ДСТУ EN 12312-17:2019 Авіаційна наземна техніка. Спеціальні вимоги. Частина 17. Устатковання систем кондиціювання повітря (EN 12312-17:2004 + A1:2009, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Авіаційна наземна техніка
СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ
Частина 17. Устатковання систем кондиціювання повітря

ДСТУ EN 12312-17:2019
(EN 12312-17:2004 + А1:2009, IDT)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.org.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Експлуатація авіаційної техніки» (ТК 26)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково- дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 24 грудня 2019 р. № 490 з 2021-01-01

3 Національний стандарт відповідає EN 12312-17:2004 + А1:2009 Aircraft ground support equipment — Specific requirements — Part 17: Air conditioning equipment (Авіаційна наземна техніка. Спеціальні вимоги. Частина 17. Устатковання систем кондиціювання повітря) і внесений з дозволу CEN, Avenue Marnix 17, В-1000 Brussels, Belgium. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ EN 12312-17:2014

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до EN 12312-17:2004 + А1:2009

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Перелік небезпек

5 Вимоги та/або заходи щодо безпеки

5.1 Загальні вимоги

5.2 Електричні системи живлення

5.3 Шланги подання повітря та штуцери

5.4 Стаціонарне устатковання

5.5 Органи керування, прилади контролювання та індикатори

6 Інформація щодо використання

6.1 Марковання

6.2 Попереджувальне марковання

6.3 Інструкції з експлуатації

7 Перевіряння щодо дотримання вимог

Додаток А (довідковий) Приклади устатковання систем кондиціювання повітря

Додаток В (обов’язковий) Перелік небезпек, додатково до наведених у EN 1915-1

Додаток ZA (довідковий) Взаємозв’язок між EN 12312-17:2004 + А1:2009 та суттєвими вимогами Директиви ЄС 98/37/ЕС зі змінами, внесеними Директивою 98/79/ЕС

Додаток ZB (довідковий) Взаємозв’язок між EN 12312-17:2004 + А1:2009 та суттєвими вимогами Директиви ЄС 2006/42/ЕС

Бібліографія

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних європейським нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ EN 12319-17:2019 (EN 12312-17:2004 + А1:2009, IDT) «Авіаційна наземна техніка. Спеціальні вимоги. Частина 17. Устатковання систем кондиціювання повітря», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо EN 12312-17:2004 + А1:2009 (версія en) «Aircraft ground support equipment — Specific requirements — Part 17: Air conditioning equipment».

Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 26 «Експлуатація авіаційної техніки».

Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ EN 12312-17:2014 (EN 12312-17:2004 + А1:2009, IDT) «Авіаційне наземна техніка. Спеціальні вимоги. Частина 17. Устатковання систем кондиціювання повітря», прийнятого методом підтвердження.

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «ця частина європейського стандарту» та «цей документ» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— вилучено «Передмову» до EN 12312-17:2004 + А1:2009 як таку, що безпосередньо не стосується технічного змісту цього стандарту;

— з «Передмови» до EN 12312-17:2004 + А1:2009 у цей «Національний вступ» внесено все, що безпосередньо стосується цього стандарту;

— у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;

— скорочення «GSE» у тексті замінено на відповідний термін «наземне допоміжне обладнання»;

— долучено довідковий додаток НА (Перелік національних стандартів України, ідентичних європейським нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті).

ISO 1034 наразі чинний, його не прийнято в Україні як національний стандарт.

EN 1915-1:2013, EN 1915-2, EN 1915-3, EN 1915-4 та EN ISO 13857 прийнято в Україні як національні стандарти, їхні назви наведено в національному довідковому додатку НА.

EN 1915-1:2001, EN ISO 12100-1:2003, EN ISO 12100-2:2003, EN ISO 13850:2008 наразі не чинні, замість них чинні EN 1915-1:2013, EN ISO 12100:2010, EN ISO 13850:2015, їх прийнято в Україні як національні стандарти, їхні назви наведено в національному довідковому додатку НА.

