Директива від 24.11.2010 № 2010/75/ЄС Про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення)

ДИРЕКТИВА 2010/75/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 24 листопада 2010 року

про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення)

(Перевидання)

(Текст стосується ЄЕП)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу та, зокрема, частину 1 його статті 192,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Економічно-соціального комітету ([1]),

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів ([2]),

Діючи у відповідності до стандартної законодавчої процедури ([3]),

Оскільки:

(1)     Необхідно внести низку суттєвих змін до Директиви Ради 78/176/ЄЕС від 20 лютого 1978 року про відходи промисловості з виробництва двоокису титану ([4]), Директиви Ради 82/883/ЄЕС від 3 грудня 1982 року про процедури здійснення нагляду та моніторингу за середовищами, на які впливають відходи промисловості з виробництва двоокису титану ([5]), Директиви Ради 92/112/ЄЕС від 15 грудні 1992 року про процедури для узгодження програм зменшення та поступового усунення забруднення, спричиненого відходами промисловості з виробництва двоокису титану ([6]),Директиви Ради 1999/13/ЄС від 11 березня 1999 року про обмеження викидів летючих органічних сполук через використання органічних розчинників у певних процесах та установках ([7]), Директиви 2000/76/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 4 грудня 2000 року про спалювання відходів ([8]),Директиви 2001/80/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001року про обмеження викидів певних забруднюючих речовин у повітря великими спалювальними установками ([9]) та Директиви 2008/1/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 січня 2008 року щодо інтегрованого запобігання та контролю забруднення ([10]). В інтересах забезпечення ясності вказані Директиви необхідно перевидати.

(2)     З метою запобігання, зменшення та, наскільки це можливо, усунення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, у відповідності до принципу "сплачує той, хто забруднює" та принципу запобігання забрудненню, необхідно встановити загальну схему для здійснення контролю основної промислової діяльності із наданням пріоритету втручанню у джерелі, забезпечуючи розсудливе управління природніми ресурсами та враховуючи, де це необхідно, економічну ситуацію та конкретні місцеві характеристики місцевості, в якій відбувається промислова діяльність.

(3)     Різні підходи до здійснення контролю викидів у повітря, воду або ґрунт окремо можуть сприяти переміщенню забруднення з одного виду середовища до іншого, замість того, щоб забезпечувати захист навколишнього середовища, як цілого. Тому, доцільно передбачити цілісний підхід до запобігання та здійснення контролю за викидами у повітря, воду та ґрунт, до забезпечення енергоефективності та запобігання нещасним випадкам. Такий підхід також сприятиме досягненню однорідного конкурентного середовища Союзі шляхом узгодження вимог, пов’язаних із навколишнім середовищем, для промислових установок.

(4)     Доречним є здійснення перегляду законодавства, пов’язаного із промисловими установками, з тим, щоб спростити та роз’яснити існуючі положення, зменшити непотрібне адміністративне навантаження та впровадити висновки Повідомлень Комісії від 21 вересня 2005 року про Тематичну стратегію щодо забруднення повітря (тут і надалі - Тематична стратегія щодо забруднення повітря), від 22 вересня 2006 року про Тематичну стратегію щодо для захисту ґрунту та від 21 грудня 2005 року про Тематичну стратегію щодо запобігання та переробку відходів, ухвалених як супутні до Рішення № 1600/2002/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 липня 2002 року що встановлює Шосту програму дій Співтовариства щодо захисту навколишнього середовища ([11]). Названі Повідомлення встановлюють цілі з охорони здоров'я людини та захисту навколишнього середовища, що не можуть виконуватись без подальшого зменшення викидів, що виникають в результаті промислової діяльності.

(5)     З метою забезпечення запобігання та контролю забруднення, кожна установка має функціонувати тільки якщо на неї є дозвіл або, у випадку певних установок та діяльності, що використовують органічні розчинники, тільки якщо на неї є дозвіл або вона є зареєстрованою.

(6)     Визначення підходу щодо призначення обов’язків експлуатуючим організаціям, що здійснюють експлуатацію установок, здійснюється державами-членами за умови забезпечення відповідності цій Директиві. Держави-члени можуть прийняти рішення про надання дозволу одній відповідальній експлуатуючій організації для кожної установки або про визначення конкретних обов’язків кожного з кількох експлуатуючих організацій, що здійснюють експлуатацію різних частин установки. Якщо поточна законодавча система держави-члена передбачає тільки одного відповідальної експлуатуючої організації, держава-член може вирішити зберегти таку систему.

