ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15288:2016 Інженерія систем і програмного забезпечення. Процеси життєвого циклу систем (ISO/IEC/IEEE 15288:2015, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15288:2016
 (ISO/IEC/IEEE 15288:2015, IDТ)

Інженерія систем і програмного забезпечення

ПРОЦЕСИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМ

 

Київ 
   
(ДП «УкрНДНЦ») 
2018

 

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, Технічний комітет стандартизації «Інформаційні технології» (ТК 20)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (   
(ДП «УкрНДНЦ»)) від 27 грудня 2016 р. № 451 з 2018-01-01

3 Національний стандарт відповідає ISO/IEC/IEEE 15288:2015 Systems and software engineering — System life cycle processes (Інженерія систем і програмного забезпечення. Процеси життєвого циклу систем)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15288:2015

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO/IEC 15288:2015

1 Короткий опис

1.1 Сфера застосування

1.2 Мета

1.3 Область застосування

1.4 Обмеження

2 Відповідність

2.1 Використання за призначеністю

2.2 Повна відповідність

2.2.1 Повна відповідність результатам

2.2.2 Повна відповідність завданням

2.3 Адаптована відповідність

3 Нормативні посилання

4 Терміни, визначення понять та абревіатури

4.1 Терміни та визначення понять

4.2 Абревіатури

5 Основні поняття та застосування цього стандарту

5.1 Уведення

5.2 Концепції систем

5.2.1 Системи

5.2.2 Структура системи

5.2.3 Система забезпечення

5.3 Концепції організації та проекту

5.3.1 Організації

5.3.2 Адаптація на рівні організації та проекту

5.4 Концепції життєвого циклу

5.4.1 Модель життєвого циклу системи

5.4.2 Етапи життєвого циклу системи

5.5 Концепція процесу

5.5.1 Критерії для процесів

5.5.2 Опис процесів

5.5.3 Загальні характеристика процесів

5.5.4 Адаптація

5.6 Процеси в цьому стандарті

5.6.1 Вступ

5.6.2 Процеси угоди

5.6.3 Процеси організацій

5.6.4 Процеси технічного управління

5.6.5 Технічні процеси

5.7 Застосування процесів

5.8 Еталонна модель процесу

6 Процеси життєвого циклу систем

6.1 Процеси угоди

6.1.1 Процес придбання

6.1.2 Процес постачання

6.2 Процеси організаційного забезпечення проекту

6.2.1 Процес управління моделями життєвого циклу

6.2.2 Процес управління інфраструктурою

6.2.3 Процес управління портфоліо

6.2.4 Процес управління людським ресурсами

6.2.5 Процес управління якістю

6.2.6 Процес управління знаннями

6.3 Процеси технічного управління

6.3.1 Процес планування проекту

6.3.2 Процес управління та оцінювання проекту

6.3.3 Процес управління прийняттям рішень

6.3.4 Процес управління ризиками

6.3.5 Процес управління конфігурацією

6.3.6 Процес управління інформацією

6.3.7 Процес вимірювання

6.3.8 Процес забезпечення якості

6.4 Технічні процеси

6.4.1 Процеси аналізування бізнесу або місії

6.4.2 Процес визначення потреб і вимог зацікавлених сторін

6.4.3 Процес визначення вимог до системи

6.4.4 Процес визначення архітектури

6.4.5 Процес проектування робочого проекту

6.4.6 Процес аналізування системи

6.4.7 Процес реалізації

6.4.8 Процес інтеграції

6.4.9 Процес Верифікації

6.4.10 Процес переходу

6.4.11 Процес Валідації

6.4.12 Процес експлуатації

6.4.13 Процес супроводу

6.4.14 Процес списання

Додаток А Процес адаптації

А.1 Вступ

А.2 Процес адаптації

А.2.1 Мета

А.2.2 Результати

А.2.3 Заходи та завдання

Додаток В Приклад процесу елементів інформації

B.1 Вступ

Додаток С Еталонна модель процесу для оцінювання

C.1 Вступ

С.2 Відповідність з ISO/IEC 15504-2

С.2.1 Загальні положення

С.2.2 Вимоги до еталонних моделей процесу

С.2.3 Описи процесів

C.3 Еталонна модель процесу

Додаток D Інтеграція процесів та компоненти процесів

D.1 Вступ

D.2 Компоненти процесів та їхнє використання

Додаток Е Подання процесів

E.1 Вступ

Е.2 Поняття подання процесу

Е.3 Точка зору процесу

Е.4 Подання процесу для спеціальності «інженерія»