EN 779 та EN 1050:1996 наразі нечинні, замість них чинні EN ISO 16890-1:2016, EN ISO 16890-2:2016, EN ISO 16890-3:2016, EN ISO 16890-4:2016 та EN ISO 14121-1:2007, в Україні замість них прийнято ДСТУ 4319:2004 та ДСТУ EN ISO 12100:2016 як національні стандарти, їхні назви наведено в національному довідковому додатку НА.

EN 12312 Aircraft ground support equipment — Specific requirements (Авіаційна наземна техніка. Спеціальні вимоги) складається з таких частин:

— Частина 1. Трапи пасажирські;

— Частина 2. Транспорт для постачання готової їжі;

— Частина 3. Транспортні засоби зі стрічковим конвеєром;

— Частина 4. Пасажирські посадкові галереї;

— Частина 5. Паливозаправне устатковання;

— Частина 6. Машини та устатковання для протиожеледного оброблення;

— Частина 7. Устатковання для наземного руху повітряних суден;

— Частина 8. Трапи та платформи для технічного обслуговування повітряних суден;

— Частина 9. Автонавантажувачі для контейнерів/піддонів;

— Частина 10. Тягачі аеродромні для контейнерів/піддонів;

— Частина 11. Візки для контейнерів/піддонів та причепи для сипучих вантажів;

— Частина 12. Засоби забезпечення питною водою;

— Частина 13. Засоби асенізації;

— Частина 14. Транспортні засоби для посадки осіб з інвалідністю та осіб з обмеженими фізичними можливостями;

— Частина 15. Тягачі багажу та устатковання;

— Частина 16. Устатковання для запускання авіаційних двигунів стисненим повітрям;

— Частина 17. Устатковання систем кондиціювання повітря (цей стандарт);

— Частина 18. Азотні або кисневі агрегати;

— Частина 19. Авіаційні підіймачі, осьові домкрати та гідравлічні хвостові підпори;

— Частина 20. Електричні аеродромні агрегати.

ВСТУП до EN 12312-17:2004 + А1:2009

Цей стандарт установлює додаткові вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки, а також деякі функційні та експлуатаційні вимоги для устатковання систем кондиціювання повітря всіх типів повітряних суден, які зазвичай експлуатують у цивільній авіації.

Розглянуто мінімальний набір основних критеріїв, які мають першочергове значення для виготовлення безпечного, зручного в обслуговуванні, економічного й практичного устатковання систем кондиціювання повітря для повітряних суден. Відхилення від рекомендованих критеріїв мають відбуватися тільки після виваженого аналізування, всебічних випробувань, оцінювання ризику та досконалого експертного оцінювання, які мають визнати задовільними альтернативні методи або умови.

Цей стандарт згідно з EN ISO 12100 є стандартом типу С.

Відповідний механізм і ступінь небезпеки, небезпечних ситуацій та випадків зазначено в сфері застосування стандарту.

Якщо положення цього стандарту типу С відрізняються від положень, зазначених у стандартах типів А або В, то положення стандарту типу С для устатковання, яке було спроектовано та виготовлено відповідно до положень стандарту типу С, мають пріоритет стосовно положень інших стандартів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

АВІАЦІЙНА НАЗЕМНА ТЕХНІКА
СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ
Частина 17. Устатковання систем кондиціювання повітря

AIRCRAFT GROUND SUPPORT EQUIPMENT
SPECIFIC REQUIREMENTS
Part 17. Air conditioning equipment

Чинний від 2021-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює технічні вимоги щодо мінімізації ризиків, перелік яких наведено в розділі 4, які можуть виникнути під час уведення в експлуатацію, функціювання та технічного обслуговування устатковання систем кондиціювання повітря для наземного допоміжного обладнання для обслуговування літаків за умови дотримання умов відповідно до специфікацій, наданих виробником або його уповноваженим представником. Цей стандарт також ураховує вимоги до робочих характеристик, заявлених як основні виробником авіаційного та наземного допоміжного обладнання або його уповноваженим представником, а також вимоги авіакомпаній та агенцій з технічного обслуговування та експлуатації.

