ДСТУ ISO 18091:2020 Системи управління якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 у суб’єктах місцевого самоврядування (ISO 18091:2019, IDТ)
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Системи управління якістю
НАСТАНОВИ ЩОДО
ЗАСТОСУВАННЯ ISO 9001
У СУБ’ЄКТАХ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
ДСТУ ISO 18091:2020
(ISO 18091:2019, IDT)
Відповідає офіційному тексту
З питань придбання офіційного видання
звертайтесь
до національного органу стандартизації
(ДП "УкрНДНЦ" http://uas.org.ua)
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Системи управління якістю» (ТК 189)
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації!, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 25 листопада 2020 р. № 408 з 2021-06-01
3 Національний стандарт відповідає ISO 18091:2019 Quality Management Systems — Guidelines for the application of ISO 9001 in local government (Системи управління якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001 у суб’єктах місцевого самоврядування)
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еn)
4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України
5 НА ЗАМІНУ ДСТУ IWA 4:2009
ЗМІСТ
Національний вступ
Вступ до ISO 18091:2019
1 Сфера застосування
2 Нормативні посилання
3 Терміни та визначення понять
4 Середовище функціювання організації
4.1 Розуміння організації та середовища її функціювання
4.2 Розуміння потреб і очікувань заінтересованих сторін
4.3 Визначення сфери застосування системи управління якістю
4.4 Система управління якістю та її процеси
5 Лідерство
5.1 Лідерство та зобов’язання
5.2 Політика
5.3 Функції, обов’язки та повноваження в межах організації
6 Планування
6.1 Дії стосовно ризиків і можливостей
6.2 Цілі в сфері якості та планування дій для їх досягнення
6.3 Планування змін
7 Підтримання системи управління
7.1 Ресурси
7.2 Компетентність
7.3 Обізнаність
7.4 Інформування
7.5 Задокументована інформація
8 Поточна діяльність
8.1 Планування та контроль поточної діяльності
8.2 Вимоги щодо продуктів і послуг
8.3 Проектування та розроблення продуктів і послуг
8.4 Контроль надаваних іззовні процесів, продуктів і послуг
8.5 Виготовлення продуктів і надання послуг
8.6 Випуск продуктів і послуг
8.7 Контроль невідповідних виходів
9 Оцінювання дієвості
9.1 Моніторинг, вимірювання, аналізування та оцінювання
9.2 Внутрішній аудит
9.3 Аналізування системи управління
10 Поліпшування
10.1 Загальні положення
10.2 Невідповідність і коригувальні дії
10.3 Постійне поліпшування
Додаток А (довідковий) Інструмент оцінювання суб’єкта місцевого самоврядування для інтегрованого управління якістю
Додаток В (довідковий) Процеси інтегрованого управління якістю
Додаток С (довідковий) Організації інтегрованого громадського нагляду
Додаток D (довідковий) Взаємозв’язок між Цілями ООН щодо сталого розвитку та іншими системами вимірювання й управління із цим стандартом
Бібліографія
Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей національний стандарт ДСТУ ISO 18091:2020 (ISO 18091:2019, IDT) «Системи управління якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001 у суб’єктах місцевого самоврядування», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо ISO 18091:2019 (версія en) «Quality Management Systems — Guidelines for the application of ISO 9001 in local government».
Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 189 «Системи управління якістю». У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України. До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— слова «цей документ» замінено на «цей стандарт»;
— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять», «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
— у розділі 2 та в «Бібліографії» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;
— вилучено «Передмову» до ISO 18091:2019 як таку, що безпосередньо не стосується технічного змісту цього стандарту.
— долучено національний додаток НА «Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті».
ВСТУП до ISO 18091:2019
0.1 Загальні положення
Однією з найбільших проблем, що сьогодні постають перед суспільством, є потреба в розвиненні та підтриманні довіри громадян до своїх органів влади та своїх інституцій. Для вирішення цієї проблеми суб’єкти місцевого самоврядування мають місію сприяти розвитку соціально відповідальної та сталої територіальної громади.
Досягнення та підтримання високого рівня якості роботи суб’єктів самоврядування може при звести до сталого економічного процвітання й соціального розвитку на місцевих рівнях. Це охоплює узгоджену, послідовну та сумісну взаємодію з національними та регіональними політиками.
