Управління Держпраці наголошує на необхідності реєстрації та декларуванні об’єктів підвищеної небезпеки

Управління Держпраці у Хмельницькій області нагадує, що Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» встановлено, що суб’єкт господарської діяльності ідентифікує об’єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Відповідно до вимог частини першої статті 10 Закону суб’єкт господарської діяльності готує і подає до місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об’єкта підвищеної небезпеки. Вимоги частини першої цієї статті поширюються на підприємства установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 затверджено, зокрема:

• Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки;
• Порядок декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Пунктом 23 Порядку ідентифікації визначено, що Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці.

Управління Держпраці у Хмельницькій області наголошує: про те , що суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати вимоги Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність суб’єктів, що мають намір будувати або експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки. У випадку недотримання цих вимог суб’єкти господарювання несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Провести процедуру ідентифікації необхідно всім суб’єктам господарювання, які володіють і використовують об’єкти, на яких виготовляються, проводяться, застосовуються або зберігаються небезпечні речовини. Крім цього, ідентифікацію об’єкта підвищеної небезпеки проводять також і суб’єкти, які планують будівництво об’єктів, що потрапляють під категорію потенційно небезпечних.

Суб’єкти господарювання, зобов’язані ідентифікувати об’єкти підвищеної небезпеки. До подання Декларації безпеки суб’єкт господарювання не має права експлуатувати об’єкти підвищеної небезпеки.

Ідентифікувати об’єкти підвищеної небезпеки слід відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»).

Процедура реєстрації ОПН встановлена вимогами Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та регулюється Порядком ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки та Порядком декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Суб’єкти господарювання до початку експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки зобов’язані подати повідомлення про ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки до територіального органу Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради. (п. 18 Порядку ідентифікації).

Для об’єктів підвищеної небезпеки, які на період набрання чинності Порядком декларування експлуатуються або ліквідуються, подання декларації безпеки разом з позитивним висновком експертизи відбувається у відповідні уповноважені органи протягом одного року після державної реєстрації об’єкта підвищеної небезпеки.

Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад публікують відомості про об’єкти підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 4 до Порядку ідентифікації в друкованих засобах масової інформації регіональної сфери розповсюдження протягом 30 днів після отримання повідомлення.

Визначення згідно зі ст. 1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»:

• об’єкт підвищеної небезпеки – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
• небезпечна речовина – хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;
• порогова маса небезпечних речовин – нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;
• ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки – порядок визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів;
• потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Джерело: https://ohoronapraci.com.ua