ДСТУ ISO 24511:2013 Водопостачання та водовідведення. Настанови щодо керування системами водовідведення та оцінювання їх послуг (ISO 24511:2007, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Водопостачання та водовідведення
НАСТАНОВИ ЩОДО КЕРУВАННЯ
СИСТЕМАМИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ
ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ПОСЛУГ
(ISO 24511:2007, IDT)

ДСТУ ISO 24511:2013

Відповідає офіційному тексту

Київ
З питань придбання офіційного видання звертайтесь до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ»)
2018

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Горбань (науковий керівник), канд. біол. наук; Н. Ревякіна; С. Фомін

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 29 листопада 2013 р. № 1424 з 2014-07-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 24511:2007 Activities relating to drinking water and wastewater services — Guidelines for the management of wastewater utilities and for the assessment of wastewater services (Водопостачання та водовід ведення. Настанови щодо керування системами водовідведення та оцінювання їх послуг)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 24511:2007

0.1 Водні проблеми: глобальний контекст і питання політики

0.2 Водопровідно-каналізаційне господарство: основні завдання

0.3 Завдання, склад і впровадження цього стандарту

0.4 Служби водовідведення

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Компоненти систем водовідведення

3.1 Загальні положення

3.2 Типи систем водовідведення

3.3 Централізовані/децентралізовані системи

3.4 Локальні системи

3.5 Видаляння/повторне використовування відходів

4 Завдання служби водовідведення

4.1 Загальні положення

4.2 Охорона здоров’я населення

4.3 Задоволення потреб і очікувань користувачів

4.4 Надання послуг за звичайних умов і у разі виникнення надзвичайних ситуацій

4.5 Стабільність роботи служби водовідведення

4.6 Сприяння сталому розвитку суспільства

4.7 Охорона навколишнього середовища

5 Структура керування службою водовідведення

5.1 Загальні положення

5.2 Керування діяльністю та процесами

5.3 Керування ресурсами

5.4 Керування активами

5.5 Керування взаємовідносинами із замовниками

5.6 Керування інформацією

5.7 Керування навколишнім середовищем

5.8 Керування ризиками

6 Настанови щодо керування службами водовідведення

6.1 Загальні положення

6.2 Організація

6.3 Планування та будівництво

6.4 Експлуатування та технічне обслуговування

7 Оцінювання послуг водопостачання та водовідведення

7.1 Загальні положення

7.2 Політика проведення оцінювання

7.3 Ціль та масштаб оцінювання

7.4 Сторони, відповідальні за проведення оцінювання

7.5 Методологія проведення оцінювання

7.6 Критерії оцінювання послуги

7.7 Ресурси, необхідні для проведення оцінювання

7.8 Отримання результатів і рекомендації щодо їх використання

8 Індикатори продуктивності

8.1 Загальні положення

8.2 Системи індикаторів продуктивності

8.3 Якість інформації

8.4 Приклад індикатора продуктивності

Додаток А Таблиці відповідності термінів англійською, французькою, іспанською та українською мовами

Додаток В Схема систем водовідведення

Додаток С Можливі дії, направлені на успішне виконання завдань служби водовідведення

Додаток D Можливі дії щодо керування службою водовідведення

Додаток Е Приклади критеріїв оцінювання послуг, які належать до завдань служби водовідведення, індикаторів продуктивності, які належать до критеріїв оцінювання, та критеріїв оцінювання послуг, які належать до складових системи водовідведення

Додаток F Приклад схеми оцінювання ступеня довіри для систем індикаторів продуктивності

Бібліографія

Додаток НА Перелік національних стандартів, згармонізованих з міжнародними стандартами, на які є посилання у цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 24511:2007 Activities relating to drinking water and wastewater services — Guidelines for the management of wastewater utilities and for the assessment of wastewater services (Водопостачання та водовідведення. Настанови щодо керування системами водовідведення та оцінювання їх послуг).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 82 «Охорона навколишнього природного середовища України».

ISO 24511 — один із ряду стандартів у сфері надання послуг з водопостачання та водовідведення. Повний список складається з таких міжнародних стандартів:

ISO 24510 Водопостачання та водовідведення. Настанови щодо оцінювання та поліпшення послуг для користувачів

ISO 24511 Водопостачання та водовідведення. Настанови щодо керування системами водовідведення та оцінювання їх послуг

ISO 24512 Водопостачання та водовідведення. Настанови щодо керування системами водопостачання та оцінювання їх послуг.

