МВ 10.10.2.2-132-2006 Методичні вказівки. Організація контролю і методи виявлення бактерій Listeria monocytogenes у харчових продуктах та продовольчій сировині

                                                                                                                                                                                                     ЗАТВЕРДЖЕНО
                                                                                                                                                                                               Наказ МОЗ України

                                                                                                                                                                                               11.08.2006 № 559

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

„ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ І МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ БАКТЕРІЙ
LISTERIA MONOCYTOGENES У ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ
ТА ПРОДОВОЛЬЧІЙ СИРОВИНІ”

МВ 10.10.2.2-132-2006

1. Загальні положення

1.1. Методичні вказівки „Організація контролю і методи виявлення бактерій Listeria monocytogenes у харчових продуктах та продовольчій сировині" (далі - методичні вказівки) розроблені на підставі законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України”, “Про захист населення від інфекційних хвороб” та постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.99 № 1109 “Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні”.

1.2. До переліку патогенних мікроорганізмів при контролі харчових продуктів та продовольчої сировини за показниками біологічної безпеки введений новий мікробіологічний показник “Listeria monocytogenes - не допускаються у 25 г продуктів масового призначення й у 50-100 г для продуктів дитячого і спеціалізованого харчування".

1.3. Методичні вказівки встановлюють основні принципи організації контролю і методику проведення лабораторних досліджень харчових продуктів і продовольчої сировини (далі – Продукції) з метою встановлення в певному об'ємі (масі) наявності  або відсутності  бактерій Listeria monocytogenes.

1.4. Методичні вказівки призначені для застосування в установах державної санітарно-епідеміологічної служби України при здійсненні контролю та нагляду за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, в тому числі тих, що надходять за імпортом; проведенні робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи; бактеріологічній діагностиці захворювань з харчовим шляхом передачі та інших видів робіт, що передбачені чинним законодавством, а також для лабораторій, акредитованих у встановленому порядку на право проведення контролю за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини.

1.5. Методичні вказівки застосовуються при дослідженні харчових продуктів і продовольчої сировини у ході проведення протиепідемічних заходів при виникненні спалахів харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій, а також при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

2. Коротка характеристика мікроорганізмів роду Listeria

До збудників лістеріозу належать два із шести відомих на сьогодні видів бактерій роду Listeria - L.monocytogenes  (патогенна для людини і тварин) і L.ivanovii (патогенна для тварин, рідко - для людини).

Дев’яте видання «Визначник бактерій Берджі» відносить рід Listeria до 19 групи мікроорганізмів - грампозитивні неспороутворюючі палички правильної форми. Представники цього роду - короткі палички правильної форми, розміром 0,4-0,5х0,5-2 мкм із закругленими кінцями, іноді майже коки, одиничні або в коротких ланцюжках, рідше в довгих нитках. Грампозитивні, спор і капсул не утворюють, не кислотостійкі. Мікроорганізми роду Listeria, вирощені при 35-37 °С, рухливі за рахунок перитрихіальних джгутиків, при 20-25 °С ця здатність втрачається. Факультативні анаероби. Хемоорганотрофи, метаболізм бродильного типу; зброджують глюкозу з утворенням в основному L(+)-лактату. Каталазопозитивні, оксидазонегативні. Утворюють цитохроми. Можуть перетворюватися в L-форми і паразитувати внутрішньоклітинно, що обумовлює недостатню ефективність у ряді випадків антибактеріальної терапії, пояснює схильність до затяжного і хронічного перебігу, можливість латентної форми і бактеріоносійства.