Методика (порядок) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу

Методика (порядок) формування плати за
приєднання до системи передачі та системи розподілу

1. Загальні положення

1.1. Ця Методика встановлює порядок формування (розрахунку) плати за приєднання електроустановок замовників до електричних мереж системи передачі та системи розподілу, збільшення величини існуючої абонованої приєднаної потужності електроустановок замовника, підвищення рівня надійності електрозабезпечення електроустановок замовника, зміни ступеня напруги в точці приєднання, зміни схеми живлення електроустановок замовника (з однофазної на трифазну) та/або зміни точки забезпечення потужності та застосовується оператором системи передачі та операторами системи розподілу для розрахунку плати за приєднання електроустановок до власних електричних мереж.

1.2. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:

базовий період – завершений період часу терміном в один календарний рік з 01 січня минулого календарного року до 31 грудня (включно) минулого календарного року, що передує поточному року, в якому розраховуються ставки плати за стандартне та нестандартне приєднання потужності на розрахунковий період; міська місцевість – адміністративна територія міських поселень (міста та

селища міського типу); розрахунковий період – календарний рік з 01 січня до 31 грудня включно, на який встановлюються ставки плати за стандартне приєднання та ставки плати за нестандартне приєднання потужності; сільська місцевість – адміністративна територія, за винятком території міст

та селищ міського типу;

територіальна одиниця оператора системи розподілу – комплекс

електричних мереж, призначених для розподілу та трансформації електричної енергії, включаючи лінії електропередавання (ЛЕП), підстанції (ПС), трансформаторні підстанції (ТП) та розподільчі пункти (РП), що розташовані в межах відповідного структурного підрозділу оператора системи розподілу.

Інші терміни вживаються в цій Методиці у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок електричної енергії», Кодексі системи передачі, затвердженому постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (далі – Кодекс системи передачі), та Кодексі систем розподілу, затвердженому постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (далі – Кодекс систем розподілу).

1.3. Ставки плати за стандартне приєднання та ставки плати за нестандартне приєднання потужності щорічно розраховуються, затверджуються та оприлюднюються НКРЕКП на своєму офіційному вебсайті до початку розрахункового періоду.

Ставки плати за лінійну частину приєднання розраховуються та затверджуються НКРЕКП для всіх операторів систем розподілу відповідно до цієї Методики з урахуванням укрупнених показників вартості будівництва електричних мереж, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Ставки плати за нестандартне приєднання потужності застосовуються для територіальної одиниці оператора системи розподілу, де розташований об'єкт замовника.

1.4. Послуга з приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу не включає послугу з забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311.

1.5. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу щоквартально до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку до 01 лютого надають до НКРЕКП, відповідно, розширені квартальний (з наростаючим підсумком) та річний звіти щодо фактичних витрат (без податку на додану вартість (далі – ПДВ)) на приєднання електроустановок замовників до електричних мереж упродовж попереднього кварталу та календарного року, а також інформацію про місячний обсяг трансформації електричної енергії на напругу 6(10)20 кВ для трансформаторних підстанцій (ПС) основної мережі напругою 35-110(154) кВ відповідно до територіальних одиниць оператора системи розподілу (за формами, наведеними в додатках 1, 2 та 3 до цієї Методики) та розрахунок дефіциту або профіциту коштів щодо надходжень та витрат, пов'язаних з наданням послуг з приєднання який виконується за формулами 5 та 14 цієї Методики.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу надають до НКРЕКП документи (їх копії) та інформацію (дані, відомості, звітність, проєктна документація тощо) щодо наданих (завершених) у базовому періоді послуг з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж у вигляді, обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП для подальшого аналізу величини дефіциту або профіциту коштів щодо надходжень та витрат, пов'язаних з наданням послуг з приєднання, з метою оцінки обґрунтованості їх економічного рівня.

1.6. Плата за приєднання може бути одним із джерел фінансування, передбачених інвестиційною програмою оператора системи передачі або оператора системи розподілу, заходів з розвитку електричних мереж.

Розвиток електричних мереж оператора системи передачі або оператора системи розподілу, що пов'язаний з наданням послуг з приєднання, має узгоджуватись з планами комплексної забудови відповідної території.

Закупівля робіт, товарів та послуг, необхідних для надання послуг з приєднання (будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення об'єктів електроенергетики (до точки приєднання електроустановок замовника)), здійснюється оператором системи передачі або оператором системи розподілу на конкурентних засадах в установленому законодавством порядку.

1.7. Облік доходів та витрат з приєднання електроустановок замовників здійснюється окремо за кожним приєднанням. Кошти, отримані оператором системи передачі або оператором системи розподілу як плата за приєднання, обліковуються на окремому поточному рахунку та використовуються для розвитку електричних мереж з метою приєднання електроустановок замовників та за іншими напрямками, узгодженими з НКРЕКП.

1.8. Плата за стандартне приєднання розраховується згідно з главою 3 цієї Методики.

У випадку приєднання електроустановок замовника за схемою електрозабезпечення І та ІІ категорії надійності електропостачання для визначення відстані, відповідно до якої визначається тип приєднання (стандартне або нестандартне приєднання), приймається сумарна найкоротша відстань по прямій лінії, що сумарно не перевищує 300 метрів від точки приєднання електроустановок замовника до найближчих двох точок в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу (ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання), від яких буде забезпечуватись електрозабезпечення електроустановок замовника за І та ІІ категорією надійності електропостачання.