Директива 2003/87/ЄС від 13.10.2003 Про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Союзу та внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС

ДИРЕКТИВА 2003/87/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ ЄС

від 13 жовтня 2003 року

щодо заснування схеми для зменшення викидів в атмосферу парникових газів, торгуючи в межах Співтовариства та про внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

(ОВ L 275, 25.10.2003, С. 32)

Зі змінами внесеними:

Офіційний вісник

ДИРЕКТИВА 2003/87/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ ЄС

від 13 жовтня 2003 року

щодо заснування схеми для зменшення викидів в атмосферу парникових газів, торгуючи в межах Співтовариства та про внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги договір про заснування Європейського Співтовариства і, зокрема, його статті 175 (1),

Беручи до уваги пропозицію Комісії ([1]),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету ([2]),

Беручи до уваги висновок Комітету Регіонів ([3]),

Діючи відповідно до порядку встановленому у Статті 251 Договору ([4]),

Оскільки:

(1) Зелена книга, відносно викидів в атмосферу парникових газів, викликала дебати по всій Європі щодо стабільності та можливого функціонування викидів газів, що спричиняють парниковий ефект, торгуючи на території Європейського Союзу. Європейська програма щодо зміни кліматичних умов розглянула політики та заходи Співтовариства, та заходи за допомогою процесу залучення скейтхолдерів, включаючи схеми щодо фінансування скорочення викидів в атмосферу парникових газів, торгуючи в межах Співтовариства (Схема Співтовариства), які базуються на Зеленій книзі. У висновках від 8 березня 2001 року було зазначено, що Рада визнала особливу значимість програми Європейського Союзу щодо зміни клімату та роботи, яка базується в Зеленій книзі, та підкреслила потребу конкретних дій на рівні Співтовариства.

(2) Шоста програма дій Співтовариства відносно захисту навколишнього середовища заснована Рішенням № 1600/2002/ЄС Європейського Парламенту та Ради визначає кліматичні зміни ([5]) пріоритетом для дії та передбачає заснування торгуючої схеми, щодо викидів, які охоплюють все Співтовариство до 2005 року. Ця програма визнає, що Співтовариству доручено досягнути 8 % зниження викидів в атмосферу парникових газів в період з 2008 до 2012 рр., порівнюючи з рівнем 1990 року та ці, в довгостроковий період, глобальні викиди парникових газів необхідно буде зменшити до приблизно 70%, порівнюючи з рівнем 1990 року.

(3) Кінцевою метою Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй щодо зміни кліматичних умов, яка була ухвалена Рішенням № 94/69/ЄС від 15 грудня 1993 року, згідно з висновком Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй щодо зміни кліматичних умов ([6]) зазначають, досягнути стабілізації в концентрації газів в атмосфері, які спричиняють парниковий ефект на рівні, який запобігає шкідливому антропогенному втручанню в кліматичну систему.

(4) Як тільки вона набирає чинності, Кіотський Протокол, який був ухвалений Радою Рішенням № 2002/358/ЄС від 25 квітня 2002 року стосовно ухвалення, від імені Європейських Співтовариств, Кіотського Протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй щодо зміни кліматичних умов та спільного виконання нижче зазначених зобов’язань ([7]), буде зобов’язувати Співтовариство та його держави-члени знизити їх сумарну кількість викидів антропогенних газів, які спричиняють парниковий ефект, перелічених у Додатку А до Протоколу, до 8%, порівнюючи з рівнем 1990 року на період з 2008 до 2012 років.

(5) Співтовариство та її держави-члени погодилися виконувати свої зобов’язання, зменшити викиди антропогенних парникових газів, згідно Кіотського Протоколу, одностайно, згідно з Рішенням № 2002/358/ЄС. Ця Директива має на меті сприяти виконанню зобов’язань Європейських Співтовариств та його держав-членів ефективніше, за допомогою дієвого Європейського ринку в фінансуванні скорочення викидів в атмосферу парникових газів, з якомога меншим можливим економічним скороченням розвитку та людських ресурсів.

(6) Рішення Ради № 93/389/ЄЕС від 24 червня 1993 року щодо механізму моніторингу Співтовариства СО² та інших викидів парникових газів ([8]), заснували механізм моніторингу викидів парникових газів в атмосферу та оцінки прогресу, щодо зобов’язань, даних під час наради, відносно цих викидів. Цей механізм буде допомагати державам-членам у визначені загальної кількості обсягу виділення коштів.