(7)     З метою спрощення надання дозволів держави-члени повинні мати можливість встановлювати вимоги для певних категорій установок у межах загальних обов’язкових для виконання правил.

(8)     Важливо запобігати нещасним випадкам та інцидентам, а також обмежувати їх наслідки. Відповідальність стосовно наслідків нещасних випадків та інцидентів для навколишнього середовища є предметом відповідного національного законодавства та, де доречно, іншого відповідного законодавства Союзу.

(9)     Для того, щоб уникнути повторення нормативного акту, дозвіл для установки, про який ідеться у Директиві 2003/87/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 2003 року що встановлює схему для торгівлі квотами на викиди парникових газів в межах Співтовариства ([12]), не повинен включати у себе граничні обсяги викидів для прямих викидів парникових газів, визначені у Додатку І до вказаної Директиви, за виключенням випадків, коли це необхідно для забезпечення виключення можливості спричинення значного локального забруднення або якщо установку виключено з такої схеми.

(10)   У відповідності до статті 193 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU), ця Директива не заважає державам-членам підтримувати або впроваджувати більш жорсткі заходи із захисту, наприклад, вимоги щодо викидів парникових газів, за умови, що такі заходи є сумісними із Договорами і про це було повідомлено Комісії.

(11)   Експлуатуючі організації мають подавати заяви на надання дозволу, що містять інформацію, необхідну компетентному органу влади для того, щоб встановити умови, передбачені у дозволі. Експлуатуючі організації повинні мати можливість використовувати інформацію, одержувану в результаті застосування Директиви Ради 85/337/ЄЕС від 27 червня 1985 року про оцінювання впливу певних державних та приватних проектів на навколишнє середовище ([13]) та Директиви Ради 96/82/ЄС від 9 грудня 1996 року про управління ризиками масштабних аварій, в яких задіяні небезпечні речовини ([14]), при поданні заяв на надання дозволу.

(12)   Дозвіл повинен включати усі заходи, необхідні для досягнення високого рівня захисту навколишнього середовища як цілого та для забезпечення експлуатації установки у відповідності до загальних принципів, що регулюють основні обов’язки експлуатуючої організації. Дозвіл також повинен включати граничні обсяги викидів для забруднюючих речовин, або еквівалентні параметри або технічні заходи, доречні вимоги для захисту ґрунту та ґрунтових вод, а також вимоги здійснення моніторингу. Умови, передбачені у дозволі, повинні бути встановлені на основі найкращих наявних технологій.

(13)   З метою визначення найкращих наявних технологій та обмеження незбалансованості у Союзі щодо рівня викидів в результаті промислової діяльності, необхідно скласти контрольні документи щодо найкращих наявних технологій (тут і надалі – "контрольні документи щодо ННТ), а також переглянути та, за необхідності, оновити їх за допомогою обміну інформацією із зацікавленими сторонами, а також ухвалити ключові елементи контрольних документів щодо ННТ (тут і надалі – висновки щодо ННТ) в рамках порядку роботи комітету. У цьому відношенні Комісія повинна, в рамках порядку роботи комітету, встановити настанови щодо збору даних, щодо розробки контрольних документів щодо ННТ та щодо забезпечення їх якості. Висновки щодо ННТ повинні служити контрольним параметром для встановлення умов, передбачених у дозволі. Їх можуть доповнювати інші джерела. Комісія провинна мати на меті оновлення контрольних документів щодо ННТ не пізніше, ніж через 8 років після опублікування попередньої версії.

14)   З метою забезпечення ефективного та активного обміну інформацією, що призводить до складання високоякісних контрольних документів щодо ННТ, Комісії необхідно встановити форум, що функціонує прозорим чином. Необхідно встановити практичні заходи для обміну інформацією та забезпечення доступності контрольних документів щодо ННТ, зокрема, для забезпечення надання державами-членами та зацікавленими сторонами даних достатньої якості та обсягів на основі встановлених настанов для уможливлення визначення найкращих наявних технологій та технологій, що створюються.