Громадяни очікують, що суб’єкти самоврядування забезпечуватимуть їх високоякісними публічними продуктами та послугами, серед іншого — такими, як безпека та захист, добре доглянуті дороги, громадський транспорт, ефективне опрацювання документів, прозорість і доступність публічної інформації, охорона здоров’я, освіта та інфраструктура. Громадяни хочуть, щоб суб’єкти місцевого само врядування представляли їхні інтереси, захищали чи покращували їхній спосіб життя.
Можна створити міцніші, надійніші та результативніші мережі публічної політики на національному, регіональному та міжнародному рівнях, якщо суб’єкти місцевого самоврядування адаптують систему управління якістю для поліпшування своїх публічних продуктів і послуг.
Поліпшування дієвості суб’єктів місцевого самоврядування може стимулювати всю систему врядування загалом забезпечувати кращі результати. Застосування узгодженого підходу в урядуванні може допомогти створити надійні та сталі органи влади на місцевому, регіональному та національному рівнях.
Цей стандарт надає настанови для суб’єктів місцевого самоврядування щодо розуміння та впровадження системи управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2015, а також потребам і очікуванням їхніх громадян та інших відповідних заінтересованих сторін.
Принцип цього стандарту полягає в тому, щоб допомогти зробити політично життєздатним те, що є технічно важливим для суб’єктів місцевого самоврядування та для їхніх територій (див. додаток А). Цього можна досягти встановленням зв’язків між органами впади, громадянами та керівниками органів влади (знизу вгору, див. додаток С) та інтегрованого задоволення потреб замовників/громадян (див. додаток В).
У додатку А наведено модель діагностування, яку може бути використано як відправну точку для впровадження комплексної системи управління якістю для надійного суб’єкта місцевого самоврядування. Міжнародний фонд надійних суб’єктів місцевого самоврядування має права на ці принципи та ділиться ними в цьому стандарті. У додатку В наведено інформацію щодо типових процесів суб’єкта місцевого самоврядування. У додатку С описано створення інтегрованих організацій громадського спостереження, які використовують цей стандарт як інструмент участі громадян та підзвітності суб’єкта місцевого самоврядування. У додатку D пояснено, як цей стандарт може допомогти перетворити різні системи оцінювання, зміст чи тематики, наприклад, Цілі ООН щодо сталого розвитку, на показники мереж публічної політики, установлені в моделі діагностування, наведеної в додатку А.
На рисунку 1 зображено відповідні стадії запровадження системи управління якістю та роль цього стандарту.
У цьому стандарті відтворений із ISO 9001:2015 текст розміщено в рамках, щоб відрізнити його від настанов, наведених для кожного розділу.
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
0.1 Загальні положення
Запровадити систему управління якістю — стратегічне рішення організації, яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку.
Потенційні вигоди для організації від запровадження системи управління якістю на підставі цього стандарту такі:
а) здатність постійно постачати продукцію та надавати послуги, які задовольняють вимоги замовників, а також застосовні законодавчі та регламентувальні вимоги;
b) створення можливостей для підвищення задоволеності замовників;
с) урахування ризиків і можливостей, пов’язаних із середовищем функціювання організації та її цілями;
d) здатність демонструвати відповідність установленим вимогам до системи управління якістю.
Цей стандарт можуть застосовувати внутрішні та зовнішні сторони.
Цей стандарт у жодному разі не передбачає потребу:
— однаковості структури різних систем управління якістю;
— узгодження документації зі структурою розділів цього стандарту;
— використання специфічної термінології цього стандарту в межах організації.
Установлені в цьому стандарті вимоги до системи управління якістю доповнюють вимоги до продукції та послуг.
У цьому стандарті використано процесний підхід, елементами якого є цикл «Plan—Do—Check—Act» (PDCA) («Плануй—Виконуй—Перевіряй—Дій») та ризик-орієнтоване мислення.
Процесний підхід дає змогу організації планувати свої процеси та їхні взаємодії.
