ДСТУ EN ISO 14007:2021 Экологическое управление. Руководства по определению экологических затрат и выгод (EN ISO 14007:2020, IDT; ISO 14007:2019, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Екологічне управління
НАСТАНОВИ
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНИХ ВИТРАТ І ВИГОД

ДСТУ EN ISO 14007:2021
(EN ISO 14007:2020, IDT; ISO 14007:2019, IDT)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Охорона довкілля» (ТК 82)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і начальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 20 грудня 2021 р. за № 518 з 2022-09-01

3 Національний стандарт відповідає EN ISO 14007:2020 Environmental management — Guidelines for determining environmental costs and benefits (ISO 14007:2019) (Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод) і внесений з дозволу CENELEC Rue de la Science 23, B-1040 Brussels, Belgium. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CENELEC

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 14007:2019

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

3.1 Терміни, що стосуються організації та довкілля

3.2 Терміни щодо екологічної економіки та фінансування

4 Принципи

4.1 Загальні положення

4.2 Точність

4.3 Повнота

4.4 Несуперечливість

4.5 Надійність

4.6 Відповідність

4.7 Прозорість

5 Планування

5.1 Загальні положення

5.2 Встановлення призначеності визначання екологічних витрат і вигод

5.3 Визначання джерел та типів інформації

5.4 Визначання сфери застосування

5.5 Планування дій для визначання екологічних витрат і вигод

6 Визначання екологічних витрат і вигод

6.1 Загальні положення

6.2 Якісне оцінювання екологічних витрат і вигод

6.3 Кількісне оцінювання екологічних витрат і вигод у негрошовому вираженні

6.4 Кількісне оцінювання екологічних витрат і вигод у грошовому вираженні

6.5 Перевіряння якості

7 Застосування, звітування та постійне поліпшування

7.1 Зауваги щодо використовуваних у конкретних застосуваннях екологічних витрат і вигод..

7.2 Звітування

7.3 Постійне поліпшення

Додаток А (довідковий) Блок-схема процесу визначання екологічних витрат і вигод

Додаток В (довідковий) Приклади обраних термінів та понять

Бібліографія

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних міждержавним та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ EN ISO 14007:2021 (EN ISO 14007:2020, IDT; ISO 14007:2019, IDT) «Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо EN ISO 14007:2020 (версія en) «Environmental management — Guidelines for determining environmental costs and benefits» (ISO 14007:2019).

Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 82 «Охорона довкілля».

Цей стандарт розроблено вперше.

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— вилучено «Передмову» до ISO 14007:2019 як таку, що безпосередньо не стосується технічного змісту цього стандарту;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— долучено довідковий додаток НА (Перелік національних стандартів України, ідентичних міждержавним та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті».

У цьому стандарті використано такі познаки та скорочення:

ГП — готовність платити (willingness to pay (WTP));

ГПК — готовність прийняти компенсацію (willingness to accept compensation (WTA));

МСФЗ — Міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards (IFRS)).

Додатки А, B, НА — довідкові.

ВСТУП до ISO 14007:2019

Економічні наслідки впливу змін клімату (додатково до заходів, пов’язаних з пом’якшуванням та адаптуванням), які дедалі зростають, занепокоєння щодо глобального виснаження природних ресурсів і втрати екосистем, які функціюють, призводять до багатьох викликів для організацій та суспільства в цілому. Залежність від природного капіталу (наприклад, водних ресурсів, родючості ґрунтів, оселищ, ландшафтів), з одного боку, та впливів на довкілля, з іншого боку, є важливими проблемами для організацій та їхніх заінтересованих сторін, що призводять до стратегічних, експлуатаційних або фінансових наслідків уздовж усього ланцюга створення цінностей. Є потреба у настановах щодо практичних методів того, як визначати обсяг природоохоронних дій та як оцінювати економічні наслідки цих дій. Визначання екологічних витрат і вигод допоможе організаціям керувати ризиками та можливостями, пов’язаними з довкіллям.