(15)   Важливо забезпечити достатню свободу компетентним органам влади для встановлення значень обмеження викидів, що забезпечують відсутність перевищення, за нормальних умов експлуатації, викидами рівнів, пов’язаних із найкращими наявними технологіями. З цією метою компетентний орган влади може встановлювати обмеження викидів, що відрізняються від рівнів викидів, пов’язаних із найкращими наявними технологіями, у плані значень, проміжків часу та контрольних умов, що застосовуються, за умови, якщо можливо продемонструвати за допомогою результатів моніторингу викидів, що викиди не перевищували рівнів, пов’язаних із найкращими наявними технологіями. Відповідність граничним обсягам викидів, що встановлені у дозволах, призводить до зниження викидів до рівня, нижчого за граничні обсяги викидів.

(16)   З метою врахування певних специфічних обставин, за яких застосування рівнів викидів, пов’язаних із найкращими наявними технологіями, призвело б до непропорційно високої вартості порівнянні із перевагами для навколишнього середовища, компетентні органи влади повинні мати можливість встановлювати граничні обсяги викидів, що відхиляються від таких рівнів. Такі відхилення повинні засновуватись на оцінюванні, що враховує належним чином визначені критерії. Граничні обсяги викидів, встановлені у цій Директиві, не повинні перевищуватись. У будь-якому випадку, не має бути спричинено жодного значного забруднення, а захист навколишнього середовища як цілого повинен досягати високого рівня.

(17)    З метою надання експлуатуючим організаціям можливості випробовувати нові технічні підходи, що могли б забезпечити вищий рівень захисту навколишнього середовища, або принаймні, такий же рівень захисту навколишнього середовища та більшу економію коштів, ніж пропонують найкращі наявні технології, компетентний орган влади повинен мати можливість надавати тимчасові часткові відступи від рівнів викидів, пов’язаних із найкращими наявними технологіями.

(18)   Внесення змін до установки може спричинити підвищення рівнів забруднення. Експлуатуючі організації повинні повідомляти компетентний орган влади про будь-які заплановані зміни, що можуть вплинути на навколишнє середовище. Суттєві зміни в установках, що можуть мати значний негативний вплив на здоров'я людей або навколишнє середовище, не повинні вноситись без дозволу, надаваного у відповідності до цієї Директиви.

19)   Розповсюдження компосту значним чином сприяє утворенню викидів забруднюючих речовин у повітря та воду. З метою забезпечення відповідності цілям, встановленим у Тематичній стратегії щодо забруднення повітря та законодавстві Союзу про охорону вод, Комісії необхідно розглянути необхідність встановлення найбільш доречних засобів здійснення контролю за такими викидами за допомогою застосування найкращих наявних технологій.

(20)   Інтенсивне вирощування домашньої птиці та великої рогатої худоби значним чином сприяє збільшенню викидів забруднюючих речовин у повітря та воду. З метою виконання цілей, встановлених у Тематичній стратегії щодо забруднення повітря та законодавстві Союзу про охорону вод, Комісія повинна розглянути необхідність встановлення диференційованих граничних значень виробничих потужностей для різних видів птиці з тим, щоб визначити сферу застосування цієї Директиви, та розглянути необхідність встановлення найбільш підходящих засобів контролю за викидами установок для вирощування великої рогатої худоби.

(21)   З метою врахування розвитку найкращих наявних технологій або інших змін в установках необхідно регулярно переглядати умови, передбачені у дозволі, та, де це необхідно, оновлювати їх, зокрема, якщо було ухвалено нові або оновлені висновки щодо ННТ.

(22)   У окремих випадках, коли повторний розгляд дозволу та оновлення визначають, що для впровадження нових найкращих наявних технологій може потребуватися довший за 4 роки період після опублікування рішення про висновки щодо ННТ, компетентні органи влади можуть встановлювати довший строк в умовах, передбачених у дозволі, якщо це виправдано на основі критеріїв, встановлених у цій Директиві.

(23)   Необхідно забезпечити, щоб експлуатація установки не призводила до погіршення якості ґрунту та ґрунтових вод. Тому, умови, передбачені у дозволі, повинні включати у себе належні заходи для запобігання викидів у ґрунтові води та ґрунт, а також регулярний нагляд за такими заходами для уникнення протікань, розливів, інцидентів або аварій, що відбуваються під час використання обладнання або під час зберігання. З метою виявлення можливих забруднень ґрунту або ґрунтових вод на ранній стадії та, завдяки цьому, вжиття належних виправних заходів до поширення забруднення, необхідним також є моніторинг ґрунту та ґрунтових вод на предмет відповідних наявності небезпечних речовин. При визначенні частоти моніторингу можуть враховуватись тип запобіжних заходів та ступінь і частотність нагляду за ними.

