ДСТУ ISO 817:2012 Холодоагенти. Система позначання (ISO 817:2005, IDT)

Для перегляду тексту документа
необхідно авторизуватись.

Увійти в Особистий кабінет

Безкоштовні документи  Помилка в документі Замовити документ

Сервіс містить 20058 безкоштовних документів, які доступні зареєстрованим користувачам. Реєструйся безкоштовно >>>


  • Інформація про документ
  • Посилання на документи
  • Посилання з інших документів
Найменування документа (укр.)ДСТУ ISO 817:2012 Холодоагенти. Система позначання (ISO 817:2005, IDT)
Дата початку дії01.07.2013
Дата прийняття28.11.2012
СтатусДіючий
Мова документаУкраїнська
На замінуГОСТ 29265-91 (ИСО 817-74)
Затверджуючий документНаказ від 28.11.2012 № 1357 Про прийняття національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами, і скасування національних стандартів України та нормативних документів в Україні
Вид документаДСТУ (Державний Стандарт України)
Шифр документа817:2012
РозробникТехнічний комітет стандартизації «Аналіз газів, рідких та твердих речовин» (ТК 122)
Документ відповідає офіційному тексту.
З питань придбання офіційного видання звертайтесь до національного органу стандартизації (ДП «УкрНДНЦ»)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ХОЛОДОАГЕНТИ
Система позначання

(ISO 817:2005, IDT)
ДСТУ ISO 817:2012

Видання офіційне

Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2013

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації (ТК 122) «Аналіз газів, рідких і твердих речовин»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: О. Левбарг, М. Рожнов, канд. хім. наук (науковий керівник)

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 28 листопада 2012 р. № 1357 з 2013-07-01

До національного стандарту прийнято Поправку, опубліковану в Інформаційному покажчику «Стандарти» № 1-2013

3 Національний стандарт відповідає ISO 817:2005 Refrigerants – Designation system (Холодоагенти. Система позначання)

Ступінь відповідності – ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 29265-91 (ИСО 817-74))

ЗМІСТ

Національний вступ

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Нумерація холодоагентів

4 Префіксні літерні познаки

5 Познаки холодоагентів та сумішей холодоагентів

Додаток А Приклади позначання ізомерів

Бібліографія

Додаток НА Перелік національних стандартів України, згармонізованих із міжнародними стандартами, на які є посилання в цьому стандарті 9

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 817:2005 Refrigerants – Designation system (Холодоагенти, Система позначання).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, – ТК 122 «Аналіз газів, рідких і твердих речовин».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Зміст», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» – оформлено згідно з вимогами національної системи стандартизації України;

— вилучено попередній довідковий матеріал «Передмова» до ISO 817:2005;

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— познаки фізичних величин відповідають вимогам стандарту ДСТУ 3651-1997 «Метрологія. Одиниці фізичних величин».

У цьому стандарті є посилання на ІЕС 60335-2-24 та ІЕС 60335-2-40, які впроваджено в Україні як національні. Перелік їх наведено у додатку НА.

Решту стандартів, на які є посилання у цьому стандарті, в Україні не впроваджено і чинних документів замість них немає. Копії їх можна отримати в Головному фонді нормативних документів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ХОЛОДОАГЕНТИ
Система позначання

ХЛАДАГЕНТЫ
Система обозначений

REFRIGERANTS
Designation system

Чинний від 2013-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює систему нумерації та присвоєння префіксних літерних познак, які відображають склад холодоагентів. Наведені таблиці позначень холодоагентів. Стандарт призначений для використання разом з іншими відповідними стандартами щодо безпеки, наприклад ISO 5149, ІЕС 60335-2-24 та ІЕС 60335-2-40.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення понять:

2.1 азеотроп (azeotrope)

Суміш двох або більшого числа холодоагентів, у якої склад парової та рідкої фаз у стані рівноваги є однаковим за заданого тиску, але може бути різним за інших умов

2.2 суміші (blends)

Суміші, що складаються з двох або більшого числа холодоагентів

2.3 сполука (compound)

Речовина, що складається з двох або більшого числа атомів, хімічно зв’язаних у певному співвідношенні

2.4 циклічна сполука (cyclic compound)

Органічна сполука, структура якої містить замкнений ланцюг атомів

2.5 ізомери (isomers)

Дві або більше число сполук, які мають однаковий хімічний склад, але різну конфігурацію молекул.

