ДСТУ OIML G 19:2018 Роль неопределенности измерения при принятии решений об оценке соответствия в законодательно регулируемой метрологии (OIML G 19:2017, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РОЛЬ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
ВИМІРЮВАННЯ ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ
РІШЕНЬ ПРО ОЦІНКУ ВІДПОВІДНОСТІ
В ЗАКОНОДАВЧО РЕГУЛЬОВАНІЙ
МЕТРОЛОГІЇ

ДСТУ OIML G 19:2018
(OIML G 19:2017, IDT)

Київ
   
(ДП «УкрНДНЦ»)
2019

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Метрологія та вимірювання» (ТК 63)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (   
(ДП «УкрНДНЦ»)) від 18 грудня 2018 р. № 507 з 2020-01-01

3 Національний стандарт відповідає Guide OIML G 19:2017 The role of measurement uncertainty in conformity assessment decisions in legal metrology (Роль невизначеності вимірювання під час прийняття рішень про оцінку відповідності в законодавчо регульованій метрології)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до OIML G 19:2017

1 Сфера застосування та цілі

2 Терміни та визначення понять

3 Вступ

3.1 Характеристики вимірювальних приладів і систем

3.2 Рішення про відповідність з використанням невизначеності вимірювань

3.3 Порівняння похибки та невизначеності

3.4 Повірка, що охоплює невизначеність вимірювання

3.5 МРЕ та невизначеність вимірювань

4 Основні положення, що стосуються рішень про відповідність під час випробування та невизначеності вимірювання

5 Рішення про відповідність під час випробування, які в явному вигляді охоплюють невизначеність вимірювання

5.1 Функція щільності ймовірності (PDF)

5.2 Імовірність відповідності

5.3 «Ризики» та «правила прийняття рішення», пов’язані з рішеннями про відповідність

6 Рішення про відповідність під час випробування, які не охоплюють невизначеність вимірювання в явному вигляді

7 Урахування невизначеностей вимірювання під час встановлення максимально допустимих похибок і класів точності

8 Варіанти пропонованого для долучення до рекомендації та інших публікацій OIML тексту щодо «невизначеності вимірювання»

8.1 Долучення невизначеності вимірювання до лабораторних випробувань

8.2 Обчислення невизначеності вимірювання

8.3 Установлення МДП і МДН

8.4 Установлення прийнятних рівнів ризику

8.5 Установлення невизначеності похибки показу, коли спільний ризик не використовують

8.6 Складність оцінювання невизначеності похибки показу

8.7 Зазначення невизначеності вимірювання в протоколах випробувань OIML за оцінкою типу

8.8 Надання настанови щодо використання невизначеності вимірювання для періодичної повірки

Додаток А (довідковий) Спільне існування «похибки вимірювання» та «невизначеності вимірювання» у сфері законодавчої метрології (взаємозв'язок між калібруванням і повіркою)

Додаток В (довідковий) Використання таблиці стандартного нормального розподілу (Z-таблиці)

Додаток С (довідковий) Приклад оцінки невизначеності вимірювання похибки показу

Додаток D (довідковий) Приклад оцінки ризику, що містить невизначеність вимірювання

Додаток Е (довідковий) Показник вимірювальних можливостей (См)

Додаток F (довідковий) Установлення невизначеності вимірювання з метою використання із засобами вимірювання та вимірювальними системами, які пройшли випробування на відповідність

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ OIML G 19:2018 (OIML G 19:2017, IDT) «Роль невизначеності вимірювань під час прийняття рішень про оцінку відповідності в законодавчо регульованій метрології», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо OIML G 19:2017 (версія en) «The role of measurement uncertainty in conformity assessment decisions in legal metrology».

Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 63 «Метрологія та вимірювання».

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «ця настанова», «цієї Настанови OIML», «ця публікація» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографію» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— познаки одиниць фізичних величин відповідають серії стандартів ДСТУ ISO 80000.

ПЕРЕДМОВА до OIML G 19:2017

Міжнародна Організація Законодавчої Метрології (OIML) є всесвітньою міжурядовою організацією, яка своєю першочерговою метою ставить гармонізацію правил і процедур та метрологічного контролю, які виконуються національними метрологічними службами або відповідними організаціями держав-членів.

Є основні категорії публікацій OIML:

— Міжнародні Рекомендації (OIML R), які є моделлю правил, що встановлюють необхідні метрологічні характеристики певних засобів вимірювань і визначають методи та обладнання для перевірки їхньої відповідності. Держави-члени OIML мають забезпечувати впровадження цих Рекомендацій, наскільки це можливо;

— Міжнародні Документи (OIML D), які за характером є інформативними і призначені для поліпшення роботи у сфері законодавчої метрології.