(24)   З тим, щоб гарантувати, що експлуатація установки не погіршує якість ґрунтових вод та ґрунту, за допомогою базового звіту необхідно встановити стан забруднення ґрунту та ґрунтових вод. Базовий звіт повинен слугувати практичним інструментом, що дозволяє, наскільки це можливо, здійснення вимірюваного порівняння стану місцевості, описаного у такому звіті, та стану місцевості після остаточного припинення діяльності, для того, щоб встановити, чи відбулося суттєве підвищення забрудненості ґрунтових вод або ґрунту. Тому, базовий звіт повинен містити інформацію, що ґрунтується на існуючих даних вимірювань щодо ґрунту та ґрунтових вод, та історичних даних, пов’язаних із експлуатацією місцевості у минулому.

(25)   У відповідності до принципу "сплачує той, хто забруднює" при оцінюванні рівня значущості забруднення ґрунту та ґрунтових вод, спричиненого експлуатуючою організацією, що можуть спричинити собою зобов’язання повернути об’єкт місцевості до стану, описаного у базовому звіті, держави-члени повинні враховувати умови, передбачені у дозволі, що застосовувались протягом строку здійснення відповідної діяльності, впроваджувані на установці заходи запобігання забруднення та відносне збільшення рівня забруднення у порівнянні із забруднюючим навантаженням, визначеним у базовому звіті. Відповідальність щодо забруднення, що було спричинене не експлуатуючою організацією, є предметом відповідного національного законодавства та, де доречно, іншого відповідного законодавства Союзу.

(26)   З метою ефективного впровадження та забезпечення виконання цієї Директиви експлуатуючі організації повинні регулярно звітувати перед компетентним органом влади про відповідність умовам, передбаченим у дозволі. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб і експлуатуючі організації, і компетентні органи влади вживали необхідних заходів у випадку невідповідності цій Директиві та передбачили систему перевірок щодо стану навколишнього середовища. Держави-члени повинні забезпечувати наявність достатньої кількості персоналу із необхідними навичками та кваліфікацією для ефективного виконання таких перевірок.

(27)   У відповідності до Оргуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя у питаннях, що стосуються навколишнього середовища ([15]), ефективна участь громадськості у процесі прийняття рішень є необхідною для того, щоб дозволяти громадськості висловлювати, а органу, що формує політику, враховувати думку та інтереси, що можуть мати відношення до таких рішень, таким чином, підвищуючи рівень відповідальності та прозорості процесу прийняття рішень та сприяючи обізнаності громадськості щодо проблем навколишнього середовища та підтримці рішень, що приймаються. Члени відповідних громад, повинні мати доступ до правосуддя з тим, щоб сприяти захисту права жити у середовищі, що є адекватним для здоров'я та добробуту людини.

(28)   Згоряння палива в установках із загальною заявленою потужністю тепловіддачі менше 50 МВт значним чином спричиняє викиди забруднюючих речовин у повітря. З метою виконання цілей, встановлених у Тематичній стратегії щодо забруднення повітря, Комісії необхідно розглянути необхідність встановлення найбільш доречних засобів здійснення контролю за викидами від таких установок. Такий огляд повинен враховувати специфіку спалювальних установок, що використовуються на підприємствах охорони здоров'я, зокрема, щодо їх виняткового використання у випадку надзвичайних ситуацій.

(29)   Великі спалювальні установки значною мірою спричиняють викиди забруднюючих речовин у повітря, що призводить до значного впливу на здоров'я людини та навколишнє середовище. З тим, щоб зменшити такий вплив та здійснювати роботу, направлену на виконання вимог Директиви 2001/81/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року про національні верхні межі викидів для певних речовин, що забруднюють атмосферу ([16]) та цілей, встановлених у Тематичній стратегії щодо забруднення повітря, необхідно встановити більш суворі граничні обсяги викидів на рівні Союзу для певних категорій спалювальних установок та забруднюючих речовин.

(30)   Комісія повинна розглянути необхідність встановлення граничних значень для викидів по всьому Союзові та внести поправки до граничних значень для викидів, встановлених у Додатку V для певних великих спалювальних установок, із врахуванням перегляду та оновлення відповідних контрольних документів щодо ННТ. У цьому контексті, Комісія повинна враховувати специфіку енергетичних систем очищувальних заводів.