Цикл PDCA дає змогу організації забезпечувати впевненість у тому, що її процеси адекватно забезпечено ресурсами та керовано і що можливості для поліпшування визначено та зреалізовано.
Ризик-орієнтоване мислення дає змогу організації визначати чинники, які можуть спричиняти відхилення її процесів та її системи управління якістю від запланованих результатів, щоб установлювати запобіжні заходи контролю для унайменшення негативних впливів і якнайбільшого використання можливостей, у міру їх виникнення (див. А.4).
Постійне задоволення вимог і врахування майбутніх потреб та очікувань — це складне завдання для організацій у середовищі, яке стає все динамічнішим і складнішим. Для досягнення цієї цілі організація може вирішити за необхідне прийняти різноманітні форми поліпшування на додаток до коригування та постійного поліпшування, наприклад проривні зміни, інновації та реорганізація.
У цьому стандарті використано такі дієслівні форми:
— «повинно», «потрібно» («shall») зазначає вимогу;
— «має», «рекомендовано» («should») зазначає рекомендацію;
— «можна», «дозволено» («mау») зазначає дозвіл;
— «може(-уть)», «спроможний» («саn») зазначає можливість чи спроможність.
Інформацію, позначену як «Примітка», призначено для кращого розуміння чи уточнення відповідної вимоги.
Настанови цього стандарту призначено для допомоги суб’єктам місцевого самоврядування по єднати поняття управління якістю, наведені в ISO 9000, ISO 9001, ISO 9004 та в інших пов’язаних з ними стандартах, з практикою та термінологією, яку широко використовують у контексті місцевого самоврядування.
Можна очікувати, що посадові особи та представники суб’єкта місцевого самоврядування отримають, зрозуміють і застосують план розвитку або робочу програму короткострокового чи середньострокового характеру. Проте план або програма самі по собі не забезпечують того, що потреби та очікування територіальної громади буде охоплено, якщо процесів, потрібних для результативного запровадження таких планів або програм, недостатньо чи немає. Для вирішення цієї проблеми було розроблено цей стандарт, щоб допомогти суб’єктам місцевого самоврядування в запровадженні результативної системи управління якістю.
На будь-яку систему управління якістю впливатимуть різні політики, цілі, різноманітні методи роботи, наявність ресурсів і адміністративні практики, специфічні для середовища функціювання суб’єкта місцевого самоврядування. Тому можна очікувати, що в кожному суб’єкті місцевого самоврядування рівень докладності системи управління буде різним. Але важливо не те, наскільки докладним є метод запровадження системи управління якістю, а те, щоб система управління якістю давала результативні, узгоджені та надійні результати. Також важливо, щоб система управління якістю була якомога простішою для належного функціювання, а також достатньо зрозумілою, щоб задовольняти політики та досягати цілі В сфері якості конкретного суб’єкта місцевого самоврядування.
Не треба розглядати відповідність вимогам ISO 9001 як кінцеву мету. Після того як суб’єкт місцевого самоврядування досягне рівня, який дає йому змогу надавати послідовні та відповідні продукти й послуги територіальній громаді, йому треба дивитися далі, ніж забезпечувати відповідність вимогам, і розглянути можливість використання ISO 9004 та/або інших моделей досконалості для поліпшування своєї загальної результативності та ефективності.
Згідно з ISO 9000 організація буде успішною, якщо систематично та прозоро керувати та контролювати її діяльність. Це особливо важливо для тих суб’єктів місцевого самоврядування, де прозорість і підзвітність своїм замовникам/громадянам життєво важливі для здобуття їхньої довіри та впевненості. Сталий успіх буде досягнуто лише запровадженням комплексної системи управління якістю, яка враховуватиме потреби та очікування всіх заінтересованих сторін.
Тому важливо, щоб система управління якістю надійного та успішного суб’єкта місцевого само врядування охоплювала всі види робіт і всі процеси, які можуть впливати на його здатність задовольняти вимоги своїх замовників/громадян, законодавчі та регламентувальні вимоги та зобов’язання щодо відповідності, застосовні до продуктів і послуг, власні вимоги суб’єкта місцевого самоврядування, а також вимоги інших відповідних заінтересованих сторін, наприклад органів влади на регіональному чи національному рівнях.
