ДСТУ ISO 22315:2017 Соціальна безпека. Масова евакуація. Методичні рекомендації щодо планування (ISO 22315:2014, IDT)

Даний документ доступний у тарифі «ВСЕ ВРАХОВАНО»

У Вас є питання стосовно документа? Ми раді на них відповісти!Перелік безкоштовних документівПомітили помилку в документі або на сайті? Будь ласка, напишіть нам про це!Залишити заявку на документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СОЦІАЛЬНА БЕЗПЕКА
МАСОВА ЕВАКУАЦІЯ
Методичні рекомендації
щодо планування

ДСТУ ISO 22315:2017
(ISO 22315:2014, IDT)

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП "УкрНДНЦ" http://uas.org.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Страховий фонд документації» (ТК 40)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 09 червня 2020 р. № 112 з 2021–07–01

3 Національний стандарт відповідає ISO 22315:2014 Societal security — Mass evacuation — Guidelines for planning (Соціальна безпека. Масова евакуація. Методичні рекомендації щодо планування)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до ISO 22315:2014

Вступ до ISO 22315:2014

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Загальні вимоги щодо планування масової евакуації

4.1 Вступ

4.2 Оцінювання ризику

4.3 Дотримання законодавства і політики

4.4 Збирання та аналізування інформації

4.5 Планування розподілу оперативного ресурсу

4.6 Планування і документування процесів

4.7 Міжвідомче партнерство

4.8 Навчання та тренування

5 Підготовка населення до евакуації

5.1 Загальні положення

5.2 Підготовка населення до евакуації

5.3 Використання результатів досліджень під час розроблення планів

5.4 Ідентифікація ключових характеристик населення

5.5 Оцінювання кожної ідентифікованої соціальної групи

5.6 Впровадження продукції, послуг та заходів, що підвищують готовність

5.7 Зменшення перешкод для підготовки до евакуації населення

6 Визначення територій, які перебувають під загрозою або постраждали

6.1 Загальні положення

6.2 Карта місцевості, яка постраждала або перебуває під загрозою

6.3 Типи інформації для фіксації на картах

6.4 Забезпечення сумісності даних для створення карт

7 Прийняття рішення щодо евакуації

7.1 Загальні положення

7.2 Процес прийняття рішень щодо евакуації

7.3 Завдання евакуації

7.4 Вирішення суперечливих питань щодо евакуації

7.5 Інформація, необхідна для проведення евакуації

7.6 Забезпечення осіб, відповідальних за прийняття рішень, доступом до необхідної інформації

7.7 Ідентифікація критеріїв показників небезпеки, які є основою для прийняття рішення

7.8 Розроблення системи для відстежування та реєстрації прийнятих рішень

8 Оповіщення населення

8.1 Загальні положення

8.2 Системи оповіщення та інформування населення

8.3 Сприяння створенню системи оповіщення на рівні громад

8.4 Порядок встановлення зв’язку із заінтересованими сторонами

8.5 Складання та перевірка форми повідомлення про оповіщення

8.6 Аналізування часу, необхідного для оповіщення населення

9 Аналіз маршрутів евакуації

9.1 Загальні положення

9.2 Планування руху населення під час евакуації

9.3 Планування проведення транспортування евакуйованого населення

9.4 Визначення наявності та доступності транспортної мережі

9.5 Визначення показників ефективності транспортування евакуйованих

9.6 Аналізування транспортної стратегії та політики

9.7 Інформування населення щодо маршрутів евакуації

10 Вимоги до пунктів тимчасового розміщення евакуйованих

10.1 Загальні положення

10.2 Оцінювання потреб у місцях тимчасового розміщення

10.3 Визначення відповідних місць розміщення

10.4 Укладання угод про пункти тимчасового розміщення

10.5 Аналізування наявності місць тимчасового розміщення евакуйованих

10.6 Управління службами реєстрації та підтримки евакуйованого населення

10.7 Організація пунктів тимчасового розміщення та взаємодопомоги

10.8 Розроблення плану безпечного повернення

11 Оцінювання та удосконалення планування

Бібліографія

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних європейським та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ ISO 22315:2017 (ISO 22315:2014, IDT) «Соціальна безпека. Масова евакуація. Методичні рекомендації щодо планування», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо ISO 22315:2014 (версія en) «Societal security — Mass evacuation — Guidelines for planning».

Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 40 «Страховий фонд документації».

Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ ISO 22315:2017 (ISO 22315:2017, IDT) «Соціальна безпека. Масова евакуація. Методичні рекомендації щодо планування», прийнятого методом підтвердження.

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» і «цей документ» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;

— у 7.1 вилучено виноску до ISO 22322 як таку, що не стосується технічного змісту цього стандарту;

— долучено довідковий додаток НА (Перелік національних стандартів України, ідентичних європейським та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті).

ПЕРЕДМОВА до ISO 22315:2014

ISO (Міжнародна організація зі стандартизації) є всесвітньою федерацією національних органів стандартизації (комітетів-членів ISO). Робота з підготовки міжнародних стандартів здійснюється через технічні комітети ISO. Кожна організація-член, зацікавлена у створенні технічного комітету, має право бути представлена у цьому технічному комітеті. Міжнародні організації, урядові й неурядові, які спів- працюють з ISO, також беруть участь у роботі. ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК) з усіх питань електротехнічної стандартизації.

Процедури, що використовують для розроблення цього стандарту, і ті, що призначені для його подальшого технічного обслуговування, описано в Директивах ISO/IEC, частина 1.

Зокрема, потрібно відзначити різні критерії схвалення, необхідні для різних типів документів ISO. Цей стандарт складено відповідно до редакційних правил Директив ISO/IEC, частина 2 (див. www.iso. org/directives).

Необхідно звернути увагу на те, що деякі елементи цього стандарту можуть бути предметом патентних прав. ІSО не несе відповідальності за виявлення будь-яких або всіх таких патентних прав. Детальні відомості про будь-які патентні права, виявлені під час розроблення стандарту, знаходяться у Вступі та/чи в переліку отриманих патентних декларацій ISO (див. www.iso.org/patents).

Будь-яка торгова марка, назва якої використана в цьому стандарті, є інформацією, наданою для зручності користувачів, і не є остаточною.

Для пояснення значення специфічних термінів та виразів ISO, що стосуються оцінки відповідності, а також інформації про дотримання вимог ISO в рамках принципів СОТ щодо технічних бар’єрів у торгівлі (TBT), див. таку URL-адресу: Передмова — Додаткова інформація.

Комітет, відповідальний за цей стандарт, - ISO/TC 223 Соціальна безпека.

ВСТУП до ISO 22315:2014

Цей стандарт надає рекомендації щодо планування евакуації населення. Евакуація у разі виникнення ризику або загрози — це переміщення людей з визначеної (небезпечної) території на безпечну. У цьому контексті масова евакуація характеризується необхідністю міжвідомчої співпраці та об’єднання ресурсів. Це охоплює велику кількість людей або ширшу територію, що потрапляє у зону ризику. Важко визначити масову евакуацію з точки зору чисельності або масштабу, оскільки надзвичайні ситуації, населення та можливості реагування у різних випадках різні. Однак це можна розглядати з точки зору кількості евакуйованого населення, яка перевищує щоденні масштаби реагування, такі як евакуація міста, регіону або густонаселеної території.

Потреба в евакуації населення може виникнути внаслідок природних подій, подій, спричинених діями людей (як навмисних, так і ненавмисних), та подій, спричинених технологічними збоями. Деякі події вимагають негайної евакуації, тоді як під час інших можливо заздалегідь попередити про негативний розвиток надзвичайної ситуації та можливу евакуацію.

Ефективне планування евакуації є важливим для збереження життя людей та зменшення кількості постраждалих. Планування евакуації населення забезпечить ефективне реагування та є частиною управління щодо запобігання надзвичайним ситуаціям. Цей стандарт встановлює правила та вимоги для розроблення планів масової евакуації населення, порядку прийняття рішень, збільшення потенціалу для ефективного реагування та підвищення рівня готовності громадян і організацій. Стандарт також враховує наявність перешкод для здійснення евакуації, наприклад: турбота про домашніх тварин, наявність цінних речей або предметів, що забезпечують життєдіяльність.

Цей стандарт призначений для використання особами, відповідальними за розроблення планів масової евакуації населення, а також за підготовку місць розміщення для приймання евакуйованих у великих масштабах. Структура стандарту складається з восьми розділів, які описують заходи (розділи 4—11), порядок виконання яких не обов’язково передбачає послідовність.