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту — «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» та «Бібліографію» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— вилучено попередній довідковий матеріал «Передмова» до ISO 24511:2007;

— відомості щодо стандартів у сфері водних послуг із «Передмови» долучено до структурного елемента «Національний вступ»;

— познаки одиниць вимірювання фізичних величин подано згідно з вимогами серії стандартів ДСТУ 3651-1997;

— до розділу «Терміни та визначення понять» долучено «Національну примітку», виділену у тексті рамкою;

— до додатка А долучено переклад термінів українською мовою у таблицях А.1, А.2, А.3, долучено таблицю А.4, а також посилання на такий переклад у тексті додатка А;

— з таблиці С.1 додатка С, графа «Стабільність роботи водопровідно-каналізаційного господарства» вилучено речення, помилково надруковане двічі.

У цьому стандарті є посилання на міжнародні стандарти, які не прийнято як національні, а чинних замість них документів немає.

У цьому стандарті є посилання на міжнародні стандарти, які прийнято як національні, їх перелік наведено у національному довідковому додатку НА.

ВСТУП до ISO 24511:2007

0.1 Водні проблеми: глобальний контекст і питання політики

Водні проблеми є центральними у світовому масштабі в 21 столітті як з погляду керування наявними водними ресурсами, так і в галузі санітарії та забезпечення доступу до питної води для населення світу. У 2000 році Організація Об’єднаних Націй (ООН) визнала право доступу до питної води одним з невід’ємних прав людини та у співпраці з урядами різних країн встановила ряд цілей, яких прагне досягти («Цілі Розвитку Тисячоліття»), направлених на поліпшення доступу до питної води і послуг водовідведення, охоплюючи безпечне видаляння та повторне використовування відходів, що утворюються (які разом у подальшому називають «послуги водопостачання та водовідведення»), що особливо актуально для країн, які розвиваються. Міжнародні конференції зі сталого розвитку і раціонального використовування водних ресурсів (наприклад, Світовий саміт з питань сталого розвитку в Йоганнесбурзі у вересні 2002 року, третій Світовий водний форум в Кіото в березні 2003 року і четвертий Світовий водний форум в м. Мехіко в березні 2006) показали значущість цього питання, тому агентства ООН (включаючи ВООЗ і ЮНЕСКО) розробили ряд рекомендацій та програм з питань стратегії розвитку.

Комісія ООН із питань сталого розвитку (CSD13) підкреслює, що уряди (далі у цьому стандарті «органи влади») грають першорядну роль у сприянні забезпечення доступу до безпечної питної води та до системи каналізації через поліпшення керування на всіх рівнях і створення відповідних умов навколишнього середовища та регуляторних структур із залученням всіх зацікавлених сторін. Процес повинен містити інституціональні рішення для того, щоб підвищити продуктивність водного сектора та поліпшити стабільність керування водними ресурсами. З цього приводу службовими, деклараціями, озвученими на третьому і четвертому світових водних форумах, урядам рекомендовано посилити роль парламентів і місцевих органів самоврядування, зокрема, у плані надання якісних послуг водопостачання, і визнано, що ефективна співпраця з та між цими фігурантами є ключовим чинником у справі досягнення мети щодо забезпечення та керування водними ресурсами.

Прикладами ключових питань у сфері політики ефективного забезпечення населення питною водою та послугами системи каналізації є:

— чітке визначання ролей різних зацікавлених сторін;

— визначення санітарно-гігієнічних правил і зорганізування процедури оцінювання їх дотримування;

— забезпечення узгодженості між політикою муніципального розвитку та інфраструктурою водопровідно-каналізаційного господарства;

— регулювання водоспоживання та скидання стічних вод;

— надання інформації окремим користувачам і їх товариствам.

0.2 Водопровідно-каналізаційне господарство: основні завдання

Крім охорони здоров’я населення, якісне керування службами водопостачання та водо-відведення (далі за текстом — «водопровідно-каналізаційне господарство») — невід’ємний елемент комплексного керування водними ресурсами. Якісне керування водопровідно-каналізаційним господарством як у кількісному, так і в якісному аспектах сприятиме сталому розвитку. Також якісне керування цими службами повинно зміцнити соціальну згуртованість і економічний розвиток товариств, оскільки якість і ефективність послуг водопостачання та водовідведення впливають практично на всю діяльність суспільства.

Оскільки воду вважають «суспільним надбанням» і діяльність у сфері надання послуг водопостачання та водовідведення сприяє зміцненню всіх трьох аспектів (економічного, соціального і екологічного) сталого розвитку, то є логічним, що керування водопровідно-каналізаційним господарством повинно бути прозорим і охоплювати всі зацікавлені сторони.

