожежна безпека;

- as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/ EEC, particularly Essential Requirement № 1 - Mechanical resistance and stability - and Essential Requirement № 2 - Safety in case of fire;

- як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов’язаних з ними інженерних послуг;

- as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services;

- як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ЕNs та ETAs).

- as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs)

Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв’язок із тлумачними документами розділу 12 CPD, незважаючи та те, що вони мають різну природу з гармонізованими стандартами на вироби. Таким чином, технічні аспекти, які випливають з Єврокодів для будівель і споруд, повинні в повній мірі бути розглянутими Технічними комітетами CEN та/чи робочими групами ЕОТА, які розробляють стандарти на будівельні вироби, з позицій досягнення повної сумісності технічних специфікацій з Єврокодами.

The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product standards with a view to achieving a full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.

Стандарти Єврокодів регламентують загальні правила проектування для практичного використання всіх конструкцій та їх компонентів як традиційного, так і інноваційного характеру. Унікальні форми конструкції або умови проектування спеціально не охоплюються, і в таких випадках проектувальнику потрібен додатковий експертний розгляд.

The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

National Standards implementing Eurocodes

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, завжди включають повний текст Єврокоду (включаючи всі додатки), виданий СЕN якому можуть передувати Національний титульний лист та Національна передмова, а також можуть супроводжуватися Національним додатком.

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Annex.

Національний додаток може включати інформацію відносно тих параметрів, які залишилися відкритими в Єврокодах для національного вибору, відомі як національно визначені параметри для використання при проектуванні будівель та інженерних споруд, що будуть зведені у зацікавленій країні, а саме:

The National Annex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

- значення часткових коефіцієнтів надійності та/або класифікацію випадків, для яких Єврокод регламентує використання альтернатив;

- values for partial factors and/or classes where alternatives are given in the Eurocode,

- значення, які слід використовувати там, де в Єврокоді наведено тільки позначення;

- values to be used where a symbol only is given in the Eurocode,

- специфічні дані країни (географічні, кліматичні тощо), наприклад, карта вітру;

- country specific data (geographical, climatic, etc.), e.g. wind map,

- конкретні методики для тих випадків, коли Єврокод регламентує використання альтернатив.

- the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode.

Вони можуть також містити:

It may also contain

- рекомендації щодо застосування довідкових додатків;

- decisions on the use of informative annexes, and

- посилання на додаткову інформацію, яка не суперечить нормативним вимогам і допомагає при користуванні Єврокодами.

- references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocodе.

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs та ETAs) для виробів

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products

Необхідна узгодженість між гармонізованими технічними специфікаціями для будівельних виробів та технічними правилами для будівель і споруд. Крім того, у повній інформації, яка супроводжує CE маркування будівельних виробів і має відношення до Єврокодів, має бути чітко зазначено, які національно визначені параметри були взяті до уваги.

There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works. Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products which refer to Eurocodes shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

Додаткова інформація щодо EN 1999-1-3

Additional information specific for EN 1999-1-3

EN 1999 призначений для використання з Єврокодами EN 1990 - Основи проектування конструкцій, EN 1991 - Дії на конструкції та Єврокодами з EN 1992 по EN 1999, які мають відношення до алюмінієвих конструкцій або алюмінієвих елементів.

EN 1999 is intended to be used with Eurocodes EN 1990 - Basis of Structural Design, EN 1991 - Actions on structures and EN 1992 to EN 1999, where aluminium structures or aluminium components are referred to.

EN 1999-1-3 - це одна з п’яти частин EN 1999-1 - EN 1999-1-5, кожна з яких стосується різних алюмінієвих елементів, граничних станів або типів конструкцій. EN 1999-1-3 наводить принципи, вимоги та правила щодо проектування конструкцій алюмінієвих елементів та конструкцій, які зазнають впливу втоми.

EN 1999-1-3 is one of five parts EN 1999-1-1 to EN 1999-1-5 each addressing specific aluminium components, limit states or type of structure. EN 1999-1-3 describes the principles, requirements and rules for the structural design of aluminium components and structures subjected to fatigue actions.

Числові значення для часткових коефіцієнтів та інші параметри надійності рекомендуються як основні значення, які забезпечують прийнятний рівень надійності. Вони були обрані при допущенні відповідного рівня кваліфікації робітників та контролю якості.

