10 випадків, коли роботодавець може звільнити працівника за своєю ініціативою

Створено: П'ятниця, 05 жовтня 2018, 16:40

Згідно із ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1. Змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

2. Виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню конкретної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці.

3. Систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

4. Прогулу (зокрема відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

5. Нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

6. Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

7. З’явлення на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

8. Вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника (зокрема дрібного), встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

9. Призову або мобілізації власника-фізичної особи під час особливого періоду.

10. Встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці.

Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Отже, роботодавцям необхідно дотримуватися норм КЗпП. За порушення законодавства про працю передбачені штрафи.

Джерело: http://ohoronapraci.com.ua

© 2019 Всі права захищені
Розробник сервісу ТОВ "Computer Logic Group"
Тел.: +38 (057) 341-80-81 E-mail: online@budstandart.com