0.2 Принципи управління якістю
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
0.2 Принципи управління якістю
Цей стандарт ґрунтовано на принципах управління якістю, описаних в ISO 9000. Описи охоплюють виклад кожного принципу, обґрунтування важливості принципу для організації, деякі при клади вигод, пов’язаних з принципом, а також приклади типових дій для поліпшування дієвості організації під час застосовування принципу.
Принципи управління якістю такі:
— орієнтація на замовника;
— лідерство;
— задіяність персоналу;
— процесний підхід;
— поліпшення;
— прийняття рішень на підставі фактичних даних;
— керування взаємовідносинами.
Цей стандарт підтримує застосування до суб’єкта місцевого самоврядування семи принципів управління якістю, зазначених в ISO 9000.
Доречність семи принципів управління якістю для суб’єкта місцевого самоврядування полягає в такому:
— орієнтація на замовника/громадянина: суб’єкт місцевого самоврядування існує, щоб обслуговувати своїх замовників, тобто своїх громадян. Тому потреби та очікування громадян мають бути пріоритетними у планах і програмах суб’єкта місцевого самоврядування;
— лідерство: найвище керівництво є головою суб’єкта місцевого самоврядування, воно має сформувати бачення та спрямувати всіх, кого це стосується (наприклад, посадових осіб і волонтерів), на досягнення цілей та виконання завдань, які відповідають потребам і очікуванням замовників/громадян;
— задіяність персоналу: весь персонал має бути залучено до процесів суб’єкта місцевого само врядування, охоплюючи добровільних учасників і громадян, які беруть участь у діяльності суб’єкта місцевого самоврядування. Залучений персонал повністю відданий та емоційно прив’язаний до організації, її цілей та завдань. Він працює з ентузіазмом і пишається своєю роботою. Цей принцип передбачає забезпечення на постійній основі високого рівня мотивації;
— процесний підхід: логічна структура та підхід до результатів суб’єкта місцевого самоврядування має бути ґрунтовано на процесах, які описують такі елементи, як його бачення та довгострокові плани, і навіть щоденну діяльність суб’єкта місцевого самоврядування в певних сферах;
— поліпшування: для суб’єкта місцевого самоврядування важливо підтримувати свою дієвість та шукати нові можливості для поліпшування своїх процесів і підвищення задоволеності своїх замовників/громадян;
— прийняття рішення на підставі фактичних даних: використання фактів і результатів аналізування даних має забезпечити підґрунтя для поліпшування системи управління якістю та її процесів;
— керування взаємовідносинами: суб’єкт місцевого самоврядування має звертати увагу на те, як він ставиться до замовників/громадян, зовнішніх постачальників і партнерів, а також звертати увагу на горизонтальні та вертикальні взаємовідносини.
0.3 Процесний підхід
0.3.1 Загальні положення
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
0.3 Процесний підхід
0.3.1 Загальні положення
Цей стандарт сприяє прийняттю процесного підходу під час розробляння, запроваджування та поліпшування результативності системи управління якістю для підвищення задоволеності замовника виконанням його вимог. Конкретні вимоги, що їх уважають суттєвими для прийняття процесного підходу, долучено до 4.4.
Розуміння та керування взаємопов'язаними процесами як системою сприяє результативності й ефективності організації в досягненні її запланованих результатів. Цей підхід дає змогу організації контролювати взаємозв’язки та взаємозалежності процесів системи, щоб уможливити підвищення загальної дієвості організації.
Процесний підхід передбачає систематичне визначання процесів і їх взаємодій та керування ними, щоб досягати запланованих результатів відповідно до політики у сфері якості та стратегічного напряму організації. Керування процесами та системою в цілому може бути досягнено використанням циклу PDCA (див. 0.3.2) за загальної зосередженості на ризик- орієнтованому мисленні (див. 0.3.3), націленому на використання можливостей і запобігання небажаним результатам.
Застосування процесного підходу в межах системи управління якістю уможливлює:
а) розуміння та постійне задоволення вимог;
b) розглядання процесів з погляду створювання додаткових цінностей;
с) досягнення результативного функціювання процесів;
d) поліпшування процесів на підставі оцінювання даних та інформації.