(7) Умови Співтовариства, стосовно виділення коштів державами-членами, є необхідними у сприянні збереження цілісності внутрішнього ринку та уникнення викривлення конкуренції.

(8) Державам-членам слід звертати увагу, під час виділення коштів, на потенціал процесу промислової діяльності для того, щодо скоротити викиди в атмосферу.

(9) Держави-члени можуть забезпечити, що вони тільки видадуть кошти, термін дії яких складає 5 років починаючи з 2008 року, особам по відношенню до коштів скасованих, відносно зменшень викиду здійсненого цими особами на їх національній території протягом 3 років, починаючи в 2005 році.

(10) Починаючи із зазначеного 5 річного періоду, перекази грошей іншій державі-члену буде включати відповідні регулювання встановлених кількісних одиниць, згідно Кіотського Протоколу.

(11) Держави-члени повинні гарантувати, що оператори певних вказаних видів діяльності мають дозвіл на викиди парникових газів, і що вони контролюють та звітують щодо викидів парникових газів, саме у відношенні до цих вказаних видів діяльності.

(12) Держави-члени повинні встановити правила покарання, які відповідають порушенням цієї Директиви та гарантувати, що вони імплементуються. Ці покарання повинні бути ефективними, пропорційними та переконливими.

(13) Для того щоб гарантувати прозорість, Співтовариство повинна мати доступ до інформації, відносно надання фінансових ресурсів та результатів моніторингу викидів, що є єдиним предметом обмежень, передбаченими Директивою № 2003/4/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 28 лютого 2003 року з метою загального доступу до інформації, яка відноситься до захисту навколишнього середовища ([9]).

(14) Держави-члени повинні надавати звіт, щодо імплементації цієї Директиви, складений на основі Директиви Ради № 91/692/ЄЕС від 23 грудня1991 року, щодо стандартизації та раціоналізації звітів відносно імплементації певних Директив, які відносяться до захисту навколишнього середовища ([10]).

(15) Включення додаткових споруд у схему Співтовариства повинно здійснюватися згідно умов встановлених в цій Директиві, та охоплення схеми Співтовариства може, таким чином, бути розширеним до викидів парникових газів інших, ніж двоокис вуглецю, зокрема, починаючи з видів діяльності пов’язаних з алюмінієм та хімікатами.

(16) Ця Директива не повинна перешкоджати будь-якому державі-члену підтримувати та засновувати національні торгові схеми, які регулюють кількість викидів парникових газів від видів діяльності інших, ніж перелічених у Додатку І або включених в схему Співтовариства, або від споруд, які виключені зі схеми Співтовариства.

(17) Держави-члени можуть приймати участь в міжнародній торгівлі викидів, як Сторони Кіотського Протоколу з іншою Стороною, яка включена до, відповідно, Додатку В.

(18) Пов’язуючи схему Співтовариства з торговими схемами викидів парникових газів, в третіх державах буде збільшуватись рентабельність досягнення цілей, щодо зменшення викидів, як зазначалось в Рішенні № 2002/358/ЄС, щодо спільного виконання зобов’язань.

(19) Основні механізми цього проекту, включаючи Спільну Імплементацію (СІ) та Механізм Чистого Розвитку (МЧР) є важливими у досягненні цілей, як у напрямку скорочення викидів парникових газів, так і у збільшенні рентабельного функціонування схеми Співтовариства. Згідно з необхідними умовами Кіотського Протоколу та Маракешськими домовленостями, використання механізмів повинно бути додатковим до внутрішніх дій та внутрішні дії, таким чином, будуть складати значний елемент зусиль, що докладаються.

(20) Ця Директива буде сприяти використанню ефективніших енергодіяльних технологій, включаючи поєднані енерго та тепло технології, які виробляють менше викидів за одиницю продукції, в той час як майбутня директива Європейського Парламенту та Ради, щодо сприяння когенерації (сукупного виробництва тепла та електрики) на основі корисного попиту на тепло на внутрішньому енергоринку, буде, особливо, сприяти розвитку поєднаних енерго та тепло технології.

(21) Директива Ради № 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 року, відносно запобігання та контролю ([11]) всеохоплюючих забруднень, встановлює загальні рамки, щодо запобігання та контролю забруднень, за якими дозволи на викид парникових газів можуть бути видані. До Директиви № 96/61/ЄС повинні бути внесені зміни для того, щоб гарантувати, що обмежені в кількості витрати, пов’язані з викидами, не спрямовані на викиди парникових газів зі споруди, що є предметом цієї Директиви та що держави-члени можуть обирати не накладати вимоги відносно енергоздатності, що стосується згорання одиниць або інших виділень двоокису вуглецю на поверхню, без порушення будь-яких інших вимог, відповідно до Директиви № 96/61/ЄС.