Примітка. Ізомери мають різні фізичні властивості.

Приклад

R-600 (СН3СН2СН2СН3) з температурою кипіння 0 °С та R-600a (СН(СН3)2СН3) з температурою кипіння мінус 12 °С. Обидві сполуки містять 4 атоми вуглецю та 10 атомів водню

2.6 номінальний склад (nominal composition)

Склад рідкої фази суміші холодоагентів.

Примітка. Дані щодо сумішей холодоагентів див. у таблицях 2 і З

2.7 холодоагент (refrigerant)

Речовина, яку застосовують для перенесення тепла у механічних холодильних системах, і яка поглинає тепло за низької температури та низького тиску і віддає за вищої температури та вищого тиску, при цьому, як правило, відбуваються фазові перетворення речовини

2.8 відносна молярна маса (relative molar mass)

Маса, яка чисельно дорівнює молекулярній масі, вираженій у грамах на моль, але безрозмірнісна

2.9 ненасичена органічна сполука (unsaturated organic compound)

Органічна (вуглецева) сполука, яка містить принаймні один подвійний або потрійний зв’язок між атомами вуглецю

2.10 насичена органічна сполука (saturated organic compound)

Органічна (вуглецева) сполука, яка містить лише одиничні зв’язки між атомами вуглецю

2.11 зеотроп (zeotrope)

Суміш двох або більшого числа холодоагентів, у якої склад парової та рідкої фаз у стані рівноваги не є однаковим у будь-якій точці.

3 НУМЕРАЦІЯ ХОЛОДОАГЕНТІВ

3.1 Кожному холодоагенту повинен бути присвоєний ідентифікаційний номер, що містить від двох до чотирьох цифр, відповідно до наведених нижче правил.

3.2 Вуглеводням, галоїдовуглеводням та ефірам метанового, етанового, пропанового та циклобутанового рядів присвоюють номери так, щоб за номерами холодоагентів можна було точно та однозначно визначити хімічний склад сполук, і навпаки. Аналогічно можна визначити структуру молекул метанового, етанового та більшості сполук пропанового ряду.

3.2.1 Перша цифра справа відповідає числу атомів фтору (F) у сполуці.

3.2.2 Друга цифра справа дорівнює числу атомів водню (Н) у сполуці плюс одиниця.

3.2.3 Третя цифра справа дорівнює числу атомів вуглецю (С) у сполуці мінус одиниця. Якщо ця цифра дорівнює нулю, її в номері не зазначають.

3.2.4 Четверта цифра справа відповідає числу подвійних зв’язків вуглеводень-вуглеводень у сполуці. Якщо ця цифра дорівнює нулю, її в номері не зазначають.

3.2.5 За присутності брому (Br) або йоду (І) застосовують ті самі правила, окрім того, що позначають наявність брому або йоду у хлорофтористій сполуці великими літерами В або І. Число після літери В або І показує число атомів брому або йоду.

3.2.6 Число атомів хлору (СІ) у сполуці визначають відніманням суми числа атомів фтору (F), брому (Br), йоду (І) та водню (Н) від загальної кількості атомів, які можуть бути приєднані до атомів вуглецю (С). Для насичених органічних сполук це число дорівнює 2n + 2, де n – число атомів вуглецю. Для сполук з одним подвійним зв’язком та насичених циклічних сполук це число дорівнює 2п.