На рисунку 1 зображено будь-який процес та взаємодію його елементів. Контрольні точки моніторингу та вимірювання, необхідні для контролювання, специфічні для кожного процесу та змінюватимуться залежно від пов’язаних з ним ризиків.
Щоб уможливити адаптування суб’єктами місцевого самоврядування процесного підходу, важливо, щоб вони були в змозі розпізнавати різні види процесів, потрібні їм для надання надійних продуктів і послуг замовникам/громадянам, а також свій управлінський потенціал для отримання бажаних результатів. До цих процесів належать процеси управління організацією, процеси поточної діяльності та процеси підтримання (див. додаток В). Процеси, необхідні для надання продуктів і послуг суб’єкта місцевого самоврядування, — основа процесів поточної діяльності.
Типовими прикладами процесів суб’єкта місцевого самоврядування є:
— процеси стратегічного управління, щоб визначити роль, яку відіграє суб’єкт місцевого само врядування в соціально-економічному середовищі;
— надання продуктів і послуг замовникам/громадянам;
— поліпшування процесів системи управління якістю;
— прозорі процеси внутрішнього та зовнішнього інформування.
Для кожного процесу суб’єкт місцевого самоврядування має визначити:
— Хто є замовником? (Хто отримує вихід з процесу?). Це може бути внутрішній замовник у межах іншої сфери діяльності того самого суб’єкта місцевого самоврядування, або зовнішній замовник, на приклад громадянин, який отримує продукт або послугу.
— Якими є основні входи до процесу? (Наприклад, інформація, правові вимоги, політики органів впади на національному та/або регіональному рівнях, матеріали, енергія, людські та фінансові ресурси).
— Якими є бажані виходи? (Наприклад, якими є характеристики продукту/послуги, яку має бути надано?)
— Які засоби контролю та показники потрібні для перевіряння дієвості процесу та/чи результатів?
— Який є взаємозв’язок з іншими процесами суб’єкта місцевого самоврядування? (Виходи одного процесу зазвичай є входами для інших процесів.)
— Які засоби контролю потрібні для забезпечення прозорості?
0.3.2 Цикл «Плануй—Виконуй—Перевіряй—Дій»
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
0.3.2 Цикл «Плануй—Виконуй—Перевіряй—Дій»
Цикл PDCA може бути застосовано до всіх процесів і до системи управління якістю в цілому. На рисунку 2 проілюстровано, як розділи 4—10 може бути згруповано стосовно циклу PDCA.
Цикл PDCA може бути стисло описано так:
— Плануй: установлюй цілі системи та її процеси, а також ресурси, потрібні для отримання результатів відповідно до вимог замовників і політик організації, а також ідентифікуй і розглядай ризики та можливості;
— Виконуй: упроваджуй те, що заплановано;
— Перевіряй: здійснюй моніторинг і, де застосовно, вимірюй процеси та отримані в результаті продукцію та послуги, зважаючи на політики, цілі, вимоги та заплановані роботи, а також звітуй про результати;
— Дій: уживай заходів для поліпшування дієвості, за потреби.
Цикл PDCA дає змогу найвищому керівництву суб’єкта місцевого самоврядування розробити систематичний метод оцінювання зовнішнього та внутрішнього середовища та впровадити необхідні процеси для поліпшування продуктів і послуг, що надають своїм замовникам/громадянам. Цикл PDCA може бути ініційовано на будь-якому етапі, але зазвичай суб’єкт місцевого самоврядування, який впроваджує систему управління якістю вперше чи перебуває в процесі оновлення своєї системи, може ініціювати процес оцінюванням своєї поточної дієвості (етап «Перевіряй»), використовуючи вимоги розділу 9 «Оцінювання дієвості». Результати оцінювання дієвості передають на етап «Дій» циклу PDCA (див. розділ 10 «Поліпшування»), де суб’єкт місцевого самоврядування ініціює необхідні дії для розглядання можливостей для поліпшування, визначених на етапі «Перевіряй».