Numerical values for partial factors and other reliability parameters are recommended as basic values that provide an acceptable level of reliability. They have been selected assuming that an appropriate level of workmanship and quality management applies.

Національний Додаток до EN 1999-1-3

National annex for EN 1999-1-3

Цей стандарт надає альтернативні процедури, величини і рекомендації для класів із примітками, які вказують місце, де необхідно зробити національні вибір. Таким чином, національний стандарт, який впроваджує EN 1999-1-1 повинен мати Національний додаток, який включав би усі національно визначені параметри, які використовуються при проектуванні алюмінієвих конструкцій для будівництва у відповідній країні.

This standard gives alternative procedures, values and recommendations for classes with notes indicating where national choices may have to be made. Therefore the National Standard implementing EN 1999-1-1 should have a National Annex containing all Nationally Determined Parameters to be used for the design of aluminium structures to be constructed in the relevant country.

Національний вибір дозволений у EN 1999-1-3 у таких підпунктах:

National choice is allowed in EN 1999-1-3 through clauses:

- 2.1 (1)

- 2.1 (1)

- 2.2.1 (3)

- 2.2.1 (3)

- 2.3.1 (3)

- 2.3.1 (3)

- 2.3.2 (6)

- 2.3.2 (6)

- 2.4 (1)

- 2.4 (1)

- 3 (1)

- 3 (1)

- 4 (2)

- 4 (2)

- 5.8.1 (1)

- 5.8.1 (1)

- 5.8.2 (1)

- 5.8.2 (1)

- 6.1.3 (1)

- 6.1.3 (1)

- 6.2.1(2)

- 6.2.1(2)

- 6.2.1 (7)

- 6.2.1 (7)

- 6.2.1 (11)

- 6.2.1 (11)

- 6.2.4 (1)

- 6.2.4 (1)

- А.3.1 (1)

- A.3.1 (1)

- Е (5)

- E (5)

- Е (7)

- E (7)

- I.2.2 (1)

- I.2.2 (1)

- І.2.3.2 (1)

- I.2.3.2 (1)

- I.2.4 (1).

- I.2.4 (1).

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1 GENERAL

1.1 Галузь застосування

1.1 Scope

1.1.1 Галузь застосування EN 1999

1.1.1 Scope of EN 1999

(1)P Стандарт EN 1999 регламентує питання проектування алюмінієвих конструкцій будівель та споруд цивільного призначення. Зміст даного документу відповідає принципам і вимогам безпеки та експлуатаційної надійності конструкцій, основам їх проектування та перевірки, наданим у EN 1990 - Основи проектування конструкцій.

(1)P EN 1999 applies to the design of buildings and civil engineering and structural works in aluminium. It complies with the principles and requirements for the safety and serviceability of structures, the basis of their design and verification that are given in EN 1990 - Basis of structural design.

(2) EN 1999 висуває вимоги тільки до опору, експлуатаційної придатності, довговічності та вогнестійкості алюмінієвих конструкцій. Інші вимоги, такі як тепло- або звукоізоляція, у даному стандарті не розглядаються .

(2) EN 1999 is only concerned with requirements for resistance, serviceability, durability and fire resistance of aluminium structures. Other requirements, e.g. concerning thermal or sound insulation, are not considered.

(3) Стандарт EN 1999 повинен використовуватися разом з наступними документами:

(3) EN 1999 is intended to be used in conjunction with:

- EN 1990 Основи проектування конструкцій

- EN 1990 Basis of structural design

- EN 1991 Дії на конструкції

- EN 1991 Actions on structures

- Європейські стандарти будівельної продукції, які стосуються алюмінієвих конструкцій

- European Standards for construction products relevant for aluminium structures

- EN 1090-1: Виконання робіт зі сталевими та алюмінієвими конструкціями - Частина 1: Оцінка відповідності деталей конструкції

- EN 1090-1: Execution of steel structures and aluminium structures - Part 1: Conformity assessment of structural components

- EN 1090-3: Виконання робіт зі сталевими та алюмінієвими конструкціями - Частина 3: Технічні вимоги до алюмінієвих конструкцій

- EN 1090-3: Execution of steel structures and aluminium structures - Part 3: Technical requirements for aluminium structures

(4) EN 1999 поділяється на п’ять частин:

(4) EN 1999 is subdivided in five parts:

EN 1999-1-1 Проектування алюмінієвих конструкцій: Основні правила для конструкцій

EN 1999-1-1 Design of Aluminium Structures: General structural rules

EN 1999-1-2 Проектування алюмінієвих конструкцій: Розрахунок конструкцій на вогнестійкість.

