З 01.06.2026 року діятимуть нові ДБН В.2.4-5:2026 Хвостосховища і шламонакопичувачі. Частина I. Проєктування. Частина II. Будівництво

Шановні користувачі!

З 01 червня 2026 року в дію вступає ДБН В.2.4-5:2026 «Хвостосховища і шламонакопичувачі. Частина І. Проєктування. Частина II. Будівництво», що повністю замінить однойменний ДБН В.2.4-5:2012.

Нова редакція модернізує нормативну базу (відмовляючись від СНиП), впроваджує європейські підходи, деталізує технічні та інженерні системи, посилює вимоги до безпеки, моніторингу й екології та запроваджує параметричний підхід до нормування.

Що змінюється у порівнянні з ДБН В.2.4-5:2012:

• Введено вимоги до моніторингу хвостосховищ (розділ 5.12.2) - у проєкті необхідно передбачати системи контролю деформацій, фільтраційних процесів та рівнів води, а також визначати точки спостереження і параметри контролю.
• Посилено протифільтраційні рішення (розділ 5.5) - передбачається обґрунтований вибір конструкцій і матеріалів для запобігання забрудненню ґрунтів і підземних вод, з урахуванням інженерно-геологічних умов майданчика.
• Деталізовано технології підготовки та складування хвостів (розділи 5.7, 5.9) - окремо регламентовано процеси згущення, зневоднення та транспортування хвостів, а також способи їх складування (у тому числі з урахуванням сучасних технологічних підходів).

Нова редакція ДБН суттєво посилює екологічні вимоги до хвостосховищ і шламонакопичувачів (розділ 5.13). Деталізовано вимоги до пилопригнічення та заходів зі зменшення вітрової ерозії, а також до визначення санітарно-захисних і охоронних зон. Окрему увагу приділено організації оборотного водопостачання, що дозволяє зменшити вплив об’єкта на довкілля. Проєктні рішення мають узгоджуватися з процедурою оцінки впливу на довкілля.

Окремо посилено підхід до надійності через чітке визначення класу наслідків (СС1–СС3). Визначений клас безпосередньо впливає на вимоги до конструкцій дамб, розрахункові параметри, склад інженерних систем і рівень технічного контролю. Для об’єктів із вищим класом наслідків передбачено підвищені коефіцієнти надійності, обов’язкове впровадження систем моніторингу та більш жорсткі вимоги до безпеки. При цьому клас наслідків має бути технічно та розрахунково обґрунтований у складі проєктної документації.

Також у новій редакції розширено склад інженерних систем, які мають враховуватись у проєкті. Хвостосховище розглядається як комплексний інженерний об’єкт, що включає системи електропостачання, силове обладнання та освітлення, диспетчеризацію та управління, а також зв’язок і сигналізацію. Це передбачає інтеграцію всіх інженерних розділів у межах проєкту та забезпечення їх узгодженої роботи відповідно до визначеного класу наслідків об’єкта.

Ознайомитись з текстом ДБН В.2.4-5:2026 можна за посиланням >>>

Дякуємо за співпрацю!

Джерело: https://kbu.org.ua/