Можна виділити значну кількість типів зацікавлених сторін, які можуть зіграти роль у діяльності, пов’язаній з наданням послуг водопостачання та водовідведення.

Наприклад, такими зацікавленими сторонами можуть бути:

— уряди або громадські організації (міжнародні, національні, регіональні або місцеві), що мають юридичні або законодавчі повноваження;

— асоціації (міжнародні, регіональні/багатонаціональні та національні) служб водопостачання або водовідведення;

— незалежні утворення, що бажають грати роль спостерігачів (наприклад, різні неурядові організації);

— користувачі та об’єднання користувачів води.

Відношення між зацікавленими сторонами та підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства не скрізь однакові. У багатьох країнах існують органи, що несуть відповідальність (повну або часткову) за нагляд за діяльністю в області надання послуг водопостачання та водовідведення, незалежно від форми власності комунальних служб (державна або приватна), а також незалежно від того, чи знаходяться ці служби у підпорядкуванні відповідних органів влади, або ж здійснюють технічне самоврядування. Стандартизація і технічне самоврядування можуть передбачати залучення усіх зацікавлених сторін і дотримування принципу взаємодоповнення.

Метою підприємств водопровідно-каналізаційного господарства є надання послуг водокористувачам, що знаходяться в зоні їх відповідальності, зокрема, забезпечення користувачам безперебійного надання питної води та збирання й оброблення стічної води, на економічних і соціальних умовах, прийнятних як для користувачів, так і для комунальної служби, що надає ці послуги. Передбачено, що діяльність водопровідно-каналізаційного господарства відповідатиме вимогам органів влади та виправдовуватиме очікування відповідальних органів спільно з зацікавленими сторонами, а також забезпечуватиме стабільність надання послуги у довгостроковій перспективі. В умовах недостатності ресурсів, особливо фінансових, рекомендовано здійснювати інвестиції в обладнання, а також приділяти належну увагу відповідному експлуатуванню та ефективному використовуванню обладнання. Рекомендовано також встановлювати тарифи за водокористування на рівні самоокупності, що підвищить ефективність використовування ресурсів і, в той же час, забезпечить збереження доступу до послуг водопостачання і водовідведення.

Рекомендовано залучати зацікавлені сторони як для формулювання завдань послуги, так і для проведення оцінювання послуги на відповідність вимогам та її ефективність.

0.3 Завдання, склад і впровадження цього стандарту

Завданням цього стандарту є забезпечення зацікавлених сторін керівними принципами, необхідними для оцінювання та підвищення рівня послуг, що надаються користувачам, а також інструкціями з керування водопровідно-каналізаційним господарством, які узгоджуються із стратегічною метою як органів влади, так і міжнародних міжурядових організацій, згаданих вище. Цей стандарт
повинен сприяти діалогу між зацікавленими сторонами, що дозволить їм сформувати загальне розуміння функцій та завдань, що знаходяться в зоні відповідальності водопровідно-каналізаційного господарства.

Група стандартів, що стосуються роботи служб водопостачання та водовідведення, охоплює ISO 24510 (стосується послуг), цей стандарт та ISO 24512 (стосується керування).

У ISO 24510 висвітлено такі питання:

— короткий опис складових послуги, що надається користувачам;

— ключові завдання для послуги з погляду потреб користувачів та їх очікувань;

— настанови щодо забезпечення потреб та очікувань користувачів;

— критерії оцінювання послуги, надаваної користувачам, відповідно до настанов, що передбачають її надання;

— приклади індикаторів продуктивності відповідно до критеріїв оцінювання, які можуть бути використані для оцінювання продуктивності послуги.

У цьому стандарті та в ISO 24512 висвітлено такі питання:

— короткий опис фізичних/інфраструктурних та керівницьких/інституціональних складових водопровідно-каналізаційного господарства;

— ключові завдання водопровідно-каналізаційного господарства в узагальненому вигляді;

— настанови з керування водопровідно-каналізаційним господарством;

— настанови з оцінювання послуг водопостачання та водовідведення, що охоплюють критерії оцінювання послуги, відповідно до поставлених завдань, а також індикатори продуктивності згідно з цими критеріями.

Індикатори продуктивності, зазначені в цьому стандарті, ISO 24510 та ISO 24512, наводять як приклад, оскільки оцінювання послуги, надаваної користувачам, не може бути зведено до використовування єдиного індикатора продуктивності або універсального списку індикаторів продуктивності.