(31)   Через характеристики певних місцевих видів твердого палива, доречним є застосування радше мінімальних показників десульфуризації, аніж граничних значень для викидів двоокису сірки для спалювальних установок, що використовують такі види палива. Окрім того, оскілки специфічні характеристики нафтових сланців можуть не дозволяти застосування таких же технологій зменшення кількості сірки або досягнення такої ж ефективності десульфуризації, що і для інших видів палива, доречним є дещо нижче мінімальне значення десульфуризації для установок, що використовують таке паливо.

(32)   У випадку раптового переривання у постачанні палива або газу із низьким вмістом сірки, що спричинене серйозним дефіцитом, компетентний орган влади повинен мати можливість надавати дозволи на тимчасовий відступ від вимог для того, щоб дозволити перевищення викидами відповідних спалювальних установок граничних значень для викидів, встановлених у цій Директиві.

(33)   Відповідна експлуатуюча організація не повинна здійснювати експлуатацію спалювальних установок більше, ніж через 24 години після виникнення несправностей або поламок очисного обладнання, а експлуатація без очищення не повинна тривати довше, ніж 120 годин протягом періоду у 12 місяців з тим, щоб обмежити негативний вплив забруднення на навколишнє середовище. Однак, якщо існує необхідність такого перевищення для постачання живлення або це необхідно для уникнення загального підвищення рівня викидів в результаті експлуатації іншої спалювальної установки, компетентні органи влади повинні мати можливість надання права на частковий відступ від таких обмежень у часі.

(34)   З тим, щоб забезпечити високий рівень захисту навколишнього середовища та охорони здоров'я людини та уникнути транскордонного руху відходів до установок, що працюють відповідно до нижчих природоохоронних стандартів, необхідно встановити та підтримувати виконання суворих умов експлуатації, технічних вимог та граничних обсягів викидів для установок, що спалюють відходи, або установок побічного спалювання відходів в межах Союзу.

(35)   Використання органічних розчинників у певних видах діяльності та установках спричиняє збільшення викидів органічних сполук у повітря, що зумовлює утворення місцевих та транскордонних формувань фотохімічних окиснювачів, що, у свою чергу, наносить шкоду природнім ресурсам та чинить негативний вплив на здоров'я людини. Тому, необхідно вживати запобіжних заходів проти використання органічних розчинників та встановити вимогу дотримання граничних обсягів викидів для органічних сполук і належних умов експлуатації. Експлуатуючим організаціям необхідно дозволити забезпечувати відповідність вимогам схеми зменшення замість дотримання граничних обсягів викидів, встановлених у цій Директиві, якщо інші заходи, як то використання сировини чи технологій із низьким вмістом розчинників або без них, забезпечують альтернативні засоби досягнення еквівалентного зменшення викидів.

(36)   Установки, що виробляють двоокису титану, можуть спричинити значне забруднення повітря та води. Для того, щоб зменшити такий негативний вплив, необхідно встановити більш суворі граничні обсяги викидів для певних забруднюючих речовин на рівні Союзу.

(37)   Стосовно включення до сфери застосування національного законодавства, нормативних актів та адміністративних положень, введених в дію для забезпечення відповідності цій Директиві установок для виробництва керамічної продукції шляхом випалювання, на основі характеристик національного сектора промисловості та з тим, щоб забезпечити чітке тлумачення сфери застосування, держави-члени повинні вирішити, чи застосовувати обидва критерії, потужність виробництва та потужність промислової печі для сушіння, або ж тільки один з двох критеріїв.

(38)   З метою спрощення звітування та зменшення непотрібного адміністративного навантаження, Комісія повинна визначити методи раціоналізації способу, у який забезпечується доступність даних на виконання цієї Директиви, відносно інших вимог законодавства Союзу та, зокрема, Регламенту (ЄС) № 166/2006 Європейського Парламенту та Ради від 18 січня 2006 року стосовно створення Європейського реєстру вивільнення та переміщення забруднюючих речовин (PRTR) ([17]).