Екологічні витрати — це будь-які витрати, пов’язані з довкіллям, які можуть бути наслідком, наприклад, втрати природного капіталу, від якого залежать компанії, впливом на здоров’я людини та довкілля чи витрати на дотримування вимог екологічного законодавства. Екологічні вигоди — це будь-які стосовні довкілля вигоди, які можуть бути пов’язані, наприклад, з природними ресурсами, використовуваними упродовж життєвого циклу продукції, або з виробничими процесами самої організації, зокрема її ланцюгом створювання цінностей.

Розуміння екологічних витрат і вигод дає змогу організації ув’язати свої впливи на довкілля та залежності від довкілля з процесами прийняття рішень. Це може сприяти кращому розумінню таких проблем, як фінансові наслідки, пов’язані з екологічними аспектами ділянки, організації в цілому або ланцюгами постачання організації чи створювання цінностей. Це може поліпшити показники діяльності, керування ризиками, інвестиційні рішення та корпоративне обмінювання інформацією. Використання цього стандарту для визначання екологічних витрат і вигод може допомогти організації керувати своїми залежностями від довкілля та пом’якшувати вплив на довкілля. Це також допоможе узгодити діяльність організації з національними та міжнародними цілями чи угодами у сфері охорони довкілля.

Цей стандарт надає організаціям настанови щодо визначання та документування екологічних витрат і вигод всебічним та прозорим способом — або кількісним визначанням у грошовому чи негрошовому вираженні, або якісним описанням. Оцінювання екологічних витрат і вигод може бути виконане як заздалегідь, так і пізніше. Настанови надано для того, щоб допомогти організаціям зробити доступною відповідну інформацію та обмінюватися нею.

Якщо організації бажають оцінити екологічні витрати та вигоди у грошовому вираженні, то методи економічного оцінювання, описані у цьому стандарті, враховують лише зміни, що впливають на добробут людей (користь), тобто у ньому прийнято так звану «антропоцентричну перспективу», зокрема взято до уваги занепокоєння людей станом природи, їх залежність від стану природи та послуг екосистем. Ці витрати та вигоди охоплюють також спожиткову чи неспожиткову вартість, як це відображено у понятті загальної економічної вартості.

Цей стандарт призначений для організацій різної величини та усіх галузей економіки. його можуть застосовувати приватні підприємства чи підприємства, зареєстровані на фондовій біржі, організації, які перебувають у державній власності чи є підрозділами комунального обслуговування, а також ті, що виконують функції великого світового суб’єкта чи малого та середнього підприємства.

Цей стандарт придатний для використання керівниками, бухгалтерами, дослідниками та консультантами, які хочуть визначити екологічні витрати та вигоди. Робота вимагатиме охоплення кількох сфер діяльності, від яких має бути отримано відповідну інформацію. Цей стандарт може допомогти поєднати фінансову та нефінансову інформацію для того, щоб покращити повідомлення про прийняті в організації рішення.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
НАСТАНОВИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНИХ ВИТРАТ І ВИГОД

ENVIRONMENTAL MANAGEMENT
GUIDELINES FOR DETERMINING
ENVIRONMENTAL COSTS AND BENEFITS

Чинний від 2022-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті подано настанови для організацій щодо визначання екологічних витрат і вигод, пов’язаних з їхніми екологічними аспектами. Він розглядає залежність організації від довкілля, наприклад, природних ресурсів та середовища, у якому організація функціює чи розміщена. Екологічні витрати та вигоди можуть бути виражені кількісно як в негрошовому, так і в грошовому вираженні, або якісно.

Цей стандарт також містить настанови для організацій на випадок, коли вони хочуть зробити доступною відповідну інформацію.

У цьому стандарті взято за основу антропоцентричну перспективу, тобто у ньому взято до уваги зміни, що впливають на добробут людини (користь), зокрема їх занепокоєння станом природи, їх залежність від стану природи та послуг екосистем. Ці витрати та вигоди охоплюють також спожиткову чи неспожиткову вартість, як це відображено в концепції загальної економічної вартості, коли екологічні витрати та вигоди визначають у грошовому вираженні.

Способи використання екологічних витрат та вигод після їх визначання виходять за межі цього стандарту.

Цей стандарт застосовний до будь-якої організації незалежно від величини, типу чи характеру діяльності.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті посилань на нормативні документи немає.