(22) Ця Директива є сумісною з Рамковою Конвенцією Організації Об’єднаних Націй щодо кліматичних змін та Кіотським протоколом. Вона повинна бути розглянута у світлі розширення у її контексті та взяти до уваги досвід в її імплементації та прогресу, досягнутого під час моніторингу викидів парникових газів.

(23) Програма надання коштів в торгівлі викидами, повинна складати частину всеохоплюючого та логічного комплексу політики та заходів, які імплементуються на рівні держави-члена та Співтовариства. Без порушення до застосування Статей 87 та 88 Угоди, де діяльність охоплюється схемою Співтовариства, держави-члени можуть розглянути імплементацію нормативної, фіскальної та іншої політики, згідно з тими ж цілями. Перегляд Директиви повинен розглянути розміри до яких ці цілі сягнули.

(24) Знаряддям оподаткування може бути національна політика, щодо скорочення викидів, зі споруд, які тимчасово виключені.

(25) Політика та заходи повинні бути імплементовані на рівні держави-члена та Співтовариства на всіх секторах економіки Європейського Союзу і не тільки в секторах промисловості та енергетики, для того, щоб призвести до значного скорочення викидів парникових газів. Комісія повинна, особливо, розглянути політику та заходи на рівні Співтовариства, для того, щоб транспортний сектор становив значний внесок до Співтовариства та її держав-членів, виконуючи їх зобов’язання щодо кліматичних змін за Кіотським Протоколом.

(26) Однак багатосторонній потенціал ринкових механізмів, стратегія ЄС, щодо послаблення кліматичних змін, повинна бути збудована на балансі між схемою Співтовариства та іншими типами Співтовариства, внутрішніми та міжнародними діями.

(27) Ця Директива не порушує фундаментальних прав та спостерігає за принципами, визнаними, особливо, ЄС Хартією основних прав людини.

(28) Заходи, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні бути визнані згідно з Рішенням Ради № 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, встановлюючи процедури для здійснення імплементації прав довірених Комісії ([12]).

(29) Так як до критеріїв (1), (5) та (7) Додатку ІІІ не може бути внесено змін, за допомогою комітології, доповнення, згідно періодів після 2012 року, повинні бути внесенні тільки спільним рішенням.

(30) Так як цілі запропонованих дій, заснування схеми Співтовариства не можуть бути дійсно досягнуті державами-членами, які діють поодинці, та можуть, тому, по причині розміру та наслідків запропонованих дій бути краще досягнуті на рівні Співтовариства, воно може прийняти заходи, згідно з принципами субсидіарності, встановленими в Статті 5 Угоди. Згідно з принципом пропорційності, який встановлений в цієї же статті, Директива не виходить за рамки того, що є необхідним, згідно з досягненнями її мети,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1

Предмет

Ця Директива засновує схему, щодо фінансування скорочення викидів в атмосферу парникових газів, торгуючи в межах Співтовариства (надалі як схема Співтовариства) для того, щоб сприяти скороченню викидів парникових газів рентабельним та економічно доцільним шляхом.

_______________
(1) ОВ C 75 E, 26.3.2002, С. 33.
(2) ОВ C 221, 17.9.2002, С. 27.
(3) ОВ C 192, 12.8.2002, С. 59.
(4) Думка Європейського Парламенту від 10 жовтня 2002 року (ще не опубліковані в Офіційному віснику), Спільна позиція Ради від 18 березня 2003 року (ОВ C 125 E, 27.5.2003, С. 72), Рішення Європейського Парламенту від 2 липня 2003 року (ще не опубліковані в Офіційному віснику) та Рішення Ради від 22 липня 2003 року.
(5) ОВ L 242, 10.9.2002, С. 1.
(6) ОВ L 33, 7.2.1994, С. 11.
(7) ОВ L 130, 15.5.2002, С. 1.
(8) ОВ L 167, 9.7.1993, С. 31. Рішення змінене рішенням № 1999/296/EC (ОВ L 117, 5.5.1999, С. 35).
(9) ОВ L 41, 14.2.2003, С. 26.
(10) ОВ L 377, 31.12.1991, С. 48
(11) ОВ L 257, 10.10.1996, С. 26.
(12) ОВ L 184, 17.7.1999, С. 23.