— Міжнародні Настанови (OIML G), які також мають інформативний характер і призначені для надання керівних положень щодо застосування певних вимог у законодавчій метрології та

— Основні Міжнародні Публікації (OIML В), які визначають правила експлуатації різних структур і систем OIML.

Проекти Рекомендацій, Документів і Настанов OIML розробляються технічними комітетами або підкомітетами, які утворюються з представників держав-членів. Певні міжнародні та регіональні інститути також беруть участь на консультаційній основі. Угоди про співробітництво укладені між OIML та деякими інститутами, такими як ISO та ІЕС, з метою виключення суперечливих вимог. Таким чином, виробники і споживачі засобів вимірювань, випробувальні лабораторії та інші можуть застосовувати одночасно публікації OIML і публікації інших організацій.

Міжнародні Рекомендації, Документи, Настанови та Основні Публікації публікуються англійською мовою (Е) та перекладаються на французьку мову і періодично підлягають перегляду.

Додатково OIML публікує або бере участь в публікаціях Словників (OIML V) і періодично доручає експертам законодавчої метрології складання письмових звітів Експертів (OIML Е). Звіти Експертів, призначені для надання інформації та консультацій, висловлюють виключно думку автора, без залучення будь-якого технічного комітету або підкомітету або Міжнародного комітету законодавчої метрології Міжнародного комітету законодавчої метрології (CIML). Тому їх думка не обов'язково відображає позицію OIML.

Цей стандарт, видання 2017 (Е) — було розроблено Проектною групою 2 Технічного Підкомітету ТС 3/SC 5 Нове керівництво: Вираз невизначеності вимірювання в прикладних задачах законодавчої метрології. Його було схвалено для остаточної публікації Президентом CIML у лютому 2017 року.

Публікації OIML можуть бути завантажені з вебсайта OIML у вигляді файлів у PDF форматі. За додатковою інформацією з питань Публікацій OIML можна звертатися в штаб-квартиру цієї Організації:

Bureau International de Metrologie Legale 11, rue Turgot — 75009 Paris — France Telephone: 33 (0)1 48 78 12 82 Fax: 33 (0)1 42 82 17 27 E-mail: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript. Internet: www.oiml.org

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РОЛЬ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ
РІШЕНЬ ПРО ОЦІНКУ ВІДПОВІДНОСТІ В ЗАКОНОДАВЧО
РЕГУЛЬОВАНІЙ МЕТРОЛОГІЇ

THE ROLE OF MEASUREMENT UNCERTAINTY IN CONFORMITY
ASSESSMENT DECISIONS IN LEGAL METROLOGY

Чинний від 2020-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЦІЛІ

Цей стандарт надає секретаріатам і організаційним структурам OIML, а також технічним комітетам, підкомітетам і проектним групам OIML настанову із впровадження концепції невизначеності вимірювання в Рекомендації OIML та інші публікації OIML, що використовують для цілей законодавчої метрології. Передбачається, що читач частково ознайомлений з поняттями, наданими у Настанові щодо подання невизначеності вимірювання [1] (далі застосовують як GUM), і можливо також з поняттями, що містяться в додатках до нього [2], [3], [4], [5]. Передбачається, що ця Настанова зрештою стане Документом OIML, її положення мають бути долучені відповідним способом у Рекомендації та Документи OIML. Однак ця первинна версія представлена як Настанова OIML для того, щоб надати технічним комітетам, підкомітетам і проектним групам OIML додатковий час для вивчення положень документа і способів їх долучення до Рекомендацій та Документів, за які вони є відповідальними.

Головною метою цього стандарту є забезпечення керівними вказівками щодо долучення до публікацій OIML тексту, який містить інформацію про те, коли і як враховувати невизначеність вимірювання під час оцінки відповідності, що здійснюють за допомогою контролю, тобто, коли визначають, чи відповідає об'єкт (продукт, процес, система, особа або орган) певним стандартам або чи виконує він задані вимоги. Основний акцент роблять на оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки (або вимірювальних систем), коли висновки про придатність (відповідність/невідповідність) у законодавчій метрології здійснюються переважно на підставі виміряних значень, отриманих під час випробування або повірки засобів вимірювання чи вимірювальних систем. Роль невизначеності вимірювання для інших важливих об’єктів, що підлягають оцінці відповідності в законодавчій метрології, таких як фасовані товари (як приклад випадку більш загальної оцінки відповідності), і в більш запальному плані для об'єктів усіх видів, у цьому стандарті не розглядається.

Практичні рекомендації, що стосуються способів долучення положень цього стандарту до інших публікацій OIML, представлені в розділі 8.