EN 1999-1-2 Design of Aluminium Structures: Structural fire design

EN 1999-1-3: Проектування алюмінієвих конструкцій: Конструкції, чутливі до втоми

EN 1999-1-3 Design of Aluminium Structures: Structures susceptible to fatigue

EN 1999-1-4 Проектування алюмінієвих конструкцій: Холодноформований конструкційний листовий матеріал

EN 1999-1-4 Design of Aluminium Structures: Cold-formed structural sheeting

EN 1999-1-5 Проектування алюмінієвих конструкцій: Оболонкові конструкції

EN 1999-1-5 Design of Aluminium Structures: Shell structures

1.1.2 Галузь застосування EN 1999-1-3

1.1.2 Scope of EN 1999-1-3

(1) EN 1999-1-3 надає основні правила проектування конструкцій з алюмінієвих сплавів, приймаючи до уваги граничний стан руйнування, спричинений втомою.

(1) EN 1999-1-3 gives the basis for the design of aluminium alloy structures with respect to the limit state of fracture induced by fatigue

(2) EN 1999-1-3 надає правила для:

(2) EN 1999-1-3 gives rules for:

- проектування з безпечним терміном служби;

- safe life design;

- проектування з урахуванням допустимих руйнувань;

- damage tolerant design;

- проектування в комплексі з випробуваннями.

- design assisted by testing.

(3) EN 1999-1-3 призначений для застосування з EN 1090-3 «Технічні вимоги до виконання алюмінієвих конструкцій», який містить вимоги, необхідні для проектних допусків, яких необхідно дотримуватись в процесі виготовлення елементів та конструкцій.

(3) EN 1999-1-3 is intended to be used in conjunction with EN 1090-3 «Technical requirements for the execution of aluminium structures» which contains the requirements necessary for the design assumptions to be met during execution of components and structures.

(4) EN 1999-1-3 не охоплює герметичні захисні оболонки та трубопроводи.

(4) EN 1999-1-3 does not cover pressurised containment vessels or pipe-work.

(5) У EN 1999-1-3 розглядається наступне:

(5) The following subjects are dealt with in EN 1999-1-3:

Розділ 1: Загальні положення

Section 1: General

Розділ 2: Основи проектування

Section 2: Basis of design

Розділ 3: Матеріали, складові частини та з’єднуючі пристрої

Section 3: Materials, constituent products and connecting devices

Розділ 4: Довговічність

Section 4: Durability

Розділ 5: Розрахунок конструкцій

Section 5: Structural analysis

Розділ 6: Втомна міцність та деталізовані категорії

Section 6: Fatigue resistance and detail categories

Додаток А: Основи розрахунку опору втомі (обов’язковий)

Annex A: Basis for calculation of fatigue resistance [normative]

Додаток В: Вказівки щодо оцінювання розростання тріщини за допомогою механіки руйнування (довідковий)

Annex B: Guidance on assessment of crack growth by fracture mechanics [informative]

Додаток С: Випробування для розрахунку на втому (довідковий)

Annex C: Testing for fatigue design [informative]

Додаток D: Розрахунок напруження (довідковий)

Annex D: Stress analysis [informative]

Додаток Е: Адгезійні з’єднання (довідковий)

Annex E: Adhesively bonded joints [informative]

Додаток F: Діапазон малоциклової втоми (довідковий)

Annex F: Low cycle fatigue range [informative]

Додаток G: Вплив коефіцієнту напруження R (довідковий)

Annex G: Influence of R-ratio [informative]

Додаток Н: Втомна міцність зварних з’єднань (довідковий)

Annex H: Fatigue strength improvement of welds [informative]

Додаток I: Ливарні сплави (довідковий)

Annex I: Castings [informative]

Додаток J: Таблиці деталізованих категорій (довідковий)

Annex J: Detail category tables [informative]

Додаток К: Метод стандартної деталі з місцевим напруженням (довідковий)

Annex K: Hot spot reference detail method [informative]

Бібліографія

Bibliography

1.2 Нормативні посилання

1.2 Normative references

(1) Слід використовувати нормативні посилання до EN 1999-1-1.

(1) The normative references of EN 1999-1-1 apply.