Цей стандарт не поширюється на небезпеки, пов’язані із застосуванням устатковання кондиціювання повітря загалом, але поширюється на устатковання кондиціювання повітря спеціального призначення, яке належить до наземного допоміжного обладнання для літаків.

Цей стандарт поширюється на всі види зовнішнього рухомого обладнання систем кондиціювання повітря з випарниками для охолодження, нагрівання та вентиляції внутрішніх приміщень цивільних повітряних суден (аеродромних установок кондиціювання).

Приклади див. додаток А.

Цей стандарт також поширюється на установки кондиціювання повітря та пристосування для них, наприклад, шланги, штуцери, які встановлено на рухомих частинах пасажирських мостових переходів та/або на рухомих частинах стаціонарного централізованого авіаційного обладнання систем кондиціювання повітря, встановленого або на пасажирському мостовому переході, або на спеціальній платформі.

Стандарт не встановлює вимог до шуму та вібрації.

Вимоги до шуму та вібрації розглянуто згідно з EN 1915-3 та EN 1915-4.

Цей стандарт не стосується ризиків, пов’язаних зі стандартними самохідними шасі та іншим транспортом на стоянці авіатранспорту.

Цей стандарт не застосовний до устатковання систем кондиціювання повітря, яке було виготовлено до дати його опублікування СEN.

Цей стандарт призначено для використання разом з EN 1915-1, EN 1915-2, EN 1915-3 (для транспортних засобів) та EN 1915-4.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

EN 779 Particulate air filters for general ventilation — Determination of the filtration performance

EN 1050:1996 Safety of machinery — Principles for risk assessment

EN 1915-1:2001 Aircraft ground support equipment — General requirements — Part 1: Basic safety requirements

EN 1915-2 Aircraft ground support equipment — General requirements — Part 2: Stability and strength requirements, calculations and test methods

EN 1915-3 Aircraft ground support equipment — General requirements — Part 3: Vibration measurement methods and reduction

EN 1915-4 Aircraft ground support equipment — General requirements — Part 4: Noise measurement methods and reduction

EN ISO 12100-1:2003 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology (ISO 12100-1:2003)

EN ISO 12100-2:2003 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical principles (ISO 12100-2:2003)

EN ISO 13850:2008 Safety of machinery — Emergency stop — Principles for design (ISO 13850:2006)

EN ISO 13857 Safety of machinery — Safety distances to prevent hazard zones being reached by upper and lower limbs (ISO 13857:2008)

ISO 1034 Aircraft — Ground air-conditioning connections.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 779 Повітряні фільтри для пилу, призначені для загальної вентиляції. Визначення робочих режимів фільтрування

EN 1050:1996 Безпечність машин. Принципи оцінювання ризиків

EN 1915-1:2001 Авіаційна наземна техніка. Загальні вимоги. Частина 1. Основні вимоги щодо безпеки

EN 1915-2 Авіаційна наземна техніка. Загальні вимоги. Частина 2. Вимоги до стійкості та міцності, методи розрахування та випробування

EN 1915-3 Авіаційна наземна техніка. Загальні вимоги. Частина 3. Методи вимірювання та зниження вібрації

EN 1915-4 Авіаційна наземна техніка. Загальні вимоги. Частина 4. Методи вимірювання та зниження шуму

EN ISO 12100-1:2003 Безпечність машин. Загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія

EN ISO 12100-2:2003 Безпечність машин. Загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи (180 12100-2:2003)

EN ISO 13850:2008 Безпечність машин. Аварійне зупинення. Принципи проектування (ISO 13850:2006)

EN ISO 13857 Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання досягненню небезпечних зон верхніми та нижніми кінцівками (ISO 13857:2008)

ISO 1034 Авіація. Розміри для від'єднання наземних кондиціонерів до повітряного транспорту.