Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства при порушенні законодавчих норм

Відповідно до п.252.16 ст.252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11-252.15 ст. 252 ПКУ, та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У ІІ кварталі 2019 року діяли 2 (дві) облікові ставки: 18 відс. та 17,5 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 14.03.2019 №199-рш, від 25.04.2019 №311-рш, від 06.06.2019 №392-рш відповідно.

Тривалість дії облікової ставки: 18 відс. – 25 днів (01.04.2019 – 25.04.2019); 17,5 відс. – 66 днів (26.04.2019 – 30.06.2019).

Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати необхідно обчислити розмір середньозваженої облікової ставки за ІІ квартал 2019 року, який відповідає 17,64 відс. (18 відс. х 25 днів + 17,5 відс. х 66 днів)/91).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2019 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 52,92 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки.

Джерело: https://ecologiya.com.ua

БУДСТАНДАРТ Online