3.2.7 Атоми вуглецю нумерують послідовно, відповідно до їх положення у структурній формулі, при цьому номер 1 присвоюють кінцевому атому вуглецю з найбільшим числом замісників водню. Якщо в обох кінцевих атомів вуглецю число атомів галогенів однакове (і ці галогени різні), номер 1 присвоюють тому кінцевому атому вуглецю, з яким зв’язано найбільше атомів брому, далі – хлору, далі – фтору і далі – йоду.

3.2.8 Якщо холодоагент є циклічною сполукою, перед його ідентифікаційним номером ставлять літеру С.

Приклад

R-C318, PFC-C318.

3.2.9 Усі ізомери етанового ряду мають той самий номер, і найбільш симетричний із них позначають лише цим номером. Зі збільшенням несиметричності ізомерів, до номера додають малі літери (наприклад, а, b, або с). Для визначення симетричності спочатку обчислюють суми атомних мас атомів галогенів та водню, зв’язаних із кожним атомом вуглецю. Віднімають від однієї суми іншу. Чим менша абсолютна величина різниці, тим симетричнішим є ізомер.

3.2.10 Усі ізомери пропанового ряду мають той самий номер і розрізняються за двома доданими малими літерами. Перша додана літера позначає замісники, зв’язані з центральним атомом вуглецю (С2):

Для галогенованих похідних циклопропану центральним атомом вуглецю вважають атом із найбільшою сумою зв’язаних атомних мас; для цих сполук першу додану літеру не зазначають.

Друга додана літера позначає відносну симетрію замісників на крайніх атомах вуглецю (С1 та С3). Для визначення симетричності спочатку обчислюють суми атомних мас атомів галогенів та водню, зв’язаних з атомами вуглецю C1 та С3. Віднімають від однієї суми іншу. Чим менша абсолютна величина різниці, тим симетричнішим є ізомер. На відміну від етанового ряду, у позначенні найбільш симетричного ізомеру є друга додана літера «а» (тоді як у випадку етанових ізомерів доданої літери нема); несиметричним ізомерам, відповідно до збільшення несиметричності, присвоюють наступні літери. Якщо ізомери неможливі, додані літери не зазначають, і структуру молекул однозначно характеризує саме число. Наприклад, CF3CF2CF3 позначають як R-218, а не R218ca.

Приклад такої системи наведено у додатку А. Ізомери пропанового ряду, що містять бром, не охоплено наведеними вище у таблиці доданими літерами, оскільки таких холодоагентів виявлено не було.

3.3 Холодоагенти на основі ефірів повинні бути позначені літерою «Е» (від слова «ethers»), яка стоїть безпосередньо перед числом. За винятком наведених нижче відмінностей, основні числові позначення атомів вуглеводнів повинні бути визначені відповідно до вимог цього стандарту щодо різних груп вуглеводнів (див. 3.2).

3.3.1 Двовуглецеві диметилові ефіри (наприклад, R-E125, CHF2-0-CF3) не потребують додаткових літер, окрім зазначених у 3.2.9, оскільки літери «Е» достатньо для їх однозначного описання.

3.3.2 Для позначання лінійних тривуглецевих ефірів атоми вуглецю нумерують послідовно, відповідно до їх положення у структурній формулі, при цьому номер 1 присвоюють кінцевому атому вуглецю з найбільшим числом атомів галогенів. Якщо в обох кінцевих атомів вуглецю число атомів галогенів однакове (і ці галогени різні), номер 1 присвоюють тому кінцевому атому вуглецю, з яким зв’язано найбільше атомів брому, далі – хлору, далі – фтору і далі – йоду.

3.3.2.1 Після додаткових літер ставлять додаткове ціле число, що позначає перший атом вуглецю, зв’язаний з ефірним атомом кисню (наприклад, R-E236ea2, CHF2-0-CHF-CF3).

3.3.2.2 У разі симетричної в усіх інших відношеннях структури вуглеводнів, ефірний атом кисню приписують до того атому вуглецю, позиція якого є ближчою до початку формули.