На етапі «Плануй» циклу PDCA місцева влада не тільки планує дії, узгоджені на попередньому етапі, але, що найважливіше, розробляє, оцінюючи потреби й очікування своїх замовників/громадян та інших від повідних заінтересованих сторін, необхідні цілі, завдання та дії щодо розглядання ризиків і можливостей, визначених відповідно до розділу 6 «Планування». На етапі «Дій» циклу PDCA заплановані цілі та дії до водять до відома всіх, кого це стосується, щодо всього суб’єкта місцевого самоврядування. Нові процеси чи зміни наявних процесів упроваджують для забезпечення досягнення узгоджених цілей.
Суб’єкт місцевого самоврядування має використовувати цикл PDCA, приділяючи загальну увагу ризик-орієнтованому мисленню, для розроблення своєї системи управління якістю, своїх процесів та їхніх взаємодій, щоб визначати кожну необхідну дію для підтримання свого рівня якості, щоб досягати постійного поліпшування, скористатися можливостями та запобігти небажаним результатам.
Суб’єкт місцевого самоврядування має складати коротко-, середньо- та довгострокові плани, вико ристовуючи цикл PDCA.
0.3.3 Ризик-орієнтоване мислення
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
0.3.3 Ризик-орієнтоване мислення
Ризик-орієнтоване мислення (див. А.4) суттєво важливе для досягання результативної системи управління якістю. Поняття «ризик-орієнтоване мислення» було нечітко наявним у попередніх виданнях цього стандарту, охоплюючи, наприклад, виконання запобіжних дій для усунення потенційних невідповідностей, аналізування будь-яких невідповідностей, що виникають, і вжиття заходів для запобігання їх повторному виникненню, які є відповідними до наслідків невідповідності.
Щоб забезпечити відповідність вимогам цього стандарту, організація має планувати та виконувати дії щодо розглядання ризиків і можливостей. Розглядання як ризиків, так і можливостей становить основу для підвищення результативності системи управління якістю, досягання поліпшених результатів і запобігання негативним впливам.
Можливості можуть утворюватися як наслідок ситуації, сприятливої для досягання запланованого результату, наприклад сукупність обставин, які дають змогу організації приваблю вати замовників, розробляти нову продукцію та послуги, зменшувати відходи чи поліпшувати продуктивність. Дії стосовно можливостей можуть також охоплювати розглядання пов’язаних ризиків. Ризик — це вплив невизначеності, а будь-яка невизначеність може мати позитивний чи негативний впливи. Позитивний відхил, зумовлений ризиком, може забезпечувати певну можливість, але не всі позитивні впливи ризику ведуть до можливостей.
Для суб'єкта місцевого самоврядування будь-які зміни в середовищі функціювання, такі як політичні зміни, зміни в законодавстві та в очікуваннях відповідних заінтересованих сторін, можуть стати джерелом невизначеності та можуть призвести до недосягнення очікуваних результатів діяльності.
Ризик-орієнтовне мислення не є новим і може бути притаманне тому, як суб’єкт місцевого само врядування вже працює. Цей стандарт рекомендує систематично проводити ідентифікування ризиків і можливостей як частину інтегрованого процесу.
Суб’єкт місцевого самоврядування має розглядати ризики та можливості, пов’язані з його процесами, наприклад наданням продуктів і послуг та дієвістю системи управління якістю. Водночас ризики та можливості буде визначено як результат стратегічного спрямування ролі суб’єкта місцевого само врядування в соціально-економічному середовищі.
Один із найбільш повторюваних ризиків суб’єкта місцевого самоврядування — неможливість доступу до ресурсів, які можна отримати на інших рівнях урядування. Один із способів зменшення цього ризику — визначення альтернативних форм фінансування.
Відкритість для участі громадян через організації інтегрованого громадського нагляду може стати можливістю для розвитку організації суб’єкта місцевого самоврядування та поліпшування його продуктів, послуг і процесів. Однак це також може становити ризик, якщо участь громадян замість сприяння поліпшуванню продуктів і дій стане інституціоналізацією скарг.
0.4 Зв’язок з іншими стандартами на системи управління
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
0.4 Зв’язок з іншими стандартами на системи управління
У цьому стандарті застосовано структурну основу, розроблену ISO, щоб поліпшити узгодженість серед її стандартів на системи управління (див. А.1).