Цей стандарт не поширюється на обладнання, яке розташоване безпосередньо у системах внутрішнього водопроводу та каналізації користувачів. Проте, заслуговує уваги той факт, що якість води, яка надходить (або стічних вод, що відводяться), може істотно змінитися на ділянці між точкою подавання (або, у випадку стічних вод, точкою випускання) та точкою використовування (або, у випадку стічних вод, точкою скидання), тобто, у системі внутрішнього водопроводу та каналізації. Деякі зацікавлені сторони, наприклад, відповідні органи влади, власники, підрядники та користувачі, можуть відігравати важливу роль у цьому питанні.

Оскільки організація роботи водопровідно-каналізаційного господарства тісно пов'язана з правовими та відомчими питаннями, специфічними для кожної країни, цей стандарт не визначає відповідні ролі різних зацікавлених сторін, а також не визначає роль місцевих організацій на місцевому, регіональному або державному рівні в питаннях надання послуг водопостачання та водовідведення. Зокрема, цей стандарт не обмежує можливість вільного вибору відповідальних органів щодо загальної організації та керування цим господарством. Цей стандарт застосовний для всіх підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, які належать та обслуговуються на правах державної або приватної власності, та не віддає перевагу тій чи іншій формі власності або моделі їхнього функціювання.

Настанови, викладені у цьому стандарті, а також в ISO 24510 та ISO 24512, стосуються потреб і очікувань користувачів, а також безпосередньо послуг водопостачання та водовід ведення, проте не конкретизують засоби, необхідні для задоволення цих потреб, тобто, встановлюють максимально широкі межі для застосування цих стандартів, з урахуванням місцевих культурних, соціально-економічних, кліматичних і законодавчих особливостей різних країн і регіонів світу. Таким чином, треба розуміти, що в короткостроковій перспективі не завжди є можливість виправдати очікування місцевих користувачів. Це пояснюється такими чинниками, як місцеві кліматичні умови, наявність необхідних ресурсів і труднощі в забезпеченні економічної стабільності послуг водопостачання та водовідведення, особливо в плані фінансування та спроможності користувачів оплачувати різні технічні удосконалення. Вказані умови можуть обмежувати можливість досягнення цілей або впровадження низки рекомендацій у країнах, що розвиваються. Проте, цей стандарт було складено з урахуванням усіх можливих обмежувальних чинників і, наприклад, передбачає різні варіанти обладнання мереж і споруд. Незважаючи на очевидну необхідність гнучкості в підході до обладнання інженерних мереж і виборі обладнання, багато з рекомендацій, наведених у цьому стандарті, наприклад, механізми проведення консультацій, припускають універсальне застосування.

Для оцінювання та поліпшення якості послуги, надаваної користувачам, і для забезпечення відповідного контролю за результатами, яких досягнуто, можна встановити відповідну кількість індикаторів продуктивності (ІП) або інших засобів оцінювання відповідності вимогам. Використовування ІП є лише одним з можливих допоміжних інструментів у справі удосконалювання. Зацікавлені сторони можуть як вибирати ІП з наведених прикладів, так і розробляти інші ІП, з урахуванням принципів, наведених у цьому стандарті, ISO 24510 та ISO 24512. ІП співвідносяться з поставленими завданнями за допомогою критеріїв оцінювання і їх використовують для визначення продуктивності. Вони також можуть бути використані для встановлення необхідних або заданих значень. Цей стандарт не встановлює ніяких конкретних індикаторів або ж будь-яких мінімальних значень чи меж діапазону для продуктивності. Це дозволяє пристосовувати його до місцевих умов.

Незважаючи на те, що цей стандарт, ISO 24510 та ISO 24512, зокрема індикатори продуктивності, наведені в них як приклади, не можуть вважатися обов’язковими для впровадження політики у галузі водних ресурсів або для фінансування проектів і програм, вони можуть служити для оцінювання прогресу в досягненні певної стратегічної мети та прогресу у впровадженні різних програм фінансування.

Завданням цього стандарту, ISO 24510 та ISO 24512 є не запровадження системи нормативів, призначених для прямого підтвердження відповідності певним вимогам, а надання рекомендацій, направлених на стабільне поліпшення якості послуги, що надається, а також на її оцінювання. Відповідно до правил ISO використовування цього стандарту, а також ISO 24510 та ISO 24512, носить добровільний характер.