3.3.2.3 У тому разі, коли для вуглеводневої частини структури ефіру існує лише один ізомер, наприклад, CF3-0-CF2-CF3, додаткові літери, наведені у 3.2.9, писати не треба. Для наведеного прикладу правильною познакою є R-E218.

3.3.2.4 Структури, що містять два атоми кисню, діефіри, позначають двома додатковими цілими числами, які вказують на позицію ефірних атомів кисню.

3.3.3 У познаках циклічних ефірів, які містять літери «С» і «Е», літера «С» повинна стояти перед літерою «Е»: «СЕ», що означає «cyclic ethers» («циклічні ефіри»). Для чотиричленних циклічних ефірів, які містять три атоми вуглецю та один атом кисню, основні числові познаки атомів вуглецю утворюють відповідно до вимог цього стандарту щодо різних груп вуглеводнів (підрозділ 3.2).

3.4 Сумішам присвоюють номер холодоагента серії 400 або 500.

3.4.1 Зеотропам послідовно присвоюють ідентифікаційні номери серії 400. Для того, щоб розрізняти різні зеотропи, до складу яких входять ті самі холодоагенти, але у різних співвідношеннях, після номера додають велику літеру (А, В, С...).

3.4.2 Азеотропам послідовно присвоюють ідентифікаційні номери серії 500. Для того, щоб розрізняти різні азеотропи, до складу яких входять ті самі холодоагенти, але у різних співвідношеннях, після номера додають велику літеру (А, В, С...).

3.5 Різним органічним сполукам послідовно присвоюють ідентифікаційні номери серії 600.

3.6 Неорганічним сполукам присвоюють ідентифікаційні номери серії 700 та серії 7000.

3.6.1 Для сполук з молекулярною масою менше 100 ідентифікаційний номер повинен дорівнювати сумі 700 та відносної молярної маси, заокругленої до найближчого цілого числа.

3.6.2 Для сполук із молекулярною масою більшою або рівною 100 ідентифікаційний номер повинен дорівнювати сумі 7000 та відносної молярної маси, заокругленої до найближчого цілого числа.

3.6.3 Якщо два або більше холодоагентів мають однакову молярну масу, для їх розрізнення до познаки додають послідовно великі літери (наприклад, А, В, С і т.д.).

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ISO 5149:1993 Mechanical refrigerating systems used for cooling and heating – Safety requirements (Механічні холодильні системи, які застосовують для охолодження та нагрівання. Вимоги безпеки)

2 ІЕС 60335-2-24 Safety of household and similar electrical appliances – Part 2-24: Particular requirements for refrigerating appliances, ice-cream appliances and ice-makers (Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Частина 2-24. Додаткові вимоги до холодильного обладнання, морожениць та льодогенераторів)

3 ІЕС 60335-2-40 Safety of household and similar electrical appliances – Part 2-40: Particular requirements for electrical heat pumps, air-conditioners and dehumidifiers (Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Частина 2-40. Додаткові вимоги до електричних теплових насосів, кондиціонерів повітря та вологопоглиначів)

4 International Union of Pure and Applied Chemistry (IUPAC) Blue Book and Guide. Nomenclature of Organic Chemistry, «Blue Book», IUPAC, Pergamon Press, 1979. Edited by J. Rigaudy and S.P. Klesney [ISBN 0-08-022369-9] (Синя книжка та настанови Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (IUPAC). Номенклатура органічних сполук)

5 A Guide to IUPAC Nomenclature of Organic Compounds. Blackwell Scientific Publications, 1993. Edited by R. Panico, W.H. Powell and J.C. Richer. [ISBN 0-632-03488-2]) (Настанова щодо номенклатури органічних сполук IUPAC).

Повна версія документа доступна для тарифу «Розумна пропозиція» або «Все враховано»

Детальніше про тарифи

© 2023 Всі права захищені
UA   |   RU
Документи, розміщені на сайті, можуть використовуватись в якості інформаційно-довідкового матеріалу.
E-mail: online@budstandart.com
Онлайн Чат БУДСТАНДАРТ