Цей стандарт дає змогу організації використовувати процесний підхід, поєднаний із циклом PDCA та ризик-орієнтованим мисленням, щоб узгодити чи зінтегрувати її систему управління якістю з вимогами інших стандартів на системи управління.
Цей стандарт має такий зв’язок із ISO 9000 та ISO 9004:
— ISO 9000 «Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів» становить суттєве підґрунтя для належного розуміння та запроваджування цього стандарту;
— ISO 9004 «Управління задля досягнення сталого успіху організації. Підхід на основі управління якістю» надає настанови для організацій, які прагнуть перевищувати вимоги цього стандарту.
У додатку В наведено докладні відомості щодо інших стандартів на управління якістю та системи управління якістю, які розробив ISO/TC 176.
Цей стандарт не охоплює вимоги, специфічні для інших систем управління, наприклад вимоги щодо екологічного управління, управління охороною праці чи управління фінансами.
Для низки галузей економіки розроблено стандарти на системи управління якістю, ґрунтовані на вимогах цього стандарту. У деяких із цих стандартів установлено додаткові вимоги до систем управління якістю, у інших зазначено лише настанови щодо застосування цього стандарту в конкретній галузі.
Матрицю, що показує взаємозв’язок між розділами цього видання стандарту та по переднім виданням (ISO 9001:2008), подано на веб-сайті ISO/TC 176 за таким посиланням: www.iso.org/tc176/sc02/public.
Для забезпечення якості надаваних продуктів і послуг у системі управління якістю суб’єкта міс цевого самоврядування треба вирішувати деякі аспекти, пов’язані з іншими системами управління, такими як управління протидією хабарництву, екологічне управління, управління охороною праці та безпекою, а також управління ризиками. Цей настановний стандарт відповідає структурі ISO 9001 і тому відповідає структурі високого рівня для всіх стандартів ISO на системи управління. Структура високого рівня сприяє інтеграції різних стандартів, що дає змогу суб’єкту місцевого самоврядування розробляти інтегровану систему управління.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ISO 9001
У СУБ’ЄКТАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
QUALITY MANAGEMENT SYSTEMS
GUIDELINES FOR THE APPLICATION OF ISO 9001
IN LOCAL GOVERNMENT
Чинний від 2021-06-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація:
а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги;
b) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосовуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечування відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам.
Усі вимоги цього стандарту — загальні, вони призначені для застосування будь-якою організацією, незалежно від її типу чи розміру, а також від продукції, яку вона постачає, та послуг, які вона надає.
Цей стандарт надає настанови суб’єктам місцевого самоврядування щодо розуміння та впровадження системи управління якістю відповідно до вимог ISO 9001:2015 для того, щоб задовольняти потреби та очікування своїх замовників/громадян та всіх інших відповідних заінтересованих сторін послідовним наданням їм продуктів і послуг.
Цей стандарт сприяє впровадженню системи управління якістю відповідальним і підзвітним чином через застосування ISO 9001 на комплексній основі. Ці настанови не доповнюють, не змінюють і не коригують вимоги ISO 9001.
Цей стандарт застосовно до всіх процесів суб’єкта місцевого самоврядування на всіх рівнях (тобто стратегічних, тактико-управлінських і оперативних), щоб створити комплексну систему управління якістю, спрямовану на досягнення суб’єктом місцевого самоврядування своїх цілей. Комплексний характер цієї системи є важливим чинником для забезпечення того, щоб усі сфери діяльності суб’єкта місцевого самоврядування мали визначений рівень надійності (тобто результативності процесів).
У додатку А, як у відправній точці для користувачів стандарту, наведено методологію діагносту вання суб’єктів місцевого самоврядування для оцінювання сфери застосування та зрілості своїх процесів, а також продуктів і послуг. У додатку В наведено процеси, необхідні для надання надійних продуктів і послуг замовникам/громадянам.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Наведений нижче документ, цілком або частково, є необхідним для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують лише наведене видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативного документа, на який зроблено посилання (разом зі змінами).
ISO 9000:2015 Quality management systems — Fundamentals and vocabulary. Додаткові настанови не потрібні.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів.
Повна версія документа доступна в тарифі «ВСЕ ВРАХОВАНО».