E.5 Подання процесу для управління інтерфейсом

Додаток F Моделювання архітектури

F.1 Вступ

F.2 Точки зору, подання і типи моделей, використовуваних в архітектурі

F.3 Логічні та фізичні моделі

F.3.1 Функціональна модель

F.3.2 Поведінкова модель

F.3.3 Часова модель

F.3.4 Структурна модель

F.3.5 Масова модель

F.3.6 Макетна модель

F.3.7 Мережева модель

F.3.8 Інші міркування щодо моделей

Додаток G Застосування процесів життєвого циклу системи до системи систем

G.1 Вступ

G.2 Характеристики та типи SoS

G.3 Процеси конструювання систем, застосовуваних до систем систем

G.3.1 Загальні положення

G.3.2 Процеси укладання угоди

G.3.3 Процеси в організації, що уможливлюють проект

G.3.4 Процеси технічного управління

G.3.5 Технічні процеси

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15288:2016 (ISO/IEC/IEEE 15288:2015, IDТ) «Системи та програмна інженерія. Процеси життєвого циклу систем», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо ISO/IEC/IEEE 15288:2015 (версія en) «Systems and software engineering — System life cycle processes».

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 20 «Інформаційні технології».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— вилучено «Передмову» до ISO/IEC/IEEE 15288:2015 як таку, що безпосередньо не стосується технічного змісту цього стандарту;

— у «Бібліографії» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою.

ВСТУП до ISO/IEC/IEEE 15288:2015

Складність штучних систем збільшилася до безпрецедентного рівня. Цей факт сприяв появі нових можливостей, але, разом з тим, і створив нові проблеми для організацій, що створюють і використовують системи. Ці виклики проходять через увесь життєвий цикл системи та всі рівні її архітектури. Цей стандарт містить модель узагальнених процесів, що описують життєвий цикл створених людьми систем. Під час опису стандарт використовує інженерно-технічний підхід. Системна інженерія — це набір міждисциплінарних підходів і засобів, які сприяють створенню успішних систем. Вона фокусується на визначенні потреб зацікавлених сторін і необхідних функціональних можливостях на ранніх стадіях циклу розроблення, документування вимог, а потім приступає до синтезу проектування та перевірення системи під час розгляду повного завдання. Вона інтегрує дисципліни та спеціалізації, утворюючи структурований процес розроблення, який містить усе від концепції та розроблення до експлуатації. Вона враховує бізнесові й технічні потреби всіх зацікавлених сторін для надання якісного продукту, який відповідає потребам користувачів й інших зацікавлених сторін. Цей життєвий цикл охоплює концепцію від зародження системи до її списання. Він описує процеси придбання та постачання систем. Він допомагає поліпшити взаємодію та співробітництво між сторонами, які створюють, використовують й управляють сучасними системами. Крім того, ця модель передбачає оцінювання та вдосконалення процесів життєвого циклу.

Процеси в цьому стандарті утворюють повний набір, з якого організація може побудувати модель життєвого циклу системи, адаптовану до своєї продукції та послуг. Організація для виконання своєї мети, залежно від призначеності, може вибрати й застосувати відповідний набір процесів.

Цей стандарт використовний в одному або кількох режимах:

— Організацією — для допомоги у створені середовища, що складається з бажаних процесів. Ці процеси може бути підтримано інфраструктурою методів, процедур, технік, засобів і кваліфікованого персоналу. Організація може потім використовувати це середовище для виконання та управління своїми проектами й розвитку систем відповідно до їхніх етапів життєвого циклу. У цьому режимі стандарт використовний для оцінювання відповідності наявного, установленого середовища положенням цього стандарту.

— Проектом — допомогти вибирати, структурувати й застосовувати елементи якісного середовища для створення продуктів і послуг. У цьому режимі цей стандарт використовний під час оцінювання відповідності проекту заявленому й установленому середовищу.

— Покупцем і постачальником — допомогти розробити угоду про процеси та заходи. За допомогою угоди вибирають, узгоджують та виконують процеси та заходи цього стандарту. У цьому режимі стандарт використовний як настанова під час розроблення угоди.

— Аудиторами процесів — слугує як еталонна модель процесу, використовувана під час виконання оцінювання процесу, а також для підтримання вдосконалення процесів організації.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ІНЖЕНЕРІЯ СИСТЕМ І ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОЦЕСИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМ

SYSTEM ENGINEERING AND SOFTWARE
SYSTEM LIFE CYCLE PROCESSES

Чинний від 2018-01-01

1 КОРОТКИЙ ОПИС

1.1 Сфера застосування

Цей стандарт установлює загальну модель для опису життєвого циклу систем, створених людьми, визначає детально структуровані процеси. Він визначає набір процесів і пов’язаної з ними термінології з інженерної точки зору. Певні сукупності цих процесів можуть бути реалізовані на будь-якому ієрархічному рівні структури системи. Вибрані набори з цих процесів може бути використано протягом всього життєвого циклу системи для реалізації та управління окремими стадіями життєвого циклу. Це здійснюється залученням усіх учасників, зацікавлених у досягненні кінцевої мети — задоволення замовників.