Цей стандарт, ISO 24510 та ISO 24512 узгоджені з принципом «плануй — готуй — перевіряй — виконуй» (ПГПВ): у них передбачено поступовий процес, починаючи з виділення окремих компонентів і визначання цілей комунальної служби до встановлення індикаторів продуктивності, з періодичним перевірянням ефективності досягнення поставленої мети та загальним коригуванням процесу керування після визначення продуктивності. Дані щодо змісту та застосування цього стандарту схематично наведено на рисунку 1. Впровадження цього стандарту, ISO 24510 та ISO 24512 не залежить від впровадження стандартів серій ISO 9000 та/або ISO 14000. Проте, цей стандарт, ISO 24510 та ISO 24512 узгоджені з цими стандартами зі систем керування. Повне впровадження ISO 9001 та/або ISO 14001 щодо систем керування допоможе пришвидшити впровадження настанов, що містяться в цьому стандарті, ISO 24510 та ISO 24512; навпаки, ці настанови можуть допомогти у досягненні положень, визначених в ISO 9001 та ISO 14001, для організацій, що впроваджують їх.

0.4 Служби водовідведення

Системи водовідведення побудовані та працюють, головним чином, з метою забезпечення охорони здоров’я населення та охорони навколишнього середовища. Тип системи водовідведення обирають з урахуванням таких чинників, як щільність населення, кліматичні умови, вимоги охорони навколишнього середовища до процесу обробляння стічних вод і наявність технічних/соціально-економічних можливостей у відповідального органу щодо встановлення та керування цією системою, а також щодо підтримування її в робочому стані. Треба дотримуватися принципів економічної ефективності та стабільності, а також передбачити поетапний розвиток цієї системи, що допоможе подолати фінансові обмеження за умови дотримування поставлених цілей.

У плані експлуатації завдання служб водовідведення — надання послуг відведення стічних вод на постійній основі, або, принаймні, періодично (залежно від вибраного механізму надання послуг), у межах вимог щодо пропускної спроможності. Методи обробляння або видалення стічних вод повинні відповідати вибраній системі відбирання.

Відповідним чином оброблені стічні води кінець кінцем потрапляють у навколишнє середовище і можуть значною мірою впливати як на кількість, так і на якість природних вод.

Ефективне та безпечне керування відходами процесу обробляння стічних вод, охоплюючи їх остаточне розміщення (захоронення) або повторне використовування, набуває великої ваги через підвищену увагу, що приділяється зараз питанням охорони навколишнього середовища та ресурсозбереження.

Оскільки системи водовідведення часто служать для кількох поколінь, інфраструктура системи відведення стічних вод повинна відповідати принципу рівності прав поколінь. Отже, служба водовідведення, незалежно від її форми власності, є суспільною за своєю суттю, тому її функціювання має підлягати контролю з боку суспільства та відповідати цілям державної політики. Інші критерії, такі як вартість/доступність та стабільність послуг, описано у відповідних розділах цього стандарту.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ
НАСТАНОВИ ЩОДО КЕРУВАННЯ СИСТЕМАМИ
ВОДОВІДВЕДЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ПОСЛУГ

ВОДОСНАБЖЕНИЕ И ВОДООТВОД
РУКОВОДСТВО ПО УПРАВЛЕНИЮ СИСТЕМАМИ
ВОДООТВОДА И ОЦЕНКЕ ИХ УСЛУГ

ACTIVITIES RELATING ТО DRINKING WATER AND WASTEWATER SERVICES
GUIDELINES FOR THE MANAGEMENT OF WASTEWATER UTILITIES
AND FOR THE ASSESSMENT OF WASTEWATER SERVICES

Чинний від 2014-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює настанови щодо управління службами водовідведення та оцінювання послуг водовідведення.

Цей стандарт призначений для служб водовідведення, що знаходяться як у державній, так і в приватній власності, і не передбачає пріоритету однієї або іншої форми власності або моделі функціювання.

Цей стандарт застосовний до систем водовідведення в цілому та на всіх стадіях їх вдосконалення (наприклад, вигрібні ями, локальні системи, мережі водовідведення, очисні споруди).

Сфера застосування цього стандарту поширюється на:

— встановлення взаєморозуміння між різними зацікавленими сторонами;

— визначання завдань служби водовідведення;

— настанови щодо керування службами водовідведення;

— визначання критеріїв оцінювання послуги та наведення прикладів індикаторів продуктивності, без встановлення будь-яких конкретних контрольних показників або інтервалів допустимих значень.

Сфера застосування цього стандарту не поширюється на:

— опис методів проектування та зведення систем водовідведення;

— впорядкування структури та методів керування діяльністю служб водовідведення;

— вимоги до змісту договорів підряду та субпідряду;

— питання, що стосуються системи внутрішньої каналізації, між точкою скидання та точкою випуску.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито такі терміни та визначення позначених ними понять.

2.1 точність (accuracy)

Ступінь близькості результату вимірювань до його прийнятого еталонного значення.

2.2 доступність (affordability)

Економічна прийнятність для користувачів (2.50).