Посібник з практичного застосування ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Державна служба України з надзвичайних ситуацій Український науково-дослідний інститут цивільного захисту

ПОСІБНИК
з практичного застосування
ДСТУ Б 6.1.1-36:2016 “Визначення категорій
приміщень, будинків та зовнішніх установок
за вибухопожежною та пожежною небезпекою”

Київ 2018

Український науково-дослідний інститут цивільного захисту

Білошицький М. В., Скоробагатько Т. М., Кравченко Н. В., Борис О. П., Семичаєвський С. В.

Літературний редактор

Руденко В. Ю.

Український науково-дослідний інститут цивільного захисту

П61 Посібник з практичного застосування ДСТУ Б В.1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою” : [Науково-виробниче видання.] - Київ : ТОВ “Київська книжково-журнальна фабрика”, 2018,-192 с.

ISBN 978-966-196-029-8

Посібник з практичного застосування ДСТУ Б В.1.1-36:2016 призначений для надання практичної допомоги співробітникам (працівникам) органів державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, проектних організацій, викладачам ВНЗ ДСНС України, а також інженерно-технічному персоналу, який займається розробкою заходів із забезпечення вибухопожежної та пожежної безпеки будинків, споруд і зовнішніх установок у процесі їх проектування, будівництва й експлуатації.

У Посібнику викладені ґрунтовні роз’яснення вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 та наведені приклади розрахунків для конкретних об’єктів з урахуванням особливостей технологічних процесів, що відбуваються на них, видів речовин та матеріалів, які зберігаються або обертаються на цих об’єктах, планування приміщень тощо.

Посібник узгоджено з Департаментом запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України (лист від 6 квітня 2017 № 26-5281/261) та схвалено науково-технічною радою Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту (протокол № 4 від 27 квітня 2017 року).

1.  ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта здійснюється за результатами відповідного аналізу пожежонебезпеки будівель, приміщень, інших споруд, характеру технологічних процесів та пожежонебезпечних властивостей речовин, які в них обертаються або знаходяться, з метою виявлення можливих обставин і причин виникнення вибухів і пожеж та їх наслідків.

Таким чином, методика аналізу вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення й оцінки потенційних і наявних джерел запалювання, умов формування горючого середовища, умов виникнення контакту джерел запалювання й горючого середовища, умов і причин поширення вогню в разі виникнення пожежі або вибуху, масштабів можливої пожежі, загрози життю та здоров’ю людей, навколишньому середовищу і матеріальним цінностям.

Необхідність матеріальної оцінки вибухопожежонебезпеки потребує чітких критеріїв її визначення. Відомі два підходи до питань нормування у галузі вибухопожежонебезпеки: імовірнісний та детермінований.

Імовірнісний підхід, заснований на концепції допустимого ризику, передбачає недопущення впливу на людей і матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі з імовірністю, що перевищує нормативну.

Детермінований підхід ґрунтується на розподілі об’єктів за ступенем вибухопожежонебезпеки на категорії з позначенням їх конкретних кількісних меж залежно від параметра, що характеризує можливі наслідки пожежі та вибуху.

Класифікація об’єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою при it и користанні обох підходів здійснюється з урахуванням допустимого рівня їх пожежної небезпеки, а розрахунки критеріїв і показників її оцінки, у тому числі ймовірності пожежі (вибуху) - з урахуванням маси горючих та иажкогорючих речовин і матеріалів, що знаходяться на об’єкті, вибухопо- жежонебезпечних зон, які утворюються при нормальних режимах ведення технологічних процесів та аварійних ситуаціях, можливих втрат для людей і матеріальних збитків.

Основою для встановлення нормативних вимог до конструктивних та планувальних рішень на промислових об’єктах, а також інших питань забезпечення їх вибухопожежобезпеки є визначення категорій приміщень, будинків ниробничого, складського й лабораторного призначення і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Категорія виробничого і складського приміщення, будинку та зовнішньої установки за вибухопожежною та пожежною небезпекою є основним показником рівня їх пожежної небезпеки.

Категорійність за вибухопожежною та пожежною небезпекою зумовлює ступінь вогнестійкості будинку, граничні площі протипожежних відсіків, необхідність улаштування систем протипожежного захисту (пожежної сигналізації, пожежогасіння тощо).