У цьому стандарті наведено також процеси, які підтримують визначення, контроль та вдосконалення процесів життєвого циклу всередині організації або в рамках будь-якого проекту. Організації та проекти можуть застосовувати ці процеси під час придбання та постачання систем.

Цей стандарт поширюється на системи, створені людиною та які складаються з одного або кількох таких елементів: технічні засоби, програмні засоби, люди, процеси (наприклад, процес оцінювання), процедури (наприклад, інструкції оператора), основні засоби та природні ресурси (наприклад, вода, об’єкти живої природи, мінерали).

Якщо елемент системи — програмне забезпечення, процеси життєвого циклу програмного забезпечення в ISO/IE/IEEE 12207 може бути використано для реалізації цього елемента. Ці два стандарти гармонізовано для паралельного використання на одному проекті або в одній організації.

1.2 Мета

Мета цього стандарту — визначення набору процесів для сприяння взаємодії між набувачами, постачальниками та іншими зацікавленими сторонами в життєвому циклі системи.

Цей стандарт використовують організації, які виступають у ролі як набувачів, так і постачальників. Його може використовувати одна організація для власних потреб чи під час укладання угод. Сторони можуть бути з тієї самої організації або з різних організацій, і ситуація може варіюватися від неофіційної угоди до офіційного контракту.

Процеси в цьому стандарті може бути використано як основу для створення бізнес-середовища, яке складається, наприклад, із методів, процедур, технік, інструментів та навченого персоналу. Додаток А містить нормативні посилання щодо зв’язування цих процесів життєвого циклу системи.

1.3 Сфера застосування

Цей стандарт поширюється на весь життєвий цикл систем, зокрема на етапи концепції, розроблення, розвитку, використання, підтримання та списання, а також на придбання та постачання систем, що здійснюються всередині або зовні організації. Процеси життєвого циклу цього стандарту може бути застосовано одночасно, ітераційно та рекурсивно до системи й поступово до її елементів.

Є велика різноманітність систем залежно від їхньої мети, сфери застосування, складності, розміру, новизни, пристосовності, кількості, місця, тривалості життя й еволюції. Цей стандарт описує процеси, що складають життєвий цикл створених людьми систем. Тому його застосовують до унікальних систем, серійних систем і систем, придатних до налаштування чи/та адаптації. Його також застосовують до автономних систем, убудованих систем і систем, інтегрованих у більші та складніші системи.

Цей стандарт установлює еталонну модель процесів, яка характеризує цілі та результати процесу, які є наслідком успішного виконання завдань. У додатку В наведено приклади артефактів й елементів інформації, які може бути пов’язано з різними процесами. Отже цей стандарт може бути використано як еталонна модель для підтримання оцінювання процесу, як зазначено в ISO/IEC 15504-2:2003. Додаток С містить інформацію, що стосується використання процесів життєвого циклу системи як еталонна модель процесу. Додаток D описує елементи процесу, використовувані в еталонній моделі процесу.

1.4 Обмеження

Цей стандарт не встановлює конкретної моделі життєвого циклу системи, методології розроблення, методу, моделі або техніки. Користувачі цього стандарту відповідальні за вибір моделі життєвого циклу для проекту й відображення процесів, діяльностей і завдань цього стандарту на вибрану модель. Сторони також несуть відповідальність за вибір та застосування відповідних методологій, методів, моделей і технік, придатних для встановленого проекту.

Хоча цей стандарт не встановлює системи управління, він сумісний із системою управління якістю ISO 9001, системою управління послугами ISO/IEC 20000-1 (IEEE Std 20000-1), а також системою управління інформаційною безпекою ISO/IEC 27000.

Цей стандарт докладно не розглядає інформаційних елементів у поняттях назви, формату, явного вмісту і носіїв. ISO/IEC/IEEE 15289 описує вміст інформаційних елементів процесів життєвого циклу (документацію).

2 ВІДПОВІДНІСТЬ

2.1 Використання за призначеністю

Викладені в цьому стандарті вимоги містяться в розділі 6 та додатку А. Цей стандарт установлює вимоги до низки процесів, придатних для використання протягом всього життєвого циклу системи або продукту. Треба визнати, що конкретним проектам чи організаціям, можливо, не буде потрібно використовувати всі процеси, передбачені цим стандартом. Тому реалізація цього стандарту, зазвичай, охоплює вибір і фіксацію набору процесів, придатних для організації або проекту. Є два способи, які доводять відповідність положенням цього стандарту — повна відповідність й адаптована відповідності.