Рекомендації містять інформацію, зокрема посилання на різні джерела, про те, як оцінити можливі ризики прийняття помилкових рішень про відповідність. Такі ризики неминуче виникають через невизначеність вимірювання, що пов’язана з виміряними значеннями, отриманими під час випробування або повірці вимірювального приладу чи вимірювальної системи. Тобто невизначеність вимірювання в результаті випробувань — очевидний розкид значень характеристики виробу, обумовлений певним рівнем якості вимірювання — може стати проблемою під час виконання оцінки відповідності за допомогою контролю, оскільки в разі її неврахування це може призвести до неправильних оцінок наслідків, пов’язаних із похибкою об’єкта, і збільшити ризик прийняття неправильних рішень, таких як бракування відповідного об’єкта або прийняття невідповідного об’єкта, коли результат випробування знаходиться поряд з допустимою границею.

Цей стандарт також детально описує відмінність між «похибкою» та «невизначеністю», щоб при цьому показати, наскільки обидва поняття (й обидва терміни) важливі в законодавчій метрології. Цей стандарт також надає сумісні з GUM і його додатками рекомендації та приклади щодо подання і вираження невизначеності вимірювання в прикладних задачах законодавчої метрології.

Рекомендації, надані в цьому стандарті, призначено для використання як під час оцінки типу, так і під час повірки засобів вимірювань, що застосовуються у сфері законодавчої метрології. Однак, визнаючи, що в багатьох випадках подання невизначеності вимірювань може виявитися складним, що вимагає часу і тому є затратним заходом, у цьому стандарті наведено рекомендації щодо того, як однозначно і чітко встановлений процес подання невизначеності вимірювання може бути спрощено до певної міри або навіть зовсім не враховано в деяких програмах вимірювань, таких як повірка.

Іншим важливим завданням цього стандарту є демонстрація того, як саме можна брати до уваги невизначеність вимірювань, принаймні в неявному вигляді, для засобів вимірювань або вимірювальних систем, які були повірені. Така можливість є важливим моментом, оскільки оцінка невизначеності вкрай необхідна для того, щоб результати вимірювання (значення і невизначеності), які надалі будуть отримувати з використанням повірених приладів/систем, могли мати метрологічну простежуваність.

Гармонізовані методи для оцінювання невизначеності вимірювання і включення її в критерії прийняття рішень, які використовуються для метрологічного оцінювання вимірювальних приладів і систем, є необхідними для того, щоб висновки за результатами випробувань і метрологічні рішення могли призводити до зіставних результатів, що отримуються двома національними органами, які є відповідальними у сфері законодавчої метрології. Така зіставність є важливим елементом для досягнення довіри між органами в разі визнання затвердження типу, що призводить до передбачуваного впровадження та функціювання Системи сертифікатів OIML (OIML-CS) [6], яка замінить Систему основного сертифіката [7] та Угоди OIML про взаємне визнання (МАА) [8]. Така довіра, зазвичай, також необхідна для забезпечення достовірності процесів і сертифікатів повірки.

Настанови, надані в цьому стандарті, мають відповідати ISO/IEC 17025 [9] «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» у частині вимог, пов'язаних з використанням невизначеності вимірювань.

Цей стандарт не призначений для використання у випадках, коли країна має затребувати акредитацію своїх калібрувальних і випробувальних лабораторій на відповідність ISO/IEC 17025 або навіть у випадках, коли країна має визначити, коли і як необхідно вимагати використовувати невизначеність вимірювань у своєму національному законодавстві. Випробувальні лабораторії, які використовує Орган із сертифікації в OIML-CS, мають дотримуватися рекомендацій, наведених в OIML D30 [10] «Настанова щодо застосування ISO/IEC 17025 для оцінки випробувальних лабораторій, що беруть участь у законодавчій метрології».

Як раніше було зазначено, інші питання, що стосуються оцінки ризиків і не розглянуті в цьому стандарті, є такими:

— вибірковий контроль за якісними ознаками (наприклад порушення пломбування, маркування тощо);

— сукупність приладів у значенні «статистичного аналізу»;

— маса-нетто і маркування фасованих товарів (див. OIML R 87 [11] та OIML R 79 [12]).

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Терміни та визначення понять, подані в розділі 2, взяті з таких джерел: VIM 3 [14], VIML [15] та JCGM 106 [5]. Загалом приклади і примітки тут не наводяться, і за потреби треба звертатися до першоджерел. Примітки були долучені у випадках, коли вони були визнані важливими для розуміння визначення.

2.1 величина (quantity) (VIM 3 1.1)

Властивість явища, тіла або речовини, де властивість має вимір, який можна виразити кількісно у вигляді числа та референції