(39)   З метою забезпечення уніфікованих умов для впровадження, на Комісію повинні бути покладені повноваження з впровадження, що стосуються ухвалення інструкції зі збору даних, складання контрольних документів щодо ННТ та забезпечення їх якості, у тому числі, щодо відповідності їх змісту та формату, ухвалення рішень стосовно висновків щодо ННТ, встановлення докладних правил щодо визначення строків запуску та зупинки, а також щодо перехідних національних планів для великих спалювальних установок, та встановлення типу, формату та частоти надання інформації державами-членами Комісії. У відповідності до статті 291 TFEU, правила та загальні принципи стосовно механізмів здійснення державами-членами контролю щодо виконання Комісією повноважень з впровадження, повинні бути встановлені завчасно за допомогою регламенту, ухваленого у відповідності до звичайної законодавчої процедури. До ухвалення такого нового регламенту продовжує застосовуватись Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, що встановлює порядок здійснення повноважень з впровадження, покладених на Комісію ([18]), за винятком процедури спільного ухвалювання рішень, що не є застосовною.

(40)   Комісія повинна мати повноваження на ухвалення делегованих актів у відповідності до статті 290 TFEU по відношенню до встановлення дати, з якої повинні виконувати безперервні вимірювання викидів важких металів та діоксинів і фуранів у повітря, та до адаптації певних частин Додатків V, VI та VII до наукового та технічного прогресу. У випадку установок для спалювання відходів або установок побічного спалювання відходів, це може включати у себе, серед іншого, встановлення критеріїв надання дозволу на частковий відступ від постійного моніторингу загальних викидів пилу. Особливо значимим є здійснення Комісією належних консультацій під час підготовчої роботи, у тому числі, на експертному рівні.

(41)   З метою вирішення проблеми значного забруднення навколишнього середовища, наприклад, важкими металами та діоксинами і фуранами, Комісії необхідно, на основі оцінювання впровадження найкращих наявних технологій в рамках певних заходів відносно навколишнього середовища в цілому, надати пропозиції щодо мінімальних вимог для всього Союзу до граничних обсягів викидів та правил здійснення моніторингу і дотримання відповідності.

(42)   Держави-члени повинні встановити правила щодо штрафних санкцій, застосовних у випадку порушення національних постанов, ухвалених на виконання цієї Директиви, та забезпечувати їх виконання. Такі штрафні санкції повинні бути дієвими, пропорційними та такими, що переконують утриматися від порушення.

(43)   З метою забезпечення достатнього часу для технічної адаптації існуючих установок до нових вимог цієї Директиви деякі з нових вимог повинні застосовуватись до таких установок після закріпленого періоду з дати застосування цієї Директиви. Спалювальні установки потребують достатнього часу для впровадження необхідних заходів з очищення для дотримання граничних обсягів викидів, встановлених у Додатку V.

(44)   Оскільки цілі цієї Директиви, а саме, забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та покращення екологічної якості, не можуть бути досягнені достатньою мірою державами-членами і, таким чином, можуть бути досягнені, з причини транскордонного характеру забруднення в результаті промислової діяльності, на рівні Союзу, Союз може ухвалити заходи у відповідності до принципу субсидіарності, як встановлено у статті 5 Договору про Європейський Союз. У відповідності до принципу пропорційності, як встановлено у зазначеній статті, ця Директива не перевищує межі необхідного для досягнення таких цілей.

(45)   Ця Директива не порушує фундаментальних прав та враховує принципи, визнані зокрема Хартією Європейського Союзу з прав людини. Зокрема, ця Директива має на меті сприяння застосуванню статті 37 зазначеної Хартії.

(46)   Зобов'язання щодо транспонування цієї Директиви у національне законодавство повинні бути обмежені тими положеннями, що представляють суттєві зміни у порівнянні з більш ранніми Директивами. Зобов’язання щодо транспонування положень, що не зазнали змін, виникають з більш ранніх Директив.

(47)   У відповідності до частини 34 Міжвідомчої угоди про більш раціональне законотворення ([19]), держави-члени заохочуються до складання, для себе та в інтересах Союзу, своїх власних таблиць, які будуть, наскільки це можливо, ілюструвати кореляцію між цією Директивою та заходами з транспонування, і оприлюднення таких таблиць.

(48)   Ця Директива не повинна шкодити зобов’язанням держав-членів у зв’язку із часовими обмеженнями для транспонування до національного законодавства та застосування Директив, встановлених у Додатку IX, Частина B,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

ГЛАВА I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет

Ця Директива встановлює правила щодо інтегрованого запобігання та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності.

Вона також встановлює правила, розроблені для запобігання або, де це не є здійсненним, зменшення викидів у повітря, воду та ґрунт, та запобігання накопиченню відходів з тим, щоб досягти високого рівня захисту навколишнього середовища як цілого.