Таблиця 1 — Розділи 4—11 в цьому національному стандарті

Загальні вимоги щодо планування масової евакуації (розділ 4)

Підготовка населення до евакуації (розділ 5) Визначення територій, які перебувають під загрозою або постраждали (розділ 6) Прийняття рішення щодо евакуації (розділ 7) Оповіщення населення (розділ 8) Аналіз маршрутів евакуації (розділ 9) Вимоги до пунктів тимчасового розміщення евакуйованих (розділ 10) Оцінювання та удосконалення планування (розділ 11)

У таблиці 1 наведено деякі загальні вимоги щодо планування масової евакуації (розділ 4) (наприклад, оцінка та управління ризиками), які є основою положень, що містяться в розділах 5—11. План підготовки населення до ефективного реагування (розділ 5), план обстеження та оцінки території, що перебуває під загрозою або постраждала (розділ 6) надають відповідальним особам, які приймають рішення, інформацію щодо необхідності оголошення евакуації. Метою Плану прийняття рішення про оголошення евакуації (розділ 7) є забезпечення відповідності процесу прийняття рішення під час вирішення суперечливих питань. У Плані оповіщення населення (розділ 8) розглянуто протоколи для комунікаційних систем і систем оповіщення на місцевому рівні. У планах також наведено аналіз маршрутів переміщення евакуйованих до безпечної зони (розділ 9), наприклад, для визначення потреб, вимог та наявності транспорту. Також метою планів є оцінка вимоги до пунктів тимчасового розміщення евакуйованих (розділ 10). Наприклад, у них може бути визначено необхідність таких евакуаційних пунктів та укладання угоди щодо їх надання. План оцінювання та удосконалювання планів евакуації (розділ 11) завершує цей стандарт.

Незважаючи на те, що стандарт визнає важливість відновлення життєздатності постраждалих районів після евакуації, а також важливість захисту власності та збереження навколишнього середовища, ці аспекти не є його основним напрямом.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СОЦІАЛЬНА БЕЗПЕКА
МАСОВА ЕВАКУАЦІЯ
Методичні рекомендації
щодо планування

SOCIETAL SECURITY
MASS EVACUATION
Guidelines for planning

Чинний від 2021–07–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт надає рекомендації щодо планування евакуації населення з точки зору створення, впровадження, моніторингу, оцінювання, перегляду та підвищення готовності. Стандарт забезпечує основу для кожного виду діяльності з планування масової евакуації населення для всіх виявлених небезпек. Це допоможе суб’єктам господарювання і громадським організаціям розробляти плани евакуації, які будуть складені на основі фактичних даних та будуть ефективними.

Цей стандарт призначений для використання суб’єктами господарювання, які беруть участь або повністю відповідають за планування всього процесу евакуації населення. Стандарт застосовують до організацій незалежно від форми власності, що беруть участь у плануванні масової евакуації населення, таких як органи місцевого самоврядування, регіональні та обласні адміністрації, державні підприємства, міжнародні, неурядові, громадські та соціальні організації.

Цей стандарт допомагає заздалегідь планувати заходи з евакуації населення для отримання ефективного результату під час проведення фактичної евакуації. Це допоможе суб’єктам господарювання виконувати свої обов’язки зі збереження людського життя і зменшення втрат.

Цей стандарт не охоплює заходи щодо відновлення життєздатності постраждалих районів після евакуації, захисту майна та збереження навколишнього середовища.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи повністю або частково є нормативними посиланнями та необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань необхідно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 22300 Societal security — Terminology

ISO 22320 Societal security — Emergency management — Requirements for incident response

ISO 22322 Societal Security — Emergency management — Public warning

ISO 22398 Societal security — Guidelines for exercises

ISO 31000 Risk management — Principles and guidelines

ISO/IEC 31010 Risk management — Risk assessment techniques.

НАЦІОНАЛЬНІ ПОЯСНЕННЯ

ISO 22300 Безпека суспільства. Словник термінів

ISO 22320 Соціальна безпека. Управління у надзвичайних ситуаціях. Вимоги щодо реагування

ISO 22322 Соціальна безпека. Управління у надзвичайних ситуаціях. Методичні рекомендації щодо оповіщення населення

ISO 22398 Соціальна безпека. Методичні рекомендації щодо проведення навчань

ISO 31000 Управління ризиками — Принципи і рекомендації

ISO/IEC 31010 Управління ризиками — Методи загального оцінювання ризику.

Повна версія документа доступна в тарифі «ВСЕ ВРАХОВАНО».

Увійти в Особистий кабінет Детальніше про тарифи

БУДСТАНДАРТ Online