Належність приміщень, будинків та зовнішніх установок до конкретної категорії враховується при визначенні необхідних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки цих приміщень, будівель і установок. Необхідні заходи пожежної безпеки викладаються в нормативно-правових документах, які затверджуються в установленому порядку. При проектуванні й експлуатації об’єктів нормативні вимоги щодо забезпечення вибухопожежної та пожежної безпеки вказаних приміщень, будинків та зовнішніх установок враховуються в об’ємно-планувальних рішеннях, взаємному їх розміщенні на генеральному плані, граничній поверховості (умовній висоті будинків), площах поверхів і протипожежних відсіків, конструктивних рішеннях, при оснащенні протипожежним інженерним обладнанням, під час спеціальної підготовки персоналу з питань пожежної безпеки тощо.

Правильний вибір категорії виробничих приміщень та будинків за вибу- хопожежною та пожежною небезпекою дозволяє встановити оптимальне співвідношення між безпекою виробництва і розміром капіталовкладень на його проектування й експлуатацію.

На теперішній час в Україні розроблено ДСТУ Б В.1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеж- ною та пожежною небезпекою” (далі - ДСТУ).

З метою вдосконалення практичного застосування положень ДСТУ, чіткого й однозначного тлумачення вимог, а також керуючись європейським та світовим досвідом, розроблено Посібник з практичного застосування ДСТУ.

Цей посібник призначений для надання практичної допомоги співробітникам (працівникам) органів державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, проектних організацій, викладачам BH3, а також інженерно-технічному персоналу, який займається розробкою заходів із забезпечення вибухопожежної та пожежної безпеки будинків, споруд і зовнішніх установок у процесі їх проектування, будівництва й експлуатації.

У посібнику розглянуто розрахункові методи визначення категорій приміщень та будинків виробничого і складського призначення, а також зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, в яких знаходяться горючі гази, легкозаймисті й горючі рідини, горючий пил і тверді горючі матеріали та речовини. У ньому наведено розрахункові формули, рекомендації щодо підготовки вихідних даних для розрахунків, необхідні довідкові матеріали та розв’язано різні типи задач з визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок.

ДСТУ встановлює методику визначення категорій приміщень та будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого і складського призначення, а також зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Методика, викладена у ДСТУ, повинна використовуватись під час розроблення відомчих норм технологічного проектування.

ДСТУ і даний посібник не поширюється на підприємства (будинки та приміщення), призначені для виробництва, зберігання й утилізації вибухових речовин і засобів підривань (ініціювання), а також зовнішні установки для їх виробництва.

Під час класифікації виробничих приміщень і зовнішніх установок за ви- бухопожежною та пожежною небезпекою враховується:

- агрегатний стан вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів;

- вибухопожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів (максимальний тиск вибуху стехіометричної концентрації горючих речовин у повітрі, теплота згорання, температура спалаху легкозаймистих рідин);

- реальні умови проведення технологічного процесу (тиск, температура, маса горючих речовин);

- наявність технічних засобів контролю і захисту від утворення вибухопо- жежних концентрацій на випадок розгерметизації технологічного обладнання (газоаналізатори, аварійна вентиляція, швидкодіючі системи відключення пошкодженого апарату, технічні рішення з обмеження площі розливу рідини, аварійне зливання рідини, аварійний виток газу тощо);

- реальні умови утворення зон вибухонебезпечних концентрацій;

- надлишковий тиск вибуху при займанні горючого середовища;

- прогнозування найнесприятливішого варіанта аварії або періоду нормальної роботи апаратів, за якого у вибусі й горінні бере участь найбільша кількість речовин і матеріалів, найнебезпечніших щодо наслідків вибуху.

Визначення пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів виконується на основі результатів випробувань або розрахунків за стандартними методиками.

Допускається використання довідкових даних, які опубліковані головними науково-дослідними організаціями у галузі пожежної безпеки. Допускається використання показників пожежної небезпеки для горючих сумішей речовин і матеріалів за найбільш небезпечним компонентом.

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення і будинки поділяють на категорії А, Б, В, Г та Д, а зовнішні установки - на категорії А_з, Б_з, В_з, Г_з та Д_з.